У культурному центрі «Академія розвитку», що функціонує у Луцьку як навчально-консультаційний відділ Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, п’ятниця 18 жовтня 2019 року стала днем, сповненим цікавими зустрічами, дискусіями і подіями, які проводилися у рамках інформаційно-просвітницького заходу, організованого ГО «Кримські татари Волині» і релігійною громадою мусульман «РАХМА» міста Луцьк Волинської області.

Представники української мусульманської умми зустрілися зі студентами факультету міжнародних відносин СНУ у рамках реалізації просвітницького діалогового проєкту «Запитай у мусульманина», заснованого міжнародною організацією «Mercy for Mankind» (Милість для світів»).

Зі студентською молоддю університету спілкувалися імам мечеті, яка функціонує при Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада, Мурат Сулейманов, завідувач відділу ознайомлення з історією та культурою ісламу Ісламського культурного центру м. Києва Тарік Сархан й очільник релігійної мусульманської громади «Рахма» міста Луцька Сервер Зейнедінов.

Тарік Сархан у вступному слові розповів про сутність, мету і завдання проєкту «Запитай у мусульманина», ознайомив аудиторію з інформацією про акції, проведені у процесі його реалізації, а також озвучив перелік найпоширеніших запитань про іслам, які цікавлять учасників зустрічей.

Як зазначив пан Сархан, серед питань є зокрема такі: чому в ісламі Ісус не вважається богом; чому мусульмани моляться п’ять разів на день; чому упередженість щодо мусульман не стає на заваді при виборі місця для відпочинку (Туреччина, Єгипет, Дубай тощо); чому в ісламі дозволено багатоженство; чому право полігінії для чоловіків не передбачає права на поліандріюу жінок; чому мусульманин може одружуватися з християнкою, а мусульманка вийти заміж за християнина не може.

Також поширеними є запитання про заборону на вживання свинини і вина…

Під час зустрічі, яка тривала півтори години, кожен охочий мав змогу сформулювати запитання про іслам й отримати на нього відповідь.

Студентів зацікавили відповіді на озвучені Таріком Сарханом найпопулярніші запитання (виявилось, що вони таки дійсно цікавлять багатьох), а також сформулювали свої.

Молодь цікавилася історією виникнення й існування релігійних мусульманських громад в Україні і зокрема у Луцьку.

Інтерес слухачів виник навколо питань щодо відмінностей між основними течіями в ісламі — сунізмом і шиїзмом.

Цікавим для аудиторії були питання щодо сутності основних мусульманських свят.

Деякі запитання свідчили про низький рівень обізнаності студентів про сутність ісламу і його цінностей, а також про наявність стереотипів і хибних уявлень про мусульман.

На жаль, студенти четвертого курсу — майбутні міжнародники- дипломати, журналісти, рівень загальної обізнаності яких — здавалося б, вищий, ніж у їх однолітків, запитували про «пригноблену мусульманку», «примус носити хустку», страждання у компанії кількох інших дружин свого деспотичного чоловіка тощо.

Тож гостям довелося розповідати, які права мають жінки і чоловіки в ісламі; чи обов’язково мусульманці одягати хустку.

Щодо хустки, то слухачам роз’яснили таке: попри те, що покривання голови жінки є релігійним приписом, релігія не передбачає примусу, тому рішення «покриватися чи ні» жінка ухвалює самостійно. Більше того, українські мусульманки виборюють право на носіння хустки і фотографування на документи не простоволосою.

Перед тим, як відповідати на запитання студентів, Тарік Сархан зробив невеличку преамбулу, роз’яснивши основні терміни і поняття.

Тарік Сархан зазначив, що в Україні існує дух релігійної свободи, а також панує атмосфера добросусідства між послідовниками різних віровчень; налагоджено дієвий міжрелігійний, міжконфесійний діалог і співпрацю.

У цьому контексті було згадано і діяльність Неформальної групи міжрелігійного миру, яка згуртувала не лише мусульман, християн різних деномінацій, юдеїв, а й атеїстів, агностиків навколо спільної мети, яка полягає у налагодженні розуміння, взаємоповаги і злагоди у суспільстві.