У Росії закон є інструментом окупації і тиску. Про це заявила експерт з міжнародного права, заступник координатора громадської ініціативи «КримSOS» Євгенія Андріюк під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, який відбувся 24 березня в рамках пілотного проекту УКМЦ «Речник мирного життя».

Вона додала, що порушення в Криму можна розділити на дві великі групи. Це погіршення стандартів життя, що є порушенням міжнародного права, а також нехтування цивільними політичними правами, якому піддаються кримські татари і проукраїнські активісти. Примітно, що це стосується не тільки видатних діячів, а й простих людей, які виявляють проукраїнську позицію.

Заступник координатора «КримSOS» також прокоментувала ситуацію з судовим процесом щодо визнання екстремістською організацією і заборони діяльності в Криму Меджлісу кримськотатарського народу.

− У країні, де є право, є якісь закони, ймовірно, було б неможливо заборонити представницький орган корінного народу. Але в Росії, де, як відомо, закон є інструментом окупації і тиску, це можливо. Як нам показали останні два роки, там проводять судові справи щодо порушень, які відбувалися в іншій країні, в інший час та іншими громадянами. Наприклад, справа Костенко, яка стосується Майдану. На жаль, оптимістичних прогнозів немає, особливо у світлі вироку Надії Савченко, − зазначила Євгенія Андріюк.

Як відмітила засновник і координатор громадської ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева, яка також брала участь в брифінгу, Меджліс готовий до цього вироку, а лідери кримськотатарського народу розробляють кризові заходи. За її словами, працювати на території Криму буде неможливо, але «заборонити його фактично не вдасться», бо йдеться про величезну кількість делегатів Курултаю. Ймовірно, що робота представницького органу корінного народу «просто перейде в інші форми».

Нагадаємо, що 15 лютого так званий прокурор Криму Наталія Поклонська вручила заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу копію позову про заборону діяльності організації, а також підписала заяву до Верховного Суду республіки про заборону Меджлісу на підставі статті 9 російського закону «Про протидію екстремістській діяльності».