5 квітня в Києві з ініціативи ГО «Український центр діалогу та комунікацій» за підтримки Департаменту у справах релігій та національностей Мінкульту України, Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Мінкультури України відбулося засідання круглого столу «Християнсько-мусульманський діалог: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні».

У конференцзалі столичного готелю «Либідь» зібралися представники релігійних спільнот, зокрема мусульманських общин та християнських церков, учені, державні діячі. Обговорювалися питання, дотичні заявленій темі, зокрема сучасний стан розвитку християнських та мусульманських організацій в Україні за період набуття незалежності, особливості християнсько-мусульманських відносин, перспективи та прогнози розвитку міжконфесійних взаємин у нашій країні.

Зі вступним словом до присутніх звернувся директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури України Андрій Юраш, відзначивши актуальність цього заходу, а голова Українського центру діалогу та комунікацій доктор Імад Абу Альруб у своїй доповіді підкреслив, що в Україні склалася сприятлива атмосфера для взаємин християн та мусульман:

— Так склалося історично, що в Україні, де більшість людей є християнами, спрадавна поруч мирно співіснують представники багатьох народів, що сповідують різні релігії. І ми маємо зробити все, аби унеможливити, попередити якісь протистояння на релігійному грунті, не просто вибудовувати ввічливі, але холодні стосунки, а прагнути більше дізнаватися одне про одного, налагоджуючи більш тісний діалог.

Нагадавши про радянські часи, коли релігійність, м’яко кажучи, не віталася владою, а певні віровчення були під прямою забороною, доктор Абу Альруб відзначив, що нині держава робить все, аби люди могли реалізувати право на свободу віровизнання, свободу совісті, та зауважив, що багато прибульців з інших країн, зокрема з колишніх республік СРСР, вражені тим, наскільки вільно почуваються віряни в Україні:

— Дивуються і ставленню держави, і толерантності й взаємоповазі в суспільстві — жоден представник будь-якої з релігій в Україні не є пригніченим, всі вільно й мирно співіснують. На свята з нагоди відкриття церков приходять імами, на відкриття синагог і мусульманських центрів, мечетей — християнські священослужителі, проводяться сотні спільних конференцій, круглих столів… До того ж взаємини не обмежуються зустрічами на спільних офіційних заходах, а підтримуються міжособистісними стосунками послідовників різних релігій в багатьох сферах.

На круглому столі був присутній і муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який закликав об’єднуватися не лише на наукових конференціях, круглих столах тощо, а в спільних проектах, практичних акціях, що втілюють моральні приписи релігії — милосердя, доброчинність. На думку муфтія, також треба зосередитись на попередженні укорінення в спільнотах зверхнього ставлення до людей з інакшими світоглядними переконаннями, вихованні поваги, усвідомленні цінностей миру та злагоди.

Слово взяв і голова релігійного управління незалежних мусульманських громад «Київський муфтіят», ректор Київського ісламського університету Канафія Хуснутдінов, який розповів про мережу медресе, й повідомив, що вже зараз виділено місця для безкоштовного навчання 50 осіб з сімей вимушених переселенців, про те, які періодичні видання виходять для більш ширшої поінформованості українського суспільства про життя українських мусульман, сутність сповідуваної ними релігії, про участь у видруку накладів смислів Корану українською мовою.

Після невеликої перерви на каву другу частину засідання відкрив радник Об’єднаної діаспори азербайджанців України шейх Шакір Ях’яєв. Говорячи про взаємини християн та мусульман, він нагадав, що лише після листа-звернення очільника УПЦ КП Філарета на адресу перших осіб країни стало можливим зведення в столиці першої київської мечеті, а шанобливе ставлення держави до мусульман яскраво ілюструє той факт, що представники українських послідовників Ісламу були серед української делегації до штаб-квартири НАТО. Також Шакір Ях’яєв запропонував присутньому на круглому столі Андрію Юрашу ініціювати якусь загальну програму з розвитку на підтримки національних общин в Україні.

Захід завершився спільною трапезою.