Іслам в Україні - Міжнародний інститут ісламської думки

Встигніть до 26 вересня: IKI Academy запрошує на безплатне навчання

Власкор — Thu, 16 Sep 2021 15:19:18 +0000

Міжнародний інститут ісламської думки (The International Institute of Islamic Thought, США) та Інститут інтеграції знань (The Institute for the Integration of Knowledge, Тбілісі, Грузія) запрошує всіх охочих пройти безплатне навчання та отримати післядипломний сертифікат за спеціалізацією «Ісламська думка та інтеграція знань».

Повідомляють, що програма розрахована на всіх випускників гуманітарних і технічних спеціальностей, а також релігійних навчальних закладів, що мають намір поглибити свої знання в галузі ісламської думки та інтеграції богословських і світських знань.

Навчання відбуватиметься в онлайн-форматі (складається з відеолекцій [асинхронний формат] та очних дискусій [синхронний формат]).

Вступні вимоги:

1. Повне резюме англійською мовою.

2. Копія диплома бакалавра чи магістра (спеціаліста).

3. Мотиваційний лист (до 1 сторінки) англійською мовою.

4. Сертифікат про знання англійської мови (за бажанням).

Заявку можна подати до 26 вересня 2021 року.

Усі документи у форматі PDF треба надіслати на електронну адресу apply@ikiacademy.org.

Посилання на реєстрацію — https://ikiacademy.org/apply

Основні курси:

1. ITKI 6001 Методологія наукових досліджень та формування концепції

2. ITKI 6002 Основи ісламу

3. ІТКІ 6003 Ісламська цивілізація у світовій історії

4. ITKI 6004 Ісламська епістемологія та критичне мислення

5. ITKI 6005 Тафсир та сучасна ісламська екзегетика

6. ITKI 6101 Цілі шаріату

7. ITKI 6102 Іджтихад, оновлення та сучасність у сучасній ісламській думці

8. ІТКІ 6103 Мусульманський світ у XX–XXI ст.

9. ITKI 6300 Дослідницька робота

Курси за вибором (виберіть будь-які три):

1. ITKI 6201 Ісламська економіка та фінанси

2. ITKI 6202 Мусульманська інтелектуальна історія

3. ITKI 6203 Іслам та гендерні питання

4. ІТКІ 6204 Соціологія релігії та культури

5. ІТКІ 6205 Антропологія ісламу

6. ІТКІ 6206 Ісламська психологія

Детальнішу інформацію можна дізнатися, перейшовши за посиланням.

Довідка. IKI Academy — освітній проєкт Інституту інтеграції знань, орієнтований на фундаментальну наукову освіту. Інститут сприяє популяризації міждисциплінарного підходу до ісламознавства з акцентом на ісламську думку, іджтихад, макасід аш-шаріа, соціальні науки.

16.09.2021

Оцініть статтю:

Теги:

Міжнародний інститут ісламської думки

ісламське навчання

безплатне навчання

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Стартувала ювілейна літня школа ісламознавчих досліджень

Власкор — Thu, 08 Jul 2021 14:39:42 +0000

У Трускавці 5 липня почала роботу ювілейна X Школа ісламознавчих досліджень, її тема цього року — «Іслам як релігія і наука». Організатори заходу — Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід», Український центр ісламознавчих досліджень, Міжнародний інститут ісламської думки (International Institute of Islamic Thought) та Інститут інтеграції знань (Institute of Knowledge Integration) — створили всі умови, щоб кілька десятків науковців з України та інших країн мали змогу п’ять днів обмінюватися думками, ділитися результатами досліджень, обговорити спільні проєкти.

Словами традиційного мусульманського вітання з побажаннями миру відкрив школу шейх Саід Ісмагілов — голова Українського центру ісламознавчих досліджень, кандидат наук. Він нагадав учасникам її історію, розповівши про доробок і досягнення її слухачів і лекторів, і надав слово голові Всеукраїнської асоціації «Альраід», члену Українського центру з фатв і досліджень, магістру шаріатських наук Сейрану Арифову. Шейх Сейран став одним із доповідачів першої секції — «Іслам і глобальні процеси».

У перший день учасники прослухали кілька лекцій. Так, Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), викладач Українського католицького університету (УКУ) виступив із доповіддю «Орієнталізм, стереотипи та Дісней: приклад історії про Аладдіна» та презентував свою книгу «Несподіваний іслам».

Наталія Малиновська, кандидатка політичних наук (НУ «Острозька академія») прочитала лекцію «Природа ісламського фемінізму у працях „західних“ та „східних“ науковців». Також пані Наталя презентувала свою книгу «Жіночий емірат? Політикині мусульманського світу».

Доповідь Григорія Маврова, магістра ісламознавства Університету ім. Хамада бін Халіфа (Катар) мала назву «Дебаты о йоге среди современных исламских ученых» (рос. мовою), а Сейран Арифов презентував свою книгу «Шаріат і політика».

У вечірньому лекторіумі кандидат історичних наук, доцент Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Ігор Козловський розпочав цикл бесід «Медицина пророка Мухаммада».

Деякі учасники школи поділилися своїми враженнями та думками щодо її актуальности.

Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України:

— Це вже десята школа, тобто це вже стало традицією: збирати навколо ісламознавчих тем провідних науковців України, запрошуючи представників інших традицій з інших країн. У цій, десятій, школі беруть участь і турецькі учасники, й американські, і науковці з Азербайджану й Польщі… І головне, що ця наукова спільнота стає з року в рік потужнішою: зростають нові науковці, стають кандидатами, докторами наук. А тема школи, ісламознавство, стає цікавою українському суспільству, бо мусульмани здавна є складовою релігійного ландшафту нашої країни, й без них сьогодні уявити релігійну Україну неможливо. І це не тільки тому, що [після окупації] з Криму, з захоплених територій Донецької та Луганської областей підтягнулися мусульмани — ми знаємо, що приїхало понад 50 тисяч людей, — а тому, що іслам завжди супроводжував українську історію. Про це довгий час «забували», не згадували, затушовували, не казали про близькість того ж кримськотатарського й українського народів, про близькість ісламу і християнства — тобто це не мало працювати в цій ось імперській концепції «русского мира», де інакший, інший, завжди розглядався як ворог, і це розділяло наше суспільство. Я думаю, що настали зовсім інші часи й, навпаки, треба шукати те, що зближує різні традиції та різні народи, різні мови й культури. І школа — це абсолютно прекрасний приклад того, як у межах однієї теми можуть порозумітися люди дуже різних національностей і релігійних поглядів. Я вважаю, що в цієї школи є майбутнє, і дуже тішуся, що в ній бере участь молодь. Знаєте, сьогодні з таким «древнім аксакалом» релігієзнавства, яким фактично є Анатолій Колодний у свої 84 роки, ну й ми з Козловським, — сміється пані Людмила, — поруч на школі молоді дослідники. І це дуже приємно, що приєднуються вчені, цікавляться. Це означає, що в цієї науки є майбутнє. І я дуже хочу, щоб більше й більше людей руйнувало ті стереотипи стосовно мусульман, які нам нав’язували стільки років, щоб ми розуміли: ми живемо в поліконфесійній державі Україна, і тут не має бути ворогів. Тут ми всі маємо об’єднатися, щоб побудувати нормальну, демократичну, вільну, самодостатню країну.

Руслан Халіков, релігієзнавець:

— Десята школа особлива передусім тим, що вона ювілейна. І це означає, що вже десять років є тенденція до дослідження та популяризації ісламознавства, та, відповідно, це вже не просто поодинока ініціатива, а сталий тренд. І дуже гарно, що є така відкрита, публічна потужна команда, яка готова проводити ці школи. І ми бачимо, що є щораз більше досягнень серед учасників, а не тільки серед лекторів. У людей виходять статті, книги, з’явилися вже два ісламознавчі журнали за час проведення школи. Перший, журнал «Аль-Калям» — власне перше українське академічне видання ісламознавчої тематики. Другий журнал заснований не в рамках цієї школи, а в Острозі — як окреме ісламознавче видання, що претендує на наукометричність, відповідає вимогам міністерства освіти тощо. Тобто є науковим журналом, але його редактори та автори — учасники цих літніх шкіл різних років. І важливо підтримувати цю школу як майданчик, де відбувається зростання ісламознавства.

Професор Університету державної фіскальної служби України Геннадій Христокін, релігієзнавець, доктор філософських наук, уже вдруге бере участь в Школі ісламознавства:

— Ця школа для мене цікава тим, що її основна тема пов’язана із взаємодією релігії та науки — це дуже цікава та актуальна тема. Сьогодні вона особливо актуальна для ісламу, багато сучасних мусульманських богословів порушують її, розкриваючи такий тренд, таку методологію, такий підхід, [що показує] можливість взаємодії та діалогу між наукою і релігією <…>. Моя позиція, про яку я доповідатиму тут, що такий діалог можливий на основі філософських методологій. Тобто потрібно залучати філософські методології для богословських студій. Усі учасники школи, як на мене, представляють таку позицію, досить виважену методологічно, яка показує, що ісламознавство — це науковий сучасний тренд. Він інтегрований і в релігієзнавство, і в мусульманську теологію, і ці дві гілки дослідження — академічне релігієзнавство та ісламознавство, з одного боку, та богословське ісламознавство — вони надзвичайно тісно співпрацюють у діалозі, у виданні журналів, статей, монографій. Тут немає ніякого особливого конфлікту. Тому це так важливо й актуально.

Вадим Слюсар, доктор філософських наук, Житомирський державний університет ім. Івана Франка:

— Насамперед — чому потрібні такі школи. Торік ми мусили проводити IX школу в онлайн-режимі — і учасників було багато, тобто людям важливе спілкування. На сьогодні дуже багато з’явилося досліджень з ісламознавства. Особливо враховуємо, що Україна є на лінії трьох цивілізацій, одна з яких — ісламська. Відбувається потужна взаємодія — і в культурному плані, і в політичному. Надзвичайно важливе переосмислення ролі й місця ісламу в українському суспільстві, в українській історії. Варто позбуватися багатьох стереотипів, особливо коли говоримо про політизацію історії та представлення її як вічної ворожнечі між українцями та іншими сусідами, забуваючи про моменти й військової взаємодії, і політичної, і культурної. Також важливо, що школа по суті працює цілий рік, бо після того, як ми завершуємо її, ми завжди спілкуємося, ділимося якоюсь інформацією. У когось є цікаві дослідження, виходять спільні статті. Наприклад, у мене вийшла спільно з Маріушем Маршевським (доктор філософії, Польща. — Ред.) стаття про PR-діяльність релігійних організацій, і я думаю, що в цьому напрямку продовжимо дослідження. Учасники школи допомагають одне одному. По-перше, створюють якісь нові проєкти в рамках школи, в акредитаціях, у проведенні лекцій запрошених професорів. Так, у нас, у ЖДУ, був цікавий науковий семінар за участи професора Київського національного університету Алли Бойко — «Релігійна журналістика». І тепер ми бачимо, що вони відкривають магістратуру за цим напрямком. Наша магістратура також має певну орієнтованість на дослідження релігії. Ми обмінюємося певними проєктами, досвідом проведення заходів, тому я вважаю, що ця школа надзвичайно важлива. Один з учасників школи, Михайло Якубович — головний редактор журналу «Вісник ЖДУ з філософських наук», тобто взаємодія відбувається не тільки під час школи. Школа — це лише презентація досягнень, того, що напрацьовано за рік.

08.07.2021

Оцініть статтю:

Теги:

школа ісламознавчих досліджень

Міжнародний інститут ісламської думки

X Школа ісламознавчих досліджень

Український центр ісламознавчих досліджень

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Батумі відбулася міжнародна конференція «Іслам і сучасні виклики»

Власкор — Tue, 19 Feb 2019 16:12:02 +0000

У місті Батумі (Грузія) у приміщенні готелю «Хілтон» з 8 по 14 лютого 2019 року тривала робота міжнародної конференції «Іслам і сучасні виклики», організована і проведена Міжнародним інститутом ісламської думки, Союзом мусульман Грузії і Грузинською освітньою благодійною організацією.

До участі у заході запрошено релігієзнавців, ісламознавців, істориків, філософів і богословів (дослідників, що представляють різні релігійні традиції) з багатьох країн світу.

На конференції виступили науковці-представники України, зокрема доцент кафедри релігієзнавства факультету гуманітарних наук Національного університету «Острозька академія», директор Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», перший перекладач смислів Корану, який здійснив прямий переклад з мови оригіналу українською, Михайло Якубович. Відомий сходознавець присвятив свою доповідь питанням східноєвропейського контексту ісламо-християнського діалогу в Україні. Також пан Якубович окреслив питання щодо місця і ролі ісламу і мусульман у Росії; розповів про сучасні переклади Корану; звернув увагу на тему фундаменталізму і секуляризму.

Серед представників українських мусульман, які взяли участь у заході, був також голова правління Духовного управління мусульман України «Умма» Олег Гузік.

Під час роботи конференції обговорювали тему єдинобожжя. Зокрема, з доповіддю «Таухід і його наслідки: що означає іслам» виступив д-р Хеба Рауф Еззат (Heba Rauf Ezzat), доцент кафедри досліджень політики і цивілізації університету «Ібн-Халдун» (Стамбул, Туреччина). Науковець також представив увазі слухачів доповідь «Постгуманізм: минуле і майбутнє».

Його колега з Туреччини, доцент кафедри Інституту Альянсу цивілізацій з того ж університету, д-р Нагіхан Халілоглу (Nagihan Haliloglu), виступив з доповіддю «Колоніальні і східні сюжетні прийоми в описі подорожей» («Colonial and Orientalist Tropes in Travel Writing»), а також презентував матеріал, присвячений ісламофобії у французькій художній літературі на прикладі творів Мішеля Уельбека (Michel Houellebecq), письменника, відомого своїм критичним ставленням до ісламу, який у 2001 році заявляв, що «іслам — дурнувата і небезпечна релігія». (Уельбек відкидає будь-який монотеїзм, але Біблію вважає прекрасною книгою, адже, на його думку, євреї володіють величезним літературним талантом. Щодо Корану, то він, за його словами, викликає депресію. Після появи цього інтерв’ю, чотири мусульманські організації, серед яких була французька Ліга правди, звернулися до суду з позовом на Уельбека, звинувативши його в ісламофобії і розпалюванні расової ненависті).

Малхаз Сонгулашвілі (Malkhaz Songulashvili), асоційований професор державного університету Ілії, Митрополит Тбіліського Євангельської баптистської церкви Грузії виступив з доповідями: «Богословські питання у мусульмансько-християнському діалозі та можливі його резолюції», «Фікх у світлі сучасної теорії права: різниця між моральними і правовими питаннями». Також в одному зі своїх виступів він висвітлив питання толерантності в ісламі.

«Епістемологічний нарис загальної структури ісламських наук, як вони були сформовані в класичний період з часів Tadwîn» — тема доповіді д-ра Бедді Улд Енбну (Muhammad Beddy Ould Enbnou), директора Інституту епістемологічних досліджень Європи (IESE).

Упродовж тижня роботи секцій конференції були представлені й інші доповіді, зокрема учасники заходу мали можливість почути виступи д-ра Хаггага Алі (Haggag Ali), доцента кафедри критичної теорії Каїрської академії мистецтв (Єгипет); д-ра Анаса Аль-Шейх Алі (Anas Al-Shaikh-Ali), вченого радника і директора Лондонського офісу IIIT, члена-засновника і нинішнього Голови AMSS (Великобританія); віце-президента Інституту епістемологічних досліджень й інших авторитетних дослідників.

За підсумками конференції буде видано збірник доповідей.

18.02.2019

Оцініть статтю:

Теги:

Батумі

міжнародна конференція

Міжнародний інститут ісламської думки

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Обговорення доповідей іноді суворіше, ніж під час захисту дисертації, — учасники Міжнародної ісламознавчої школи

Власкор — Thu, 06 Jul 2017 13:55:55 +0000

Науковців, студентів провідних вишів, представників різних релігійних та громадських організацій з Бельгії, Франції, Туреччини, Польщі, Азербайджану, а також багатьох міст України зібрала у стінах Ісламського культурного центру «Аль-Масар» м. Одеси VI Міжнародна ісламознавча школа «Іслам в сучасному світі: історичний, культурний, інтелектуальний простір», організаторами якої були Український центр ісламознавчих досліджень, ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та Міжнародний інститут ісламської думки.

Відбір охочих взяти участь у літній ісламознавчій школі відбувався на конкурсній основі — надані потенційними учасниками матеріали оцінювали щодо їх актуальності і відповідності заявленій темі, цікавості наукової розвідки, обґрунтованості та підкріпленості фактами й документами висновків презентованих досліджень.

Кожен учасник школи — одночасно й доповідач, і слухач, й учасник дискусії. Під час заходу ще не було жодного випадку, коли обговорення доповідей не перетворилося б на своєрідний «круглий стіл», наукову дискусію чи обмін думками. Як зізналася одна з учасниць, шквал запитань та їх рівень іноді перевершувало те, що відбувається під час захисту дисертацій.

Очільник Українського центру ісламознавчих досліджень Саід Ісмагілов розповів присутнім, як змінюється і чи змінюється взагалі ставлення українського суспільства до Ісламу, що саме формує образ мусульманина в свідомості пересічних громадян, про роль ЗМІ в цьому, про ступінь релігійної свободи, віротерпимості в Україні і світі.

У роботі школи брав участь і відомий український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович. Він присвятив свою доповідь такому непростому питанню, як «Мусульмани у військово-політичному житті України: 2013–2016», спробувавши поєднати історико-теоретичну складову розвитку Ісламу в Україні та соціологічний аналіз участі мусульман у сучасних військово-політичних процесах.

У другій своїй доповіді «Іслам в сучасному світі: історичний, культурний, інтелектуальний простір» науковець нагадав аудиторії про постать Мухаммада Асада, окреслив роль його діяльності на ставлення світу до Ісламу та мусульман.

Яскравою і незабутньою була доповідь відомого азербайджанського вченого, публіциста і політолога Теймура Атаєва «Політичний іслам. Феномен або кліше, внесене ззовні?», а також презентація двох його книг — «Кавказькі колізії Росії (від Петра I до Йосипа Сталіна)» і «З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії».

Свою доповідь «Мусульмани у Північній Європі: спільноти, інституції, державна політика» представив завідувач сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України Олег Ярош.

З цікавістю присутні слухали доповідь «Актуальні проблеми сучасного ісламу в інтерпретаціях вітчизняних релігієзнавців» ученого секретаря Відділення релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України, релігієзнавця Дмитра Базика.

Асистент кафедри соціології управління Донецького державного університету управління (м. Маріуполь) Ольга Матичак визначила тему свого виступу, як «Соціальний простір ісламу: соціологічні аспекти дослідження», а науковий співробітник Національного музею історії України Савченко Олексій презентував доповідь «Західні татари на землях Галичини. До питання про атрибуцію татарського рушника з с. Юнашків на Івано-Франківщині».

У роботі «Мусульманські мотиви в українській літературі» старший науковий працівник Львівського музею Івана Франка Соломія Вівчар розповіла про доробки класиків українського письменства на ісламську тематику, а викладач кафедри журналістики НУ «Острозька академія» Вікторія Назарук торкнулася літератури сучасної.

Бельгію представляв професор, керівник Інституту епістемологічних досліджень Європи (IESE) в Брюсселі Мухаммад Бадді Ебно, який поділився аж трьома доповідями: «Екзегетичний плюралізм та історія Тафсира», «Від фікгу до шаріату: інтерпретації законодавства» та «Гносеологія ісламських релігійних наук».

Загалом, учасниками представлено близько 40 доповідей, які незабаром буде зібрано під однією обкладинкою чергового номеру альманаху «Аль Калям».

06.07.2017

Оцініть статтю: