«Тема Криму має бути пекельною темою для Росії, а не священною, і ми її такою зробимо», — про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН, під час якого підбивалися зовнішньополітичні підсумки 2020 року і йшлося про плани на 2021 рік.

Зазначивши, що 2020 рік «був шаленим, але дуже цікавим», очільник зовнішньополітичного відомства серед головних здобутків України назвав створення «Кримської платформи» — міжнародного майданчика з деокупації і демілітаризації Криму.

«… Я з різних джерел отримую інформацію про те, як вони нервово реагують на цю ініціативу, — розповідає пан Кулеба. — Вважаю, що підтримка «Кримської платформи» — це питання політичного вибору для інших країн. Але це також питання юридичного і морального вибору. Тому що не можна не підтримати країну, яка намагається зупинити безпрецедентну спробу незаконної анексії своєї території у Європі. Це безпрецедентний кейс. Всі двісті відсотків правди на нашому боці з усіх точок зору. Тому це питання дуже принципове. Ми бачимо підтримку «Кримської платформи» в українському суспільстві. Нещодавно Центр «Нова Європа» зробив опитування, де ця цифра проявилася дуже очевидно. Я задоволений динамікою позитивного сприйняття «Кримської платформи» міжнародними партнерами».

Також Дмитро Кулеба запевнив, що вже є країни, які підтвердили і підтримку Кримської платформи, і готовність брати участь у саміті. Зараз триває процес обговорення змісту Декларації.

На думку міністра, країни, які публічно заявляють про невизнання спроби незаконної анексії Криму, долучаться до участі у «Кримській платформі».

«Я впевнений, що настане день, коли в Сімферополі буде піднято український прапор, — зазначив пан Кулеба. — Я працюю над цим, і ми досягнемо своєї мети».

Відповідаючи на запитання журналіста — чи стане Міжнародний кримінальний суд Нюрнбергом для Росії, Дмитро Кулеба зауважив таке:

«…Я хочу, щоб Міжнародний кримінальний суд діяв виключно в межах верховенства права відповідно до всіх процедур, а коли будуть винесені вироки, скільки б часу це не зайняло, щоб це були залізобетонні вироки. І ті, хто брав участь у вчиненні воєнних і злочинів проти людяності під час російської агресії проти нашої держави, понесли за це відповідальність. Не буду торгувати казками й одразу скажу, що це потребує часу. Бо міжнародне правосуддя ніколи не буває швидким. Але мене дуже цікавить не час, а кінцевий результат. Щоб усі ці злочинці й покидьки опинилися на лаві підсудних, навіть якщо когось in absentia (заочно) притягнуть до відповідальності, мене це теж влаштує. Треба зрозуміти важливу річ. Навіть під час самого розслідування і судових слухань, ви уявляєте, скільки ми отримаємо юридично чистої легітимної доказової бази злочинів Росії на території України? <…> Так, от вам приклад MH17. Тепер помножте це все на десять і ви зрозумієте, що ми отримаємо в результаті простого судового процесу. Навіть ще не вироки, а сам судовий процес виведе все це назовні, і це буде безпрецедентно».