Іслам в Україні - вшанування

До Дня спротиву окупації Криму розпочато кампанію «Обличчя спротиву», а у Львові стартували Дні Криму

editor — Wed, 23 Feb 2022 13:47:50 +0000

Щороку 26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. До цієї дати цього року планують провести низку мистецьких заходів і телемарафон.

Як повідомляє «Укрінформ», Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим до Дня спротиву російській окупації півострова запустило інформаційну кампанію «Обличчя спротиву», що розпочалася з розповіді про арештованого у Криму та засудженого на шість років позбавлення волі журналіста Владислава Єсипенка.

Постійний представник Президента України в АРК Антон Кориневич під час брифінгу в «Укрінформі» зазначив, що спіраль політичних репресій у Криму посилюється, і сьогодні там ніхто не може бути у безпеці:

«Ніхто не може бути впевненим у тому, що завтра до нього чи його близьких, чи родичів не прийдуть з абсолютно надуманими звинуваченнями… Ми підтримуємо Владислава Єсипенка та його сім'ю в боротьбі за справедливість, за правду й ми віримо, що всі в'язні Кремля повернуться до своїх близьких».

Водночас у Львові стартували Дні Криму, у рамках яких 22–24 лютого відбудеться кілька тематичних заходів. Біля будівлі облдержадміністрації 22 лютого урочисто підняли національний кримськотатарський та український державний прапори.

«Нехай для всього світу стяги наших народів будуть символом боротьби з окупацією України та гібридною війною. Спільно з представниками кримськотатарського народу закликаємо українців готуватися до активного спротиву. Сьогодні як ніколи маємо згуртуватися й докласти максимальних зусиль у боротьбі проти спільного агресора», — закликала на церемонії підняття прапорів голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

«Сьогодні ми розпочинаємо Кримські дні у Львові. Події останнього тижня дають підстави говорити про їх символічність. Я хотів, щоб проводячи такі події, ми відчували та розуміли символічність часу. Часу, коли символи вшановують не лише те, що відбулося, а стають дороговказами для наших дій, для нашого майбутнього, для нашого шляху до спільної єдности. Я впевнений, що в майбутньому ми проведемо братерські дні Львова у Криму», — сказав голова кримськотатарського культурного центру «Кримський Дім у Львові» Халіл Халілов.

У програмі «Кримські дні у Львові» — відкриття фотовиставки Муміне Салієвої «Народжені після арешту» та читання текстів зі збірки «Кримський інжир» у Центрі Шептицького, читання листів політв’язнів у просторі «Книгарня Старого Лева», тематичні дискусії.

Під час пресконференції в «Укрінформі» оприлюднено програму заходів. Марія Томак, очільниця служби забезпечення діяльности Кримської платформи, поінформувала, що одним із пріоритетів є актуалізація теми Криму на всеукраїнському рівні в українських регіонах. Вона додала, що в партнерстві з телеканалом «Дом» буде проведено телемарафон, участь у якому візьмуть посадовці, громадські активісти, культурні діячі. Крім того, 24 лютого в Центрі Довженка відбудеться низка мистецьких заходів, у тому числі інсталяція, дискусія, показ фільму «Додому» Нарімана Алієва та обговорення за участю режисера.

«26 лютого — особливий для нас день. Ми намагаємося робити акцент саме не на річниці окупації Криму, відштовхуємося саме не від дати початку окупації, а від початку спротиву. І ось цю фразу про те, що спротив триває, ми вибрали цього року як ключову, провідну для всіх наших заходів», — наголосила Томак.

Як зазначали на пресконференції на майдані Незалежности в Києві 25 лютого о 14:00 відкриється виставка, присвячена опору окупації півострову. Вона складатиметься з матеріалів, опублікованих на інтернет-порталі «Віртуального музею російської агресії», що почав працювати торік. На ньому через історії окремих людей розповідається про окупацію Росією кримського півострова на початку 2014 року.

Як відомо, 26 лютого у 2014 році у Сімферополі під будівлею ВР АР Крим відбувся найбільший проукраїнський мітинг, організований на заклик Меджлісу кримськотатарського народу. Уже наступного дня РФ розпочала тимчасову окупацію АР Крим та міста Севастополя.

23.02.2022

Оцініть статтю:

Теги:

Номан Челебіджихан

пам’ять

вшанування

23 лютого

Україна

кримські татари

Кримська Народна Республіка

перший муфтій Криму

Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

«Я поклявся, давши слово за народ померти мій!» — пам’яті Номана Челебіджихана

Власкор — Wed, 23 Feb 2022 12:24:12 +0000

Сьогодні в Україні, Туреччині й інших країнах відбудуться заходи, присвячені пам'яті Номана Челебіджихана.

23 лютого 1918 року більшовики розстріляли видатного кримськотатарського діяча, першого голову уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної Республіки Номана Челебіджихана, голову Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету й головного муфтія Криму.

Ця сумна дата збігається з восьмою річницею окупації Криму Росією.

Номан Челебіджихан був першим кримськотатарським політиком, що спробував відновити національну автономію після того, як Катерина II, анексувавши Крим, знищила Кримське ханство. Челебіджихан підтримував зв'язки з Українською Центральною Радою, вітав утворення Української Народної Республіки та виступав за перетворення Росії на федерацію рівноправних республік.

Він народився в родині імама, навчався спершу в сільській школі, потім — у медресе, а опісля, 1908 року, вирушив до Стамбула. Там Номан здобув юридичну та богословську освіту. Під час навчання в університеті він створив кілька літературних і політичних організацій. Повернувшись на батьківщину 1912 року, Номан займався громадською діяльністю.

За п’ять років, 1 березня 1917-го, на загальнокримському мусульманському з’їзді Номана Челебіджихана обрали головою Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету та головним муфтієм Криму.

Челебіджихан — один із засновників кримськотатарської державности. Він брав участь у розробці Конституції Кримської Народної Республіки. Його вірш «Ант еткенмен» («Я поклявся») став гімном кримськотатарського народу. Він відкрив жіночу гімназію і технікум, а на базі Зинджирли-медресе утворив Педагогічний інститут.

Номан Челебіджихан став жертвою більшовицько-революційного терору у Криму. У перших числах січня 1918 року більшовики висунули Курултаю ультиматум, переговори скінчилися безрезультатно. Після кривавих боїв у середині січня Курултай розігнали. Частини кримських татар тричі чинили опір, але більшовики перевершували їх кількісно в кілька разів. 17 лютого до Сімферополя з Казані прибула військова делегація мусульман, щоб залагодити конфлікт, але це не зупинило хвилю насильства.

22–24 лютого 1918 року в севастопольській в'язниці розстріляно близько 600 в’язнів, зокрема муфтія Криму Номана Челебіджихана. 23 лютого натовп матросів вломився до його камери. Спочатку Номана жорстоко катували, а потім розстріляли, тіло кинули в море. Його смерть викликала обурення серед мусульман країни.

Безперечний лідер кримчан, автор національного гімну, він став першою жертвою червоного терору такого масштабу, а після смерті був зганьблений ворогами і забутий сусідами. Радянська історія про таких національних героїв воліла не згадувати.

23.02.2022

Оцініть статтю:

Теги:

Кримська Народна Республіка

перший муфтій Криму

Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

75 роковини трагедії в Бабиному Яру: муфтій Саід Ісмагілов вшанував пам’ять жертв геноциду ромів

editor — Tue, 27 Sep 2016 15:26:34 +0000

23 вересня у Києві відбулося вшанування пам’яті жертв нацистського геноциду ромів до 75 роковин трагедії в Бабиному Яру. Муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов також долучився до цієї події.

— 75 років тому сталася жахлива трагедія — були позбавлені життя безліч невинних людей. Думаю, присутні погодяться: треба докласти всіх зусиль, щоб така трагедія ніколи не повторилася, щоб ніхто не міг виокремити з-поміж українців різних національностей, світоглядних або політичних переконань певну групу осіб за якоюсь ознакою та знищити її за мовчання решти. Тільки посилюючи горизонтальні зв’язки між різними громадами та й просто між людьми, ми зможемо уникнути повторення подібного страхіття в майбутньому, — сказав муфтій.

Від імені мусульманської громади України висловлюю щирі співчуття всім, хто в цих трагічних подіях утратив родичів чи близьких людей. Спочинку з миром загиблим і зцілення душевних ран живим!

В урочистій церемонії відкриття меморіалу взяли участь міністр культури України Євген Нищук, перший секретар Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні Крістіан Геттенторф, народний депутат України Анатолій Кісі, президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес Ромен України» Петро Григориченко, представники релігійних і громадських організацій: священики о. Дмитро Каран (УАПЦ) та о. Костянтин Пантелей (УГКЦ), а також головний рабин Олександр Духовний (Релігійне об’єднання громад прогресивного юдаїзму України).

За свідченнями істориків, саме роми стали одними з перших жертв Бабиного Яру, тож символічно, що пам’ятний знак про трагедію цього народу буде встановлено у Національному заповіднику.

22–24 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляно п’ять ромських таборів, серед них абсолютну більшість становили люди похилого віку, жінки та діти. Загалом під час Другої світової війни на території України вбито близько 20 тис. представників цього народу. Ромські кибитки свого часу приїздили на Поділ, де торгували кінською збруєю та різноманітним крамом. Переважно неписьменні роми не знали, що окупаційна нацистська влада оголосила їх «непевними елементами», і що їх, разом із євреями, «має бути знищено». Люди фактично приїздили в пастку.

За гіркою іронією долі, пам’ятник невинно вбитим дітям цього кочового народу так само попоїздив українськими землями: попри розпорядження КМДА від 14.07.1999 року його так і не встановили. Мовляв, нема згоди щодо того, як вписати кибитку в наявний ландшафт. Натомість пам’ятник було розташовано на території Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» у Кам’янці-Подільському — над каньйоном р. Смотрич.

З одного боку, це дало змогу експонувати один з елементів монументу — металевий силует чоловіка, ніби розіп’ятого на хресті та закляклого у своєму беззвучному крикові болю та розпачу (прототипом, за переказами, став закатований ромський священик), що просто висів над прірвою. З іншого боку, через особливості розташування монумент мало хто міг побачити, бо з більшості туристичних маршрутів виключили відвідини такого незручного місця.

За повідомленням Міністерства культури, 13 червня 2016 року, згідно з протокольним рішенням організаційного комітету з підготовки та проведення заходів, присвячених 75 роковинам трагедії в Бабиному Яру, а також протокольного рішення виїзного засідання робочої групи оргкомітету, Мінкультури звернулося до міського голови Кам’янця-Подільського з проханням передати до столиці пам’ятний знак. І вже 12 липня сесія міської ради ухвалила це рішення.

Створення пам’ятника ініційоване ще 1998 року Київським міським товариством історії та культури ромського народу «Романіпе». Автор, всесвітньо відомий український архітектор і скульптор Анатолій Ігнащенко, спершу планував витесати з каменю кибитку. Натомість пам’ятник вилили з корабельної сталі. Його друга назва — «Чорний жах» (Калі Траш, Kali Tras) — одне з самовизначень ромського народу вчиненого проти них геноциду.

«У рік, коли цілий світ ушановує пам’ять загиблих у страшній трагедії, що сталася в Бабиному Яру 75 років тому, ми маємо згадати всіх, хто віддав тоді своє життя», — сказав міністр культури України Євген Нищук.

Джерело: ДУМУ «Умма»

27.09.2016

Оцініть статтю: