На громадських слуханнях на тему: «Відродження кримськотатарської мови і літератури», які відбулися у вівторок, 29 березня, в Міністерстві освіти і науки України, представили проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження латинського алфавіту кримськотатарської мови».

У першому пункті йдеться: «Затвердити латинський алфавіт кримськотатарської мови». Також документ передбачає «запровадження вивчення кримськотатарської мови як мови корінного народу України в середніх загальноосвітніх навчальних закладах в місцях компактного проживання кримських татар».

Як повідомляє видання 15 хвилин, присутні на слуханнях, зокрема лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, міністр освіти і науки України Сергій Квіт, радник міністра Ельхан Нурієв, погодилися з тим, що саме питання прийняття латинської графіки для кримськотатарської мови вже не є дискусійним. Проблема в тому, наскільки швидко цей проект постанови буде прийнятий Кабінетом Міністрів України. За словами Мустафи Джемілєва, якщо не трапиться урядової кризи, то це станеться дуже швидко.

Згадуючи історію, Джемілєв розповів, що в 1928 році кримськотатарська мова перейшла на латиницю, але через 10 років її, як і всі тюркські мови народів СРСР, примусово перевели на кирилицю. Це незважаючи на те, що філологи запевняють: така графіка не відповідає вимогам кримськотатарської мови. Наприклад, букви «q» і «ğ" доводиться транслітерувати як «кь» і «гь». Крім того, за словами присутніх мовознавців, десятиліття використання кирилиці негативно вплинули на вимову.

Кирилиця не тільки створює додаткові труднощі для кримськотатарської мови, а й дезінтегрує народ. Мустафа-ага нагадав, що в Туреччині проживає велика кримськотатарська діаспора, також є громади в Румунії, США, тому латиниця не тільки полегшить написання, а й об’єднає кримськотатарський народ.

Виступаючи на слуханнях, Мустафа Джемілєв повідомив, що ще в 1992 році Курултай ухвалив рішення «Про перехід на латинську графіку», але кримська влада, яка по суті своїй завжди була проросійською, не затверджувала його до 1997 року.

9 квітня 1997-го Верховна Рада Криму нарешті ухвалила відповідну постанову. Хоча, за словами Джемілєва, її затвердили через те, що «в черговий раз був потрібен компроміс». Виконувати постанову ніхто не збирався.

− Вороги кримськотатарського народу зробили все, щоб загальмувати процес, − розповів Джемілєв.

У коментарі 15 хвилин представник Меджлісу, відповідальний за освіту, Сінавер Кадиров повідомив, що кримська влада в той період звела все до того, що питання переходу на латиницю необхідно узгодити з центральною, тобто київською, владою. В Україні в той час, за його словами, велася політика асиміляції, і це питання, природно, залишилося невирішеним.

Цю політику сьогодні продовжує Росія. За словами експерта Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталії Беліцер, протягом останніх двох місяців Росія надрукувала і завезла в Крим понад 45 тисяч підручників кримськотатарською мовою. Зрозуміло, кирилицею.

З питанням, чи не роз’єднає алфавіт кримських татар, якщо вони в Криму і Росії будуть користуватися кирилицею, а в усьому світі − латиницею, сайт «15 хвилин» звернувся до Сінавера Кадирова, на що він відповів:
− Перейти на латинський алфавіт, перш за все, необхідно для того, щоб зберегти свою фонетику. Це рішення поставить крапку в цьому розколі раз і назавжди. За сприятливого збігу обставин в Україні (я маю на увазі затвердження латинського алфавіту) там будуть знати, що кирилиця − це алфавіт окупанта.