Іслам в Україні - переклад Корану українською

У Києві презентували надрукований шрифтом Брайля переклад Корану українською

editor — Fri, 18 Jun 2021 17:09:34 +0000

У столичній Центральній спеціалізованій бібліотеці ім. М. Островського для незрячих 16 червня відбулася презентація першого українського перекладу священної книги мусульман, Корану, надрукованого шрифтом Брайля. Пере цим для незрячих і слабозорих людей в Україні був доступний тільки аудіоформат перекладу російською мовою.

Як передають «Кримські новини», захід розпочався з читання Корану арабською мовою.

Директор бібліотеки Марія Потеляхина, це подія важлива, бо тут вивчають твори та читають книги про різні культури:

«І ми повинні знати й вивчати тексти Корану. Особливо це важливо для студентів філософських, богословських факультетів».

Як зазначила психолог і громадська діячка Яна Баранова, можливість читати для людей, що не бачать, має велике значення, а читати священну Книгу надзвичайно важливо.

Голова башкирського культурного центру «Дуслик» Раміль Казієв, що спільно з громадською організацією «Національні ініціативи» та Українським товариством сліпих (УТОС) став організатором заходу, розповів «Кримським новинам», що замовлено 100 примірників перекладів Корану українською мовою, надрукованих шрифтом Брайля. Він підкреслив, що це видання — унікальна можливість для незрячих і людей зі слабким зором читати Священну Книгу.

Під час заходу відбувся конкурс читців Корану — переможці отримали подарунки та примірник перекладу.

18.06.2021

Оцініть статтю:

Теги:

шрифт Брайля

переклад Корану українською

незрячі

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

«Перекласти неперекладне?» — презентоване вже сьоме видання смислів Корану українською

Власкор — Sat, 02 Jun 2018 03:34:30 +0000

Вже сьоме видання смислів Корану в перекладі українською презентовано читачеві. Ця подія відбулася у другий день роботи VІІI Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал». «Перекласти неперекладне?» — саме так назвали захід його організатори турецьке видавництво «Енвер Нешріят» (Envãr Neşriyat), Духовне управління мусульман України «Умма» та Ісламський культурний центр м. Києва.

Перевидання вийшло у двох форматах — у твердій палітурці та м’якій обкладинці, які можна придбати на стенді під час роботи виставки.

Попередні видання перекладів священної для мусульман книги виявилися затребуваними не лише українськими мусульманами, але й послідовниками інших віровчень. Ще більша зацікавленість виникла у науковців та студентської молоді. Про це, зокрема, говорив і муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов:

— Це вже стало потужним місцем, де презентуються нові твори українських і закордонних письменників. Нам надзвичайно приємно, бо мусульманська спільнота України вже не вперше бере участь у Книжковому арсеналі. Але цього року ми не просто презентуємо наші чергові новинки, а маємо свій окремий стенд B3.12. Я як муфтій хочу зауважити — ми маємо намір кожного року представляти свій окремий стенд на Книжковому арсеналі, де будуть презентуватися духовні, богословські, релігієзнавчі дослідження, що стануть цікавими і для науковців, і для пересічних українців.

Як підкреслив шейх Саід, презентувалось не лише сьоме видання смислів Священного Корану українською мовою, але «дві дуже цікаві релігієзнавчі книги»:

— Перша з них «Татари Волині», про мусульманську спадщину і культуру Волині, а також навчальний посібник «Ісламознавство», що є, мабуть, першою в Україні спеціалізованою літературою для ісламознавців. До цього в Україні мені не траплялися такі навчальні посібники українською.

На презентації був присутнім і представник турецького видавництва «Енвер Нішріят», очільник відділу перекладів Мухаммед Саід, який розповів про діяльність видавництва, зокрема про те, що воно спеціалізується, передусім, на випуску Священного Корану та праць відомого турецького вченого Бадіузамиана Саіда Нурсі. Видавець також подякував перекладачу і всім причетним до цього видання.

Перед читацькою аудиторією виступив і автор перекладу смислів Корану українською, відомий сходознавець, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу Михайло Якубович, який пояснив особливості сьомого перевидання:

— Насправді, між усіма сімома виданнями істотних відмінностей немає. 99% тексту лишається таким самим, просто видається новий наклад, дещо новий формат, адже у Корані звертають велику увагу не тільки на зміст, а ще й на його поліграфічне виконання. У сьомому перевиданні дещо оновлена передмова і деякі коментарі впорядковані. Також тут досить великий шрифт і два варіанти самої книги — у твердій палітурці та м’якій обкладинці.

Випереджаючи запитання аудиторії, Михайло Якубович пояснив, чому видання називають не перекладом Корану, а перекладом смислів:

— В ісламській традиції Коран є неперекладним, він може бути тільки арабською мовою і молитви читаються тільки арабською, а переклад смислів — це суб’єктивне розуміння перекладача, яке теж мотивується класичними тлумаченнями. У своєму перекладі я намагався триматися саме таких класичних мусульманських тлумачень, тобто подати смисли Корану так, як його розуміє, принаймні, суннітська ісламська традиція.

Формат презентації передбачав і спілкування з аудиторією: Саід Ісмагілов, Михайло Якубович та Мухаммед Саід відповідали на численні запитання присутніх, а на завершення заходу відбулась автограф-сесія, де всі охочі мали змогу отримати на згадку книги з підписами їх авторів.

02.06.2018

Оцініть статтю:

Теги:

переклад Корану

переклад Корану українською

сьоме видання смислів

Книжковий Арсенал

Енвер Нешріят

умма

Ісламський культурний центр м. Києва

шейх Саід Ісмагілов

Михайло Якубович

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Українських мусульман і християн поєднує єдина культурна спадщина

Власкор — Mon, 30 Apr 2018 14:02:06 +0000

«Українських мусульман і християн поєднує єдина культурна спадщина. Серед послідовників ісламу України є дуже велика зацікавленість до того, що нас об’єднує. Якщо ми шукатимемо шляхи порозуміння та діалогу, це скріплюватиме фундамент нашої державності та єдності нашої нації», — зазначив муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов під час свого виступу 25 квітня у Львівському музеї Івана Франка на презентації перекладу українською мовою смислів Корану.

Як розповіла старший науковий співробітник Дому Франка Соломія Вівчар, що модерувала захід, вже п’яте видання Священної книги мусульман репрезентували сходознавець з Острога, перекладач смислів Корану Михайло Якубович, муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, імам Ісламського культурного центру у Львові ім. Мухаммада Асада Мурат Сулейманов, голова правління ДУМУ «Умма» Олег Гузік та гість з Іраку — представник Мосульського університету, професор шаріатського права Базіль Хамуд:

— Відкрив захід імам Мурат Сулейманов, який є одним з перших українських хафізів. Він продекламував декілька аятів Корану арабською мовою, а перекладач Михайло Якубович зачитав їх у власному перекладі. З вітальним словом до гостей звернувся директор Львівського музею Івана Франка Богдан Тихолоз, який зазначив, що український геній Іван Франко глибоко цікавився мусульманським Сходом та ісламом зокрема, і це знайшло відображення у його творчому і науковому доробку.

— Дім Франка — це, зокрема, і дім діалогу. Міжрелігійні зустрічі відбуваються тут вже не вперше і, сподіваюся, не востаннє, — додав пан Тихолоз.

Автор перекладу Михайло Якубович прочитав коротку, але глибоку і змістовну лекцію на тему «Коран на Галичині: переклади, тексти, коментарі», у якій розповів про корінні мусульманські народи Галичини і Волині, а також про історію перекладів Корану українською мовою. Зокрема, він зазначив, що перший повний переклад Священної книги мусульман українською мовою здійснив 1913 року львівський перекладач Олександр Лисинецький (Абранчак). Однак цей переклад виконаний не з мови оригіналу (арабської), а з німецького перекладу Макса Геннінга (виданий у Лейпцігу у 1901 році), який на той час вважався одним із найкращих.

Оригінал перекладу Олександра Лисинецького є машинописом, набраним на друкарській машинці латинським шрифтом. Перекладачу так і не вдалося видати цей текст, і зараз єдиний його примірник зберігається у Відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника разом з іншими документами Наукового товариства ім. Шевченка. Михайло Якубович, який працював з цим перекладом, зацитував із нього декілька аятів. Також згадав і про переклад 28 мекканських сур Корану, який здійснив Ярема Полотнюк у 1990 році, наголосивши, що цей переклад дуже добре передає дух коранічних аятів. Окремо згадав про Мухаммада Асада, який є перекладачем Корану англійською мовою та автором дуже цінних коментарів.

Шейх Саід Ісмагілов у своєму виступі розповів про Коран як про Священну книгу мусульман, а також про надзвичайно високі вимоги релігійної комісії Королівства Саудівська Аравія до перекладача, який повинен скласти спеціальні іспити на знання не лише арабської мови, але й основ ісламу.

До презентації долучився також гість з Мосульського університету Базіль Хамуд, який не лише торкнувся теми Корану, але і відповів на запитання публіки, зокрема, роз’яснив концепцію жіночих прав в ісламі, розвіявши наявні у нашому суспільстві стереотипи щодо цього питання.

На численні запитання з аудиторії відповідали також Саід Ісмагілов і Михайло Якубович.

Наприкінці зустрічі модератор заходу Соломія Вівчар запитала у перекладача — чи ведеться робота з підготовки до друку шостого видання смислів Корану українською мовою. На це пан Якубович відповів, що таке видання вже практично готове і у травні 2018 року на Книжковому арсеналі у Києві планується його презентація.

Після презентації усі охочі змогли отримати примірник Корану з автографом перекладача.

30.04.2018

Оцініть статтю:

Теги:

мусульмани України

християни

ультурна спадщина

муфтій мусульман України

ДУМУ «Умма»

шейх Саід Ісмагілов

Львівський музей Івана Франка

Дім Франка

переклад Корану українською

Соломія Вівчар

Михайло Якубович

Ісламський культурний центр у Львові ім. Мухаммада Асада

Мурат Сулейманов

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

На численні прохання у Львові знову розповідатимуть про переклади смислів Корану

muhammad1996 — Mon, 23 Apr 2018 11:38:42 +0000

25 квітня у Львові о 17:00 відбудеться презентація нового видання перекладу смислів Корану українською мовою дослідника з Острозької академії Михайла Якубовича. Духовне управління мусульман України «Умма» видало книгу ще торік, і вже було проведено кілька заходів, на яких всі зацікавлені могли дізнатися і про те, як створювався переклад, і чому весь час підкреслюється, що українськомовний читач знайомиться саме зі смислами Корану тощо, але цікавість до видання не спадає. Про це свідчить та шалена кількість звернень і до ісламських культурних центрів, що діють в багатьох містах України, і безпосередньо до ДУМУ «Умма» з проханням організувати й провести захід, під час якого ще раз репрезентувати переклад смислів Корану та надати можливість зацікавленим особам поставити кілька запитань і перекладачеві, й ісламським богословам.

Тож у відповідь на численні звернення людей львівський Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада у співпраці з Львівським національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка («Дім Франка») проведе таку презентацію.

У заході візьмуть участь муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурат Сулейманов та перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу Михайло Якубович.

Презентована книга є новою редакцією вже популярного в Україні перекладу смислів Корану, вперше опублікованого 2013 року в Центрі ім. Короля Фагда з видання Священного писання в Медіні, Саудівська Аравія. Раніше переклад виходив друком у Києві (2013, 2016), а також в урядовому видавництві Туреччини — причому тоді книгу було опубліковано одразу в двох окремих виданнях — великого формату разом з арабським оригіналом, а також меншого, де представлено лише український текст і коментарі. Вийшли обидва видання у Діянеті — Управлінні в справах релігій Турецької республіки, офіційній інституції, яка нині відповідає за релігійну політику держави (2016). Вп’яте ця книга побачила світ завдяки Духовному управлінню мусульман України «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ в 2017-му.

Видання відрізняється від попередніх, передусім, змінами у написанні деяких імен. Також було виправлено певні друкарські недоліки, а деякі незрозумілі читачеві буквальні варіанти перекладу замінено на більш чіткі. До видання внесено уточнення, оновлену передмову й коментарі.

Очікується, що Саід Ісмагілов та Мурат Сулейманов свої виступи присвятять Корану та його розумінню в ісламській традиції, а Михайло Якубович озвучить головні історичні етапи знайомства з Кораном на Галичині.

Модеруватиме захід наукова працівниця Музею Івана Франка, завідувач книжкових фондів Соломія Вівчар.

Місце проведення заходу: місто Львів, вул. Івана Франка, 150–152, Дім Франка.

23.04.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Михайло Якубович

переклад Корану українською

«Дім Франка»

Мурат Сулейманов

Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада

презентація

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Українські переклади Корану

Соломія Вівчар — Thu, 05 Apr 2018 13:18:53 +0000

Зацікавлення Кораном та ісламською релігією в Україні, зокрема в Острозькій і Києво-Могилянській академіях, виникло ще у давні часи. Однак перекладів цієї книги українською мовою не було дуже довгий час. Так, у XVI—XVIII століттях доводилося користуватися латинськими перекладами, а у ХІХ-му з’явилися російські і польські, які набували широкої популярності у літературних і дослідницьких колах.

1905 року у Москві переклад російською мовою 28 найстаріших сур Корану видав найвідоміший український сходознавець Агатангел Кримський. До тексту він додав коментарі і пояснення, а сам він вийшов як додаток до монографії «Історія мусульманства».

Також окремі уривки з Корану А. Кримський переклав і розмістив у своїх україномовних ісламознавчих дослідженнях. Незважаючи на глибокий, можна навіть стверджувати, всеохопний інтерес до Ісламу і досконале знання арабської мови, вчений не ставив за мету здійснити повний переклад Корану.

Перший повний переклад Священної книги мусульман українською мовою здійснив у 1913 році львівський перекладач Олександр Лисинецький (Абранчак). Однак його виконано не з мови оригіналу (арабської), а з німецького перекладу Макса Геннінга (виданий у Лейпцигу 1901 року), який на той час вважався одним із найкращих. Оригінал перекладу О. Лисинецького надрукований латинським шрифтом на друкарській машинці і складається з 1147 аркушів. Автору так і не вдалося видати цей текст (можливо, завадила Перша світова війна), і зараз єдиний його примірник зберігається у Відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника разом з іншими документами Наукового товариства ім. Шевченка.

На початку 90-х років ХХ століття поетичний переклад з арабської мови найстаріших сур мекканського періоду діяльності пророка Мухаммада здійснив український сходознавець зі Львова Ярема Полотнюк. Його було надруковано у журналі іноземної літератури «Всесвіт» (№ 6, 1990 р.).

Крім цього, Я. Полотнюк написав велику і дуже цікаву супровідну наукову розвідку-коментар. У ній він подав детальну біографію пророка Мухаммада, зібравши і використавши усі доступні науці факти, а також враховуючи мусульманську традицію. Я. Полотнюк розповів про зародження Ісламу як релігії, про те, як з’явився Коран, який спочатку був записом одкровення Пророка на окремих аркушах пергаменту з пам’яті людей, що особисто знали Мухаммада. Повідав учений і про структуру самого Корану — про мекканські і медінські сури, порядок їх розміщення, також про велику працю європейських дослідників, які встановлювали хронологію сур, адже навіть «для немусульман Коран є своєрідним історичним джерелом певного часу, чудовою пам’яткою арабської класичної літератури й не менш чудовою пам’яткою арабської мови першої половини VII ст., яка дійшла до нас майже без змін».

Саме слово «Коран», як писав Я. Полотнюк, згідно з тлумаченням знаного мусульманського богослова Абу Ханіфи (699 — 767), який до того ж був чудовим знавцем літературної арабської мови, є віддієслівним іменником дієслова «кара’а» й має два значення: «збір, зібрання» (Божих одкровень) та «читання» у розумінні «те, що (часто) читається; те, що читається вголос» тощо. Європейська та й взагалі світова наука більш схиляється до другого тлумачення.

Велику увагу у своїй статті Я. Полотнюк відвів і знайомству з Кораном у Давній Русі, адже перші відомості про Священну книгу потрапили до давнього Києва ще в ХІ столітті, коли андалуський араб Абу Хамід Мохаммед аль-Гарматі навчав мусульманських молитов тюркських воїнів київського князя.

Історії перекладів Корану європейськими мовами також відведене місце у цій розвідці. Я. Полотнюк зазначив, що першим справді науковим перекладом Корану слід вважати переклад Л. Мараччі латинською мовою, здійснений з благословення Папи Римського і виданий у Венеції у 1547 році, у якому разом з перекладом надруковано й оригінал, а також коментар до незрозумілих слів. Пізніше, у XVII—XIX століттях, з’явилися переклади Корану цілою низкою європейських мов — італійською, голландською, французькою, німецькою, англійською, російською, польською.

Перший польський переклад Корану з мови оригіналу здійснив імам польських татар Ян Мурза Тарак Бучацький. Книгу було видано у Варшаві у 1858 році.

Згадав Я. Полотнюк і про перекладацьку працю над Кораном А. Кримського та інших українських дослідників ХХ століття, серед яких Тауфік Кезма, Андрій Ковалівський, Вольф Бейліс, Олександр Лисенецький, Юрій Кочубей, Валерій Рибалкін, зазначаючи, що розвиваючи цю перекладацьку традицію, «ми підготували розширений переклад найстарших і, як нам здається, найпоетичніших сур Корану, проголошених пророком у перший, мекканський період його життя». Це 48 найдавніших сур Корану. За основу перекладу Я. Полотнюк взяв оригінал офіційного каїрського видання Корану, «неодноразово перевиданого і однаково авторитетного як серед мусульманських богословів, так і серед сходознавців».

До самого тексту перекладу дослідник додав посторінкові розлогі коментарі з поясненням незрозумілих моментів тексту книги та арабських понять і слів.

Відомий український сходознавець і дослідник Ісламу професор Валерій Рибалкін також зробив вагомий внесок у справу перекладу Корану українською мовою. Він переклав з арабської мови деякі частини Корану, а саме сури найдавнішого періоду, які видав як окремою книгою, так і на сторінках журналу «Східний світ».

Так само як і Я. Полотнюк, В. Рибалкін вважає себе продовжувачем перекладацької традиції А. Кримського. Учений навіть подав власний переклад 28 хронологічно найдавніших сур Корану у тій самій послідовності, як їх подано у російському перекладі А. Кримського, що побачив світ ще у 1905 році. Також у примітках і коментарях він максимально використав зауваги великого сходознавця, виділивши їх курсивом з абревіатурою «А. Кр.».

У своєму перекладі В. Рибалкін не лише опирався на традицію А. Кримського, у передмові він теж згадав про видатного поліглота. Унікальність перекладу А. Кримського він пояснив так: «В його, безумовно, блискучому перекладі ми зустрічаємо цінні коментарі, базовані на працях авторитетних мусульманських екзегетів — Замахшарі, Суйути, Байдаві та інших. Активно вчений звертається і до досліджень та перекладів таких класиків європейської арабістики, як Шпренгер, Хеннінг, Сель, Мадаччі, Ньольдекке. Такий підхід дозволив Кримському уникнути перекладацьких прорахунків не тільки своїх попередників, а навіть і наступників».

Однак усі ці переклади, незважаючи на їх міцну наукову основу і високу художню вартість, були неповними, виходили маленькими накладами у спеціалізованих журналах, тому Коран для звичайного українського читача все ще не був повністю доступним.

У 2010 році у Сімферополі відбулася презентація повного перекладу смислів Корану українською мовою, автором якого є Валерій Басиров. Однак він здійснив його, використовуючи російські тексти, адже сам В. Басиров арабською мовою не володіє. В одному з інтерв’ю він зазначив: «Тексти смислів Корану настільки глибокі і чисті, що, коли вникаєш у суть аятів, ніби поринаєш у субстанцію своєї сутності. Словами передати це відчуття неможливо». У 2011 і 2013 роках вийшло ще три перевидання смислів Корану у перекладі В. Басирова.

2013 року нарешті з’явилося перше повне видання перекладу Корану українською мовою з мови оригіналу (арабської). Автором його є відомий український сходознавець з Острога Михайло Якубович. Перше видання (2013) побачило світ у Центрі короля Фагда в Медіні (Саудівська Аравія). Незабаром з’явилося ще декілька перевидань: друге було надруковане у видавництві «Основи» в Києві, третє — з деякими правками та уточненнями видало 2016 року Державне управління у справах релігій Туреччини, а четверте побачило світ 2016 року у Києві. У передмові до четвертого видання Корану шейх Сулейман Хайруллаєв зазначив: «З впевненістю можна сказати, що це досягнення не лише для мусульман України, а й всього українського суспільства, оскільки є вагомим внеском у розвиток гуманітарних наук і літератури. Тепер і український читач має змогу вільно ознайомитися з одним із Священних Писань світового рівня… Ми чекаємо, що це видання стане першим кроком до глибшого пізнання Ісламу, подолання стереотипів та сприятиме порозумінню у суспільстві».

Сам перекладач М. Якубович зазначив, що текст Корану він перекладав і редагував зовсім не так, як якусь іншу книгу, адже коректорське опрацювання здійснювалося не на власну думку перекладача, а опираючись на мусульманську традицію розуміння Корану, і «таким чином в перекладі відображена спроба не індивідуального, а колективного розуміння Корану мусульманською громадою.

Сам переклад М. Якубович радить трактувати лише як вступ до Корану, як спробу пробудити в читача зацікавленість до глибшого пізнання цієї книги, адже по-справжньому збагнути Священне Писання мусульман можна лише читаючи його мовою оригіналу.

Праця над перекладом тексту тривала п’ять років. На сьогодні у світ вийшло п’ять видань смислів Корану у перекладі М. Якубовича. У четвертому виданні 2016 року внесено деякі зміни у написанні імен, зокрема Божого імені Аллаг, а також виправлено деякі друкарські огріхи. Однак ніяких принципових змін немає, адже перевидання мають за мету «показати Коран таким, яким його читають і розуміють мусульмани».

У 2017 році у Києві презентували п’яте видання перекладу смислів Корану. Книга побачила світ завдяки Духовному управлінню мусульман України «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ. Необхідність у ньому виникла через величезний попит, бо перші чотири наклади розійшлися в лічені дні. У цьому виданні, порівняно з попередніми, також є незначні зміни — виправлені друкарські недоліки, а деякі незрозумілі, буквальні варіанти перекладу замінено на більш точні. Також додано оновлену передмову і коментарі. У передмові до книги муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов зазначив, що «тепер переклад Корану з арабської на українську мову став більш доступний для українських читачів».

На разі ведеться підготовка до друку шостого видання смислів Корану українською мовою у перекладі М. Якубовича.

А 25 квітня 2018 року у Львові, у Музеї Івана Франка, відбудеться презентація п’ятого перевидання перекладу смислів Корану.

Соломія ВІВЧАР

05.04.2018

Оцініть статтю:

Теги:

переклад Корану українською

Михайло Якубович

Ярема Полотнюк

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Коран та стереотипи про Іслам. У Луцьку презентували нове видання священного тексту

admin — Fri, 22 Dec 2017 14:50:48 +0000

22.12.2017

Коран не закликає до насильства. Цілий ряд стереотипів про іслам розвіяв духовний лідер мусульман України шейх Саід Ісмаґілов, який приїхав у Луцьк, аби презентувати нове видання священного тексту.

Оцініть матеріал:

Теги:

Луцьк

мусульманська громада

переклад Корану українською

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Зустріч у Луцьку ще раз засвідчила інтерес українців до Ісламу і мусульман

Власкор — Fri, 22 Dec 2017 14:16:13 +0000

У бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки для жителів Луцька та гостей міста 20 грудня відбулася відкрита лекція «Запитай у мусульманина», а також презентація п’ятого видання перекладу смислів Корану українською мовою.

У зустрічі взяли участь муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, заступник муфтія ДУМУ «Умма», імам мечеті львівського Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада шейх Мурат Сулейманов, сходознавець, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, глава Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» Михайло Якубович, голова мусульманської громади м. Луцьк «Рахма» Сервер Зейнідінов і голова правління ДУМУ «Умма» Олег Гузік.

Як і планувалося, спілкування відбувалося у форматі «запитання-відповіді», й активна участь в бесіді прийшлих вкотре засвідчила великий інтерес наших співгромадян до суті Ісламу, до його морально-етичних основ, до мусульманської культури і, врешті-решт, до цінностей, якими керуються у своєму житті мусульмани.

Під час зустрічі присутні цікавилися національною ідентичністю послідовників Ісламу, тим, як вони ставляться до жінок, шлюбу і відповідальності чоловіків перед сім’єю, чи правда, що Коран виправдовує насильство, наскільки важливий для мусульман міжкультурний діалог, як змінився Коран після багатьох його перекладів і чому підкреслюється, що це саме переклад смислів тощо.

— Віра для нас, як і для християн, найголовніше в житті, але ми поважаємо і дотримуємося законів тієї держави, в якій живемо. Це підтверджується тим, що зараз в зоні АТО є багато солдатів мусульманського походження, які борються за суверенітет України, — підкреслив муфтій ДУМУ «Умма».

Шейх Саід Ісмагілов закликав не боятися ставити відверто провокаційні запитання, зокрема, про нібито ворожість та агресивність релігії стосовно послідовників інших віровчень. Саід-хазрат пояснив, що Іслам — це не агресивна релігія, яка до терактів, вбивств «невірних» і насильства не закликає:

— Іслам — це унікальна релігія. Він не нав’язує своє бачення, свою віру іншим. У другій сурі «Аль-Бакара» в 256 аяті Священного Корану сказано: «Немає примусу в релігії», тобто немає примусу у виборі віри, — пояснив він.

Також муфтій мусульман України спростував тезу, що в Корані закликають погано ставитися до жінок. За його словами, деякі обмеження їх прав існують в окремих країнах, де все ще зберігаються звичаї, що існували задовго до приходу Ісламу:

— У деяких країнах Африки та Азії існують місцеві, ще доісламські звичаї, і саме за цими місцевими звичаями, на жаль, до жінок ставляться неналежним чином.

Дізналися присутні і про те, що в Луцьку проживає близько 300 послідовників Ісламу, які офіційно зареєстрували першу за довгий час мусульманську релігійну громаду «Рахма». Її головою став кримський татарин Сервер Зейнідінов. У перспективі в місті має з’явитися і мечеть.

Про те, що українці прагнуть якнайкраще зрозуміти культуру, спосіб життя і думок мусульман, говорить і той факт, що багато хто з присутніх не знехтували можливістю доторкнутися до сенсів, що містяться в Корані. Книгу вони отримали з рук перекладача Михайла Якубовича. «Коран. Переклад смислів» є новим, п’ятим, виданням уже популярного в Україні перекладу смислів Корану, вперше опублікованого 2013 року в Центрі ім. Короля Фагда. Книга, надрукована ДУМУ «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ, містить уточнення і деякі зміни, оновлені передмову і коментарі.

Як роз’яснив Михайло Якубович, п’яте перевидання священного тексту — це перший прямий переклад українською з арабської мови — переклади, що існували до цього (зокрема й російською) здійснювалися «з других рук», тобто з уже перекладених англійською, французькою чи німецькою мовами, що погано впливало на смисли.

— В цілому сама робота над перекладом зайняла п’ять років і потім кілька років забрало редагування, — пояснив автор перекладу. — Вважається, що Коран як такий взагалі неможливо перекласти досконало, тому що він існує тільки арабською мовою, а переклад — це просто ознайомча версія.

На заході були присутні і представники засобів масової інформації, що також підтверджує актуальність подібних зустрічей як щеплення від упередження і ксенофобії та дієвого інструменту для налагодження міжкультурного, міжрелігійного та міжетнічного діалогу.

22.12.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Луцьк

мусульманська громада

переклад Корану українською

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Мешканців Луцька запрошують на лекцію «Запитай у мусульманина»

Власкор — Fri, 15 Dec 2017 12:58:39 +0000

Численні екскурсії немусульман до Ісламських культурних центрів, що діють у різних містах України, зустрічі студентської молоді та викладацького складу світських та духовних вищих навчальних закладів з муфтієм та іншими представниками Духовного управління мусульман України «Умма», все більша й більша чисельність присутніх на лекціях, круглих столах та інших заходах, які організовують активісти мусульманських громадських організацій — все це свідчить про неабияку цікавість до сутності Ісламу, до його морально-етичних засад, до мусульманської культури і, врешті-решт, до цінностей, якими керуються в своєму житті мусульмани.

Багато наших співгромадян хочуть дізнатися про Іслам і мусульман з перших вуст, а не з переказів, де правда часто змішується з вимислом, з усталеними міфами та упередженнями. Тому невипадково, що все частіше до послідовників Ісламу звертаються й освітні, й культурно-просвітницькі заклади з запрошенням провести зустрічі чи лекції.

Так, 20 грудня об 11-й годині мешканці Луцька матимуть змогу відвідати відкриту лекцію «Запитай у мусульманина» та стати учасниками презентації п’ятого видання перекладів смислів Корану українською мовою. Захід відбудеться у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки за адресою вул. Винниченка, 30-а.

Спілкування відбуватиметься у форматі питання-відповіді, тож всіх зацікавлених організатори запрошують до дискусії.

Присутніми на заході будуть муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, заступник муфтія ДУМУ «Умма», імам мечеті львівського Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада шейх Мурат Сулейманов, сходознавець, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, голова Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» Михайло Якубович, голова мусульманської общини м. Луцьк «Рахма» Сервер Зейнідінов.

Нагадаємо, «Коран. Переклад смислів» (п’яте видання) є новим видруком вже популярного в Україні перекладу смислів Корану, вперше опублікованого 2013 року в Центрі ім. Короля Фагда з видання Корану в Медині, в Саудівській Аравії. Раніше переклад виходив два рази у Києві (2013, 2016), а також в урядовому видавництві Туреччини (2016). П’яте видання містить уточнювальні зміни, оновлену передмову й коментарі. Надруковане Духовним управлінням мусульман України «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ. Книга поширюється безкоштовно.

Вхід вільний.

15.12.2017

Оцініть статтю:

Теги:

мусульмани України

громада

Луцьк

переклад Корану українською

Михайло Якубович

Мурат Сулейманов

Саід Ісмагілов

муфтій мусульман України

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В Києві презентовано п'яте видання Смислів Корану в перекладі українською

Власкор — Thu, 30 Nov 2017 09:09:57 +0000

«Згадуй Господа свого подумки, не вголос, покірно й зі страхом, і роби так зранку та ввечері,
та не будь одним із неуважних!
Воістину, ті, які біля Господа свого, не гордують поклонінням Йому,
славлять Його й низько вклоняються Йому!»
(7:204–206)

Вже п’яте видання перекладу Корана українською мовою було презентовано в українській столиці в середу, 29 листопада 2017 року, в приміщенні «Кримського Дому».

Презентована книга є новим видруком вже популярного в Україні перекладу смислів Корану, вперше опублікованого 2013 року в Центрі ім. Короля Фагда з видання Корану в Медині, в Саудівській Аравії. Автор перекладу — відомий український сходознавець Михайло Якубович.

Раніше переклад виходив друком два рази у Києві (2013, 2016), а також в урядовому видавництві Туреччини (2016). Впяте ця книга побачила світ завдяки Духовному управлінню мусульман України «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ.

Презентацію модерував програмний директор «Кримського Дому» Алім Алієв.

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов нагадав, що читачеві пропонується не переклад Корану, а передані українською його смисли:
Переклад смислів, наскільки б точним він не був, не здатен передати всю повноту Божого одкровення: Коран є власне Кораном лише мовою оригіналу та у формулюваннях оригіналу, а переклад — лише спроба передати зміст, тому переклад смислів, як і будь-яка інша людська праця, не може бути без помилок та недоліків, — сказав Саід-хазрат.

— П’яте видання відрізняється від попередніх, передусім, змінами у написанні деяких імен. Також було виправлено певні друкарські недоліки, а деякі незрозумілі читачеві буквальні варіанти перекладу замінено на більш чіткі. В нове видання внесено уточнення, оновлену передмову й коментарі.

До речі, у передмові Муфтій звертається до кожного читача з проханням повідомляти автора перекладу про свої зауваження, помічені пропуски чи інщі вади в тексті, щоби в наступних виданнях уникнути подібних похибок.

Під час презентації перекладач Михайло Якубович повідомив про те, що вже зараз йде підготовка наступного — шостого видання:
Цікавість до Корану виявляють не лише українські мусульмани, а й послідовники інших віровчень — і це свідчить про прагнення співгромадян ліпше розуміти одне одного, без чого неможливі міжрелігійний діалог, міжконфесійний мир та злагода.

Як стверджує автор перекладу — Україна має дуже давні зв’язки з ісламським світом, не кажучи вже про те, що в нашій країні проживає чимало мусульман: «Тому дати можливість моїм землякам ознайомитися з Кораном (вірніше наблизитися, оскільки переклад ні в якому разі не замінить оригінал) — це спроба дещо зблизити різні культурні поля в Україні», — переконаний пан Михайло.

Як зазначив перекладач, під час роботи він в першу чергу спирався на арабський оригінал і арабські коментарі до Корану, при цьому презентована книга — прямий переклад з арабської на українську. Втім, на думку Якубовича, повністю передати всі тонкощі й глибину текста ниспосланного Пророку не вдасться навіть при найретельнішому перекладі: «Коран — це безмежний океан смислів», — зазначив вчений.

Під час презентації від тих, хто прийшов на цей захід, лунало багато запитань, на які відповідали Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, Муфтій Духовного управління мусульман Криму (створене на підконтрольній території після незаконной анексії півострова) Айдер Рустемов, перекладач Михайло Якубович та директор компанії, що здійснила видрук — «АДЕФ» Ігор Шпак.

Присутніх цікавило — коли у Михайла Якубовича виникла ідея перекласти Коран, сталося це до навернення його в іслам чи вже після, як довго він працював над перекладом. Також запитували — чому всі переклади смислів — прозові, тоді як деякі сури є зразком поетичного слова; як перекладати метафоричні або багатозначні вислови в Корані; які саме уточнення та правки вносив перекладач, готуючи п’ятий видрук; де можна придбати примірник з цього накладу, чи планується й шосте видання…

До речі, книгу для продажу не призначено — її поширюватимуть безкоштовно, і вже найближчими днями 1 200 примірників розподілять між ісламськими культурними центрами ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та мечетями ДУМУ «Умма», де їх зможуть отримати всі охочі.

Під час безпосереднього спілкування з відвідувачами презентації, як зазначив після заходу шейх Саід Ісмагілов, розгорнулися цікаві дискусії з приводу порівняння українського перекладу з російськомовними перекладами: «Була справжня інтелектуальна дискусія, що свідчить про те, що українцям цікаво читати переклад Корану українською мовою».

Нагадаємо, що Іслам в Україні раніше анонсував презентацію п’ятого видання Смислів Корану.

Довідка:

Михайло Михайлович Якубович, кандидат історичних наук, український сходознавець, перекладач, автор повного перекладу смислів Корану українською, монографій «Іслам в Україні: історія та сучасність», «Філософська думка Кримського ханства» й низки інших праць в галузі вивчення інтелектуальної історії ісламу. Провадив дослідницьку роботу над ісламськими рукописними джерелами в Саудівській Аравії, Туреччині, США й Німеччині, також виступав із доповідями й лекціями в університетах Польщі, Бельгії, Ірану, Ізраїлю та ін. країн. Є доповідачем на щорічній «Українській школі ісламознавства», яку організовує та проводить ВГО «Український центр ісламознавчих досліджень». Нині є доцентом кафедри релігієзнавства і теології Національного університету «Острозька академія», також очолює Центр ісламознавчих досліджень, створений в Острозі.

30.11.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Михайло Якубович

муфтій Саід Ісмагілов

Коран

Кримській Дім

переклад Корану українською

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Переклад смислів Корану українською перевидано вже вп’яте

editor — Wed, 22 Nov 2017 16:03:16 +0000

Днями вийшло друком вже п’яте перевидання перекладу українською смислів Священного Корану, здійсненого Духовним управлінням мусульман України «Умма» за підтримки української громади в ОАЕ.

Його презентація відбудеться 29 листопада о 14:00 у «Кримському домі», після чого увесь наклад (1200 примірників) розподілять між ісламськими культурними центрами ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та мечетями ДУМУ «Умма», де їх зможуть отримати всі охочі.

Під час заходу присутні матимуть нагоду послухати про історію, канонічні норми і традицію перекладів Священної книги мусульман, поставити запитання та отримати примірник Корану з автографом перекладача Михайла Якубовича.

Необхідність п’ятого перевидання перекладу смислів Корану виникла через величезний попит, бо перші чотири наклади розійшлися в лічені дні. Зазначимо, що видання цікавило не лише послідовників Ісламу, але й людей з іншими світоглядними позиціями. Серед них багато науковців — істориків, філософів, релігієзнавців і теологів, культурологів тощо, і студентів, і людей, у яких студентська лава далеко в минулому. Як зізнавалися охочі отримати Коран, знання й розуміння священних текстів одне одного — гарантія того, що міжрелігійний, міжконфесійний і, зрештою, міжетнічний мир та злагода буде дуже тяжко розхитати.

Переклад виконано кандидатом історичних наук, сходознавцем та дослідником мусульманського світу Михайлом Якубовичем безпосередньо з арабської мови. У своїй праці він враховував авторитетні мусульманські коментарі (тафсіри) — перекладач мусив обирати ті варіанти, які ґрунтуються на тлумаченнях та думках визнаних мусульманських теологів.

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов зазначив, що п’яте видання відрізняється від попередніх, передусім, змінами у написанні деяких імен. Також було виправлено певні друкарські недоліки, деякі буквальні варіанти перекладу, незрозумілі для читача, замінені на більш чіткі.

Шейх Саід окремо підкреслив, що переклад смислів, наскільки б точним він не був, не здатен передати всю повноту та глибокий смисл Божого одкровення: Коран є власне Кораном лише мовою оригіналу та у формулюваннях оригіналу, а переклад — лише спроба передати зміст, тому переклад смислів, як і будь-яка інша людська праця, не може бути без помилок та недоліків. Тому Саід-хазрат у передмові прохає кожного читача повідомляти автора перекладу про свої зауваження, пропуски та додатки в тексті, щоби в наступних виданнях уникнути цих похибок.

Читайте за темою:

В Києві представлено «Коран», вперше перекладений на українську з мови оригіналу

Коран як шлях до міжкультурного та міжрелігійного діалогу

В Саудівській Аравії вийшов український переклад смислів Священного Корану

Переклад смислів Корану Михайла Якубовича видали в Туреччині

22.11.2017

Оцініть статтю: