У Києво-Могилянській академії 7 червня відбулася презентація книги Гульнари Бекірової «Півстоліття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії».

У заході взяли участь директор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, експерт з питань корінних народів, учасник дисидентського руху у часи СРСР Наталія Беліцер, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

— У книжці багато імен, про які раніше знало тільки вузьке коло людей, що були залучені у цю історію. Також багато документів, які ніхто ніколи не публікував, чим я (як дослідник) не можу не гордитися. Тут важлива не лише архівна частина, а й момент їх інтерпретації. Якби кримських татар повернули у 1956-му, то зараз ми мали зовсім інший Крим. Крім того, надважливою темою, що наразі є недослідженою, є досвід спільної боротьби кримських татар та українців, — цитує часопис «Критика» коментар авторки презентованої книги.

Андрій Мокроусов наголосив, що у назві книги не випадково наголошено не на віктимній стороні трагічного п’ятдесятиріччя, а саме на проактивній. Адже, дійсно, за рівнем мобілізації кримськотатарський національний рух був для застійного СРСР явищем феноменальним. Вражає, наприклад, що під петиціями про реабілітацію у 1960-ті роки стояли підписи 100 тис. представників відносно невеликого народу, які збиралися в умовах авторитарного режиму…

Андрієві Іванцю як науковцю добре відомо, що до цього часу саме фахової, наукової літератури, присвяченій темі вигнання, депортації кримських татар з батьківщини, їхнім поневірянням дорогою до місць заслання та подальшому виживанню, майже не існувало, тому він підкреслив важливість та значення видання книги Гульнари Бекірової:

— Як вдалося пережити геноцид середини ХХ століття кримським татарам? Що давало сили їм вистояти? Як вони змогли повернутися на Батьківщину з місць депортації? Було декілька спроб відповісти на ці запитання для україномовного читача. Але сучасної спеціальної фахової монографії, яка б відповідала запитам як науковців, так і зацікавленої публіки, донедавна не було. Майже десять років тому кримськотатарська дослідниця вже оприлюднювала російськомовну книгу на цю тему, але нове видання є доповненим. До того ж у ньому є прекрасні ілюстрації, підбірка документів, вступна стаття кримськотатарського національного лідера Мустафи Джемілєва та післямова голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Сам голова Меджлісу, який теж був присутній на презентації, зазначив:

— Усі говорять про уроки історії, але масові злочини продовжуються. Вони просто знаходять інші форми. Дуже сподіваюся, що ця книжка матиме практичне значення і колись людство уже зупинитися на постійному такому «навчанні»… — цитує Чубарова часопис «Критика».

Як додав Андрій Іванець, книга написана в жанрі публічної історії, що відповідає потребі тієї частини української аудиторії, яка прагне дізнатися більше про минуле кримськотатарського народу.