Польські татари ніколи не відчували себе у небезпеці, але в останні місяці переживають серйозний вплив ісламофобії.

Мусульманка Дженнет Богданович живе у маленькому селі Крушиняни у декількох милях від кордону з Білоруссю. У день паризьких терактів у листопаді татарське населення села якраз відзначало відкриття першого ісламського культурного центру діаспори. Трагічні події у Франції призвели до того, що етноконфесійна меншість з 600-літнім корінням у Польщі зіткнулася з повномасштабною ісламофобією. На електронну пошту татарської активістки посипалися листи з погрозами, під публікаціями про ісламський центр на новинних сайтах з’явилися образливі і загрозливі коментарі.

− Польща для поляків, − з такими словами почали звертатися до польських татар.

За період після падіння комуністичного режиму в Польщу прибуло понад 30 тис. мусульман, але тепер їх залишилося тільки 3000, повідомляє Ансар з посиланням на New York Times. 

− Становище татарської громади в Польщі дійшло до краю. Багато що змінилося, − прокоментував муфтій Польщі і татарин-липка Томаз Міскевич.

Як зазначає New York Times, татар Польщі ця ситуація ставить у невизначену позицію через те, як новий націоналістичний уряд країни чинить опір переселенню біженців з Європейського Союзу і розпалюються антиісламські настрої правих християн.

Проте, хоч татари-липки в Польщі стають об’єктом антимусульманських настроїв, вони самі значною мірою підтримують жорстку позицію уряду щодо мігрантів − головним чином мусульманських, наплив яких відзначається в Європі. Татари побоюються, що подальший приплив мусульманських мігрантів може поставити під загрозу їх монополію в Ісламі в Польщі, яка формувалася протягом шести століть, а з нею також їх ідентичність і традиції.

− Існує величезна група мусульман, які не є татарами, − сказав Джеміль Гембицький, сторож мечеті в Крушиняни. − Ми хочемо дотримуватися наших власних традицій, і боїмося, що велика група мусульман з інших місць може змусити нас забути їх.

Після того, як прорадянський режим у Польщі впав, багато з татарських сімей послали своїх дітей за кордон для вивчення Ісламу в Парижі, Сараєво, Медині. Ідея полягала в тому, щоб ці люди повернулися до Польщі і допомогли відновити ісламські інститути країни на польських умовах. Багаті мусульманські країни вливають ресурси у відродження Ісламу в Східній Європі, але в Польщі татари в основному утримувалися від цього і вважали за краще керувати цим процесом самі.

Татари-липки відродили культурні та релігійні свята і відновили викладання рідної та арабської мов. Дві мечеті в Польщі, яка пережила Другу світову війну і комуністичні роки, були відремонтовані, відкрилися нові. У цьому році в селі Сокілка планується побудувати Ісламський освітній центр, в 2017 році ще один в Білостоці.

Довідка:

Татари-липки (польсько-литовські татари, білоруські татари, липки) − самостійна етнотериторіальна спільність татар. Чисельність − понад 11 тис. осіб (початок XXI століття), з них в Білорусії − 7,3 тис., у Литві − близько 3,2 тис., у Польщі − близько 500 осіб. Окремі представники проживають також у Латвії, Молдавії, Україні, Росії та інших країнах. Писемність на основі кирилиці і латинської графіки. Віряни − в основному мусульмани-суніти, є також християни (православні, католики і протестанти). Липки є нащадками тюркських народів із Середньої Азії, які мігрували у Балтійський регіон в XIV столітті.