Exhibition Islam, яка за роки діяльності встигла завоювати репутацію провідного ісламського організатора виставок на заході, займається виставковою діяльністю у школах, музеях, мечетях, виховних і виправних установах, де їх бачать сотні людей.

За десять років роботи організація неодноразово отримувала пропозиції з облаштування постійної експозиції, а в 2008 вона розпочала переговори з глобальною комісією щодо популяризації імені Посланця у всьому світі, результатом яких стало відкриття постійної виставки у центральній мечеті Лондона.

Виставка оповідає не лише про життя і вчення Пророка Мухаммеда (мир йому і благословення), Священний Коран і основи ісламу, але й уявленнях мусульман про створення всесвіту і перших пророків ісламу.

З усіма цими темами глядачі можуть ознайомитися за допомогою вражаючих наочних посібників, мультимедіа-презентацій, інтерактивних моделей, розроблених спеціально для цієї виставки, а також прекрасно підібраної колекції рукописів Корану, інших релігійних текстів і предметів старовини.

За задумом організаторів, експозиція сприятиме поглибленню знайомства британської публіки з ісламом, його історією і цивілізацією, причому проведення виставки в мечеті дозволить забезпечити атмосферу невимушеності і дружелюбності, підкреслити доброзичливий характер ісламської релігії і дати можливість глядачам обмінюватися думками і вести прямий діалог з мусульманськими духовними лідерами.

За даними опитувань, більше 60% британців отримують інформацію про іслам через засоби масової інформації і лише 5% - за допомогою прямої взаємодії з мусульманськими організаціями.

На думку співробітника Exhibition Islam Умара Ансарі (Umara Ansari), постійна виставка «Мухаммед - милість людству» є досягненням не лише для компанії, але й для усієї мусульманської громади Британії, крім того, вона підвищує стандарти представлення ісламської релігії серед немусульманської публіки.

За матеріалами «Іслам для всіх»

Посилання на тему:

Британський музей розповість про історію хаджу

Виставка у Лондоні демонструє внесок мусульманських учених у розвиток західної цивілізації

Досягнення мусульманської наукової думки вперше представлені у Лондонському музеї

Бі-Бі-Сі зняла телесеріал про «золоту добу» ісламської культури

Посилання на тему:

«Кримські пейзажі» Алі Мухаммеда у Києві

«Аллах красивий і любить красу»: виставка українського художника у Сімферополі

Вперше у Запоріжжі відкрилася виставка картин Рустема Емінова про депортацію кримських татар

Сімферополі відкрилася виставка декоративно-прикладного мистецтва кримських татар

Прекрасний світ Ісламу представлений на виставці у Сімферополі

На виставці в Сімферополі представлені унікальні матеріали розкопок стародавнього Криму

Посилання на тему:

Виставка винаходів ісламського світу захопила Каліфорнію

Своєю появою Інтернет зобов'язаний ісламській науці, - ісламознавець

Брехня Заходу: іслам не зробив внеску в науково-технічний прогрес

Арабські вчені першими розшифрували стародавні єгипетські рукописи

Посилання на тему:

Знято фільм, що розповідає як мусульмани рятували євреїв під час Голокосту

Албанські мусульмани, ризикуючи життям, рятували євреїв від нацистів під час другої світової

За його словами, на фестиваль в Омані з'їдуться по три майстри з 30 країн.

Представляти Україну на фестивалі, який відвідають мільйони туристів з усього світу, випала честь учасникам творчого об'єднання «Чатир-Даг».

Серед них - талановитий кераміст і художник Рустем Скибін, майстер техніки «татар ішлеме» (кримськотатарська двостороння вишивка) Ельвіра Османова та майстер золотого шитва Хатідже Юнусова.

«Троє наших представників з творчого об'єднання «Чатир-Даг» пройшли конкурс. Їм уже по електронній пошті прислали візи та квитки. Організатори оплачують учасникам дорогу і проживання. Крім того, двадцять днів вони зможуть вільно торгувати своєю продукцією, виробляти її. Це ще раз доводить, що у світі інтерес до народного мистецтва дуже високий», - зазначив Мамут Чурлу.

Майстер також підкреслив, що учасники фестивалю зможуть взяти участь в конкурсі на кращу роботу і поборотися за головну премію, максимальний розмір якої складе 100 тис. доларів.

За матеріалами QHA

Серед мусульманської умми особливо важливим є такий аспект у стосунках з людьми, як подяка, коли вони надають допомогу, дарують що-небудь, або просто підтримують добрим словом, і навіть не очікують нічого натомість. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) казав з цього приводу: «Той, хто не вдячний людям за даровані блага, не вдячний Всевишньому Аллагу» (Передано від Імама Ріди).

Якщо людина не вдячна іншим за надані їй милості, то це вказує на її нездатність дякувати, а також на те, що душа черства і невдячна. А людина з такими якостями байдужа до милостей оточуючих, вона не вміє цінувати допомогу інших. Більш того, іноді така людина вважає, що інші зобов'язані надавати їй милості.

Можна з упевненістю сказати, що людина з невдячною душею не буде дякувати і Всевишньому Аллагу.Адже подяка до людей, насправді, є подякою до Аллага, оскільки люди - це лише посередники в донесенні благ Всевишнього. Якщо хтось дарує що-небудь, то насправді це даровано Аллагом.Тому той, хто не вдячний людям, які є посередниками, насправді не дякує Богові, який є джерелом усіх благ.

Імам Садик розповідав: «Всевишній Аллаг послав Мусі одкровення: «О Муса, дякуй Мені вдячністю, на яку Я заслуговую». Муса відповів: «Господи, як же я зможу дякувати Тобі вдячністю, яку Ти заслуговуєш, коли сама моя подяка є дарованою Тобою милістю?» Тоді Аллаг сказав: «Ось тепер ти віддячив мені в повній мірі, бо зрозумів, що здатність дякувати теж є милістю від Мене» (Аль-кафі).

Саме слово «спасибо» у російській мові було утворене в 16 столітті з поширеного словосполучення «спаси Бог», що саме каже за себе, і тому є підтвердженням слова Всевишнього Аллага: «Якщо ви будете вдячні, то Я втішу вас ще більшими благами. А якщо ви будете невдячні, то ж муки від Мене тяжкі». (Коран, 14:7).

Англійське словосполучення "thank you" також має глибше коріння, ніж проста подяка, що свідчить про те, що «дякую», вимовлене практично на всіх мовах світу, має надзвичайно важливе значення для культури будь-якого народу.

Також на думку психологів, слова подяки є «усними погладжуваннями», які можуть заспокоїти співрозмовника і зігріти своєю теплотою, якщо вимовляються від чистого серця. Тому не скупіться на добрі слова, будьте вдячні до людей і будьте вдячні Аллагу.

Жинан Рубченкова

За основу для акварелі береться, як правило, папір, який часто заздалегідь змочують водою для досягнення особливої розмитої форми мазка. Робота акварельними фарбами на природі, з натури, вимагає швидкої і відпрацьованої техніки. І лише невелика кількість художників-акварелістів змогла досягти чіткості й деталізації акварельного зображення, не вдаючись до використання інших засобів (наприклад, гуаші) для промальовування контурів і дрібних деталей.

Саме цю, досить складну у виконанні і вимагаючу чітких вивірених рухів, техніку, Алі Мухаммед обрав у якості основної. Сам він пояснює свій вибір таким чином: «...гуаш та масляні фарби передбачають використання білив. Можна перекрити, виправити невдалу ділянку картини, а потім на цьому місці намалювати щось інше. У акварелі такого немає. Тут одразу потрібно намалювати точно, чітко, без помилок, на одному диханні. Багато художників через це не полюбляють акварель, вважають її працемісткою. Насправді, доброю аквареллю і на доброму папері можна вивести найтонші лінії. Звичайно, одними якісними матеріалами тут не обійтися — за роки практики виробляється досить гостре відчуття необхідного дозування фарб. Хоча інколи я працюю й іншими фарбами, переважно гуашшю».

Для свого багатошарового акварельного живопису з надзвичайною деталізацією образів Алі використовує найдорожчі сорти паперу, виготовленого з бавовни (Франція, Англія, Індія), оскільки акварель на такій основі не вицвітає, а полотно зберігається краще, ніж у сучасного живопису маслом.

Алі Мухаммед неодноразово брав участь у «Бієнналє камерної акварелі Криму», що проводиться Сімферопольським художнім музеєм; його роботи виставлялися в Сімферополі, Москві, Києві.

Художник не лише оспівує велич Творця через передачу краси Його творінь, але й доносить дійсні знання про Іслам до відвідувачів своїх виставок. Від питань про його прихід до Ісламу і про основи цієї релігії мало хто стримується.

- Як реагують відвідувачі виставок на художника-мусульманина?

- Байдуже такий факт мало хто сприймає. Зазвичай, розпитують чому, що спонукало, інші питання ставлять. Взагалі, розпитує багато хто, але путні питання ставлять одиниці. Здебільшого ж люди намагаються випробувати на мені розхожі кліше про мусульман та Іслам, не дуже цікавлячись суттю питання. Звичайно, є й не зовсім адекватні люди, але, за волею Всевишнього, той, хто шукає вірний шлях і щирий у цьому, неодмінно його знайде і, врешті-решт, зрозуміє свої помилки.

Адже у нас більшість людей — атеїсти, навіть, якщо двічі на рік ходять до місць поклоніння і носять на собі певну релігійну атрибутику. Вони роблять вищезазначене скоріш за інерцією, не замислюючись над сенсом цього і тими обов'язками, які цим на людину покладаються. І головний з цих обов'язків — бути покірним Всевишньому і не переступати Його законів і заборон.
Дякувати Богові, з часом стає все більше людей, які прийшли до віри в Бога та обрядів поклоніння Йому усвідомлено, у результаті духовного пошуку і роботи над собою.

- А чи багато мусульман буває на Ваших виставках, у загальному потоці відвідувачів?

- Нажаль, не дуже багато. І я не знаю, чому так мало наших одновірців тут цікавляться мистецтвом; на мою думку, це прикро. Мусульманин має бути всебічно розвиненою особою. Я завжди радий поспілкуватися зі своїми братами і сестрами по вірі, і ,звичайно, приємно знати, що мої картини прикрашатимуть їх оселю.

- У Вас дуже деталізовані образи. Як пейзажі виходять настільки реалістичними?

- Я живу в цих пейзажах, доки над ними працюю, причому буквально: беру влітку малювальне приладдя, мінімум особистих речей, і вирушаю до різних мальовничих місць Криму подалі від відпочиваючих курортників. Навіть намета не беру, лише маленький тент від дощу. Клімат у нас хороший, дощі бувають рідко. Розташовуюся прямо просто неба, якнайдалі від населених пунктів і туристичних стежок.… Ну і там вже малюю з натури.

Інколи я, все ж, малюю або по якійсь картинці, або з пам'яті. Наприклад, низку замальовок я зробив тут, у Києві, просто сидячи у виставковій залі. А деякі навіть в декількох варіантах. Наприклад, ось цю (см. фото №3) я намалював по пам'яті, а ось ця - те ж місце, тільки вже по фотографії. (см. фото №4)

І я навіть не знаю, яка з них мені подобається більше. Друга, звичайно, більш чітка — виступи гори по пам'яті малювати незручно — але перша все ж світліша, і наявність проходу в центрі тішить око.

- Хотіли б спробувати себе в якихось нових стилях, техніках?

- Наразі я починаю потроху працювати з маслом; звісно, це не означає, що я полишу роботу з аквареллю. Вона була і залишиться основним напрямом у моїй роботі. Проте, ніша масляного живопису в моїй творчості не зайнята, і я помалу намагатимуся її заповнювати.

- А чи добре виглядає масляний живопис поряд з акварельним, чи все ж між ними є різкий контраст?

- Це умовно, насправді, і залежить від техніки. Ось, наприклад, ці дві картини зліва — мечеть і башта — написані маслом, але вони досить легкі й повітряні, і від сусідніх акварелей візуально не дуже відрізняються. (см. фото №5)

А ось ці квіти, наприклад, написані аквареллю, хоча за соковитістю та інтенсивністю кольору скоріш на масло схожі... Отже, це все вельми відносно і залежить від того, якого вигляду хоче надати полотну художник. (см. фото №6)

- Ви - батько двох дочок. Вони не намагаються піти Вашими стопами, не прагнуть зайнятися живописом?

- О, ще й як! Я їх з собою беру інколи, і вони теж намагаються щось малювати. Звичайно, малюнки дитячі і прості, проте поступово, через безліч спроб і помилок, у них виробляється техніка роботи, кількість переходить в якість, можна навіть сказати, проявляється свій стиль. Проте я вважаю, що все ж для жінки це важко — вести свого роду «кочовий спосіб життя» у пошуках гарного пейзажу, ходити горами і спати просто неба.

Тому я прагну перенаправити їх творчі пориви до більш придатного для жінки русла - декоративно-прикладного. Вони і вишивають, і бісером плетуть, і майструють різні вироби для створення домашнього затишку... І знаєте, якось на одній з моїх виставок дали свої роботи, ну і самі крутилися поруч, поки я з покупцями спілкувався... і їх роботи охоче купували. Значить все ж щось цікаве в цій творчості люди для себе знаходять, не зважаючи на їх юний вік. Вони навчаються: одна - у 3, інша - у 5 класі.

- Чи обираєте Ви роботи залежно від регіону, куди їдете з виставкою і чи впливає регіон проживання на сприйняття і переваги людей?

- Поза сумнівом, впливає, хоча єдиним критерієм відбору робіт для виставки для мене є їх якість. Я завжди обираю кращі і вже їх везу. Ніколи не доводилося вибирати за змістом, щоб було зрозуміліше представникам того або іншого регіону: у нас, на пострадянському просторі Східної Європи, Крим практично всі знають, бачили; більшість людей, хоча б раз, в Криму побувала. Немає потреби відбирати роботи за змістом, оскільки всім ці пейзажі знайомі і зрозумілі.

Звичайно, де-небудь в Африці потрібні були б пояснення, що в цьому особливого і чому рослинність така дивна, оскільки у них своє «близьке і зрозуміле». А на пострадянському просторі тема Криму близька багатьом.

Інтерв'ю провела Тетяна Сертап

У грудні режисер-дебютант Салім Ахмед (Salim Ahmed) презентував свою стрічку «Абу, син Адама» (Adanubte Makan Abu) під час відбіркового перегляду фільмів, п'ять із яких будуть змагатися у номінації «кращий фільм іноземною мовою» під час вручення нагород Американської академії кіномистецтва 26 лютого.

Хоча говорити про шанси на успіх поки що зарано, удачею для режисера-початківця можна вважати вже той факт, що його фільм зустріли бурхливим схваленням на 42-му Міжнародному кінофестивалі в Індії (IFFI), після якого він отримав право офіційно представляти цю країну на голлівудському конкурсі.

Індійська кіноасоціація визнала фільм кращим серед 16 робіт, висунутих на здобуття почесного звання.

Крім отримання спеціальної нагороди журі IFFI, «Абу, син Адама» завоював чотири національні нагороди у номінаціях «кращий фільм», «кращий актор», «краща операторська робота», «кращий музичний фон».

Ахмед впевнений, що у своїй роботі йому вдалося показати чистоту ісламу.

«Іслам невірно розуміють», - каже він, зазначаючи, що в ході розповіді головний герой пізнає глибокий сенс віри, відмовляючись від сторонньої допомоги заради того, щоб бути гідним чистоти ісламу.

У попередні роки лише трьом індійським фільмам вдалося потрапити у число номінантів на премію за «найкращий фільм іноземною мовою», це були «Мати Індія» (1957), «Привіт, Бомбей» (1988) і «Лагаан» (2001).

За матеріалами «Іслам для всіх»

Професор, історик, директор освітньої програми Міжнародного фонду “Відродження” Георгій Касьянов зауважує, що в шкільних підручниках бракує базової інформації про культуру інших етносів та інформації про взаємодію і взаємовпливи української культури та культури інших народів. На думку історика, не вистачає також роз’яснень щодо дій та мотивів представників інших етносів у випадках, коли їх представлено як агресорів, визискувачів, гнобителів. Історик проти того, що історію в Україні подають як довічну боротьбу "націй".

За матеріалами dw-world.de

«Своя гра» - кожен за себе

У «Своїй грі» - індивідуальному інтелектуальному змаганні - взяли участь 15 гравців. На цей раз були представлені не тільки сімферопольські ВНЗ; завдяки участі кримчан, учнів за межами півострова, на турнірі були присутні студенти Одеського національного університету ім. Мечникова та Львівського національного університету ім. Івана Франка.

За підсумками гри перше і друге місця знову дісталися їх минулорічним володарям. Олег Рябошапко (ТНУ) за підсумками цього року є вже двократним чемпіоном Криму; наймолодший учасник, студент першого курсу ОНУ Єгор Кузьменко, вдруге став срібним призером змагання. На третю сходинку п'єдесталу піднявся студент НАПКБ Кирило Леоненко.

«Ерудит-квартет»

Ерудит-квартет серед молодіжних команд проводився в Криму вперше. Він являє собою командний варіант своєї гри, в якій гравці команд по черзі відповідають на питання, розбиті по темам.

У цьому змаганні переможцем стала команда єврейського центру «Хесед Шимон» - Кінор Халом Гілель.

Друге місце зайняли студенти історичного факультету ТНУ. Це був перший їх досвід участі в змаганнях всекримського масштабу, і цілком гідний: практично всю гру «історики» йшли нарівні з лідером, і лише на фінішній прямій припустилися кількох фатальних помилок.

Третє місце зайняла команда Юпітер, представлена ​​студентами відразу декількох ВНЗ: ТНУ, ТГЕІ, КДМУ ім. Георгіївського.

Муслім Дервішів,
Сімферополь

Український художник, що прийняв Іслам, народився в 1954 році у Сімферополі і з малих літ почав учитися малюванню - спочатку в художній школі, потім у різних вчителів.

Він почав самостійну професійну діяльність в 1987 році, а в 1994 його картини вже виставлялися в московському Будинку художника на Арбаті.

Цей період став розквітом його творчості: Олег Петрович прийняв Іслам, і почав у своїх роботах оспівувати велич Творця через Його творіння, підписуючи картини як Алі Мухаммад.

Його техніка нагадує одночасно класиків, імпресіоністів, японських чи китайських майстрів із привнесенням чогось зворушливо-дитячого, безпосереднього і чистого.

Шестиразова участь у «Бієнале камерної акварелі Криму», що проводиться Сімферопольським художнім музеєм, принесла художнику два призи глядацьких симпатій і два дипломи першого ступеня. Його роботи виставлялися в Кримськотатарському музеї, у 2006 році відбулася його персональна виставка у відділенні Спілки художників України у Сімферополі.

Дане видання складається з двох частин: в одній частині представлені твори українською мовою, у другій - кримськотатарською.

Тираж книги, яка буде представлена в бібліотеці ім. І. Гаспринського і в бібліотеці ім. І. Франка, склав 3000 екземплярів.

Презентація

Ведучою презентації виступила завідувачка відділом обслуговування користувачів кримськотатарської бібліотеки ім. І.Гаспринського Лілія Кадирова.

На презентації були присутні: видавець, академік Кримської літературної академії Валерій Басиров, завідувач кафедрою української літератури ТНУ ім. В.І.Вернадського Віктор Гуменюк, член Національної спілки письменників України, завідувач літературним відділом газети «Ян'и дюнья» Сейран Сулейман, завідуюча виставково-експозиційним сектором державної організації «ВІКЦ» Ельміра Черкезова та інші.

Захід розпочався з демонстрації фільму про життя і творчість Юнуса Кандима. Потім про книгу, її цілі і завдання розповіла завідувачка редакційно-видавничим відділом ГО «ВІКЦ», дружина письменника Сабріє Кандимова.

«Протягом довгого часу не вдавалося надрукувати цю книгу, вона була готова до видання ще 7 років тому. Сподіваємося, що в майбутньому вийде і другий том книги - переклад твору Коцюбинського «Fata morgana», - зазначила Сабріє-ханум.

Гості заходу поділилися спогадами про Юнуса Кандима і відзначили його великий внесок у розвиток кримськотатарської літератури.

В ході презентації бібліотекар, організатор масових заходів Айше Сейтджалілова додала, що в бібліотеці ім. І.Гаспринського на даний момент діє експозиція, присвячена творчій спадщині Юнуса Кадима. Відвідати виставку можуть всі бажаючі.

Довідка

Юнус Кандим (1959 - 2005) - кримськотатарський поет, перекладач-україніст, заслужений діяч мистецтв України. Вів активну науково-дослідну діяльність у галузях літературознавства, мовознавства, лексикології та бібліографії, займався перекладами творів російських, українських, азербайджанських, турецьких письменників.

За матеріалами QHA

Старшокласники з Бахчисараю, Вінниці, Сум, Перечина, Кременчука та Червонграду з 5 по 10 травня 2011 року вивчали історію кримських татар другої половини ХХ початку ХХІ століття за 20 км від Бахчисараю, в поселенні Ходжа-Сала, біля підніжжя гори Мангуп.

Під час відкриття виставки учасники проекту розповіли про перебіг проекту, про те, як готували статті та створювали фоторепортажі про життя представників кримськотатарської громади, які повернулись із депортації.

Регіональний координатор проекту, підтриманого німецьким фондом «Пам'ять, відповідальність і майбутнє», голова громадської організації Оксана Бондар розповіла, що метою проекту «Все ще повертаючись до Криму…» є підвищення обізнаності молоді з питань прав людини через дослідження, аналіз та візуалізацію життєвих історій кримських татарів з використанням підходів освіти в області прав людини. За її словами, даний проект допоміг молодим українцям пізнати Крим з інших сторін, спілкуючись з пересічними кримськими татарами та лідерами громади, учасники проекту більше дізналися про їх історію та культуру.

Катерина Цивалюк, яка готувала дослідження «Депортація і повернення», зауважила, що участь у проекті змінила її уявлення про Крим: «Раніше я їздила до Криму лише відпочивати і навіть не знала, з якими проблемами зустрічалися і зустрічаються кримські татари. Ми спілкувалися з людьми і вони нам розповідали свої історії депортації, про втрату рідних, про те, наскільки важко їм було влитися у суспільство після повернення...».

Виставка вже побувала у Бахчисараї, Сумах, Перечині, Кременчуці та Червонограді.

У Вінниці усі бажаючі можуть відвідати виставку з 20 по 31 жовтня 2011р. в обласному краєзнавчому музеї.

За матеріалами «Громадський простір»

Посилання на тему:

Українські діти дізнаються про депортацію кримських татар і вчаться толерантності

Польські студенти вивчають пам'ять кримськотатарської молоді про депортацію

Організація роботи місії експертів ЮНЕСКО в Криму у 2011 році стала можливою завдяки сприянню Представництва ЄС в Україні.

Справа у тому, що в травні поточного року відбувся перший робочий візит глави Експертної групи ЮНЕСКО, професора Бернда фон Дросте у Крим, у ході якого відбулося детальне вивчення пам'ятників культурної і природної спадщини в автономії, висунутих для номінації у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Ханського палацу і Херсонеса.

Тоді ж експерти ЮНЕСКО відвідали різні регіони Криму, зокрема Ескі К’ирим (Старий Крим) і Кезльов (Євпаторія), де оглянули збережені до наших днів пам'ятники історії і культури Криму.

У ході засідання місії експертів ЮНЕСКО були представлені розгорнуті пропозиції з подальшої роботи щодо номінування Ханського палацу.

Бернд фон Дросте підкреслив, що бажаного успіху можна досягнути винятково об'єднанням зусиль всіх зацікавлених сторін у завершенні у короткий термін всіх намічених для виконання робіт.

«Пройдений етап у підготовці пам'ятників Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ханського палацу і Чуфут-Кале, дозволяє нам усім бути впевненими, що, за умови настільки ж успішної роботи у 2012 році, сама номінація зазначених об'єктів культурної спадщини може відбутися вже в 2013 році», цитує прес-служба Меджлісу слова Бернда фон Дросте.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Бахчисарайський Ханський палац може увійти до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Євросоюз готовий підтримати патронат ЮНЕСКО над Ханським палацом у Бахчисараї

«Один із пріоритетних об'єктів, що потребують ремонтно-реставраційних робіт, це другий поверх головного корпусу Ханського палацу. Він знаходиться в аварійному стані. Протягом вересня ми розробили реальний графік реставраційних робіт. Нам потрібно п'ять років до 2016 року, які дозволять врятувати цей комплекс від обвалення», - пояснив В. Науменко.

Він уточнив, що п'ятирічний термін, відведений на відновлення другого поверху палацу, розраховано виходячи з методики проведення подібних робіт.

«При цьому важливо, щоб фінансування було щорічним в межах 4,5 мільйонів гривень. Якщо ми цей графік виконаємо, то другий поверх цього унікального комплексу врятуємо», - підкреслив директор заповідника.

Нагадаємо, що Ханський палац у Бахчисараї, який є колишньою резиденцією кримських ханів, пам'ятником історії і культури загальносвітового значення, єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури, номінований в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У зв'язку з цим з 10 по 15 жовтня Бахчисарайський історико-культурний заповідник відвідає Друга місія міжнародних експертів по лінії організації з метою визначення теми номінації.

Якщо палац буде включено до списку об'єктів Всесвітньої спадщини, це дасть йому можливість отримувати фінансову підтримку з фонду ЮНЕСКО.

За матеріалами «е-Крым», «Новости Крыма»

Посилання на тему:

Бахчисарайський Ханський палац може увійти до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Євросоюз готовий підтримати патронат ЮНЕСКО над Ханським палацом у Бахчисараї

Крім того, будуть зачитані вірші поетів, які слідували шляхом Бекіра Чобан-заде, - Хандан Каякьокю і Мер'єм Башкурт.

Нагадаємо, що видатний вчений-тюрколог Бекір Чобан-заде (1893-1937 рр.) вніс неоціненний вклад у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів.

Як поет Чобан-заде увійшов до числа класиків кримськотатарської літератури.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Відбулося нагородження лауреатів премії ім. Бекіра Чобан-заде

Названы лауреаты премии имени Бекира Чобан-заде – 2008

Ідея фільму, що одержав назву «Les Hommes Libres» («Вільні люди») виникла, коли режисер зрозумів, що підручники з історії нічого не говорять про роль арабів під час Холокосту. Тоді Феррухі, громадянин Франції, вирішив вирушити на пошуки правди, яку, як він уважав, мають право знати і араби, і євреї.

Своєю роботою режисер довів, що араби, особливо у Північній Африці, відіграли велику роль у порятунку євреїв від нацистів, тому Голокост стосується арабів так само як і євреїв. Режисер підкреслив, що знання цих історичних фактів сприятиме побудові довіри й розуміння між двома народами.

Під час Голокосту араби виявили терпимість і продемонстрували шляхетність ісламської віри. Фільм показує це на прикладі єврейського співака, якого під час окупації Франції нацистами прийняли за араба.

Співака зіграв алжирський іммігрант у третьому поколінні Тахар Рахім (Tahar Rahim), а імама великої мечеті Парижа - відомий французький актор Мішель Лонсдаль (Michael Lonsdale).

Відомо, що ця мечеть урятувала більше ста євреїв, забезпечивши їх документами мусульман, з якими вони могли безперешкодно виїхати із країни.

Крім того, у фільмі показано, що нацисти знищували євреїв не лише у Європі, а й в арабських країнах.

«Голокост це й арабська історія теж... Німці і їхні союзники три роки господарювали у Північній Африці, а в цьому регіоні проживало більше півмільйона євреїв», - розповідає Феррухі.

Фільм оповідає про трагедію п'яти тисяч євреїв, яких нацисти знищили у Північній Африці. Глядач бачить, що мусульмани співчували долі переслідуваних євреїв. В одній зі сцен імам застерігає мусульман, щоб вони не чіпали конфісковане майно євреїв. Один із героїв фільму - алжирець - дав притулок у своєму будинку кільком єврейським родинам, сховавши їх від загарбників.

За матеріалами «Іслам для всіх»

Цей концерт, організований за сприяння посла України в Йорданії Сергія Пасько, пройде у рамках тижня йорданської культури в Україні, що почався у понеділок, 12 вересня 2011 року, відкриттям українсько-йорданської медичної конференції у Вінниці. У ній взяли участь десятки йорданських лікарів, які у свій час здобували медичну освіту в Україні, Російській Федерації і країнах СНД.

Тиждень йорданської культури був ініційований урядом Йорданії з метою зміцнити відносини з Україною у медичній сфері; а також познайомити українців з історією і культурою країни та налагодити туристичні зв'язки.

Власкор.

Посилання на тему:

Перший візит короля Йорданії до України: сторони домовилися розвивати співробітництво

Україна і Королівство Йорданія підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері освіти

Саме Схід, який, як відомо, «річ тонка», став колискою вишивки, хоча за пальму першості змагалися і стародавні греки, і фінікійці. Як би там не було, але ручне плетіння орнаменту стало улюбленою справою тисяч жінок, включаючи царської крові, загальновідомо, що Марія Антуанетта у вільний від державних справ час любила вишивати. А ось золотошвацьке мистецтво спочатку було справою сильної статі, оскільки більше нагадувало ковальське ремесло: нитки були зроблені зі справжнього золота, і була потрібна неабияка сила вбити їх на підоснову настил із вовни і закріпити кожен шов.

Зараз, - каже Халіде, - процес не настільки трудомісткий, оскільки нитки з люрексу, а основою служить картон, але терпіння теж потрібно неабияке часом на одну вишивку йде до 2030 днів. Наприклад, над подушкою для Ханського палацу група вишивальниць працювала майже місяць.

Сьогодні майстриня із Бахчисараю вважається однією з найкращих золотошвачок автономії, у неї є учні, вона дає майстер-класи по всьому півострову. Важко собі уявити, що за 15 років (а саме стільки жінка займається вишивкою) можна досягти неймовірних успіхів у такому непростому виді творчості. У Халіде безліч замовлень: вона вишиває футляри для Корану, весільні сукні для наречених, покривала і скатертини. Робота штучна, свого роду «прет-а-порте», для людей заможних, але жінка мріє про часи, коли кожен бажаючий зможе собі дозволити «ексклюзив від Халіде». Роботи вона не «ставить на потік», не торгує ними на численних ярмарках і виставках творчості кримських умільців це її принцип. Виріб повинен бути у єдиному екземплярі, інакше його цінність різко знижується.

Такий підхід майстра до свого дітища цілком виправданий: кожна робота частинка душі. До будь-якої вишивки треба приступати із чистими помислами, молитвою і добрими словами тоді й на полотні відіб'ється внутрішній стан золотошвачки, «народяться» філософські сюжети на тему любові і вірності, радості і тлінності людського буття.

У татарській національній вишивці переважає два основних види махлома і двостороння гладь. Першу називають «королевою вишивки», але майстриня вважає, що обидві гідні почесного титулу. Її роботи, виконані у двох традиційних техніках, експонувалися у Польщі й Туреччині, у багатьох містах нашої країни.
В орнаменті переважає рослинність, але це не просто «листочок» або «травинка» кожен стібок несе смислове навантаження. Кипарис уособлює чоловіка, главу сім'ї, годувальника, гнучка гілка поруч мудру і ніжну жінку, хранительку вогнища. Над розгадкою кожної із робіт можна сидіти годинами і весь час знаходити у цій східній символіці нові смисли.

«А ось на цій, поки порожній стіні, - говорить Халіде, - скоро буде велике панно, до якого збираюся приступити після повернення із Севастополя, де проходить моя виставка. Сподіваюся, воно вийде, як задумано».

Звичайно, вийде, адже не лише нитки, а й руки у майстрині золоті.

За метеріалами «Кримські відомості»

Посилання на тему:

Виставка кримськотатарської вишивки в Бахчисараї

У Кримськотатарському музеї мистецтв відкрилася виставка «Золотої голки творіння»

Багаті традиції ісламської вишивки представлені на виставці в Абу-Дабі