Одним з основних прав людини, задекларованих в Ісламі, є право на свободу віросповідання. У Корані сказано: «Немає примусу в релігії» (2:256). Це означає заборону на насильницьке примушування, як до прийняття Ісламу, так і до прийняття будь-якої іншої релігії. Створивши людину вільною Всевишній Аллах, зводить цю свободу в таку високу ступінь, що надає, в тому числі, і свободу віросповідання. Однак, будучи вільним в цьому житті, відповідно до есхатології Ісламу, людина відповідатиме за свій релігійний вибір перед Богом в Судний День.

Іслам наказує мусульманам бути доброчесними і справедливими стосовно послідовників інших релігій і культів, поважати їхні права, традиції та культуру, так як сам Всевишній Господь надав людям свободу релігійного сповідання. Шаріат встановлює правило, відповідно до якого мусульмани зобов`язані сповідувати свою віру, і не перешкоджати сповідувати віру послідовникам інших конфесій.

Про духовну близькість з послідовниками монотеїстичних релігій

Особливо в Корані підкреслюється духовна близькість і певна спільність з послідовниками монотеїстичних релігій, так званими «Людьми Писання» - християнами та іудеями. «Безсумнівно, переконаєшся ти, що більше всіх дружелюбні до юдеїв ті, хто каже: Воістину ми християни» (5:82). У Священному Корані також сказано: «дозволена вам їжа людей Писання, а ваша їжа дозволена ім. Дозволені вам для шлюбу жінки цнотливі з тих, кому до вас було даровано Писання» (5:5).
Даний аят Корану переводить духовну близькість монотеїстичних релігій Божественного Одкровення в практичну площину настільки, що ставить рівність трьох релігій в харчовому аспекті і навіть дозволяє змішані шлюбні союзи.

Пророк Мухаммад приймав делегації християн та іудеїв, підписував з ними політичні договори, вів богословську полеміку і навіть у важкі часи відправляв мусульман в еміграцію під захист християнського правителя Ефіопії. Всі ці вчинки сформували правову базу Ісламу, що регламентує ставлення до іновірців.

На підставі цього були сформульовані правила ставлення до зіммі. Зіммі - це громадяни мусульманської держави, які не є послідовниками Ісламу, тобто іновірці.

З першого століття історії Ісламу і до цього дня, мусульманські богослови єдині в тому, що зіммі користуються тими ж правами і несуть ті ж обов`язки, що й мусульмани, володіючи при цьому повною свободою віросповідання, правом зберігати свою культуру, мову, національну ідентичність, культові будови та релігійну практику. Аж до того, що християнам і юдеям не заборонялося виготовляти і вживати вино не в публічних місцях, незважаючи на те, що для мусульман це категорично заборонено. Для послідовників інших релігій були засновані особливі правила: у разі правопорушень їх судили за правилами їхньої релігійної традиції. Такий демократизм і широкі права дали змогу іновірцям зберегти свою релігію, свої громади і культові споруди протягом усіх 14 століть Ісламу у всіх мусульманських країнах - від Марокко до Індонезії.

Права іновірців відстоював ще Пророк Мухаммад

Пророк Мухаммад особливо підкреслив права зіммі, попереджаючи тих, хто їх порушує про неминуче покарання. Він сказав: «Хто нашкодить зіммі, той зашкодить мені, а той хто шкодить мені, шкодить Аллаху. Хто порушує договір, ущемляє права, покладає на інших більше, ніж вони можуть виконати, або бере у інших щось без їхньої згоди, для тих я буду ворогом в Судний День».

Халіфи мусульманських держав стояли на сторожі прав і недоторканності своїх підданих, у тому числі і немусульман, а ісламські вчені сформулювали ці права в конкретні норми Шаріату.

Так богослов малікітського мазхабу Шахаб ад-Дін Аль-Карафа писав: «Угода по зіммі накладає на нас певні обов`язки. Вони є нашими сусідами, що живуть під нашим (мусульманським) покровительством і захистом, а так само під заступництвом Всевишнього Аллаха, Його посланника і релігії Іслам. Той, хто порушує ці зобов`язання щодо хоча б одного з цих людей, говорить хоча б одне образливе слово, поширює брехню, порочить його репутацію, завдає йому образу або ж сприяє цьому, зазіхає на заступництво Аллаха, Його посланника і релігію Іслам».

А відомий богослов Ібн Хазм про права зіммі сказав таке: «Якщо ворог прийшов, щоб захопити наших співгромадян немусульман, то ми зобов`язані захистити їх зі зброєю в руках і, якщо буде потрібно, віддати за них свої життя, щоб захистити тих, хто перебуває під заступництвом Аллаха і Його посланника. Видача ж зіммі без бою є зрадою і порушенням договору».

Сучасний богослов Юсуф Аль-Кардаві пише: «Іслам поважає людину тільки за те, що вона людина. Права всім людям дані Богом. Хіба може Іслам дозволити завдавати іновірцеві зло або будь-яку, найменшу шкоду, в той час як всім мусульманам велено бути милосердними до тварин і до всього сущого? Ісламський закон до кожного виявляє свою повагу і надає своє, особливе, місце».

Що стосується мусульман у світських, християнських чи будь-яких інших видах немусульманських держав, то вони повинні бути вірними і гідними громадянами своєї країни, зберігаючи при цьому свою релігійну приналежність і ісламську ідентичність. Мусульмани повинні займати активну позицію в суспільстві, дотримуватися законів, платити податки і служити в армії.

Шейх Саїд Ісмагілов, муфтій ДУМУ "Умма", спеціально для «УНІАН-Релігії»

По матеріалам arraid.org

«Учора ранок у харківських мусульман, як і у всіх мусульман світу, почався святковою молитвою. На неї зібралося близько півтори тисячі харків'ян. Після цього, згідно з нашою традицією, ми різали барана. Учора, сьогодні і впродовж усього свята люди ісламського віросповідання ходять у гості, вітають один одного зі святом, куштують частування», - розповів Отман Шаді.

Він також підкреслив, що захід організовано для мусульман Харкова, щоб вони могли об'єднатися в ці святкові дні і зібратися в одному приміщенні для спільних урочистостей.

«Сьогодні ми організували цей вечір, щоб донести радість свята до всіх харківських мусульман. Ми розуміємо, що вони живуть не в мусульманському суспільстві і потребують дотримання традицій. Тому ми намагаємося допомогти їм. А також хочемо показати українському народові, як ми святкуємо, тому на ці урочистості ми запрошуємо всіх», - зазначив керівник ісламського культурного центру.

Під час свята на сцені Палацу студентів звучали арабські пісні, танці, а також було поставлено спектакль.

Довідка. Курбан-Байрам (Ід уль-Адха) - одне з найголовніших свят мусульманського світу. Є частиною мусульманського обряду паломництва в Мекку. Відзначається свято в 10-й день 12-го місяця мусульманського місячного календаря зуль-хіджа і триває 3-4 дні. Це свято жертвопринесення. Згідно з Кораном, пророк Ібрагім хотів довести свою любов і вірність Аллаху, принісши в жертву йому найдорожче, - свого сина. Але Аллах дозволив замінити жертву на тварину. З тих пір мусульмани здійснюють цей обряд на знак відданості і поклоніння Богу.

У Курбан-Байрам прийнято відвідувати мечеть, роздавати милостиню. Близьким, друзям і родичам у дні свята намагаються зробити подарунки. У наступні після свята дні зазвичай відвідують рідних і близьких знайомих, тому що відвідання в дні свята жертвопринесення вважається благословенним і бажаним.

Оригінал публікації на сайті Харківської міської ради

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Мусульмани відзначають свято жертвопринесення - Курбан-байрам (Відео)

Азербайджанці України: Курбан-Байрам несе надію, достаток і любов (фоторепортаж)

Головне дійство свята - жертвопринесення. Заможні обов’язково ріжуть тварин, третину м’яса залишають собі, решту - роздають малозабезпеченим. За повір’ям, таким чином мусульмани спокутують свої гріхи.

В селищі Ескі-Сарай під Сімферополем цього року вперше влаштували масове святкування Курбан-байраму. На території місцевої мечеті зібралося усе село кримськотатарська діаспора з Голландії допомогла купити сотню тварин, щоб роздати їх у свято усім присутнім.

«Сьогодні тут близько 100 тварин, які будуть принесені у жертву і розподілені серед мусульман, які мешкають у цьому районі та інших районах Криму», - сказав мешканець с. Ескі-Сарай Асан Єгізов.

Святкують Курбан-байрам чотири дні. Перший день свята для мусульман Криму - офіційно вихідний. На півострові, як відомо, мешкає 260 тисяч кримських татар, загалом - 13% населення автономії. Ще 30 тисяч, які сповідують іслам, є представниками інших національностей.

Оригінал публікації на сайті телеканалу 24

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Азербайджанці України: Курбан-Байрам несе надію, достаток і любов (фоторепортаж)

В самому Києві близько шістдесяти тисяч мусульман. Це й іноземні студенти, співробітники посольств, вихідці з середньої Азії, Кавказу, Закавказзя, татари і мусульмани-слов’яни.

Саід Ісмагілов, муфтій та експерт з шаріатських питань, виходить на зустріч в куфії, ісламському головному уборі та непримітному одязі.

Під час Рамадану мусульмани намагаються досягнути певної духовної рівноваги, бути щедрими та терплячими. Вони не можуть вживати їжі на напоїв удень, а замість суєтних діянь читають Коран. За час Рамадану мають прочитати священну книгу повністю.

Вже вечір, але сонце ще не сіло, отже Ісмагілов сьогодні ще нічого не їв і не пив, і мусив молитися ревно, бо мусульмани вірять, що діяння та молитви у священний місяць зараховуються їм семикратно. Так само, як і гріхи.

Він розповів, що мусульманам тяжко в Україні в Рамадан, оскільки специфіку їхнього святкування, посту та стилю життя в цей час просто не розуміють. “У нас в країні навіть не передбачено, що хтось піде назустріч мусульманам – їх в Україна мало, від мільйона до двох мільйонів ”, - говорить він.

Іфтар - благодійна вечеря під час Рамадану

Ісмагілов розповідає, що в мусульманських країнах віруючим намагаються давати відпустки, роблять скорочені робочі дні, змінюють графік роботи: “Там роботодавець, який сам дотримуючись посту, розуміє, наскільки це важко його працівникам і намагається іти їм назустріч”.

“В нас дотримання посту я вважаю справжнім релігійним та духовним подвигом”, - говорить він.

Абдула, студент із Лівії, який не називає прізвище через те, що боїться, що його виженуть з університету, святкує Рамадан в Україні четвертий раз поспіль. Найважчим для нього був 2009 рік: “Рамадан був з кінця серпня і десь до середини вересня. Я в університет спочатку ходив, а потім перестав – важко. Їсти не можна, пити не можна, курити не можна”, - розповідає він.

Взагалі Коран курити не забороняє напряму, але застерігає від вживання речовин, що дурманять розум чи можуть принести шкоду собі чи іншим. “Але я тільки приїхав, за домом скучав, і всі одногрупники в перерві між парами курити ходять. І я закурив,” – розповідає хлопець. Після Рамадану того року на Абдула в університеті чекав сюрприз – перелік “хвостів”, які встигли накопичитись за три тижні. “Якщо ти іноземець усі думають, що у тебе є багато грошей. Я кажу – я відпрацюю це заняття. А методист в деканаті прикидається, що не розуміє мою російську. Вони просто гроші хочуть.”

Більшу частину дня в Рамадан Абдул спить. За кілька годин до заходу сонця прокидається, молиться і починає готувати вечерю. “Раніше, як брат був у Києві, я йому дзвонив, питав – ти вже сідаєш їсти? Але він два роки тому додому повернувся. Треба ще Коран читати, кожен день. Але я не читаю – відвик”, – сміється.

Хоча ритуал в Рамадан не змінюється, дати цього свята вар'юються, кожного року зсуваючись на десять днів ближче до початку року. І додаткові труднощі виникають, коли піст припадає на середину літа – дні довгі й спекотні, а ночі короткі.

Щовечора в мечеті культурного центру збирається близько трьох сотень людей

В мусульманських країнах, які географічно розташовані південніше від України, великих коливань довжини дня і ночі в різні пори року немає. Ісмагілов з Ісламського культурного центру, родина якого в його дитинстві жила на Донбасі, згадує, як його бабця розповідала про мусульманський піст у радянську добу.

“В часи Радянського союзу мусульмани таємно дотримувались посту. І коли вона була молодою Рамадан теж припав на середину літа. І старі люди збирались, робили вигляд, що вони просто поговорити зійшлись, і тихенько закінчували день посту тим, що випивали по два-три самовари чаю”, - згадує він.

“І я питав її, що, дійсно так багато води випивали? А день довгий, дуже жарко, і всі ж працювали. В Радянському союзі не могли не працювати: нероби й лобуряки практично відсутні були. І люди все одно терпіли: не їли, не пили, важка робота, спека. І, збираючись вечорами, не могли їсти, поки не нап’ються води вдосталь. Мені тоді це все видавалось цікавим: це практично неможливо, на межі людських можливостей. Здавалось, що бабуся розповідає щось із сфери фантастики”, - розповідає він повільно, згадуючи деталі з далекого дитинства.

“Коли я сам починав дотримуватись посту - це був січень, лютий, коли дні короткі, холодно, тобто було не важко. Зараз от я дожив до літа і згадую розповіді моєї бабусі”, - говорить він.

Рамадан завершується святом розговіння Ід аль Фітр (або Ураза Байрам чи Рамадан Байрам), коли на небі з’являється молодий місяць. Цього року завершення припадає на 29 серпня.

Мусульмани світу три дні святкують завершення посту, але в Україні це роблять не всі.

“Три дні я не святкую,” – розповідає Абдул. “Але я готую велику вечерю, запрошую друзів, і своїх, і українців теж, ми так, трохи-трохи сидимо, їмо, говоримо.”

Таким чином він наостанок робить добру справу, щоб набрати з запасом милості Аллаха.

Оригінал публікації на сайті «KyivPost»

Інші публікації на сайті «KyivPost»:

Мусульманки в Україні живуть в гармонії з власною вірою

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Мусульмани України відзначають місяць Рамазан [репортаж, відео] («5 канал»)

Мусульмани всього світу святкують Рамадан (відео) («Телеканал новин 24»)

Що таке Рамадан для мусульман? («Радіо Ера» FM)

Про Рамадан на радіо «Промінь»

Мусульмани Києва відсвяткували початок священного місяця Рамадан (УКРІНФОРМ)

У мусульман розпочався священний місяць Рамадан (відео) («Новий канал»)

У мусульман Донецької області почався Рамадан (відео) (ТРК «ЮНІОН»)

Мохаммад: «Сначала пьют воду, чтоб организм подготовился для Ифтара».

Алі: «Три штуки фиников и стакан воды - это то, что сначала можно скушать».

Ані на фініки, ані на воду школяр Фаізуллах не задивляється, хоча цілий день нічого не їв. У свої одинадцять він уже не перший рік поститься. Устиг навіть вигадати власний метод боротьби з голодом.

Фаізуллах: «В обед спал так три часа, и я вообще забыл что я пощусь, и я гулял нормально, и только вспомнил часа два назад. Тяжело вообще сдержаться. Когда видишь человека, если он ест, то хочется еще больше есть».

Щойно лунає азан – заклик до вечірньої молитви – парафіяни відкривають піст. Але відразу за ложки не беруться - спершу намаз.

Суп, плов, баранина, сік та фрукти. Усе готується та безкоштовно роздається від мечеті. Щоби нагодувати до півтисячі вірян, кухарі за плитою від самого ранку.

Мохаммад, шеф-кухар: «До захода солнца должно быть все готово, чтоб народ начинал кушать. Ну, мы хотим делать им шашлык, но шашлык, к сожалению, мы не успеваем на 600 человек».

Не їсти протягом Рамазану важливо, утім це не головне. Слід іще утримуватися від лайки, поганих думок і вчинків - інакше піст не буде прийнятий.

Саід Ісмагілов, муфтій: «Каждый верующий должен максимально работать над собой духовно в этот священный месяц, должен исправить свои, может, какие-то недостатки, может быть исправить свои ошибки, совершенные в течение года».

Не поститися під час Рамазану іслам дозволяє хворим, вагітним і тим, хто перебуває у дорозі. Вони можуть поститися в інші дні, або ж нагодувати нужденних і роздати милостиню.

Оригінал публікації на сайті 5 каналу

Інші публікації на сайті 5 каналу:

Мусульмани Києва святкують Курбан-Байрам

Ще 40 українських мусульман вирушили на хадж до Саудівської Аравії (ВІДЕО)

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Мусульмани всього світу святкують Рамадан (відео) («Телеканал новин 24»)

Що таке Рамадан для мусульман? («Радіо Ера» FM)

Про Рамадан на радіо «Промінь»

Мусульмани Києва відсвяткували початок священного місяця Рамадан (УКРІНФОРМ)

У мусульман розпочався священний місяць Рамадан (відео) («Новий канал»)

У мусульман Донецької області почався Рамадан (відео) (ТРК «ЮНІОН»)

«У мусульманських країнах на час Рамадану роблять скорочений робочий день або за можливістю надають людям відпустки. Що стосується українських реалій, то частіше за все ніхто подібними питаннями не цікавиться, тобто це особиста справа кожного віруючого, як він буде поститися. Він не буде ні пити, ні їсти, а працювати треба», - розповів він.

А ще під час Рамадану мусульмани щоденно читають « Коран». Бажано встигнути прочитати святу книгу повністю до кінця місяця.

Цікаво, що в різних мусульманських країнах священний місяць може припадати на різні дати. В одних випадках він визначається астрономічними обчисленнями, а в інших - безпосереднім спостереженням за Місяцем. У окремих країнах дату оголошують авторитетні мусульмани.

Цього року більшість мусульман почали постувати 1 серпня. Рамадан завершується з появою на небі молодого місяця. Наступного ранку, після його появи, настає свято розговіння Ід аль Фітр. Цього року воно, за попередніми розрахунками, припадає на 30 серпня.

Оригінал публікації на сайті «Радіо ЕРА» FM

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Мусульмани всього світу святкують Рамадан (відео) («Телеканал новин 24»)

Про Рамадан на радіо «Промінь»

Мусульмани Києва відсвяткували початок священного місяця Рамадан (УКРІНФОРМ)

У мусульман розпочався священний місяць Рамадан (відео) («Новий канал»)

У мусульман Донецької області почався Рамадан (відео) (ТРК «ЮНІОН»)

Саме піст, за словами імама соборної мечеті Сімферополя, зближує мусульман, заможні люди, наприклад, можуть відчути, як живуть знедолені.

“Постіть - і будете здорові. Людина, яка постить протягом місяця, очищається як фізично, так і духовно, вгамовує себе”, - каже імам соборної мечеті Сімферополя Ніязі.

Рамадан - це час для спокути гріхів, здійснених протягом року, духовного зростання та подолання людських слабкостей.

Осман Сейтхалілов, що працює при мечеті в Сімферополі, незважаючи на поважний вік, вперше вирішив постити. Чоловік хоче позбутися своїх гріхів та заодно кинути палити.

“Ураза заради Аллаха тримається, не заради когось або заради себе, а заради Аллаха, і намагаєшся в цей час, щоб побільше гріхів пішло”, - каже мешканець Сімферополя Осман Сейтхалілов.

Відмовлятися від їжі та води не важко, запевняють мусульмани, головне - віра та моральне налаштування. Розговлятися дозволено лише з заходом сонця, для цього в мечеті Сімферополя встановили шалаш зі столами, де віруючі можуть зібратися разом.

“Ми раді, я нічого не хочу, ні пити не хочу, ні їсти, нічого не хочеться мені, я від радості”, - каже мешканець Харкова Махамед Ільясов.

“Богобоязлива мусульманка, яка слідує законам Аллаха, вона не буде саме через те, щоб схуднути тримати піст, а заради того, щоб заробити побільше благих діянь”, - каже мешканка Сімферополя Арзєна Гамідова.

Сила кожної благої справи у священний місяць зростає у тисячі разів. Закінчується Рамадан Ураза-байрамом - свято знаменує кінець посту.

Оригінал публікації на сайті каналу 24

Інші публікації на сайті каналу 24:

Молитва за мир

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Про Рамадан на радіо «Промінь»

Мусульмани Києва відсвяткували початок священного місяця Рамадан (УКРІНФОРМ)

У мусульман розпочався священний місяць Рамадан (відео) («Новий канал»)

У мусульман Донецької області почався Рамадан (відео) (ТРК «ЮНІОН»)

І так п'ять разів на день, першого разу – о 4:30 ранку, відразу після підйому.

Майбутніх священнослужителів виховують у спартанських умовах. Сакське медресе, що відкрилося в минулому році, - невелика одноповерхова будівля з по-армійському суворим інтер'єром. Мінімум меблів, один комп'ютер на всіх. У спальні двоярусні ліжка, є кімнати для занять і читання намазу, їдальня, бібліотека, душові.

Вільного часу у хлопців лише година – перед відбоєм. Але на жорсткий графік майбутні імами не скаржаться. «Я тут своєї віри вчуся, - по-дорослому розмірковує 14-річний Імран Усеїнов. - Не можна забувати, що є рай і пекло. Я хотів би в рай". Усеїнов чітко знає, що для цього потрібно, - «робити добрі справи і читати Коран».

У програмі курсу такі дисципліни, як мусульманське право, вислови пророка Мухаммада, власне Коран, а також мораль і моральність.

З поверненням татар до Криму, на історичну батьківщину, поряд з побутовим облаштуванням почався процес відродження їхньої релігії
З поверненням татар до Криму, на історичну батьківщину, поряд з побутовим облаштуванням почався процес відродження їхньої релігії. За даними Держкомітету у справах національностей та релігій України, лише за три останні роки кількість ісламських організацій в країні зросла в півтора рази, кількість мечетей збільшилася на 50% - тепер їх 319. Причому 238 з них розташовані в Криму.

Представники мусульманських організацій не приховують, що відродження ісламу на півдні країни найчастіше відбувається на гроші іноземних спонсорів, - цей факт фахівці називають однією з причин таких темпів зростання релігійних громад й організацій.

За словами Ельміри Муратової, доцента кафедри політичних наук Таврійського університету імені Володимира Вернадського, більше половини мечетей в Криму побудовано мусульманськими організаціями та приватними особами з арабських країн. Кожна п'ята мечеть – подарунок благодійників з Туреччини.

Також на гроші спонсорів муфтіят Криму регулярно організовує святкування дня народження пророка Мухаммада, конкурси читців Корану і літні ісламські табори для школярів.

На зміну поколінню, що виросло в країні, де державною релігією був атеїзм, приходить молодь з більш широким поглядом на життя, пояснює ще одну причину ісламізації Айдер Ісмаїлов, заступник муфтія Криму.

«З кожним роком збільшується кількість тих, хто дотримується посту, - радіє Ісмаїлов. - У Ханській мечеті в Бахчисараї років п'ять тому було тільки два-три ряди [молільників], зараз – сім».

Олександр Айбабін, директор кримського відділення Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського, теж бачить чітку ознаку масової ісламізації півострова: «У Криму з'являється багато закритих [одягнених у традиційний мусульманський одяг] дівчат, особливо в Сімферополі. Такого раніше не було».

Життя в укритті

На вулицю Ялтинську, 22, у Сімферополі, на місце майбутнього будівництва Соборної мечеті Джума Джамі, татари зносили черепашник до того часу, поки не було прийнято рішення міськради про землевідведення, - раніше міська влада ігнорували прохання мусульман. Тепер на місці майбутньої мечеті височіє гора з 400 тис. каменів, багато з них віруючі принесли просто в руках.

За словами Мустафи Джемільова, голови Меджлісу кримськотатарського народу, спорудження мечеті почнеться вже цього року, воно триватиме до п'яти років й обійдеться приблизно в $ 8 млн. А зводити її, найімовірніше, приїдуть іноземні робітники – найближчим часом буде укладено контракт з турецькою будівельною компанією.

«Цю землю ми сім років відстоювали, - каже Джемільов. - Навколо неї було багато списів зламано».

Глава Меджлісу пояснює, що кошти на будівництво, як і каміння, будуть збирати зі співвітчизників, причому сам Джемільов хотів би, щоб кожен кримський татарин вніс свою лепту у справу зведення Соборної мечеті.

Коли в 80-і роки минулого століття татари тільки починали повертатися на історичну батьківщину, їх «релігійне життя було на нулі»
Політик згадує, що коли в 80-і роки минулого століття татари тільки починали повертатися на історичну батьківщину, їх «релігійне життя було на нулі». «Всі вважалися мусульманами, але мало хто ходив [у мечеть]», - каже він. Приміром, п'ятиразовий намаз, який є одним зі стовпів ісламу, виконували одиниці.

Та й молитися особливо було ніде: в радянські роки більшість мечетей знесли – з більш ніж 1.600 культових споруд, що діяли в 1786 році, до 1988-го, на момент повернення кримських татар, залишилося менше десятка.

«Зараз картина дещо інша», - усміхається Джемільов. За його підрахунками, мусульманська громада в Криму сьогодні налічує приблизно 300 тис. осіб.

Один з них, 59-річний Осман Сейдхалілов, торгує в лавці при мечеті Духовного управління мусульман Криму. Він зауважує, що серед його покупців в основному молодь. Найкраще беруть хустки – будь-якого забарвлення: мусульманки теж хочуть виглядати красиво. Також тут можна придбати біжутерію, сумки і парфуми на масляній основі. Звичайною парфумерією мусульманка користуватися не може – в ній міститься спирт.

Сейдхалілов радіє, що торгівля йде жваво, а от релігійністю співвітчизників він не дуже задоволений. «Повісять Коран на стіну як сувенір і не відкриють жодного разу», - бурмотить він.

Сам Сейдхалілов став тримати пост у священний для мусульман місяць Рамадан і регулярно читати намаз недавно, після того як його батько, якого торговець все життя вважав атеїстом, вмираючи, прославив Аллаха.

У 24-річної Сафіє Мустафаєвої, невисокої брюнетки в строгому сірому костюмі і ніжно-блакитній хустці, зовсім інша історія. Її нерелігійні батьки дивувалися, коли донька почала носити хіджаб або, за її власними словами, ховатися.

Вивчившись в Азовському медресе для дівчаток, Мустафаєва прийшла туди вже викладачем. Тепер про Пророка і Коран вона розповідає не тільки своїм ученицям, а й власним батькам.

Разом з підручниками та зошитами Мустафаєва, яка стала тепер студенткою Кримського інженерно-педагогічного університету, на пари обов'язково бере килимок для намазу. У вільний час прямо в аудиторії вона, не соромлячись присутності однокурсників, молиться.

Ще кілька років тому, приймаючи рішення «сховатися», мусульманки добровільно створювали собі труднощі. Сьогодні тут все менше тих, хто вважає хіджаб екзотикою
Ще кілька років тому, приймаючи рішення «сховатися», мусульманки добровільно створювали собі труднощі, наштовхуючись на нерозуміння батьків і колег на роботі. І хоча в Криму не кожен роботодавець готовий надати вакансію дівчині в хустці, сьогодні тут все менше тих, хто вважає хіджаб екзотикою.

«Я влітку проходила [викладацьку] практику в середній школі в селищі Победненське, думала, [у директора і батьків учнів] питання будуть [через одяг], - але ні», - розповідає Мустафаєва.

Сьогодні поважати мусульманські закони прагне і бізнес, констатує Ісмаїлов. У магазинах Криму стали з'являтися продукти з позначкою «халяль», що в перекладі означає «благодатні, дозволені» для прихильників ісламу. Приміром, така етикетка на ковбасі означає, що вона була зроблена з м'яса тварин, заколотих «правильно» – за законами шаріату тварину не можна вбивати електрострумом, а лише вручну, перерізавши сонну артерію і попередньо прочитавши молитви.

Крок назустріч ісламу намагаються робити і банкіри, розвиваючи так званий ісламський банкінг, один з головних принципів якого – обійти позичковий відсоток
Крок назустріч ісламу намагаються робити і банкіри, розвиваючи так званий ісламський банкінг, один з головних принципів якого – обійти позичковий відсоток. «Аллах дозволив торгівлю і заборонив ріст», - цитує Коран Ісмаїлов, що означає: звичні українцям кредити – поза законами шаріату.

60-річний житель Сімферополя Юнус Аблямітов, в минулому професійний банкір, автор книги Іслам і кредитні відносини заснував кредитний союз Ля Ріба, що в перекладі означає «без відсотків». Аблямітов позичає охочим розпочати власний бізнес гроші, але не під відсотки, а з тим, що згодом бізнесмен поділиться половиною доходів майбутнього підприємства. Це обумовлюється в контракті. А потім позичальник поступово гасить весь борг.

Модний іслам

Раніше її звали Настя. Тепер Ассія. Анастасія Кобзєва, уродженка невеликого містечка Калуш, що на Івано-Франківщині, змінила ім'я, коли під впливом брата, захопленого східним віровченням, прийняла іслам.

Мусульманська хустка на голові українки шокувала земляків. «Мені вчителі забороняли носити хустку на уроках», - згадує Кобзєва.

Настя-Ассія приїхала до Криму вчитися в медресе – подалі від цікавих очей, ближче до нової віри. У невеликому селищі Азовське, що в 15 км від Джанкоя, серед сестер по вірі дівчина відчуває себе спокійніше, ніж удома. Вона вже говорить російською без акценту і розуміє кримськотатарську і турецьку мови.

Своє право на духовний вибір готова відстоювати і 25-річна кримчанка Алія Бекірова. Вона згадує, що до її рішення прийняти іслам оточення «поставилося гидливо». «Вони і зараз не втрачають можливості зачепити мене», - зізнається Бекірова.

Однак неприйняття мусульман не єдина татарська проблема в Криму. «З'являються люди, які ділять мусульман на правильних і неправильних, публікують розкольницькі, єретичні вчення», - нарікає Джемільов. Він називає представників нетрадиційних для Криму мусульманських рухів радикального спрямування, в тому числі ваххабітів.

Владні структури роблять свій внесок в розкол мусульман Криму, вважає Ісмаїлов. 15 грудня минулого року, за день до своєї ліквідації, Держкомнацрелігій зареєстрував Духовний центр мусульман Криму, а потім орієнтовані на нього 35 релігійних громад обрали своїм муфтієм Ридвана Велієва. При цьому в Криму вже є муфтій – Еміралі Аблаєв, легітимно обраний на з'їзді більшістю мусульманських громад півострова.

«Це все секти крайніх маргінальних поглядів, - обурюється Ісмаїлов. - [Вони закликають] не визнавати Конституцію, не служити в армії – чистої води екстремізм».

Недосвідчені в питаннях релігії люди, дивлячись на заклики сект, що прикриваються ісламом, ототожнюють іслам й агресію. Звідси й негативне ставлення
українців і росіян, які тут мешкають, до ісламізації півострова
За його словами, недосвідчені в питаннях релігії люди, дивлячись на заклики сект, що прикриваються ісламом, ототожнюють іслам й агресію. Звідси й негативне ставлення українців і росіян, які тут мешкають, до ісламізації півострова. Мовляв, вони побоюються заснути в Криму, а прокинутися в халіфаті.

Джемільов впевнений: в цілому ситуація з урахуванням української толерантності нічим татарам не загрожує. До труднощів становлення ісламу на півострові він ставиться філософськи, розуміючи, що це процес, через який доведеться пройти.

«Ми це сприймаємо нормально, - каже Джемільов і з посмішкою додає: - Іслам стає модним».

Оригінал публікації на сайті «Корреспондент»

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Життя мусульман. «Дім Аллаха» і рахат-лукум у серці Одеси («Сегодня»)

Крим, якого ми не знаємо (ZaUa)

У пошуках терористів. Хто й навіщо використовує ісламську карту в Криму («Фокус»)

Iнший погляд на події в Криму (газета «День»)

«Халіфат» на час виборів? («Україна молода»)

Ісламська спадщина («Український тиждень»)

Інші публікації на сайті «Корреспондент»:

Впливовий ісламський проповідник видає фетву проти терористів-смертників

На знак протесту швейцарські мусульмани спорудили паперовий мінарет

56-річний сімферополець Олег Каленчук став одним із перших в Україні мусульманських неофітів. Ось уже 17 років як він прийняв іслам і взяв собі інше ім'я, що точно повторює ім'я всесвітньо відомого боксера Мухаммеда Алі. Хоча рід занять новонаверненого українського мусульманина мало не прямо протилежний. Сімферопольський тезка американського боксера – художник-пейзажист, а його роботи зберігаються як у музеях України, так і в зарубіжних приватних колекціях.

За словами Мухаммеда Алі, все своє життя він провів у пошуку істини. Ще в радянські часи він прочитав Біблію та Євангеліє, потім захоплювався йогою та східними релігіями, вивчав староіндійську філософію, ходив у протестантські церкви... Однак питання залишалися, а сумніви не розсіювалися. «Тоді я купив Коран у російському перекладі, але, прочитавши його, нічого не зрозумів», - зізнається Мухаммед.

За його словами, лише перечитуючи Коран втретє, він усвідомив, що ця релігія - те, що він шукав усе своє життя. «Ці знання залягли в моєму серці, і мені відразу ж захотілося прийняти іслам, - згадує художник. - У той же день, коли я це зрозумів, я вирушив до мечеті і навіть скористався таксі - так поспішав і боявся не встигнути».

Мухаммед Алі переконаний, що саме після прийняття ісламу почався справжній розквіт його творчості. За його словами, у своїх роботах він «оспівує велич Творця через Його творіння, а саму творчість розглядає як поклоніння Творцю». А ось в особистому житті після зміни віри почалися проблеми. Близькі відкинули художника: від нього пішла кохана жінка, разом з якою вони виховували дитину, не схвалили вибір свого сина і батьки, а друзі глузували і називали «Бен Ладеном».

Лише через 10 років мати художника змінила свою думку і теж прийняла іслам. Мусульманкою стала і нова дружина Мухаммеда Алі. «Прийнявши іслам, я став найбагатшою людиною на землі. Я став вдячним, навчився цінувати те, що маю, я відчув гармонію з собою і зі світом, що оточує мене», - запевняє Мухаммед Алі.

Пробиватися крізь стіну нерозуміння довелося й іншим новонаверненим мусульманам, з якими поспілкувалися «Тексти». 26-річна кримська підприємниця Юліана пригадує, що до її рішення прийняти іслам рідні поставилися «негативно і навіть з огидою». Рідних намір дівчини просто шокував. «Вони і зараз не втрачають нагоди підколоти мене, але вже стали більш терпимими», - посміхається Юліана.

Вона зізнається, що й сама, як і більшість близьких, спочатку нічого не хотіла навіть чути про іслам. «Я цікавилася християнством, кілька разів прочитала Старий і Новий Заповіти, але залишалася на рівні віри в серці і виконання деяких простих обрядів», - згадує дівчина. Коран вона вирішила прочитати радше з цікавості і бажання знайти відповіді на питання, що її мучили.

«Аллах відкрив мені істину і вивів із неуцтва, я в сльозах зрозуміла, що іслам - це порятунок для всіх, але не всім це дано зрозуміти», - каже Юліана. З її слів, ставши три роки тому мусульманкою, вона знайшла сенс життя. «Немає більше страху перед негараздами, смертю, хворобами, людьми, невіруючими, а є тверде поняття передречення і долі з волі Аллаха, який допомагає мені у всіх сферах життя і в бізнесі також», - ділиться Юліана.

Київський журналіст Андрій (Анвар) Деркач в юності ледь не став православним священиком. «Для мене національна церква була невід'ємною складовою української ідентичності», - згадує він. Настоятель храму, до якого ходив Андрій, запропонував йому поїхати на навчання до Львівської семінарії, і юнак був внутрішньо готовий навіть до чернецтва. Але обставини склалися так, що замість монастиря він поїхав до Західної Європи, де прожив понад три роки.

«Я продовжував практикувати православ’я, дотримувався посту, регулярно відвідував церкву, жертвував по можливості на потреби храму і віруючих, але увесь цей час моя віра перебувала в найжорстокішому конфлікті з розумом - не міг я зрозуміти, чому створеного Духа Святого і народженого Марією Ісуса теж вважають богами нарівні з Творцем, - каже Андрій Деркач. - Внутрішня дисгармонія наростала, і після кожної недільної служби у церкві я просив Господа: «Допоможи мені стати таким, яким Ти хочеш мене бачити!».

За словами Андрія, він завжди жив «із відчуттям майбутнього повернення - до Того, хто створив цей та інші світи». Зацікавившись ісламом під час роботи в Українській службі ВВС, журналіст зробив для себе дивне відкриття: іслам протистоїть не іншим релігіям, як це часто підносять у ЗМІ, а невірству, що охопило світ. «Коли я читав Коран у перекладі російською Ельміра Кулієва - я плакав, - згадує Андрій. - Це були сльози радості того, хто шукав порятунку і знайшов його. Я читав те, що знав завжди, але не міг сформулювати».

Чотири роки тому журналіст став мусульманином і стверджує, що, незважаючи на жорсткість формулювань, іслам повернув йому дитячі відчуття свободи і справедливості, які він «марно шукав у книгах і серед людей». «Єдинобожжя примирило мою віру з розумом і зміцнило їх. Переконаність в істинності ісламу дала мені сил відмовитися від хибного шляху, яким я йшов майже двадцять років свідомого дорослого життя», - говорить Андрій, який узяв собі нове ім'я - Анвар.

Цікаво, як Анвар поєднав свою «українськість» з новою вірою. Ми запитали його про це.
Він навів слова із Корану про те, що Всевишній створив людей чоловіками і жінками, народами і племенами, щоб пізнавали вони один одного. «Іслам не заважає мені бути українцем. Як і не заважає бути чоловіком, - каже Деркач.- Так, ми, мусульмани всіх національностей, вчимо арабську мову, щоб читати Священний Коран, а не його переклади. Ми читаємо аяти під час намазу арабською мовою. У цьому велика мудрість Аллага, котрий оберігає Коран від втручання людей з їх обмеженими можливостями і невпинною жагою до влади над подібними до себе. А ось молитви після намазу мусульмани звертають до Творця рідною мовою».

23-річного сімферопольського студента Петра Дранкова до прийняття ісламу підштовхнула... звичайна загальноосвітня школа. Коли він навчався у дев'ятому класі, вчителька історії роздала учням реферати про різні світові релігії. Школярі повинні були прочитати їх і переказати на вступному уроці. Петру дісталася робота, присвячена ісламу. Інформація про основні мусульманські постулати зацікавила його. Дев'ятикласник почав читати всю доступну для нього літературу про іслам і вже зібрався прийняти цю релігію, але батьки та друзі відмовили його.

Проте бажання стати мусульманином відтоді не покидало Петра. Два роки тому, будучи вже студентом четвертого курсу юридичного факультету університету, він таки здійснив задумане ще у школі і зовсім не шкодує про своє рішення.«Мені ніхто не пояснював, що таке іслам, і ніхто не підштовхував до прийняття віри - я якось сам до цього прийшов», - каже Петро, котрий також узяв собі мусульманське ім'я - Юсуф. За його словами, батьки не схвалили його вчинку, і тривалий час їх відносини були дуже напруженими. «Всі мої спроби пояснити свій вибір досі обрубуються ними на корені, - зізнається студент.- Мій брат теж упереджено ставиться до мусульман, телебачення та Інтернет намалювали в його уяві певну картину про іслам, згідно з якою, якщо ти мусульманин, значить, ти терорист і бородатий фанатик, що гнобить жінок».

Зараз, за словами Петра-Юсуфа, його оточують друзі, які точно так же прийняли іслам, яким він довіряє більше, ніж будь-кому. Зустрів він і дівчину, з якою збирається одружуватися - вона теж росіянка, щоправда, наполовину, і виконує всі релігійні приписи для жінок-мусульманок. Сам же студент у вільний від вивчення юриспруденції час вчить арабську мову та завчає напам'ять Коран. «Мусульманами стають різні люди і різними шляхами, але у всіх є щось спільне - вони запитують себе про щось і хочуть знайти відповіді. І якщо підходити до цього неупереджено, то рано чи пізно приходиш до ісламу», - каже Юсуф.

ДУМКА ЕКСПЕРТА:

Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач

Раціоналістичні начала ісламу – одна з причин навернення етнічних європейців у іслам. Певна річ, достовірної статистики щодо таких випадків наразі немає ні на пострадянському просторі, ні в Західному світі. Тобто, їх не назвеш украй численним. Аналізуючи релігійні пошуки цих людей, насамперед варто виділити те, що в ісламі їх привабила чітка й логічна релігійна доктрина, як і – різноманітні концепції, що постали на її ґрунті.

Обрядовість в ісламі, а також структура його общинності, чимось схожі на протестантські, котрі виникли всупереч християнській ортодоксальності. Як відомо, католицький догматизм багато в чому не відповідав вимогам часу, і ті стали підґрунтям для протестантизму. Іслам же не лише, як і протестантизм, знімає такі суто покладені на віру, ірраціональні речі як іконопис, складність обряду та «божественний» культ першоієрархів, але навіть іде далі – знімає в теології не менш ірраціональні питання й триєдності Бога, і його природи.

Тим часом, мусульманська община, умма, своїм поділом на безліч течій, у суті, знову-таки чимось нагадує демократичне розмаїття протестантських вчень. Мало того, на сьогодні серед арабських емігрантів у Франції частішають випадки й «протестантських» особистих стосунків із Аллахом. Себто, деякі сучасні правовірні вважають достатнім наодинці розстелити молитовний килимок у власній кімнаті й не те, що не шукати жодних посередників із Богом, але й не відвідувати мечеті.

Власне, ці всі перелічені аспекти можна назвати напрочуд сучасними, навіть модерними, отже, й привабливими сторонами ісламу, попри те, що вони були закладені ще в глибокому середньовіччі. Ця модерність наче наглядно відображена в симетричних «абстракціоністських» візерунках мусульманських розписів.

Є, звісно, аспекти й геть протилежні, вкрай дискусійні та суперечливі. Проте наразі мова не про них.

(Наводиться зі скороченнями)

Повна версія статті на сайті texty.org.ua

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Чому українці приймають іслам («Сегодня»)

Життя мусульман. «Дім Аллаха» і рахат-лукум у серці Одеси («Сегодня»)

Мусульманки в Україні живуть в гармонії з власною вірою («Kyiv Post»)

У той же час, точна кількість послідовників ісламу в Донбасі на сьогоднішній день не підрахована.

За словами представників мусульманських громад, слід займатися не розпалюванням міжрелігійної ненависті, а об'єднати сили всіх конфесій, щоб створити унікальну атмосферу взаємної поваги і розуміння. Наприклад, в Україні є унікальні умови для розвитку так званого релігійного туризму, коли гості країни відвідують найвідоміші храми і святині, незалежно від віросповідання.

Організатори заходу запевняють, що мають намір зробити конференцію щорічною і запрошувати до участі в ній кращих фахівців з проблематики ісламу як з України, так і з зарубіжних країн, зокрема, з Європи та Росії.

Оригінал публікації на сайті «Першого муніципального»

(Наводиться з деяким виправленнями і скороченнями)

Оригінал статті на сайті газети «Сегодня»

Інші публікації в газеті «Сегодня»:

Життя мусульман. «Дім Аллаха» і рахат-лукум у серці Одеси

Як живеться у гарячих точках українським дружинам мусульман. Стаття у газеті «Сегодня»

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Хіджаб свободи, або Жінка в ісламі («Дзеркало тижня»)

Мусульманки в Україні живуть в гармонії з власною вірою («Kyiv Post»)

Українські мусульманки вимагають дозволити фото в хіджабі («Подробиці»)

«Не судіть про арабів тільки за серіалом «Клон», бо там багато неправди!» («33 канал»)

Жіноче щастя по Корану (ТАЙМЕР)

«Не треба вважати нас терористами» («Газета по-киевски»)

Перший мусульманин: «Мусульмане всего мира сегодня благодарят господа за все те блага, которые он им даровал. Просят Аллаха, чтобы мир, покой и счастье воцарились на всей земле в мусульманских и немусульманских странах».

Другий мусульманин:

«Чтоб у нас все было хорошо, чтоб мир был. Сегодня люди в Саудовской Аравии празднуют возле нашей священной мечети и молятся за нас мусульман».

Оригінал новини на сайті 5 каналу

Іншi публiкацiї на сайтi 5 каналу:

Ще 40 українських мусульман вирушили на хадж до Саудівської Аравії (ВІДЕО)

Курбан-байрам відзначають мусульмани усього світу (РЕПОРТАЖ)

50 українських мусульман почали здійснення Хаджу (РЕПОРТАЖ)

Кримські татари вимагають від влади виділити землю під будівництво мечеті

Мусульмани відзначають свято Рамадан-Байрам (РЕПОРТАЖ)

Публiкацiї на тему в українських ЗМI:

Свято жертвопринесення. Харківські мусульмани відзначають Курбан-байрам (Медіа група «Об'єктив»)

Азербайджанці України: Курбан-Байрам несе надію, достаток і любов (фоторепортаж) (УНІАН)

Листопад релігійний: Пилипівка, Адвента і Курбан-Байрам («Сегодня»)

Мурад Омаров, голова обласного товариства азербайджансько-української дружби:

Кожен мусульманин, незалежно від того, де він знаходиться, повинен здійснити жертвопринесення. Звичайно, той мусульманин, який має на це можливість. Той, який вже зробив це, повинен пригощати тих, які не можуть це робити.

У жертву Аллаху в мечеті у районі ХТЗ приносять декілька сотень баранів. Мусульмани вірять: кров тварини очищає душу людську від усіх гріхів. До своїх жертв тут висувають особливі вимоги.

Ахунд Гаджі Каміль Алескеров, імам харківської мечеті:

Молодшого за рік не можна, найкращого. Якщо ради Аллаха віддаєш, то віддавай саме хороше.

За традицією, м'ясо барана ділять на три частини. З однієї готують пригощання для рідних і близьких, другу залишають собі, а третю частину мусульманин віддає бідним людям. Вже багато років азербайджанська община м'ясо тварини віддає дітям у притулку.

Валентина Уварова, юрист обласного притулку «Гармонія»:

З цього барана ми, як правило, готуємо дітям на вечерю якусь страву. Цього разу ухвалили рішення приготувати плов з бараниною. Думаємо, що плов буде смачним, дітям всім сподобається.

Самір про сьогоднішнє свято поки не чув нічого. Але плов на вечерю чекає з нетерпінням. Про те, що м'ясо барана дуже смачне, хлопчик знає не з чуток.

Самір:

Мій тато привозив.

Дивитися відео

Оригинал статті на сайті медіа групи «Об'єктив»

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Азербайджанці України: Курбан-Байрам несе надію, достаток і любов (фоторепортаж) (УНІАН)

За матеріалами «Інтер»

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Українські паломники вирушили у хадж. Відеорепортаж Першого Національного каналу України

Ще 40 українських мусульман вирушили на хадж до Саудівської Аравії (ВІДЕО) («5 канал»)

50 українських мусульман почали здійснення Хаджу (РЕПОРТАЖ) («5 канал»)

Григорій Гришко. Щоденник прочанина. Київ-Мекка-Медина.

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Ще 40 українських мусульман вирушили на хадж до Саудівської Аравії (ВІДЕО) («5 канал»)

50 українських мусульман почали здійснення Хаджу (РЕПОРТАЖ) («5 канал»)

Григорій Гришко. Щоденник прочанина. Київ-Мекка-Медина.

Хусам Саляма, паломник: «Так как я гражданин Украины - я буду свою страну представлять, подниму флаг выше. Чтобы все видели, что украинские мусульмане тоже совершают хадж».

Родина Хусама вирушає до Саудівської Аравії учотирьох ще з сестрою та матір’ю дружини. Жінки виконають хадж уперше, а от голова родини вже бував у святих місцях у 7 річному віці.

Хусам Саляма, паломник: «Именно когда зашел в Каабу, первый раз в мечеть, это было такое впечатление! Я хочу еще раз его испытывать».

Саме за враженнями та прощенням усіх гріхів Всевишнім їдуть до Мекки Танзіля та Саліх. Брата із сестрою на хадж запросив король Саудівської Аравії, який і оплачує недешеву поїздку 3,5 тисячі доларів на людину. Якби не такий спонсор, кажуть експедитор і домогосподарка з Донецька, вони ще б довго збирали гроші на обов’язкову для кожного мусульманина подорож.

Танзіля Іса та Саліх Антіпов, паломники: «Нас будет встречать консул, нам зеленый свет. Эта поездка окутана ореолом добра, высокого отношения, которое даже не с чем сравнить».

Українців, які хочуть здійснити хадж, постійно більшає. Цього року в паломництво вирушала рекордна кількість українок 39 жінок. Це пов’язують з відродженням духовності та підвищенням добробуту мусульманських родин.

Ісмаїл Кади, голова всеукраїнської асоціації «Альраїд»: «Есть такая добрая традиция, когда удается кому-то ити на хадж, то все окружающие, знакомые люди. Друзья просят, чтобы он читал за них мольбу. То, что есть мобильный телефон, и я по мобильному начинаю по алфавиту, начиная от А до Я».

Останні слова прощання та поради і автобуси з паломниками вирушають в аеропорт. На них чекає 12 годин польоту, пересадки і лише потім довгоочікувана свята земля.

Оригінал новини на сайті 5 каналу

Інші публікації на сайті 5 каналу:

Курбан-байрам відзначають мусульмани усього світу (РЕПОРТАЖ)

50 українських мусульман почали здійснення Хаджу (РЕПОРТАЖ)

Кримські татари вимагають від влади виділити землю під будівництво мечеті

У Чечні відкрили найбільшу в Європі мечеть

Мусульмани відзначають свято Рамадан-Байрам (РЕПОРТАЖ)

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Григорій Гришко. Щоденник прочанина. Київ-Мекка-Медина.

Як живеться у гарячих точках українським дружинам мусульман. Стаття у газеті «Сегодня»

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Одеські мусульмани засуджують організаторів терактів у Москві і мають намір «напоумити їх молитвами» (ТАЙМЕР)

«Не судіть про арабів тільки за серіалом «Клон», бо там багато неправди!» («33 канал»)

Жіноче щастя по Корану (ТАЙМЕР)

«Не треба вважати нас терористами» («Газета по-киевски»)

Києвлянин-ассирієць Ізмаїл Каді святкує Ураза-байрам («Газета по-киевски»)

Становище представниць прекрасної статі в сучасному мусульманському суспільстві досить суперечливе: в арабських країнах існують деякі законодавчі й узвичаєні заборони для жінок на речі, доступні чоловікам. Соціальні ролі та функції жінок і чоловіків теж різняться. Чи так це насправді і якщо так, то наскільки правильно з погляду ісламу — однієї з трьох світових релігій?

Погляд слов’янської мусульманки

Ганна Васильєва прийняла іслам вісім років тому, коли їй було 17. Українка за походженням, Ганна народилася в Казахстані. Жила там недовго, але встигла зацікавитися культурою та релігією мусульман. Під час навчання в університеті (Ганна лінгвіст за освітою) цікавість до ісламу посилювалася в міру того, як вона дедалі більше дізнавалася про цю релігію: «В якийсь момент я зрозуміла, що іслам — це те, що мені потрібно, те, що я шукала все життя».

Зараз Ганна в щасливому заміжжі, має сина і чекає ще одну дитину. Живе, як сама каже, «на дві країни» — в Україні і на батьківщині чоловіка в Єгипті.

— Я живу в мусульманському середовищі і бачу істинне ставлення до жінки: її ніяк не обмежують у правах і можливостях. Є, щоправда, деякі арабські країни, де закон не дозволяє жінці, наприклад, водити машину, — розповідає Ганна. Подібні явища, на її думку, зумовлені хибним розумінням релігії. — Адже зараз не можна, на жаль, сказати, що якась країна є взірцем ісламської держави: скрізь є свої відхилення від шаріату (мусульманського права), культурні відмінності.

Позиція істинного ісламу

Роз’яснити особливості становища жінки в ісламі погодився імам Ісламського громадського культурного центру м. Києва, аспірант ісламських наук, експерт з ісламських богословських питань шейх Імад Абу Аль-Рубб.

— Шейху Імаде, як змінилася роль жінки в суспільстві з приходом ісламу?

— Від початку Бог створив чоловіка і жінку рівними, вони жили у взаємоповазі, народжували дітей. Усі пророки, ще до Мухаммеда, шанували жінок. Зате в Давній Греції, Римі, Індії та інших державах до них ставилися як до рабів. У середньовічній Європі точилися богословські суперечки: є у жінки душа чи ні.

У доісламські часи в арабських країнах до жінки ставилися шанобливо, чоловіки були відповідальні за свою сім’ю. Але в силу особливостей історичної епохи, тогочасних обставин (чоловіки були кочівниками, мисливцями, мало часу проводили вдома) вони не хотіли, щоб у сім’ї народжувалися дівчатка. Нерідко дівчаток ховали живцем у віці п’яти років — дуже жорстоке явище. Так було до ісламу. Коли прийшов пророк Мухаммед, він сказав, що вбивство дівчаток — дуже великий гріх. Не повинно бути різниці між юнаками та дівчатами.

— Як пророк Мухаммед, котрий є прикладом для всіх мусульман, ставився до жінок?

— Пророк, який ріс без матері (вона померла, коли Мухаммеду було шість років), дуже шанобливо ставився до своєї першої дружини Хадіджі та дітей — вони виростили трьох дочок. Їхня сім’я була зразковою: разом займалися господарством, разом виконували домашню роботу і вели справи. Пророк Мухаммед сказав золоті слова, котрі свідчать про те, як треба шанувати жінку. Він проголосив: немає людини кращої за ту, яка добре ставиться до своєї сім’ї. Жінка, за словами пророка, — мов скло, яке можна легко розбити, тому до неї треба ставитися дуже бережно. А той, хто народить і гідно виховає трьох дочок, згідно з Кораном, увійде в рай.

— Який правовий статус має жінка в сучасному ісламському суспільстві?

— Жінка в ісламі посідає важливе місце стосовно Бога і суспільства в цілому. На неї дивляться як на коштовність, яка потребує турботи і дбайливого ставлення. Чоловік і жінка, згідно з ісламом, є рівними, що дає їм усі відповідні права — це захист життя, честі, майна та гідності. Ці права є недоторканними, не утискаються і не заперечуються. Але іслам установлює певні відмінності між чоловіком і жінкою в деяких правах і обов’язках. Чоловік — глава і годувальник сім’ї, він відповідає за її фінансове та матеріальне забезпечення. Жінка — хранителька домашнього вогнища, турботлива мати і дружина.

— Чи може мусульманська жінка працювати і сама вибирати для себе вид діяльності?

— Так, жінка сама вибирає, працювати їй чи ні: адже чоловік зобов’язаний її забезпечити всім необхідним, а займатися улюбленою справою вона може для власного задоволення й особистісного розвитку. Але найголовнішою для жінки має бути роль матері та дружини. Є сфери діяльності, які їй не дозволені — це чоловічі види робіт, пов’язані з фізичними навантаженнями, тобто шкідливі для тіла, і робота в місцях, які можуть зашкодити душі, наприклад розважальні заклади на кшталт казино. Згідно з ісламом, жінка — людина, а не товар. У сучасних країнах, у тому числі європейських, ми спостерігаємо абсолютно хибне сприйняття жінки, що не відповідає принципам жодної релігії.

— Чому мусульманські жінки мусять носити хіджаб?

— По-перше, хіджаб — це одяг не лише мусульманок. Марія, мати Ісуса, також носила хіджаб (покривало), те саме стосується християнських черниць нашого часу. Тому дивно, що про хіджаб завжди запитують лише в мусульман, тоді як він є канонічною традицією також іудаїзму і християнства. По-друге, згідно з ісламом, носити хіджаб жінок зобов’язав Бог. Ви запитаєте, чому ж чоловікові не сказано носити хіджаб? Річ у тім, що Бог створив жінку кращою, ніж чоловіка. А чоловік, коли дивиться на жінку, повинен бачити не лише її зовнішню красу, а й красу її душі, характеру. Саме так він повинен вибирати собі дружину. Іслам стверджує, що жінки заслуговують на повагу незалежно від зовнішності та віку, але залежно від її особистих рис, внутрішньої краси.

— Чим відрізняється життя мусульманок в Україні і в арабських країнах?

— І в арабському світі, і в українському середовищі є свої позитивні та негативні явища. Звісно, мусульманці легше жити, дотримуючи всіх приписів віри, в ісламському суспільстві. Але, з іншого боку, в арабських країнах є велика проблема з дотриманням соціальних прав жінок: багато батьків, чоловіків вважають, що жінка повинна сидіти вдома, не турбуючись про свою освіту і роботу. Це народні традиції, котрі не мають стосунку до ісламу. Тому жінки-мусульманки краще почуваються в європейських країнах (у тому числі й в Україні), де вони можуть учитися і працювати собі на благо. Але й тут є речі, які можуть зашкодити жінці: це акцент на її зовнішності та матеріальній заможності, а не на душевних і розумових рисах. Європа каже про гендерну рівність, але я був дуже здивований тим, що в громадському транспорті чоловіки не поступаються місцем жінкам. В ісламських державах навіть дуже літній чоловік поступиться своїм місцем дівчині, це показник загальної культури. Крім того, в арабських країнах жінка з віком користується дедалі більшою повагою, на відміну від західних, де цінують молодість і гарну зовнішність.

— У кількох мусульманських країнах закон забороняє жінці деякі речі, дозволені чоловікам. Наприклад, у Саудівській Аравії вона не може водити авто. Чи правильно це, згідно з ісламом?

— Як ми вже сказали, іслам стверджує рівність чоловіків і жінок. Але річ у тім, що серед мусульман є ті, хто розуміє іслам і дотримується усіх його законів (у тому числі поважне ставлення до жінки. — Авт.), і ті, хто відійшов від ісламу. Обмеження прав жінок зумовлене хибним розумінням ісламу.

— Чим пояснюється те, що іслам схвалює полігамію (мусульманин може мати чотирьох дружин)?

— Перш ніж відповісти на ваше запитання, хочу зауважити, що в мусульманському світі менш як 10 відсотків чоловіків мають більше ніж одну дружину. Причому перша дружина сама вирішує, дозволяти своєму чоловікові брати другу чи ні: якщо вона не згодна з його рішенням одружитися вдруге, то може подати на розлучення. Чому іслам дозволяє полігамні шлюби? Є кілька причин. Жіночі сексуальні та фізіологічні особливості відрізняються від чоловічих, унаслідок чого можуть виникати певні проблеми у стосунках між представниками двох статей у шлюбі. У більшості країн кількість жіночого населення перевищує чоловіче — через що виникають демографічні проблеми, адже частина жіночого населення просто не зможе створити сім’ю. Це тільки кілька логічних аргументів на захист полігамії. Але, як я вже сказав, це явище не настільки поширене в ісламському світі, як багато хто собі уявляє.

— Який ідеал жінки-мусульманки?

— Сповідуючи іслам, вона повинна правильно розуміти його і дотримуватися всіх законів своєї віри.

* * *

«Проблема полягає в тому, що ми далекі від істинного розуміння, заснованого на першоджерелах ісламу — Священному Корані і чистій сунні пророка. Деякі книги містять безліч суджень, які іноді виходять за межі достовірного і чіпляються за хитке й необгрунтоване, з метою обгрунтувати ті погляди, які влаштовують їхніх авторів у контексті певної епохи чи суспільства, — пише Мустафа Мухаммад Ат-Таххан у своїй книзі «Жінка на шляху Поклику». — Все це призвело до значних відхилень, причому як у бік ускладнення, так і в бік спрощення продиктованого ісламом».

Якщо й виникає в мусульманському суспільстві неправильне ставлення чоловіка до жінки, то це проблема не ісламу, а хибного розуміння ісламу. Про це мусять пам’ятати ті, хто складає свою думку про цю релігію і, звісно ж, ті, хто її сповідує.

Оригінал публікації на сайті «Дзеркало тижня»

Інші публікації у «Дзеркало тижня»:

Європейська ісламофобія

Справа про «джихад слова»

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Мусульманки в Україні живуть в гармонії з власною вірою («Kyiv Post»)

Українські мусульманки вимагають дозволити фото в хіджабі («Подробиці»)

Жіноче щастя по Корану (ТАЙМЕР)