Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»

Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Олекса Гайворонський ©: Будівля друкарні «Терджиман», де працював Гаспринський
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Фото з відкритих джерел: Ісмаіл Гаспринський
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»
Сто тридцять чотири роки тому вийшов перший номер газети «Терджиман»

22 квітня (за новим стилем) або 10 квітня (за стилем старим) 1883-го, 134 роки тому, в Бахчисараї побачив світ перший номер газети «Терджиман» («Перекладач»). Він складався з чотирьох сторінок, половина з яких була російською мовою, а інша — кримськотатарською. При цьому обидва мовні розділи дублювали зміст один одного.

Газета, яка виходила з 1883 до 1918 року в Бахчисараї, фактично була друкованим органом тюркомовного населення Російської імперії. «Терджиман» — перша в історії кримськотатарська газета. Станом на 1918 рік, це було найстаріше активне періодичне видання мусульманського світу, яке поширювали в 12 країнах. Останній номер «Терджимана» вийшов 23 лютого 1918 року, коли більшовики окупували Крим.

Засновником і видавцем був кримськотатарський просвітитель Ісмаіл Гаспринський. Головним завданням «Терджимана» він бачив єднання тюркських народів на основі спільності духу, мови і культури, а девізом газети було гасло «Ділдо, Фікірде, Ішде Бірлік» («Єдність у мові, думках і справах»). У першому номері, звертаючись до перших читачів своєї газети, Гаспринський писав:

«Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що „Терджиман“ намагатиметься насамперед, з одного боку — давати потрібні і корисні для культурного життя знання, а з іншого — знайомити суспільство з нашими національними потребами. Наш шлях тяжкий і складний. Тому ми взялися за цю справу в ім’я Господа і взялися за перо в інтересах правди і науки. Чи буде „Терджиман“ відповідати тим вимогам, які він собі ставить, чи ні, нехай вирішить майбутнє, тому що зрозуміло: я сам не можу винести вирок».

Ісмаіл Гаспринський розпочав створення газети в 1879 році. Спочатку він планував видавати тижневик кримськотатарською мовою «Файдаль еглендже». Однак його прохання було відхилене міністром внутрішніх справ Львом Марковим. Те ж відбулося і з проханням про відкриття газети для дітей «Мектеб» і літературно-інформаційного листа «Канун». Все ж після декількох років листування і переговорів з чиновниками Гаспринському вдалося отримати дозвіл на видання «Терджимана».

У 1885 році друкарня Гаспринського в Бахчисараї згоріла, через деякий час йому вдалося відновити її.

Спочатку тираж газети був невеликим, але він збільшувався і поступово «Терджиман» перетворився з тижневика в щоденну газету.

20-річний ювілей «Терджимана» в 1903 році перетворився у загальнонаціональний форум, який закріпив за Гаспринським статус «батька нації російських мусульман». Реалізацією ідей тюрко-ісламської солідарності стали перші мусульманські з’їзди.

Для російської умми «Терджиман» був основним джерелом інформації, а до революції 1905 року — фактично єдиним реальним механізмом зв’язків внутрітюркського мусульманського суспільства Російської імперії, оскільки через неможливість створення політичних партій редактори і співробітники газет виконували функцію професійних політиків і громадських діячів. Зокрема, в «Терджимані» активно висвітлювали Всеросійські мусульманські з’їзди 1905–1906 років.

Період високого впливу газети (1883–1904 рр., «Ера „Терджимана“») був епохою зародження громадського руху російських мусульман в цілому.

«Терджиман» існував на кошти мусульманських промисловців, насамперед братів Рамієвих з Оренбурга, Акчуріна з Симбірська і Зейн аль-Абідін Тагієва з Баку. Підписка на видання була недорогою. Крім того, Гаспринський заохочував нових читачів, щорічно відправляючи передплатникам в подарунок книги, які видавали в його бахчисарайській друкарні.

Після смерті Гаспринського в 1914 році «Терджиман» перейшов його синові Рефату. При цьому, згідно із заповітом видавця, редактором став Асан Сабрі Айвазов.

Джерела:

Крим. Реалії 

Вікіпедія 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.