У Йорданії попрощалися з видатним хадисознавцем Шуайбом Арнаутом

editor — Mon, 31 Oct 2016 09:41:32 +0000

28 жовтня в столиці Йорданії, Аммані, після п’ятничної молитви в мечеті Аль-Файха в районі Шмейсані попрощалися з видатним вченим, шейхом Шуайбом Арнаутом, який помер у віці 88 років. Він був рецензентом і керував рецензуванням понад 240 томів, які містять книги сунн пророка (мир йому і благословення), видань з фікху, життєпису, акиди, термінології хадисів, літератури тощо.

Шейх Шуайб Арнаут народився в Дамаску в 1928 році, батьки виховували його відповідно до непідробних релігійних канонів. Так він засвоїв принципи Ісламу і вивчив напам’ять багато частин Корану. Можливо, щире прагнення до правильного розуміння смислів Священного тексту і тлумачення його секретів стали найсильнішими мотивами, які спонукали його до вивчення арабської мови. Більше десяти років він навчався в різних мечетях у Дамаску і його старовинних школах, щоб пізнати різні аспекти мови: граматику, морфологію, літературу, риторику тощо.

Шейх вивчав арабські науки у найавторитетніших викладачів і вчених в Дамаску, зокрема у шейха Салеха аль-Фарфура і шейха Арефа Аль-Дужі, які свого часу були студентами видатного вченого Шама шейха Бадр аль-Дін аль-Хассані. Вони познайомили його з найвідомішими роботами з мовознавства та арабської риторики, серед яких: «Шарх» Ібн Акіля, «Кяфія» Ібн Хаджибеа, «Докладний» (аль-Муфассал) аз-Замахшарі, «Шузур аз-Захаб» (Крупиці золота) ібн Хішама, «Асрар аль-Баляга» («Секрети риторики») і «Даляіль аль Аджаіб» («Докази незрівнянності») автора аль-Джурджані.

Його вчителем був також шейх Сулейман аль-Гауджі аль-Албані, який тлумачив своїм учням книги «Аваміль» аль-Баркаві, «Ізгар» аль-Атахлі та інші.

Після такої довгої подорожі в арабську мову шейх зайнявся вивченням ісламського фікху. Йому було необхідно прочитати набагато більше книг, ніж радив його наставник, особливо твори з ханафістського фікху: «Сходження до успіху» Аш-Шурунбулялі, «Іхтіяр» (Вибір) аль-Маусалі, «Аль-Кітаб» (Книга) аль-Каддурі і «Аль-Хашія» Ібн Абідін. Вивчення фікху тривало ще сім років. На той час йому було вже за тридцять.

Під час навчання шейх натрапив на очевидні неточності у його вчителів і сучасників з приводу того, що істинно, а що хибно. Це змусило його усвідомити необхідність опанування такої спеціальності, як вивчення сунн. Він вирішив взятися за це складне завдання, заради його реалізації залишив викладання арабської мови, яке практикував з 1955 року, і присвятив себе вивченню арабської, ісламської спадщини.

Початком цього стала робота в «Ісламському домі» в Дамаску в 1958 році, в якому він протягом двадцяти років очолював відділ з вивчення і рецензування. Він особисто рецензував або контролював рецензування понад сімдесяти томів спадщин предків у різних науках.

Пізніше в 1982 році його запросили переїхати, щоб попрацювати в організації «Аль-Рісаля», офіс якої знаходиться в Аммані, щоб знову очолити її відділ з вивчення спадщини, де він плідно і трудився. Найважливіші досягнення у вивченні арабської спадщини були здійснені за часів його роботи в цій установі, яка за правом вважається лідером у вивченні арабської та ісламської спадщини.

У своїй передмові до книги «Сіяр Алям ан-Нубаля» («Біографія великих вчених»), професор Башар Авад Мааруф, де він розповідає про те, як проходило вивчення праці, підкреслює важливі аспекти характеру роботи, яку проводив шейх Арнаут у відділі з вивчення спадщини, написав: «… За рецензування книги взявся чудовий, відомий вчений, який займається дослідженням хадисів, здатний розібратися з будь-якими труднощами, розгадати неточні моменти, тяжке зробити легким, професор шейх Шуайб Арнаут. І я визнаю, що великий внесок в цю дорогоцінну книгу зробив цей учений. Його умовою було проведення дослідження за найкращим розрядом… Сьогодні він захисник цієї небезпечної ниви, куди він проник і пізнав її таємниці».