На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст

На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст
На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ стНа VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст
На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст
На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст
На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст
На VII Міжнародній ісламознавчий школі йшлося й про розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст
04.07.2018
Оцініть статтю: 
(43 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Другий день роботи VII Міжнародної молодіжної літньої  школи ісламознавства “Іслам і соціальний розвиток: історія і сучасність” відкрився роботою першої секції “Іслам і мусульмани в українському суспільстві”, іпрограма  допоідей і обговорень була насичена доповідями як нових лекторів, так і вже добре знайомих слухачам школи  спікерів, серед яких - і кандидат філологічних наук, ст.науковий співробітник Національногго музею Івана Франка “Дім Франка” у Львові  Соломія Вівчар. Ще з минулих Шкіл слухачі переконалися, що висновки дослідженнь пані Соломії грунтуються на ретельно перевірених джерелах ,  на глибокому аналізі фактів і матеріалів, що їх було представлено попередніми дослідниками, а також позбавлені будь-яких спекуляцій й підтасовок.  

Цього разу Соломія Вівчар презентувала свою наукову розвідку “Розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках ХХ ст.” , і ця доповідь по праву знайде своє місце під обкладинкою  чергового випуску альманаха “Аль-Калам” поруч з матеріалами, наданими іншими учасниками Школи. А сама доповідь вченгої супроводжувалася відмінно підготованою відеопрезентацією.

Соломія Вівчар зосередила увагу слухачів на тому,  що українська сходознавча наука своїм розвитком багато у чому завдячує діяльності Агатангела  Кримського. Після заснування у 1918 р. у Києві Всеукраїнської академії наук (ВУАН), Агатангел  Кримський, який у 1918 – 1928 рр. фактично керував Академією, відкрив на її базі ряд сходознавчих установ.

В атеїстичному СРСР можливість займатися ісламознавчими дослідженнями існувала лише в рамках академічної науки, а вивчення ісламу проводилося як одна з галузей орієнталістики.

У 20-х роках ХХ ст. під керівництвом  Кримського в Україні сформувалася сходознавча школа, до якої увійшли відомі вчені арабісти і тюркологи – Павло Лозієв, Тимофій Грунін, Тауфік Кезма, Микола Левченко, а також представники кримськотатарського народу Якуб Кемаль і Осман Акчокракли. Майже усі вони зазнали репресій зі сторони сталінського режиму, багато з них загинули або були розстріляні у 30-х роках.

У сучасному сходознавстві діяльність школи Агатангела  Кримського все ще залишається дуже мало вивченою, а праці її представників поки що не були перевидані. Однак, є підстави стверджувати, що українське ісламознавство, в рамках сходознавства, активно розвивалося вже у 20-х роках минулого століття. Ця тема є актуальною і потребує подальших фахових студій.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.