Українські мусульмани - жертви медійних стереотипів

Незаконною визнав у минулу п'ятницю заборону жінкам-поліцейським носити мусульманську головну хустку Суд з питань рівності Норвегії. Розгляд був початий після того, як в 2009 році уряд країни відмовився дозволити поліцейським одягати хіджаб.

Міністр вакфів (релігійної власності) Єгипту Мухаммед Хамді Закзук рекомендував батькам не обмежувати свободу дітей і утриматися від одягання дівчаток у мусульманські хустки - хіджаби, повідомляє у понеділок інтернет-портал «Масраві».

«Kyiv Post», 13.08.2010

Мусульманки — явище незвичне для України. Максі-спідниці, довгі рукави та хустки, покликані закривати все тіло за винятком обличчя, привертають до себе не менше непристойних поглядів, ніж відверте вбрання. Незважаючи на те, що в Україні вже тисячі мусульманок, вони складають самобутню меншість нашого населення.

1997 року Runnymede Trust, організація з протидії дискримінації, опублікувала доповідь про ставлення до мусульман у Великій Британії, в якій вперше вжила термін «ісламофобія» – як різновид ксенофобії, спрямований у напрямку ісламу та мусульман. Поняття, звісно, існувало задовго до появи терміну, і не лише у Європі – Україна так само потерпає від цієї проблеми, загостреної у дев’яностих і пізніше рядом найрізноманітніших факторів.

Мусульманки Криму наполегливо боротимуться за право носити виключно шаріатський одяг. 17 липня прихильниці такого кроку зібралися на конференції у Сімферополі, організованій мусульманською громадою «Давет».

17 липня в Сімферополі пройде жіноча ісламська конференція на тему «Актуальні питання мусульманки у сучасному демократичному суспільстві». Основним питанням, яке обговорять на заході, стане носіння традиційного одягу мусульманської жінки – хіджаба.

Перший заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає рішення Окружного суду м. Києва, що відмовив кримській мусульманці Сусанні Ісмаїловій у праві фотографуватися на паспорт в хіджабі, «вкрай несправедливим».

25–річна мешканка Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова стала першою в Україні, хто виборює у держави право фотографуватися для паспорта в хіджабі — традиційній хустці мусульманок. Після того, як у паспортному столі кримчанці відмовили вклеїти в паспорт «нетипову» для українських документів фотографію, жінка вирішила позиватися до МВС. Коли 4 червня Окружний адмінсуд м. Києва безапеляційно підтримав постанову МВС, згідно з якою фото на паспорт має бути без головного убору, мусульманка не засмутилася. Вона вже готується до подачі апеляції і переконана, що, рано чи пізно, доможеться справедливого рішення. Тим паче, що до позову Ісмаїлової долучилися вже близько тисячі мусульманок із різних куточків України.

Що таке хіджаб? Релігійний одяг чи данина моді? Чи становить він загрозу для держави? Носити чи не носити, заборонити чи дозволити. Ці питання стали актуальними й для сучасної України.

Окружний адмінсуд м. Києва відхилив позов мешканки Бахчисараю Сусанни Ісмаїлової, що вимагала від МВС дозволити їй сфотографуватися на паспорт у хіджабі, – головній хустці, носіння якої обов'язково для віруючих мусульманок.

Мусульманки в нікабах, що закривають обличчя, є насправді хранительками західних традицій жіночої моди, вважає головний імам Італії.

Нижня палата парламенту Бельгії прийняла більшістю голосів законопроект, що забороняє носіння нікаба в громадських місцях. Королівство стало першою державою на європейському континенті, яка затвердила подібне рішення.

Комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг вважає, що заборона традиційного жіночого одягу мусульман в Європі може мати негативні наслідки.

Ми приїхали в Зальцбург (Австрія) в день одного з найбільш шанованих католицьких свят. Повз нас вуличками старого міста до собору йшли австрійські дівчата та жінки у яскравих національних костюмах. Гід, що супроводжував нас, пояснив: «У дні церковних свят городянки одягають традиційні костюми, коли йдуть на месу. Навіть кожне австрійське село мало свій, унікальний костюм. Він вирізнявся фасоном, кольором, розміром клітини на тканині і т. д. Шкода, що зараз такі вбрання одягають лише коли йдуть до собору в дні великих свят».

Голова «Ліги кримськотатарських жінок» Сафінар Джемільова виступила категорично проти дотримання у повсякденному житті приписів Корану щодо носіння хіджабу та практикування багатоженства.

Перший в історії України судовий позов мусульманки проти МВС із вимогою дозволити їй фотографуватися на паспорт у хіджабі - традиційній ісламській хустці, викликав активне обговорення в українському суспільстві. Право на фото у хустці, а також інші питання, пов'язані з наростаючою тенденцією страху і ворожості до хіджабу, як одного з факторів ісламофобії в Україні і світі, стали темою дискусії, організованої і проведеної мусульманками Криму.

Резонансна справа 25-річної Сусанни Ісмаїлової з Криму, яка судиться з МВС України за право сфотографуватися для паспорта в хіджабі, стала приводом для численних обговорень у ЗМІ, здебільшого людьми, яким не повністю відомі приписи Корану та канони релігії Іслам. Стаття «Хіджаб. Що далі?» у «Дзеркалі тижня», № 4 (784), від 5 — 12 лютого 2010 спонукає прояснити українському читачеві, чим є хіджаб для самої мусульманки і яке послання він несе для оточуючих.

«Оглядач», 3.02.2010

Хіджаб - традиційна ісламська жіноча хустка, що залишає обличчя відкритим, став причиною конфлікту українських мусульман і влади.

Слово «хіджаб», що означає одяг мусульманок, останнім часом часто мелькає на сторінках різних суспільно-політичних видань. То в одній, то в іншій країні жінки протестують, коли намагаються заборонити носити хіджаб. Вони вважають ці заборони порушенням своїх жіночих і людських прав. Сьогодні у Криму проблема хіджабу стала досить актуальною, і судовий позов 25-річної Сусанни Ісмаїлової з Бахчисараю проти МВС за право сфотографуватися на паспорт у хіджабі - традиційній хустці мусульманок - тому підтвердження.

По тому, як парламентський комітет у Франції рекомендував заборонити французьким мусульманкам носити паранджу в державних установах, до дискусії у тій країні долучилися політики. Ліві партії виступили проти таких от спроб державного регулювання стилю одягу. Про те, наскільки актуальна проблема одягу для українських мусульманок, Бі-Бі-Сі розповів доктор теології, заступник муфтія Криму Айдер Ісмаїлов.

Конституційні права громадян є визначальними для розуміння того, як мають діяти органи виконавчої влади. Якщо відомчі документи МВС містять обмеження цих прав, то ці обмеження мають бути переглянуті і скасовані. Так Міністр юстиції Микола Оніщук прокоментував питання журналістів про фотографію на паспорт у хіджабі під час брифінгу, що відбувся 26 січня у ході підсумкової колегії Мін'юсту.

В парламент Франції внесений проект закону, що передбачає покарання у вигляді штрафу за носіння бурки або нікабу – мусульманського жіночого одягу, що повністю закриває тіло й обличчя.

«ТАЙМЕР», 26.12.2009

У високочолих соціологів існує такий термін - стигматизація. Українською це означає навішування ярликів. Це коли суспільство формує у відношенні якоїсь своєї групи (або іншого суспільства) якийсь стереотип, який потім активно використовує. У більшості випадків ні до чого хорошого це не приводить.

Після тривалих розглядів і обговорень норвезький уряд нарешті офіційно дозволив мусульманкам працювати в поліції у хіджабах.