Вклонися наукам всяк, хто сюди входить

1
Зинджирли медресе після реставрації турецькими майстрами (Фото: QHA)
24.08.2010
Оцініть статтю: 
(450 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Четвертий хан Криму Менглі Гірей, син Хаджі Гірея, вирішує поблизу своєї нової столиці Бахчисараю в селищі Салчик понад п'ять століть тому закласти велике медресе, яке будує раніше від свого палацу. Легенда свідчить, що ханський астролог розкрив повелителеві Божу волю - побудувати саме в цьому місці Дім для вивчення наук. І хан підкорився волі Аллаха.

Менглі Гірей наказував усім жителям столиці бути присутніми при початку будівництва медресе і казав їм:

- З Божою допомогою ми починаємо тут сьогодні зведення обителі науки. Вона допоможе нам стати більш досконалими людьми у цьому світі і прокласти нам дорогу до раю в іншому світі. Всі ми віддамо наші сили на служіння цій справі.
Після цього підійшов хан до робітників-будівельників, почав копати землю і перевертати камені, щоб закласти фундамент. І аж до закінчення будівництва медресе хан використовував будь-яку можливість, аби працювати разом з народом.

При відкритті медресе 15 серпня 1500 року хан Менглі Гірей вимовив таку промову: «Розум робить людину істотою шляхетною, і шлях до вдосконалення розуму лежить через науку. Чи то хан чи падишах не зможе створити нічого ґрунтовного, нічого, розрахованого на майбутнє, і рано чи пізно знайде його безчестя. Я наказав повісити на дверях цей ланцюг, щоб кожен, хоч би ким він був, при вході до цього священного храму науки схиляв свою голову, виявивши таким чином свою повагу до науки».

І хан першим увійшов до медресе, низько схилившись. Звідси і назва Зинджирли медресе - Медресе з ланцюгом (зинджир - ланцюг). Металевий ланцюг на дверях цього навчального закладу - не просто архітектурна деталь. Він символічно розміщений на вході до обителі, за стінами якої панувала гармонія миру: тут у нерозривній, «ланцюговій» триєдності знаходилися дух, розум і сила. Тут суворо дотримувалися трьох заповідей: віра допомагає розумним; лише знавця будуть поважати і любити; влада - ніщо, якщо керувати не знаючи і не віруючи. Над входом досі зберігся напис арабською мовою: «Це училище за допомогою Всеблагого Аллаха наказав побудувати Менглі Гірей - хан, син Хаджі Гирей-хана. Хай продовжить Аллах царство його аж до кінця віку. 906 рік. (1500 рік)».

Факт створення одного з найдавніших і найкращих кримськотатарських медресе архівні документи констатують так: «У часи ханського правління в Криму для освіти мусульман у багатонаселеному місті Бахчисараї Менглі Гірей-ханом у 1500 році було засновано медресе, іменоване Зинджирли, - вищий духовний навчальний заклад».

Хан Менглі Гірей свого часу був освіченою людиною. Ще дитиною батько відправив його до резиденції консула Генуї в Криму, де він пройшов хорошу європейську школу і прожив там довгий час. Тут татарський принц завоював прихильність італійців.

Менглі Гірей правив Кримським ханством 36 років. Як державний діяч ясно усвідомлював зовнішньополітичні завдання, що стояли перед Кримом, особисто брав участь у всіх найважливіших дипломатичних переговорах, очолював відповідальні військові експедиції. Менглі Гірей помер у 1515 році, за його бажанням прах його був похований поряд з останками батька в дюрбе (мавзолей, усипальня), що було споруджено за наказом хана над могилою Хаджі Гірея у дворі Зинджирли медресе.

З перших днів у медресе встановилася сувора дисципліна, порядок і взаємоповага між учнями і вчителями. До викладання в Зинджирли медресе допускалися тільки ті вчителі, хто «з чистою совістю і честю, без пристрасті і власної користі, усуваючи ворожнечу і зв'язки спорідненості й дружби», виявлялися найбільш здібними і достойними. У Зинджирли медресе викладали найперші уми - богослови і правники.

У 1868 році після закінчення Мілютинської гімназії в Москві у медресе почав працювати 17-річний Ісмаїл Гаспринський. За роки роботи він міцно і ґрунтовно засвоїв роботу викладача, переконався, що крім викладання релігії необхідно ввести такі предмети, як природознавство, математика, фізика, географія, соціологія та інші.

Незабаром Ісмаїл Гаспринський їде в Стамбул, Париж, побував у ряді міст Західної Європи: Відні, Мюнхені, Штутгарті, знайомиться з організацією та змістом навчального процесу в гімназіях та вищих навчальних закладах. У Парижі працює секретарем у російського письменника Івана Сергійовича Тургенєва, відвідує лекції Паризького університету. До Криму повертається у 25-річному віці, починає працювати вчителем російської мови в Зинджирли медресе. Ісмаїл бей повний педагогічних ідей, вводить новометодне навчання. Про перевагу нового методу дізнається весь тюркський світ. Світлі промені майбутнього досягли Кавказу, Ірану, Індії, Китаю. В Бахчисарай звідусіль стали приїжджати вчителі, щоб запровадити у своїх школах нову методику, набратися практичного досвіду роботи.

Ісмаїл Гаспринський став учителем вчителів тюркських шкіл. Тюркські народи Росії в особі Гаспринського побачили свого великого просвітителя, ще за життя присвоївши йому ім'я Отця нації. Продумані й сміливі кроки Гаспринського почали давати свої плоди. Молодь прагнула до шкіл і медресе саме для здобуття знань. А це було для Гаспринського найвищою нагородою за його старання і службу народові.

У Зинджирли медресе навчалися учні не тільки з Бахчисарая, а й з усіх кінців Криму, а також із Кавказу. Сюди приймалися сохти, які отримали лише початкову освіту, закінчивши інші кримські та кавказькі медресе, що прийшли сюди для отримання вищої освіти. За рівнем підготовки випускники Зинджирли не поступалися тим, хто закінчив східні факультети університетів.

Зі стін Зинджирли медресе вийшли відомі кримськотатарські поети, письменники, педагоги Мемет Нузет, Якуп Шакір-Алі, Джеміль Керменчіклі, Абдураїм Алтан'ли, Номан Шеїх-заде, Ільяс Тархан та інші.

Щорічно в медресе навчалося 60-70 учнів від 11 років і старші. Утримувалися вони на кошти медресе. Прибуток медресе приносили землі, будинки, магазини, пожертви заможних людей.

У повний курс медресе входили турецька, арабська, російська (з 1867 року) граматика, каліграфія, арифметика, наука про моральність, логіка, наука про віршування, мусульманське право, богослов'я, вивчення Сунни і Корану. У 1890 році бібліотека медресе налічувала 800 книг - навчальних, наукових і рукописів арабською, турецькою, фарсі та російською мовами.

У 1917 році Зинджирли медресе було перетворено в Менглі-Гірейський інститут Зинджирли з курсом навчання у 8 років. З 1918 року інститут перебував у віданні Дирекції народної освіти Кримської татарської національної директорії (кримськотатарського уряду). 21 січня 1930 року Зинджирли медресе і Ханська мечеть на території палацу були включені в список архітектурно-археологічних пам'яток Кримської АРСР, що перебувають на обліку в Музейному відділі Головнауки Народного Комісаріату Освіти.

Після депортації кримськотатарського народу на території Зинджирли медресе за жорстокої і злої іронії долі розміщувався психоневрологічний диспансер. І лише на початку ХХI століття цей храм науки повернуто народу, турецькі друзі - професійні архітектори та інженери - відреставрували будівлю навчального закладу, дюрбе кримських ханів. У Зинджирли медресе створено музей. Тепер корінний народ і жителі Криму, гості, туристи зможуть почути правдиву і багатющу історію цього найстарішого унікального архітектурного пам'ятника кримськотатарського народу з часів правління Кримом династії ханів Гіреїв.

За матеріалами «Боспор Крим»

Посилання на тему:

Перлині кримськотатарської освіти Зинджирли медресе - 510 років

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.