Комітет Всесвітньої спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), засідання якого проходить з 24 червня 2018 року в Манамі (Бахрейн) під головуванням шейхи Хаї Рашид Аль Халіфи , включив три нових об'єкти до Списку Всесвітньої спадщини. Розгляд нових об'єктів на внесення до Списку продовжиться до 1 липня включно.

Уже відомо, що 29 червня 2018 р. до Списку Всесвітньої спадщини були включені об'єкти з Оману, Саудівської Аравії і Кенії, а 30 червня серед кылькох включених об’єктів виявилися й іранські історичні пам’ятки.

Про це йдеться на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Стародавнє місто Калхат (Оман). Цей об'єкт знаходиться на східному узбережжі Султанату Оман. Він включає прадавнє місто Калхат, оточене внутрішніми і зовнішніми стінами, а також райони поза межами міських стін, в яких розташовано некрополі. Місто було важливим портом на східному узбережжі Аравійського півострова, що активно розвивався з XI по XV століття нашої ери за часів правителів Ормузу. Стародавнє місто Калхат є унікальним археологічним свідченням торгівлі між жителями східного узбережжя Аравійського півострова, Східної Африки, Індії, Китаю та Південно-Східної Азії.

Оаза  Аль-Ахса, мінливий культурний ландшафт (Саудівська Аравія). Оаза Аль-Ахса - це системний об'єкт, розташований в східній частині Аравійського півострова. Він включає сади, канали, джерела, колодязі, дренажне озеро, історичні будівлі, міську забудову і археологічні об'єкти. Вважається, що дані елементи свідчать про осілий спосіб життя людини в регіоні Перської затоки від неолітичного періоду до теперішнього часу. Кращим підтвердженням цьому служать  історичні фортеці, мечеті, колодязі, канали і інші системи управління водними ресурсами, що зберіглися донині. Об'єкт «Оазис Аль-Ахса» - найбільша оаза в світі, в якій налічується 2,5 млн. пальм. Цей унікальний геокультурний ландшафт також є видатним прикладом взаємодії людини з навколишнім середовищем.

А 30 червня список поповнився ще кількома об'єктами, серед яких - Сасанідський археологічний ландшафт в провінції Фарс (Ісламська Республіка Іран). Ці вісім археологічних об'єктів розташовані в трьох географічних зонах південно-східної частини Ірану провінції Фарс: Фірузабад, Бішапур та Сервестан. Ці укріплені структури, палаци та плани міського розвитку відносяться до раннього і пізнього періоду держави Сасанідів, що існували в цьому регіоні між 224 і 658 рр. н. е. Об'єкти включають першу столицю засновника династії Ардашіра Папакана, а також місто та архітектурні споруди його послідовника - правителя Шапура I. Цей археологічний ландшафт, що відображає оптимальне використання природної топографії, свідчить про вплив ахеменидських та парфянських культурних традицій, а також римського мистецтва, що  істотно вплинув на архітектуру и художні стили ісламського періоду.

Як повідомляється, 42-я сесія Комітету Всесвітньої спадщини триватиме до 4 липня.