На минулому тижні в національній інформагенції Укрінформ відбулася прес-конференція: «Інформаційна амнезія? Чому українці забувають про Крим», організована Міністерством інформаційної політики України. У заході взяли участь генеральний продюсер телеканалів «Чорноморська ТРК» і «СК» Олександр Янковський, автор і ведуча програми «Громадське. Крим» Севгіль Мусаєва-Боровик і заступник генерального директора першого кримськотатарського телеканалу «ATR» Айдер Муждабаєв.

Відзначимо, що для Айдера Муждабаєва це було першим публічним виступом в якості заступника директора національного телеканалу. У новому статусі російський (в минулому) журналіст поділився своїми думками щодо взаємин жителів Криму та України.

За його словами, відведення в тінь кримської тематики, яка зараз спостерігається на провідних українських телеканалах, є катастрофічною помилкою. Українські ЗМІ повинні робити все для того, щоб кримські новини, сюжети і коментарі не були новинами другого, третього, четвертого плану. Якщо тема Криму буде відставлена ​​на дальню полицю, це буде означати перемогу Володимира Путіна і його плану щодо Криму. Мова йде про дестабілізацію обстановки на Сході України з тим, щоб тема Криму опинилася на десятому місці. Головною мішенню такої політики є українське суспільство та український політикум. На жаль, вже багато хто готовий змиритися з тим, що Крим — це проблемна територія, про яку краще поки не думати. 33% українців готові відмовитися від Криму заради якогось мирного майбутнього. Це глибоко помилкова позиція.

Як заявив Айдер Муждабаєв, телеканал АТR, який тільки почав мовлення, відкритий для співпраці з усіма ЗМІ, які цікавляться кримської проблематикою. Канал можуть дивитися всі жителі України, а одне з головних його завдань — Крим не повинен ментально відторгатися людьми. Це має бути цікаво суспільству, тому що Україна без Криму — це інша країна. Ключовим моментом є й те, що люди в Криму, які продовжують вважати півострів Україною, не повинні зневіритися і втратити надію.

Серед народів Криму є один, якому точно не подобається те, що діється в Криму і який вкрай потребує підтримки українських ЗМІ. У Криму досить багато людей і це не 10–30 відсотків, а може бути і більше, які просто бояться висловлювати свою думку. Кримське мовчання не означає, що люди змирилися і згодні з тим, що там зараз відбувається. Жителі Криму не забули Україну і розраховують на неї. Але й вони не повинні відчувати себе забутими. Журналісти своєю роботою повинні створювати мости між Кримом та Україною. АТR буде каналом, який пов’язує Україну з кримськими татарами і не дасть цьому зв’язку перерватися, щоб люди там не відчували себе втраченими.

Після закінчення прес-конференції кореспондент «Ісламу в Україні» поставив Айдеру Муждабаєву кілька запитань.

Є версія, що з Криму вас уже «попереджали»: якщо ви почнете робити інформаційні програми, то у АТR будуть проблеми?

В АТR вже є проблеми. Наших кореспондентів нікуди не акредитують, немає можливості потрапляти на прес-конференції, спілкуватися з представниками самопроголошеної влади, точніше призначеної з Москви. Що робити, така реальність. Вони всіма силами будуть заважати роботі журналістів, у тому числі АТR. АТR — це головний фактор для влади в Криму, з яким вони, мені здається, будуть боротися, тому що інші українські канали для них не є таким подразником. Не дарма вони звідти нас всіляко виживали.

З якими проблемами ви зіткнулися тут?

— У Києві проблеми дуже банальні. Немає нормальних приміщень, немає достатньої кількості коштів. Канал практично біженець, все починається з нуля. І дуже важко з кадрами. Хтось переїжджає з Криму сюди працювати, хтось тут приєднується до нас. Бракує всього. Будемо якось боротися, сподіваємося на підтримку абсолютно різних людей. Виживемо як-небудь. Кримські татари завжди виживали.

Вже після вашого від’їзду Росію покинула Марія Гайдар, з’явилася інформація про, нібито, від’їзд Володимира Рижкова. Можна говорити про відтік інтелігенції з Росії в Україну?

— Я думаю, що таке, звичайно, буде. Тому що багатьом людям просто не дають там працювати. І журналістам, і політикам. Вони відчувають себе блокованими і затиснутими. Неможливість реалізації творчих людей, людей суспільно активних може призвести до того, що люди будуть приїжджати в Україну. Я закликаю українців приймати їх якщо не захоплено, то, принаймні, терпимо. Ці люди не від хорошого життя вибирають Україну та роблять це не випадково. Тому що ця країна близька, тому що вони захищали Україну і там, в Росії. І це не останні люди в Росії.

Ваші враження про Київ?

— У мене тут багато друзів, я навіть не очікував.

Дякую за інтерв’ю, творчих успіхів!