Іслам в Україні - мусульманська молодь

До 2030 року мусульманська молодь складе третину від усього молодого населення світу

editor — Tue, 07 Nov 2017 13:06:15 +0000

Автори нового дослідження про кількісне співвідношення представників різних світових релігій в майбутньому прийшли до висновку, що до 2030 року близько третини всього молодого населення світу, тобто людей у віці від 15 до 29 років, буде мусульманами.

Дослідження проведено Mastercard спільно з мусульманським туристичним порталом HalalTrip, повідомляє УНІАН.

Експерти також проаналізували, як буде розвиватися в майбутньому мусульманський туризм. Як виявилося, до 2025 року мусульмани у віці від 18 до 36 років витрачатимуть на подорожі світом більше $100 млрд на рік. Це в два рази більше, ніж в 2016 році. Зараз основними напрямками для подорожувальників-мусульман є Малайзія та Індонезія. Також популярні Японія, Таїланд і Австралія.

07.11.2017

Оцініть статтю:

Теги:

молодь

мусульманська молодь

туризм

дослідження

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В Ісламському культурному центрі Києва навчали ораторському мистецтву

Власкор — Tue, 31 Oct 2017 11:13:57 +0000

Робота над собою і самоосвіта надзвичайно важливі для мусульманина. Тому на базі ісламських культурних центрів у більш ніж десяти містах України регулярно діють всілякі курси як на постійній основі, так і короткострокові.

І ось протягом двох днів, 28 і 29 жовтня, в Ісламському культурному центрі м. Києва проходив черговий тренінг із саморозвитку, мета якого — дати учасникам базові знання з ораторського мистецтва, навчитися правильно, ясно і переконливо викладати свої думки та ідеї.

Ініціатором та організатором тренінгу виступив відділ з роботи з молоддю Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід», запросивши представників Malinochka Training Company провести лекції та практичні заняття.

Серед присутніх було чимало людей, для яких ця наука не в новинку, але які розуміють, що знання і вміння вимагають постійної шліфування і вдосконалення. Наприклад, мистецтво говорити переконливо, яскраво, образно просто необхідно імаму, педагогу, керівнику будь-якого рівня, втім, як і будь-якій людині, сфера діяльності якої передбачає взаємодію з іншими людьми. Тому не дивно, що серед учасників тренінгу був і завідувач відділу ознайомлення з культурою Ісламу Тарік Сархан, чиє красномовство і вміння заволодіти увагою аудиторії досі ніким не було оскаржено; були присутні і викладачі арабських шкіл, що діють при ІКЦ в різних містах України.

На жаль, кількість місць для участі була обмежена, і потрапити на тренінг пощастило тільки 40 особам. Було сформовано дві групи по 20 осіб — чоловіча і жіноча, обмежень за віком не було, але основну масу склали все ж молоді люди.

Правильне дихання, чітка дикція, міміка і пантоміміка, поєднання фізичних та інтелектуальних можливостей, що допомагають не тільки артикулювати думку, ідею, а й донести її до співрозмовника, переконати його в своїй правоті — дивно, скільки всього помістилося у два дні занять зі щільним графіком! І, зауважимо, це була не тільки теорія — учасники тренінгу демонстрували свої ораторські здібності та освоєний матеріал на практиці, виступаючи з невеликими промовами.

Як повідомили у відділі з роботи з молоддю Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація „Альраід“, подібні тренінги проводитимуться і в майбутньому.

31.10.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Юні мусульмани раді можливості допомогти нужденним

Власкор — Sun, 29 Oct 2017 18:19:09 +0000

В арабській мові слово «джума» походить від трьохбуквенної основи «джа-ма-а», що означає «збирати». Тому п’ятниця — день, який збирає мусульман і для спільної молитви, й об’єднує їх у добрих справах і намірах.

Коли учні гімназії «Наше майбутнє» вчергове вирішили провести благодійний ярмарок, вибір дня для його проведення був не складним — звичайно, це п’ятниця. І не тому, що в цей день особливо багато мусульман приходить на джума-намаз, а, значить, можна не сумніватися в успішності заходу. А тому, що п’ятниця є святковим днем для послідовників Ісламу, днем єднання і спілкування вірян один з одним, молитви, особливої чистоти помислів.

— Звичайно ж, ми намагаємося виховати у дітях прагнення до добрих справ, і вони радіють самій можливості їх здійснювати, — розповідає директор гімназії Руслана Марцінишина. — Під час таких благодійних ярмарків ми збирали кошти для дитячих будинків. Учні знають, що і серед прихожан мечеті є люди у вкрай скрутному становищі, тому виручку на ярмарку ми розподіляємо серед нужденних братів і сестер, а гроші, що залишилися, йдуть на допомогу за межами громади.

У дворі Ісламського культурного центру столиці — імпровізовані прилавки, на яких велика кількість всіляких страв — булочки, печиво, тістечка, пиріжки та інша випічка, східні солодощі… Все це розмаїття кулінарних і кондитерських шедеврів зроблено руками гімназистів у співавторстві з батьками.

— Звичайно, я допомагала дочці порадою, підказувала, — каже одна з мам гімназисток. — Але вся основна робота виконана нею. Мені приємно було бачити, як вона старається на кухні. Але ще приємніше знати, що робить це вона не для того, щоб заробити або почути похвалу на свою адресу, а щоб допомогти абсолютно незнайомим їй дітям, не чекаючи подяки від них.

Те, що мама гімназистки у відповідь на запитання про ім’я її та прізвище лише розсміялася, зазначивши: «А навіщо журналістові наше прізвище? Всевишній знає — цього вистачить!», говорить багато про що. Не заради слави, популярності і не заради особистої матеріальної вигоди, а заради вдоволення Аллага намагаються допомагати ближнім і брати участь в благодійних акціях гімназисти, і те, що їх в цьому підтримують і батьки, і педагоги — варте поваги.

Як розповіла директор гімназії «Наше майбутнє», діти не залишаються осторонь і організованих активістами-мусульманами «караванів добра» — регулярних поїздок у дитячі будинки, коли підопічним інтернатних установ везуть не лише матеріальну допомогу, а й влаштовують ігри, майстер-класи та розваги.

— Всі допомагають обов’язково! Особливо діти старшого віку — вони вже можуть безпосередньо взяти участь у таких поїздках і з задоволенням це роблять. Крім таких ярмарків, ми проводили і збір коштів для малозабезпечених «Чужих дітей не буває!», встановивши в холі гімназії бокс для пожертвувань, куди міг покласти будь-яку посильну суму кожен охочий. Діти влаштовують збір макулатури і теж віддають виручені гроші на благодійність. Ну і сьогоднішній ярмарок — ще одна можливість проявити турботу про нужденних, — каже директор гімназії.

…Милуватися безліччю запропонованого дітьми до реалізації довго не довелося — товар розлітався, біля багатьох імпровізованих прилавків навіть виникало таке давно забуте явище, як черга. І юні продавці, і їх дорослі помічники встигли до полудня завершити роботу ярмарку. Адже в сурі «аль-Джуму’а», аят 9, сказано: «О ви, що увірували! Почувши заклик до молитви в п’ятницю, поспішіть до поминання Аллага (до проповіді і намазу), залишивши торговельні справи — так буде краще для вас, якби ви тільки знали».

Нагадаємо, про підготовку до осіннього благодійного ярмарку в гімназії «Наше майбутнє» раніше писав Іслам в Україні, зазначивши, що подібні заходи — не нововведення, а вже добра традиція.

29.10.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Харкові відбувся духовно-просвітницький семінар для мусульманської молоді

Власкор — Thu, 14 Sep 2017 14:03:23 +0000

Цими вихідними в Ісламському культурному центрі Харкова відбувся духовно-просвітницький семінар для молодих українських мусульман. Захід зібрав учасників і лекторів з усіх куточків України: Львова, Запоріжжя, Дніпра, Києва, Харкова.

Під час дводенного семінару учасники розглянули різні теми.

Розуміння сунни пророка Мухаммада (мир йому і благословення) пояснив шейх Сейран Аріфов; тему братства в Ісламі та його значення для моральності вірних розкрив імам мечеті ІКЦ Дніпра Едґар Девлікамов. Імам мечеті харківського ІКЦ Євген Глущенко поділився з присутніми тим, як новим поколінням мусульман слід розуміти Коран і застосовувати його настанови в повсякденному житті, спираючись на досвід попередніх поколінь.

Після лекцій молодь вирушила на екскурсію містом, а її останнім пунктом був Парк Горького — з атракціонами, фотосесією та веселощами перед поверненням додому.

Як уже інформував Іслам в Україні, Всеукраїнська асоціація «Альраід» регулярно організовує освітні проекти для вірних.

Читайте за темою:

Профорієнтація: відвідувачі Ісламського культурного центру дізналися про свої приховані можливості

Травневі свята мусульманки провели з користю — на курсах комп’ютерного дизайну і верстки

14.09.2017

Оцініть статтю:

Теги:

мусульманська молодь

Ісламський культурний Центр м.Харкова

Всеукраїнська асоціація «Альраід»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Наймультикультурніший з таборів «Дружба»: цікавинки, екскурсії, таланти

Власкор — Wed, 16 Aug 2017 09:42:46 +0000

Дитячий літній табір «Дружба» для дітей 9–14 років, що вже традиційно щороку проходить у Карпатах, цього сезону найбільш полікультурний, адже в ньому взяли участь не лише місцеві дітлахи, але й народжені в міжнародних шлюбах, що нині проживають закордоном, а в Україну приїхали навідати родичів. Також був один індонезійський хлопчик, чия мати працює в Україні. Але бар’єрів у спілкуванні не було, адже вихователі вільно володіють кількома іноземними мовами, зокрема англійською та арабською, а кримськотатарська є зрозумілою для турецькомовних.

У таборі, що проходив 1–9 серпня на Закарпатті (Тячівський район), взяли участь 52 дитини (27 хлопчиків та 25 дівчаток), яких супроводжували 10 дорослих (зокрема лікар та психолог). Відзначальною ознакою цьогорічного заходу була присутність декількох дітей, що змушені були полишити свої домівки через воєнні дії — вартість їх путівок сплатили благодійники, що воліють зберегти інкогніто.

Відпочинок юних мусульман був сповнений пригодами та враженнями: Карпати, водоспад Шипіт, озеро Синевир і навіть відвідування реабілітаційного центру для бурих ведмедів, де доглядають тварин, що зазнали жорстокого поводження або пережили стихійні лиха. Тут-таки утримують клишоногих, завезених до України з порушенням норм закону, — їхню долю вирішує суд.

Ходили діти й на полонину, де ласували власноруч зібраними чорницями, грали в м’яч, перетягували канат, а дорогою туди й назад грали в слова.

На четвертий день розпочалися тренування зі стрільби з лука. Хлопчиків і дівчаток розділили на дві групи — поки одна група стріляла, друга купалася в річці. Діти мали кілька днів перед змаганнями, що відбулися в передостанній день табору, а вже там могли показати свою влучність. Окрім того, дівчатка ще робили брошки та аплікації з фетру.

Щовечора підлітки збиралися коло ватри послухати історії — вони дуже переживали, що через дощ останні сходини скасують. В один з вечорів, до прикладу, через непогоду довелося змінити план та влаштувати кінопоказ з поп-корном. Втім, на радість дітям, розпогодилося, й заключну ватру таки провели.

Конкурси та квести намагалися підбирати таким чином, щоби відпочивальники щораз тренували якомога більше корисних навичок: так, за результатами щоденного інспектування чистоти кімнат найохайнішим у кінці зміни подарували запашне мило ручної роботи; майстер-клас з роспису аерозольними фарбами поєднали з презентацією історії Пророка (мир йому та благословення) та перших халіфів; конкурс хадисів передбачав командну роботу з пошуку та складання потрібних слів, а змагання веж із пластикових стаканчиків мав показати, як з однієї спроби та у згагодженій співпраці усієї команди побудувати найвищу вежу, щоби вона не розвалилася під час будівництва і щоб максимально ефективно використати наявні «будівельні матеріали».

Але діти не лише розважалися — вони також навчалися. Ті, хто прочитав у таборі книгу або був найстараннішим учнем на заняттях з Корану, отримали ліхтарики для читання, що їх можна закріпити просто на книгу. Майбутні господині одного разу наліпили вареників на загальну вечерю — більш як 800 штук. Діти відвідували практичні заняття з виконання молитви, а під час прогулянки в гори їх навчили робити мале омовіння, коли на це є лише склянка води (або води немає взагалі).

Ну й, звісно, відпочивальники мали триразове халяльне харчування, пили джерельну воду й жили у номерах із вигодами. Щоденна програма передбачала лекції з Корану та Ісламу, ігри на свіжому повітрі, майстер-класи, квести, екскурсії, купання в річці Брустурянка.

16.08.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Життя за правилами і без: що впливає на наш вибір релігії

editor — Fri, 09 Jun 2017 13:44:02 +0000

Чому одні молоді люди відмовляються від атеїзму з легким флером християнства на користь Ісламу і дотримуються його приписів, а інші, виховані в його системі цінностей, опинившись далеко від батьківщини, порушують релігійні догми, залишаючись вірними лише забороні на свинину? Це запитання захопило мою материнську і професійну уяву.

Думаю, ситуація, що склалася, добре ілюструє проблему відсутності балансу внутрішнього і зовнішнього контролю в житті людини. Сучасний Іслам — яскравий приклад системи відносин, що спирається на зовнішній контроль, жорстку ієрархію і беззастережне прийняття правил і догм. Ці три пункти, укорінені на ісламських територіях, дозволяють зцементувати суспільство за ознакою релігійної приналежності, але стають слабкими ланками в інших, більш вільних системах. Опиняючись поза контрольованою структурою (сім’я, школа, село, суспільство в цілому), людина легко порушує встановлені правила, зокрема й тому, що у неї слабко розвинений самоконтроль і звичка запитувати себе: «А що я думаю/роблю/вирішую з цього приводу?».

Коли тебе контролюють батьки, друзі, сусіди, вчителі, поліція і державні інститути, чи потрібно стежити за собою самому? Знаходячись у товаристві з зовнішнім локусом контролю, який домінує, чи має людина можливість самостійно навчитися контролювати свої вчинки, узгоджувати їх з внутрішнім ідеалом? Практика показує, що ні.

Другий фактор наростання контраварійних тенденцій полягає в тому, що будь-яка людина потребує балансу жорсткості і гнучкості, наявності правил з подвійною системою контролю — зовнішнього і внутрішнього. В умовах жорсткого зовнішнього контролю (як в ісламських країнах) життя контрольованої людини природним чином перетворюється на захоплюючий квест з обходу нав’язаних правил. Хіба нам, продуктам (пост)радянської системи, що навчилася обходити будь-які закони (від заборони соцмереж до правил дорожнього руху і календаря щеплень) про це не знати? Думаю, саме ця гра в хованки зі Всевишнім вмикається у мусульман, які опинилися поза зоною контролю сім’ї і суспільства.

Як щодо зустрічного руху? Думаю, ситуація з переходом в Іслам українських студентів теж зав’язана на правилах і контролі. Але інакше. Багато з тих, хто сьогодні вчаться у ВНЗ, виросли взагалі без будь-якого контролю і правил (батьки на роботі і в серіалах; позиції школи та інших державних інститутів ослаблені вкрай; традиція компенсувати суворість правил необов’язковістю і вибірковістю їх застосування), і тепер молоді українці шукають для себе не стільки зовнішній контроль, скільки чітку і зрозумілу, єдину для всіх її прихильників систему координат, з чітким маркуванням меж добра і зла. І легко знаходять її в Ісламі. Наша звичка ігнорувати деталі — різницю між свободою і хаосом, наприклад — грає з нами злий жарт.

Але ж і серед студентів-мусульман, і серед нас лише деякі дотримуються правил (Ісламу чи законів дорожнього руху, повністю чи частково). Хто ж ці загадкові винятки? Чому вони так дивно поводяться?

За моїми спостереженнями, це люди, які привласнили зовнішні правила (побачили їх зміст, користь, раціональність) або прийняли їх на віру і зробили своїми внутрішніми правилами. Людей з внутрішнім локусом контролю набагато складніше збити з їх переконань, незалежно від того, де, за яких обставин і в якому суспільстві вони з’являються. Такі особи дотримуються Рамадану навіть у спеку, в Україні, оточені привабливими напіводягненими панянками, і пристібаються навіть за відсутності поліції. Вони поводяться так, як вважають правильним. Це не завжди захопливо і зручно, але вони знають, що вважають правильним, а що — ні. Тому що такі люди звикли ставити собі багато запитань і відповідати за свою поведінку.

І, скоріш за все, у дитинстві, мусульманському чи світському, був хтось, хто їх цьому навчив: хто поставив кордон і встановив правила, пояснював їх зміст, обговорював, стояв на своєму і йшов на компроміси, хто ставив запитання, часто незручні для себе, чи не робив цього. І тепер цей хтось бачить результати своїх дій.

Проаналізуйте навколишніх і самих себе з точки зору слідування присвоєним і зовнішнім правилам. На предмет зовнішнього і внутрішнього локусу контролю. Такі роздуми допоможуть зробити правильні висновки щодо спілкування зі своїми дітьми, близькими і підлеглими. А, можливо, навіть стати більш толерантними до себе і до молодих іноземців.

Джерело: НВ Style

09.06.2017

Оцініть статтю:

Теги:

українське суспільство

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Коли почала згадувати Бога не тільки у скрутну годину, а щодня, зрозуміла — готова прийняти Іслам

editor — Tue, 30 May 2017 14:02:46 +0000

Юлія Сєркова — українка, хрещена за православними традиціями, вирішила прийняти Іслам, бо сама того захотіла.

Коли серед її друзів з’явилися мусульмани, вона почала цікавитися їхньою культурою та релігією. Чим більше дізнавалася, тим більше розуміла — їй дуже близьке все те, що проповідує Іслам. Коли дівчина почала згадувати про Бога не тільки в скрутну годину, а щодня, коли їй не захотілося знімати хіджаб після проповіді у мечеті, тоді зрозуміла — готова прийняти Іслам.

Зараз Юля вивчає арабську і Коран. А через здивовані погляди людей, які ще не звикли бачити дівчину в хіджабі, перестала перейматися. До світанку вона прокидається та читає першу молитву (фаджр).

— З 114 глав вивчила поки що тільки 7. Адже Коран треба читати арабською мовою, яку я теж паралельно вивчаю, — пояснює дівчина, показуючи у Корані саме ту суру, яка наразі їй найбільше припала до серця. Вона про те, що Бог єдиний, самодостатній. Він не народжував і не був народжений. І немає нікого рівного йому.

Ісламом Юля почала цікавитися, коли в Університеті культури та мистецтв, де вона навчається на факультеті міжнародних відносин, серед її знайомих з’явилися мусульмани.

— Я вирішила зайнятися КВНом, ми створили свою команду, й треба було, щоб хтось більш досвідчений допоміг написати жарти. Звернулися до студентів старших курсів. Серед них були мусульмани, а одним з лідерів команди був мій майбутній чоловік Ісмаіл, — пригадує дівчина.

Хлопець зізнається, що Юля привернула його увагу, бо була єдиною дівчиною, яка не залицялася до нього і багато питала про Іслам. Перше запитання поставила, коли побачила, як він пішов помолитися, поки всі інші проводили чергову репетицію виступу команди на КВНівській грі.

— Протягом дня треба молитися п’ять разів. Для цього можна знаходити різні місця, адже не завжди ти вдома, коли приходить година молитви. Одного разу ми молилися з батьком в торгівельному центрі, знайшли нелюдне місце. Але все одно ті люди, які час від часу там з’являлися, осторонь проходили, не розуміючи, що ми робимо, — пояснює Ісмаіл.

Стереотипи щодо мусульман, які займаються винятково тероризмом, досить сильні. Юля також була під їх впливом: думалося і їй, що всі мусульмани терористи, що ображають жінок, які в Ісламі взагалі не мають прав. Дівчина почала читати книжки. Одна з них називалася «Особистість мусульманки». А потім подруга запросила її на свято хіджабу.

В Ісламському культурному центрі влаштували справжній показ. На ньому були представлені різні варіанти пов’язування хіджабу. Саме там вперше Юля його й одягла.

— Мені не дуже тоді сподобалося, як це зробили. Вдома я почала сама тренуватися. Спочатку весь процес займав 7–10 хвилин. Зараз я одягаю хустку за 5.

Потім дівчина почала все частіше у п’ятницю ходити до мечеті на загальну молитву. Опісля спілкувалася з мусульманками і відчувала в такому товаристві себе як вдома, як серед рідних. Юлін стереотип щодо забитості та безправності жінок зник. Вона побачила сильних послідовниць Ісламу, які мають право голосу, які працюють і навчаються, а не тільки займаються дітьми та родиною.

— Спочатку до мечеті ходила без косинки. І якось мене спитали, чому не покриваю голову. В принципі ніхто не зобов’язує це робити, але бажано б було покриватися. Тож коли я прийшла на молитву наступного разу, то попросила, щоб мені пов’язали хіджаб. В той день я його вже не знімала взагалі, всюди ходила, гуляла і зрозуміла — мені комфортно, ніби я так завжди ходила. І ось саме в той момент, коли я не захотіла знімати хіджаб, була близька до думки прийняти Іслам, — зізнається дівчина.

Остаточно вирішила, коли почала згадувати Бога не тільки під час якихось негараздів, а просто щодня. Але перед тим, як прийняти Іслам, важливо було отримати підтримку батьків.

З шести років Юлю доглядала бабуся, адже батьки започаткували свій бізнес під Києвом, купили дім і не мали багато часу на виховання маленької третьої дитини. Старші брат з сестрою були дорослими, ходили до школи і не потребували так багато уваги:

— Батьків бачила часто, але чимось особистим я ніколи не ділилася з ними. І коли вирішила-таки прийняти Іслам, родину готувала поступово. Спочатку бабусі розповіла, що в мене багато друзів-мусульман. Вона не дуже сприйняла, бо теж була під владою стереотипів. Потім я її познайомила зі своїм другом Ісмаілом, і вона побачила культурного, вихованого хлопця, який не п’є, не курить, не свариться, поважає старших.

А Ісмаіл посміхається і говорить, що з Юлиною бабусею вони одразу знайшли спільну мову і сподобалися один одному.

Бабуся бачила, які зміни відбуваються з онукою після того, як дівчина почала цікавитися Ісламом. Юля почала по-іншому спілкуватися, не підвищуючи голосу, з повагою. Батько одразу прийняв рішення дочки і навіть розповів, що одного разу підвозив на машині чоловіка, який забув у салоні авто перекладений російською Коран. Він почав його читати і зрозумів, що там написані дуже правильні речі.

— Я навіть не знала про те, що батько трохи читав Коран. Мама ж сприйняла моє рішення з насторогою. Її подруга жила в Лівані, чоловік був ліванцем, і мама почала питатися у них про Іслам, хоча вони православної віри. От вони і наговорили їй про різні жахи, як тяжко жінці жити з мусульманином. Коротше, не дуже вона сприйняла одразу, але сказала, що я вже доросла і сама відповідаю за свої вчинки, — згадує Юля.

Прийняття Ісламу відбулося в мечеті у присутності кількох свідків — це обов’язкова умова. Були також присутні бабуся і сестра дівчини.

— Ніколи не можна приймати Іслам через когось, це бажання повинно бути щирим, йти від серця. Я це зробила, бо сама хотіла.
Ісмаіл в той самий день дізнався, що його знайома українка з університету прийняла Іслам. Навіть був тоді у мечеті, однак коли його мати сказала про це, хлопець не одразу зрозумів взагалі, яка Юля. Коли ж втямив, побіг за квітами для дівчини.

— А через тиждень після того, як вона прийняла Іслам, я їй освідчився, — весело говорить хлопець.

Наступного дня хлопець із родиною приїхав до батьків Юлі просити віддати за Ісмаіла їх дочку.

Весілля було пишним — на ньому гуляло 500 запрошених. Святкували у мечеті. Ісмаіл танцював у чоловічій частині свята 7 годин поспіль. Інколи прибігав до своєї нареченої в жіночу частину, щоб станцювати весільний танок, розрізати весільний торт і трохи поїсти. А потім знову йшов до чоловіків танцювати. Після вінчання (ніках - ред. ) у мечеті молодята розписалися.

Одружені вони вже рік, а Ісмаіл продовжує дивувати свою кохану Юлю. Подружжя планує жити у Києві і відкрити власне кафе, в якому будуть гості різних національностей. Адже в Україні живе багато різних людей.

Олена Куряча, Юлія Вебер

Матеріал опубліковано з деякими скороченнями.

Джерело: Українська правда

30.05.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В ОАЕ замість «інвалід» кажуть «мужня людина»

editor — Tue, 16 May 2017 08:59:08 +0000

«Я не уявляю, хто вигадав слово „неможливо“, але ця людина точно хоче легкого життя»

Шейх Мохаммед бін Рашид Аль Мактум

Об’єднані Арабські Емірати відмовляються від використання слова «інвалід» для визначення людей з обмеженими можливостями, замінюючи його на термін «мужня людина». Таку постанову ухвалив глава емірату Дубай і віце-президента ОАЕ шейх Мухаммед бін Рашид Аль Мактум.

За кілька днів після указу еміра сторінка в Twitter «мужні люди» стала найпопулярнішою в країні. Більшість жителів ОАЕ безумовно підтримали цю ініціативу.

Місцева влада повсюдно змінює оголошення у державних установах, громадських місцях, супермаркетах, на транспорті, в центрах розваг і відпочинку. Вивіски, які раніше вказували, що конкретний заклад чи організація пристосовані «для інвалідів», змінюються на плакати із зазначенням, що вони призначені «для мужніх людей».

Подібні нововведення, за задумом влади ОАЕ, спрямовані на надання найширших можливостей для «мужніх людей», максимального їх залучення в суспільні процеси і заохочення їх особистої участі у повсякденному житті країни.

Одночасно з введенням нового визначення розпорядженням влади ОАЕ у всіх структурах і установах країни, які так чи інакше мають справу з людьми з обмеженими можливостями, встановлена нова посада. Людина, що обійме її, носитиме горду назву «відповідальний за взаємодію з мужніми людьми» і відповідатиме за всі нюанси відносин з ними.

Зауважимо, що це рішення влади ОАЕ — не просто лінгвістичне нововведення, покликане замінити слово «інвалід» на не просто політкоректний вислів «людина з обмеженими можливостями» (бо останнє, якщо вдуматися, несе в собі навіть більше негативного сенсу, ніж латинське invalidus — букв. «несильний, нездоровий», in — «не» + validus — «силач»), а вписується у стратегію держави — зробити кожного громадянина своєї країни щасливим.

Трохи більше року тому — в лютому 2016-го — в ОАЕ було створено Міністерство щастя. Шейх і прем’єр-міністр Дубаю Аль Мактум тоді, відповідаючи на запитання журналістів — чому створюється міністерство щастя і при цьому міністром призначається 22-річний чоловік, відповів (наводимо з публікації видання Політолог):

— За останні два тижні я почув і прочитав безліч запитань, новин і коментарів з приводу нещодавніх змін в уряді Об’єднаних Арабських Еміратів. Всі хочуть знати, чому ми створили «Міністерство щастя, толерантності і майбутнього» і чому ми призначили 22-річну людину міністром у справах молоді?

Якщо уряд ігнорує молодь, встає на її шляху до кращого життя, ляпас отримує все суспільство. Ми ніколи не забуваємо про те, що витоки напруження в нашому регіоні (ці події отримали назву «Арабська весна») були безпосередньо пов’язані з відсутністю у молоді можливості реалізувати свої мрії та амбіції.

Ми пишаємося тим, що ОАЕ — юна країна. І ми пишаємося нашою молоддю. Ми інвестуємо в молодь і надаємо їй більше прав саме тому, що ці люди — наше майбутнє. Ми вважаємо, що молодь швидше нас здатна отримувати і засвоювати знання, оскільки вони виросли з такими пристроями і технологіями, яких у нас в їхні роки не було. Ми довіряємо їм право бути тим мотором, який поведе нашу країну до нових рівнів зростання і розвитку. І саме тому ми призначили міністром уряду людину їх віку і створили спеціальну раду молоді.

Сотні тисяч загиблих і мільйони біженців в нашому регіоні дали нам інший урок, який ми також засвоїли: сектантський, ідеологічний, культурний і релігійний фанатизм ще більше розпалює полум’я гніву. Ми не можемо дозволити і не дозволимо подібного в нашій країні. Саме тому ми призначили державного міністра з питань толерантності. Ми впевнені, що ту толерантність, яку наше суспільство вже демонструє, необхідно формалізувати в правовому полі. Крім того, наші рішення та ініціативи стануть прекрасним прикладом для наших сусідів.

Світле майбутнє Близького Сходу неможливе без інтелектуальної перебудови, яка відновить ідеали ідеологічної відкритості, плюралізму і терпимості до інших точок зору — інтелектуальних, культурних чи релігійних. Простіше кажучи, ми повинні думати про те, яким буде життя в епоху економіки після нафти. Саме тому ми вклали великі ресурси — понад 300 млрд дирхамів ($81,5 млрд) — у розробку майбутніх шляхів розвитку ОАЕ з метою підготуватися до диверсифікації економіки, здатної вивільнити майбутні покоління від залежності від завжди мінливого нафтового ринку.

Досягнення цієї мети вимагає перегляду нашої законодавчої, адміністративної та економічної системи заради повного позбавлення від нафтової залежності. Нам потрібна надійна та адекватна регуляторна інфраструктура, щоб створити стійку і диверсифіковану національну економіку для наших дітей та онуків.

Цією статтею я б хотів дати чіткий сигнал іншим країнам в нашому регіоні: зміни — це справа тільки наших рук. Наш регіон не потребує зовнішніх суперсил, щоб зупинити його занепад. Нам потрібна внутрішня сила, здатна подолати ненависть і нетерпимість, які затьмарюють життя в багатьох сусідніх країнах. Роль влади полягає в тому, щоб створити обстановку, в якій люди здатні реалізувати свої мрії та амбіції, а не таку обстановку, яка забезпечує владі контроль.

Формула проста: національний розвиток, що спирається на ключові цінності, очолюваний молоддю і націлений на майбутнє, в якому кожен буде щасливий, — переконаний Його Величність Шейх Мохаммед.

Довідково:

Його Величність Шейх Мохаммед народився 22 липня 1949 року (66 років). Був призначений Кронпринцом Дубаю 3 січня 1995 року. 4 січня 2006 року Шейх Мохаммед став офіційним еміром Дубаю, на день пізніше волею президента ОАЕ був висунутий на посаду віце-президента і прем’єр-міністра країни.

У вересні 2007 року Шейхом Мохаммедом була запущена кампанія Dubai Cares з метою залучити гроші для оплати освіти 1 млн дітей в бідних країнах. Сума, пожертвувана громадськістю в рамках першої кампанії 2007 року, перевищила 1,65 млрд дирхамів (приблизно $450 млн). Шейх Мохаммед пожертвував грошей і збільшив цю суму до 3,5 млрд дирхамів (приблизно $1 млрд).

Мухаммед бін Рашид Аль Мактум є автором багатьох книг і публікацій в періодичних виданнях, має сторінки в соціальних мережах.
Уряд Дубаю регулярно бере участь у благодійних акціях і стимулює допомогу незаможним серед заможних людей і корпорацій.

16.05.2017

Оцініть статтю:

Теги:

ОАЕ

люди з обмеженими можливостями

інваліди

мусульманська молодь

молодь

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Травневі свята мусульманки провели з користю — на курсах комп’ютерного дизайну і верстки

Власкор — Wed, 03 May 2017 15:34:50 +0000

Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід» переймається вихованням мусульманської молоді України на високих моральних цінностях, а також всіляко сприяє освіті та самоосвіті молодих людей у різних сферах, стимулюючи розвиток естетичного смаку.

Тому організовані за ініціативою активної молоді Асоціації «Альраід» курси комп’ютерного дизайну і верстки — не щось екстраординарне, а частина життя молодих послідовників Ісламу, реалізація їх прагнення до знань, яке в свою чергу ґрунтується на слідуванні Корану і хадисам Пророка (мир йому і благословення!). Про те, що мусульманин повинен прагнути здобувати знання, йдеться і в сурі 96 «Аль-Аляк» («Читай! В ім’я Господа твого, Який створив людину зі згустку крові! Читай! І Господь твій — найщедріший, який навчив письму пером — навчив людину того, чого вона не знала…»), про це ж говорять і хадиси Пророка (мир йому і благословення), підкреслюючи важливість отримання знань: «Знання — це душа Ісламу та опора релігії», «Здобуття знань боговгодніше, ніж суннат-намаз», «Використовуй молодість до приходу старості»…

Протягом трьох днів — з 30 квітня до 2 травня включно — в Ісламському культурному центрі столиці тридцять дівчат-мусульманок у віці від 16 до 24 років опановували комп’ютерний дизайн і верстку. Викладачами виступили представники комп’ютерного центру «Інтелект» та дизайнери-практики серед мусульман — Тетяна Ющина, Леонід Войтенко, Дмитро Полонський.

Намір здобути якомога більше знань і користі від короткострокових курсів був підтриманий напутнім словом глави ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід», магістра шаріатських наук Сейрана Аріфова, який побажав сестрам докласти всіх зусиль, щоб отримати якомога більше знань та умінь і використовувати їх на славу Аллага:

— Ці короткострокові курси — непогана можливість дізнатися щось нове для себе та здобути нові знання, а для когось — можливість підвищити свою кваліфікацію, при цьому для кожної із слухачок курсів це було абсолютно безкоштовно — витрати щодо навчання взяла на себе Асоціація «Альраід».

Як зізнався кореспондентові видання «Іслам в Україні» Леонід Войтенко, послідовниці Ісламу повністю перевернули його уявлення про мусульманську жінку своїм рівнем ерудиції, світоглядом, щирим прагненням до знань:

— Для мене сьогодні відкрився новий Всесвіт. Мабуть, я перебував у полоні загальних стереотипів, побачене повністю переконало мене — все, що говорять про мусульманок, абсолютно не відповідає дійсності. Мене вразила їхня ерудиція, доброзичливість, немає ніякої агресивності. І ще мені сподобалося їхнє бажання освічувати та освічуватися.

Викладач додав, що, маючи досить великий досвід викладання, він рідко натрапляв на таке серйозне та усвідомлене ставлення до занять:

— Рівень сприйняття аудиторії, мотивація до навчання дуже високі. При щільному і насиченому графіку вони не дозволяли втомі здолати себе, ментально були тут присутні, не відволікаючись від занять. Приємно було бачити осмислені погляди учнів…

Про це говорив і викладач Дмитро Полонський:

— Дівчата всі зацікавлені в отриманні знань. Для них курси проходять у стислі терміни, дуже багато інформації — вони намагаються її засвоювати, записують, конспектують, ставлять запитання, прагнуть докопатися до суті, переконатися, що вони правильно зрозуміли сказане або показане викладачем, вони не бояться виглядати нерозумно (іноді саме це заважає засвоєнню знань) і видно, що їм дійсно цікаво. Тому мені як викладачеві з ними легко працювати.

Кореспондент видання «Іслам в Україні» поспілкувався і з деякими із слухачок, які поділилися своїми враженнями про курси і розповіли, що підштовхнуло отримувати нові знання:

— Дуже цікаво навчитися верстці, робити книги, брошури — як для свого професійного розвитку, так і на благо всієї мусульманської умми.

— Я дуже чекала цих курсів, тому що працюю в цій сфері і мені це цікаво, я відчуваю потребу розвиватися все більше і більше, пізнавати всі тонкощі дизайну — це дуже цікаво.

— Дуже сподобалося, я дуже чекала цих курсів, боялася, що не зможу через роботу. Але мої колеги мене підтримали — «йди, у тебе ж очі горять, це ж супер-можливість!». І я дуже вдячна дівчаткам-організаторам і нашим викладачам — видно, що вони вкладають душу. Приємно, що викладачі залишили нам свої телефони, адреси електронної пошти — і ми ще тривалий час зможемо радитися з ними в тих чи інших складних випадках.

Слухачки відзначали дуже великий внесок молодіжних активісток ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Ваєд Ратан та Анастасії Харченко в організацію курсів для сестер, їх старання створити найбільш комфортні умови навчання та перебування в Києві мусульманок з інших міст, відповідальне ставлення, турботу, привітність та гостинність.

03.05.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Мусульманки США проводять Дні відкритих мечетей

editor — Thu, 27 Apr 2017 11:56:59 +0000

Група мусульманських дівчат-скаутів з Orange County в Анахаймі, Каліфорнія, організовує другий щорічний захід з боротьби з негативним сприйняттям Ісламу.

Про це повідомляє About Islam з посиланням на Los Angeles Times.

— Дівчата просто піднялися і сказали: «Те, що показують по телевізору і те, що про нас говорять, — неправда. І найкращий спосіб протистояти цьому — запрошувати людей у наш дім, — заявила Хеба Морсі, представник Анахаймського ісламського інституту округу Оранж.

Минулої весни Морсі зі своїми одновірцями організувала «День відкритих мечетей», щоб розповісти товаришам-скаутам та їх близьким про Іслам. Захід був настільки популярним, що зібрав 240 відвідувачів. Тому 30 квітня активісти планують провести другий щорічний «День відкритих мечетей».

Тригодинна програма включатиме екскурсію мечеттю, презентацію про видатних мусульманських жінок, сеанс запитань і відповідей та лекція про традиційні ремесла, зокрема написання імен гостей арабською мовою, розпис хною та ісламське геометричне мистецтво.

— Ми сподіваємося, що це відкриє людям очі, допоможе зрозуміти, що Іслам не чужа релігія, — сказала Морсі.

27.04.2017

Оцініть статтю:

Теги:

CША

День відкритих дверей

мусульмани

мусульманки

мусульманська молодь

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь