У Києві в офісі Програми імені Фулбрайта в Україні відбулась презентація нової книги — видання серії «Історична думка» — «Історія Наїми», а саме переклад твору Мустафи Наїми (1655–1716) «Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу (Повідомлення про Україну)» в перекладі з османсько-турецької Олександра Галенка та Олеся Кульчицького.

Присутні — а це сходознавці, тюркологи, релігієзнавці, історики, філологи КНУ ім. Шевченка, НаУКМА та інших вишів столиці — мали змогу поставити запитання щодо нового видання та роботи над ним безпосередньо перекладачеві Олександрові Галенку та видавцеві Олегу Жупанському.

Як сказав Олександр Галенко, від початку роботи над книгою до того моменту, як вона побачила світ у видавництві Жупанського за сприяння Програми Фулбрайта в Україні, минуло два роки:

— Власне, безпосередньо сам переклад зайняв рік. І ще рік — інтерпретація, — сказав перекладач нашому кореспондентові.

Директор Програми імені Фулбрайта в Україні Марта Коломиєць на презентації зазначила, що перекладачі поставилися до роботи над виданням відповідально:

— Перекладачі прагнули якомога повніше передати тонкощі мудрованого османського наративу, а спеціальні студії допомагають читачеві краще розібратися у його явних та прихованих смислах, — сказала пані Марта.

До хроніки Наїми увійшло чимало відомостей про тодішній турецький південь України — Кримський ханат, південний берег Криму, Очаківщину та Буджак. Повідомлення про Молдавію, Річ Посполиту, імперію Габсбургів та Московську державу теж часто стосуються України. Загалом хроніка добре відбила проблемні стосунки Османів з Кримським ханатом, воєнні та політичні досягнення українського козацтва, поступ української колонізації, що перетворили степову глушину на пограниччя Османської імперії.

Директор Програми імені Фулбрайта в Україні розповіла і про автора книги, що презентується:

— Мустафа Наїма (1655–1716) народився у родині яничара з міста Алеппо (Сирія), змалечку цікавився науками, в подальшому вибудував кар’єру на фінансово-податковій службі у Стамбулі. Хроніку подій в Османській імперії він уклав на замовлення великого візира. За кілька років каденції свого патрона він встиг підготувати шість томів, що відображали події за період з 1592 по 1660 роки. Втім, змістовність та докладність викладу, тонкий та реалістичний аналіз, пристрасний та яскравий стиль принесли славу цій хроніці, — зазначила пані Марта. — Омелян Пріцак вважав Наїму найкращим османським істориком.

Зауважимо, Омелян Пріцак — це знаний українсько-американський історик, мовознавець, філолог-орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, співзасновник Міжнародної асоціації україністів, редактор багатьох наукових часописів. Викладав в університетах Геттингена, Гамбурга, Сіетла. Ініціатор та засновник англомовного наукового журналу «Гарвардські українознавчі студії» Міжнародної асоціації україністів (МАУ).

Довідка:

Програма імені Фулбрайта — програма наукових обмінів Сполучених Штатів Америки, спонсорується Державним департаментом та посідає чільне місце у системі міжнародної освіти. Засаднича ідея програми — взаємодія та взаєморозуміння; ґрунтується на пізнанні та повазі до розмаїтого світу. Діє з 1946 року. Існує в 155 країнах світу. В Україні программа діє з 1992 року і за цей час більш ніж 700 американських студентів та науковців побували в Україні, або досліджуючи проекти, або на курсах. Водночас понад 1000 українців були в Америці на студіях: навчались, стажувались, проводили дослідження у США; майже 500 американців викладали в українських вишах й займались науковою працею.