Міфи про пророка Мухаммеда

Таухід або Одиничність Аллаха є центральним поняттям Корану, і ця одиничність несе у собі найвищу справедливість. Ідея того, що все у цьому світі, так само як і у всіх оточуючих нас світах, а можливо й інших вимірах, походить з єдиного джерела, є найкращим доказом єдиності і єднання.

Пророк (мир йому і благословення), як тільки прибув у Ясриб, оголосив про те, що ансари і мухаджири - єдине співтовариство, що іудеї, які проживають тут, є повноправними громадянами ісламської держави, де немає місця дискримінації за релігійною чи національною ознакою. Отже, рівноправність - це споконвічна ісламська цінність.Найважливішою віхою у житті Посланника Аллаха (мир йому і благословення) і в історії Ісламу стало переселення його самого і перших мусульман із Мекки в Медину. Ця подія докорінно вплинула на майбутнє релігії і віруючих. Вона стала точкою відліку ісламської історії, і саме тому з неї починається мусульманське літочислення.

На питання здивованих ангелів із приводу обрання людини намісником «Бог відповів: «Воістину, Я відаю про те, що вам невідомо». І Бог навчив Адама всім іменам, потім запитав про них ангелів і велів їм: «Роз'ясніть мені [суть] цих імен, якщо ви щирі». Ангели відповіли: «<...> [Але ж] ми знаємо тільки те, чому Ти навчив нас. <...>». Бог сказав: «О Адам! Роз'ясни їм [суть] імен». Коли Адам роз'яснив ангелам [суть] імен, Бог сказав: «Хіба Я не говорив вам, що знаю сокровенне на небесах і на землі <...>?» (2:30—33). Зрозуміло, що тепер дещо з «сокровенного» знав уже й Адам, праотець людства.

Однією із щедрот, дарованих Аллахом мусульманській громаді, є особливі дні, коли вона присвячує себе поклонінню і виявляє повну покірність і смиренність з надією догодити Аллахові і відчути велич Свята Жертвоприношення - Ід аль-Адха. До таких чистих, сприятливих і благословенних днів відносяться перші десять днів місяця зуль-хіджа, які є найкращими днями року. Свідчення тому - слова Творця і висловлення найкращого з людей - Пророка Мухаммада (мир йому і благословення).

Нетерпимість - одна із самих серйозних проблем, що може легко посіяти розбрат і ворожнечу навіть серед членів одного суспільства або громадян однієї країни і навіть між державами. Терпимість (толерантність) - єдине рішення таких проблем і найважливіша складова Ісламу, що веде до помірності і соціального миру.

Існують загальні закони людської історії, існують і спеціальні закони, що регулюють життя світової мусульманської умми. І ті, й інші встановлені Творцем світу і життя на землі - Аллахом. «І ось Ми створили серед вас таку громаду, щоб ви стали прикладом для [інших] людей, вам же прикладом був би Посланник...» (Коран, 2:143). Тобто будь-яке відхилення від виконання своєї історичної світової місії приводить до неминучих результатів, і один з них — позбавлення мусульманської громади милості Аллаха і Його допомоги, різні покарання і біди у цьому світі і світі майбутньому.

Повертаючись до актуальної теми розбіжностей між мусульманами, пригадаємо, що розбіжності були і у сподвижників Пророка, мир йому і благословення. Вони розходилися у думках з питань віри, обрядів поклоніння, спадкоємства, торгівлі, шлюбу і розлучення, злочину і покарання, проте, все це не зробило їх ворогами чи противниками, не зруйнувало братських уз і єдності мусульманської громади. І причиною тому було саме правильне розуміння даного питання.

З огляду на сьогоднішнє складне становище мусульман у світі і глобальну цивілізаційну кризу, нам як ніколи потрібне єднання і згуртованість, координація і співпраця. Іноді доводиться чути, що розбіжності, взагалі, заборонені, а мусульмани цілком здатні прийти до єдиної думки у релігійних питаннях. На превеликий подив, серед тих, хто відстоює дану точку зору, ще більше розбіжностей і конфліктів. До їхнього числа відносяться й ті, хто закликає відмовитися від мазхабів, не слідувати думкам учених, а дотримуватися «винятково Корану і сунни».