Хартія допоможе узгодити консолідовану позицію щодо життя мусульман України, — професор Олександр Саган

Власкор — Tue, 06 Dec 2016 15:47:18 +0000

5 грудня з ініціативи ДУМУ «Умма» та ВАГО «Альраід» в «Укрінформі» зібрались лідери мусульманських організацій України, громадські активісти, експерти, волонтери, представники державних установ, аби висловити своє ставлення до Хартії мусульман України й у разі своєї згоди з її постулатами власними підписами підтвердити приєднання до неї.

Нагадаємо, про те, як саме відбувалась церемонія ухвалення та підписання Хартії, Іслам в Україні писав раніше.

Провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, релігієзнавець, філософ, публіцист, журналіст Олександр Саган у своєму виступі зазначив, що Відділення релігієзнавства Інституту філософії розглянуло текст і зробило експертний висновок щодо Хартії мусульман України:

«Вивчивши текст Хартії мусульман України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України передусім констатує позитивний факт появи принципово нового документу, який окреслює принципи та підходи сучасного бачення життя мусульманських громад України у суспільстві із переважним немусульманським населенням. Причому на відміну від Європейської ісламської Хартії, що була ухвалена в 2008 році й викликала певну конструктивну дискусію в мусульманському середовищі, яка закінчилася підписанням цього документу понад 400 мусульманськими організаціями, Хартія мусульман України є документом більш конкретним та менш декларативним, оскільки означує принципи співжиття мусульман саме із врахуванням української специфіки».

За словами Олександра Сагана, експерти відзначили, що позитивний вплив на українське суспільство (передусім мусульманської за віросповіданням його частини) матимуть тези Хартії щодо визнання культурного і національного різноманіття представників різних мусульманських об’єднань України (1-й розділ), а також зацікавлення мусульман у збереженні й зміцненні української державності та підтримці одновірців, що зазнають утисків (2-й розділ), готовність мусульман до співжиття у сучасному суспільстві та захисту своїх прав і свобод, виконання прописаних у Конституції зобов’язань перед Українською державою (3-й розділ).

— Хартія наголошує на тому, що відносини спільнот мусульманського та християнського віросповідань мають на українських теренах складну історію, які варто не конфесійно заангажовано відтворювати, а шукати точки дотику між українцями різного віросповідання, — йдеться у висновку експертів.

Тож, як зазначає Олександр Саган, експерти-релігієзнавці Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України дійшли висновку, що Хартія має характер не вузькоконфесійного документу, а спрямована на досягнення суспільного миру та гармонії, пропагує пошук шляхів вирішення спірних питань як між мусульманськими об’єднаннями України, так і у відносинах мусульманської спільноти з іншими віросповіданнями у системі державно-церковної сфери.

— Відзначимо також актуальність прийняття подібного документу саме зараз, коли тисячі мусульман Криму і Донбасу стали вимушеними переселенцями й опинилися в незвичних для них (та й для усього українського соціуму) умовах внутрішньої міграції, а значна частина мирних жителів ісламського віросповідання — навіть жертвою окупаційних режимів в Криму та на Донбасі. Тому Відділення релігієзнавства всіляко підтримує ініціативу щодо підписання Хартії мусульман України, схвалює конструктивізм та проукраїнську спрямованість документу та закликає всі ісламські інституції нашої країни, попри певну об’єктивно сформовану відокремленість та віддистанційованість їх між собою, долучитися до її допрацювання, підписання і дотримання, — наголосив Олександр Саган.

Експертний висновок схвалено Вченою Радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України 23 листопада 2016 року.

Нагадаємо, під час підписання Хартії було висловлено думку про необхідність створення Ради мусульман України. Для практичного втілення цієї ідеї було створено Робочу групу.

06.12.2016

Оцініть статтю: