4 грудня в «Укрінформі» презентували ювілейний 90-й випуск культурологічного часопису «Ї», присвячений історії і сьогоденню кримськотатарського народу.

Організатором презентації виступило Міністерство інформаційної політики України.

На заході були присутні лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв, посол Литви в Україні Марюс Януконіс, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, історик, член Українського ПЕН-центру, автор статей і член редколегії видання Гульнара Бекірова, програмний директор ДП «Кримський дім», член редколегії видання Алім Алієв.

— Ми презентуємо часопис, присвячений історії, культурі кримськотатарського народу, його боротьбі за повернення. Прочитавши його, можна чітко зрозуміти, що відбувається сьогодні, бо інструменти репресивної машини сьогодні і 200 років тому, починаючи з першої анексії 1783 року Катериною, а потім сталінським режимом — незмінні, — наголосила Джапарова.

За її словами, ініціатором цього проекту виступила литовська громадська організація «Східноєвропейська кооперація» (East European Cooperation). Проект фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства закордонних справ Литовської Республіки. Пані Джапарова підкреслила, що ця країна завжди підтримує не тільки численні проекти, пов’язані з кримськими татарами, а й інші українські ініціативи, наприклад, резолюції, які голосуються в рамках ООН.

— Литва є стратегічним партнером і країною, яка прекрасно розуміє те, що відбувається сьогодні в Україні, що це війна (з Росією. — ред.) не тільки фізична, а й ціннісна, мета якої — максимально відмежуватися від всього того, що ми називаємо радянським минулим, і того, що ми не хочемо, щоб стало частиною нашого майбутнього, — зазначила Джапарова.

Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс нагадав, що його країна багато століть має зв’язки з кримськими татарами.

— З XIV століття вони (кримські татари. — ред.) є традиційною національною меншиною Литви, мають самобутню культуру, свої традиційні поселення і здійснили значний внесок у розвиток Литовської держави. Доля литовців і кримських татар дуже схожа, бо ми пережили переслідування окупаційних режимів. І говорячи про депортацію кримських татар, ми завжди згадуємо долю литовців, сотні тисяч яких були депортовані в Сибір після радянської окупації 1940 року, — зазначив посол.

Історик Гульнара Бекірова розповіла, що до видання тематичного випуску часопису «Ї» долучилися відомі кримськотатарські, українські та європейські кримознавці.  Серед них, крім самої Бекірової, — Олекса Гайворонський, Андрій Іванець, Адас Якубаускас, Генрик Янковський, Тетяна Бикова, Алім Алієв, а також Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який став автором передмови.

— Ми всі знаємо Мустафу-ага як борця, але небагато знаємо про те, що перший термін ув’язнення він отримав за те, що писав історіографію свого народу. Тоді, у 1960-ті роки, це було набагато більшим криміналом, ніж якась інша форма протесту, — зазначила історик.

Сам Джемілєв високо оцінив зміст часопису, але нарікнув, що наклад у тисячу примірників є абсолютно недостатнім. На його думку, такого роду просвітництвом мусить займатися держава і робити це частіше і в більшому обсязі. Втім, зазначив він, охочі можуть ознайомитися з матеріалами часопису в Інтернеті .

Член редколегії, автор статті про нинішню ситуацію в Криму Алім Алієв розповів, що робота над часописом тривала кілька місяців. За його словами, головною метою, яку поставили перед собою укладачі, було продемонструвати, як формувалися кримськотатарська суб’єктність, а головне — демократичні інституції.

— Якби такі книги виходили раніше, багатьох міфів і стереотипів, які нашаровувалися протягом десятиліть, просто не існувало б. Важливо, щоб ці дискурси потрапляли в нові українські підручники, ставали доступними для дітей, які формуватимуть еліту країни, зокрема й політичну, — підкреслив він.

Джерело: Укрінформ.