У Криму ось уже понад чверть століття на захід від міста Карасубазар (Білогірськ) примикає мікрорайон Сари-Су, де в 90-му році почало будуватися одне з перших кримськотатарських селищ. Сьогодні в Сари-Су проживає більше 500 сімей кримських татар. І всі вони пам’ятають, через що довелося пройти, щоб звести будинок на своїй землі.

На відеохостингу YouTube розміщений відеоматеріал, що оповідає про борців за рідну землю, за право жити тут, ростити і виховувати дітей в традиціях свого народу, повідомляє ресурс Cirimtatarlar, в рамках проекту якого і знятий цей фільм.

− 26 років тому тут було чисте поле, − йдеться в субтитрах до початку фільму. − А під стінами мерії стояло наметове містечко кримських татар, які вимагали землю.

Про події чвертьвікової давності згадує ветеран національного руху Абдурешит Джеппаров:

− Нам, звичайно ж, ніхто тут не сказав: «Ласкаво просимо!», навпаки, всіляко намагалися подавити.

Отримати землю мітинги і пікети не допомогли ні в Криму, ні в Києві. І тоді в штаб-квартирі активістів, розташованій на вулиці Ушакова, 1, було ухвалено рішення про самобуд. Одній із героїнь фільму Нуріє Біязовій на той час було вже 64 роки, але вона друкувала всі документи активістів:

− Я 45 років прожила в Узбекистані. Почуття любові до батьківщини ніколи не згасало в мені. Людина з цим народжується і з цим вмирає…

Влітку 1990 року 242 кримських татарина розбили перші намети на полі, де сьогодні стоять будинки мікрорайону Сари-Су. Разом з чоловіками рили траншеї і робили цеглини з саману діти, жінки і люди похилого віку. Учасниця подій Муніре Чалбарова згадує:

− Так, тоді було дуже важко. Я допомагала своєму чоловікові у будівництві. І розчин місили, і бетонні плити тягали… Чим могли, тим допомагали.

Сьогодні в Сари-Су живе понад 500 кримськотатарських сімей. Ветеран національного руху Абдурешит Джеппаров каже, що щороку він приходить сюди, дивиться, скільки будинків ще побудовано, скільки сімей додалося:

− Сари-Су для мене, як дитина, − ділиться він своїми думками з глядачами.