У мікрорайоні Жигуліний Гай під Сімферополем невідомі, зламавши двері, проникли в мечеть, яку жителі побудували на власні кошти на місці спаленої в 2010 році.

Як повідомляє прес-служба Духовного управління мусульман Криму, інцидент стався 4 листопада в денний час, коли була відключена система сигналізації і не було охоронця мечеті, який і став першим свідком інциденту ввечері того ж дня.

Помічник імама Еміль Кадиров розповів, що невідомі, певно, проникли в мечеть з метою наживи: вони перевернули там все догори дном, але нічого не забрали, крім акумулятора від системи сигналізації. Ящик з пожертвуваннями, закритий на замок, не чіпали, оскільки він був порожній.

— Камер спостереження у нас немає. Встановлено систему сигналізації, але вдень охоронець її відключає. За характером злому видно, що двері розкрили монтуванням. У мечеті цінних речей не було, тому нічого не зникло, крім акумулятора від системи сигналізації, — прокоментував подію Кадиров.

Він нагадав, що ця мечеть була побудована на кошти жителів масиву. В кінці 2010 року (25 грудня — ред.) тоді ще споруджуваний будинок був підпалений невідомими особами, в результаті чого повністю вигорів, обвалився дах. (Про це також повідомляли Кримські новини). Жителі масиву самостійно відновили мечеть, зараз там проводяться намази, громада збирається на п’ятничні колективні молитви.

У прес-службі ДУМК також нагадали, що на початку поточного року в різних районах Криму з невеликим інтервалом сталася низка крадіжок пожертвувань в мечетях, в результаті яких були порушені кримінальні справи.

У той же час агентство Кримські новини QHA у зв’язку з подією нагадує, що кримська влада раніше заявляла про рішення знести цілий мікрорайон в Жигуліному Гаю. 10 жовтня на території знесли «времянки», а також кілька капітальних будов і фундаментів.

Нагадаємо, Жигуліний Гай — це відома «поляна протесту». Тут в 2005 році люди, які більше не могли чекати від влади гарантованого законом шматочка землі, розбили наметові містечка. Це інтернаціональна «поляна протесту»: близько половини претендентів на землю тут — слов’яни, а інша половина — кримські татари. Всього на ділянки в Жигуліному Гаю претендує 391 особа.

Поступово тут почали зводитися будинки, і на сьогодні там близько ста будівель, які можна назвати капітальними. Протягом 10 років жителі масиву домагалися, щоб їх ділянки узаконили, писали заяви, зверталися в різні інстанції. Однак у підсумку з’ясувалося, що територію масиву віддали бізнесменам в оренду для ведення комерційної діяльності. А житлову проблему людей кримська влада зібралися «вирішити» кардинально — знесенням їхніх будинків.