Під час роботи V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавcтва, що днями проходила в Національному університеті «Острозька академія» і була ініційована ВАГО «Альраід» та Українським центром ісламознавчих досліджень, з доповідями виступило чимало відомих релігієзнавців, істориків, філософів, філологів тощо. Серед доповідачів була й Максименко Ольга — провідний соціолог методології та методів соціології, Інститут соціології НАН України, перекладач турецької та англійської мов.

У своєму виступі під назвою «Іслам — моя духовна пожива. Як і чому стають мусульманами в Європі та світі» пані Ольга розглянула найпоширеніші причини, з яких люди, що сповідували іншу релігію (або не сповідували жодної), добровільно переходять в Іслам.

Було наведено як дані опитувань (проведених у різний час в Україні, Британії та Росії), так і фрагменти інтерв’ю, взяті у новонавернених мусульман з різних країн (Німеччини, Фінляндії, Британії, Італії, Бразилії) турецьким письменником і журналістом Адемом Озкосе. Усі інтерв’ю, яких близько 20, зібрано в книзі під назвою «Автостопом до раю. Історії навернення на шлях до Істини» (Cennete Otostop. Hidayet Öyküleri). Зауважимо, що переклад матеріалів здійснено також Ольгою Максименко.

Як було зазначено, тенденція до посилення ісламофобії в її різноманітних виявах (від неприязного ставлення до мусульман до відкритих актів агресії та закликів до ненависті й насильства стосовно представників цієї релігії), на жаль, спостерігається останнім часом у багатьох країнах світу:

— Цьому сприяють певні чинники: по-перше, інспіроване деякими недобросовісними ЗМІ ототожнення мусульман з терористами та екстремістами, нова хвиля страху, викликана репортажами про численні злочини бойовиків самопроголошеної «Ісламської держави» і нещодавніми терактами з великою кількістю людських жертв (зокрема, у Франції); по-друге, небажання пересічних людей бачити в своєму оточенні тих, хто від них чимось відрізняється. Носії іншої культури сприймаються як загроза порушення звичного способу життя, зміни усталеної системи цінностей. Звідси й різко негативне ставлення до біженців з Сирії та інших ісламських країн, — зауважила Ольга Максименко.

При цьому, як акцентувала увагу присутніх доповідачка, світ водночас дедалі частіше стає свідком того, як люди, що сповідували іншу релігію (або ж були атеїстами), добровільно, за покликом власного серця стають мусульманами:

— В Іслам переходять навіть ченці та священнослужителі. Цілком природно, що цей феномен привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних релігієзнавців, соціологів, журналістів та письменників. Упродовж останніх років ними опубліковано низку матеріалів, у яких детально описуються причини добровільного вибору Ісламу представниками інших релігій. Зокрема, російський дослідник Андрій Ігнатьєв об’єднує новонавернених російських мусульман у чотири основні групи. Перша (найчисленніша) — це жінки, які беруть шлюб з мусульманином. Другу групу представляють ті, кого приваблює містика суфізму (так звані богошукачі-езотерики, які також захоплюються індуїзмом і буддизмом). До третьої групи належать ті, хто приймає Іслам свідомо як релігію у всіх її аспектах (історичному, етнографічному, культурному) і намагається дотримуватися усіх її вимог та приписів. До останньої — ті, кого приваблюють радикальні ісламські течії та організації. Це переважно вихідці з право- та ліворадикальних угруповань.

Також Ольга Максименко навела дані дослідження, проведеного соціологами та релігієзнавцями Кембриджського університету разом з фахівцями організації New Muslims Project серед навернених в Іслам британських жінок, яке виявило, що ця релігія допомогла їм знайти віру, спокій та внутрішню гармонію. Більшість респонденток походили з родин корінних британців-християн, здобули вищу освіту та досягли помітних успіхів у кар’єрі. Але по-справжньому щасливими та спокійними за свою подальшу долю вони стали лише після прийняття Ісламу.

Що стосується новонавернених мусульман в Україні, то серед причин, що спонукають українців прийняти Іслам, найчастіше називають розчарування в інших віровченнях, зокрема в православ’ї:

— Не останню роль у цьому відіграв тривалий конфлікт між вірянами Київського та Московського патріархатів, нерозуміння основних положень рідної релігії (зокрема, догмата про існування Єдиного Бога в трьох іпостасях), бажання «спілкуватися з Богом без посередників» (ще одна відмінність цього релігійного вчення від християнства) і, крім того, прихильність українців до поширеного в Ісламі культу традиційної сім’ї, де чоловік — годувальник, а жінка — берегиня домашнього вогнища, — сказала Ольга Максименко.

Втім, дослідниця зауважила, що у вищезазначених дослідженнях йдеться лише про найпоширеніші причини, з яких люди іншої релігії вирішують перейти в Іслам:

— За кожним рішенням — унікальна життєва історія, яка, безперечно, заслуговує на окрему увагу, — сказала доповідачка і навела приклади деяких з цих історій, розказаних новонаверненими мусульманами — жителями різних країн (Німеччини, Фінляндії, Великої Британії, Італії, Бразилії).

В наведених Ольгою Максименко прикладах, зокрема в історіях жінок, що промовили слова свідчення — шагади, серед причин такого рішення часто звучить шанобливе ставлення до жінки в Ісламі, те, що ця релігія відстоює сімейні цінності, водночас не обмежуючи в правах ні чоловіків, ні жінок; також наводилися зізнання новонавернених мусульман в тому, що рішення прийняти Іслам визріло після тривалого періоду вивчення і порівняння основних положень Біблії і Корану — Святе Письмо здавалося їм у деяких моментах суперечливим, тоді як Коран — надзвичайно чітким і логічним.

— Дехто просто казав, що саме завдяки Корану вони зрозуміли причину і сенс людського існування <…> Іноді безпосереднім поштовхом до прийняття Ісламу стають якісь визначні (здебільшого драматичні) події. Так, бразилець Абдула Загід (невідомо, яким було його ім’я до переходу в Іслам) став мусульманином після трагедії 11 вересня 2001 року. Однак не можна сказати, що це був суто імпульсивний вчинок. Абдула виховувався в традиційній сільській родині, відвідував церковні служби разом з батьками, багато читав, зокрема й релігійну літературу. Звичайно, у юнака виникало багато запитань, коли він читав Біблію, зокрема щодо божественної та людської сутності Ісуса Христа. Але йому, як і багатьом іншим парафіянам, священики казали, що Святе Письмо може бути повністю зрозуміле лише їм. Цікаво, що коли Абдула Загід вже прийняв Іслам, він чув подібні речі і від деяких своїх знайомих-мусульман. <…> За його (Абдули Загіда — ред.) словами, після подій 11 вересня близько 3 тис. бразильців стали мусульманами, головним чином тому, що ненавиділи Америку і симпатизували її ворогам. Звичайно, прикро усвідомлювати, що є люди, які навертаються в Іслам для того, щоб солідаризуватися з ворогом свого ворога. Прикро, що таким чином вони сприяють поширенню хибних уявлень про Іслам як про войовничу релігію. Але все одно лишається надія на те, що, здобувши достовірну інформацію про Іслам, люди зможуть розвінчати стереотипи і далекі від істини домисли щодо цієї релігії, — зауважила Ольга Максименко.

Повністю текст доповіді (як і доповіді інших учасників V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства) провідного соціолога методології та методів соціології Ольги Максименко буде оприлюднено в черговому номері альманаху «Аль-Калям».