Іслам в Україні - Мустафа Джемілев

У Туреччині після реставрації відновлено роботу музею ім. Мустафи Джемілєва

editor — Wed, 12 Jul 2023 11:32:58 +0000

У місті Ескішехір в Туреччині, відновив роботу Кримськотатарський музей, названий на честь політичного та громадського діяча України, одного з провідників кримськотатарського національного руху, правозахисника Мустафи Джемілєва, що його у світі, зокрема в Туреччині, з пошаною називають Qırımoğlu, «син Криму».

Музей знов відкрито після реставрації — про це повідомляє на своїй фейсбук-сторінці Аніфе Куртсеїтова, засновниця та керівниця кримськотатарського освітньо-культурного центру «Кримська родина-Qırım ailesi»:

«В Ескішехірі після значної реставрації знову відкрив свої двері прекрасний Кримськотатарський музей імені нашого лідера, шановного Мустафи Киримоглу. Команда „Кримської родини“ та „Кримський дім“ підготували програму до цього урочистого заходу».

Як зазначила пані Аніфе, музей розташований у прекрасному районі міста Ескішехір, де кожна вуличка та краєвиди неймовірно схожі з рідним Кримом.

Зауважимо, що більшість вихованців кримськотатарського освітньо-культурного центру «Кримська родина-Qırım ailesi» — діти з сімей вимушених переселенців з півострова, що від 2014 року жили на материковій частині України, а після початку повномасштабного вторгнення РФ переїхали до Туреччини та відвідують заняття там, поки їхні батьки боронять Україну у складі ЗСУ.

Вихованці «Qırım ailesi» — активні учасники різноманітних заходів. Зокрема, як повідомляв «Кримський дім», 25 червня, до Дня кримськотатарського прапора (26 червня), за їхньої участи відбувся врочистий концерт в одній із зал Ескішехіра. На заході були присутні почесні гості: представники кримськотатарської діаспори Ескішехіра та Анкари, члени Меджлісу кримськотатарського народу, турецькі, українські та кримськотатарські журналісти, волонтери, жителі міста та кримськотатарські діячі культури й мистецтва.

12.07.2023

Оцініть статтю:

Теги:

Мустафа Джемілев

музей

Ескішехір

Кримська родина

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Мустафа Джемілєв заручився підтримкою міністра закордонних справ Туреччини щодо кримських політв’язнів

editor — Tue, 11 Jul 2023 11:18:23 +0000

Міністр закордонних справ Турецької Республіки Хакан Фідан зустрівся з лідером кримськотатарського народу, народним депутатом України Мустафою Джемілєвим. У зустрічі узяли участь заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Ахтем Чийгоз, секретар Консультативної ради з питань взаємодії України з арабськими та мусульманськими державами Снавер Сейтхалілєв і голова Фонду національного добробуту Криму Ленур Мамбетов.

Як повідомляє QIRIM.News, сторони обговорили багато питань, зокрема долю кримськотатарських політв’язнів, а також військову та гуманітарну підтримку України з боку Туреччини.

Про подробиці зустрічі Джемілєва та Хакана Фідана QIRIM.News розповів голова Фонду національного добробуту Криму Ленур Мамбетов:

«Під час зустрічі обговорювали питання кримськотатарських політв'язнів у російських в'язницях. Мустафа Джемілєв розповів, що Росія незаконно утримує понад 170 кримських політв'язнів, у тому числі заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла. Джемілєв попросив підтримки Туреччини у звільненні політв'язнів».

Лідер кримськотатарського народу передав голові МЗС Туреччини копії листів дружин політв'язнів, а саме заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, Асана Ахтемова та Азіза Ахтемова, що вони їх написали президентові Туреччини.

Хакан Фідан підкреслив, що питання кримських татар важливе для Туреччини, додавши, що підтримка кримських татар Туреччиною буде тривати й далі. Також він укотре заявив, що Туреччина не визнає незаконної анексії Криму Росією.

Після Стамбула Мустафа Джемілєв відвідав Анталію та 9 липня зустрівся з громадянами України — вимушеними переселенцями з окупованого Криму та інших регіонів України, що живуть там. Присутні озвучили проблеми, з якими стикаються українські громадяни в Анталії. На зустрічі також був присутній консул України в Анталії Олександр Воронін.

«Питання переселенців — пріоритетне для нас. Ми вивчили проблеми, що з ними стикаються наші громадяни тут, і, своєю чергою, запропонували їх розв’язання. Ми будемо комунікувати з органами влади Туреччини та нашими дипломатами, щоб полегшити тимчасове перебування наших людей на території Туреччини», — зазначив Джемілєв і подякував посольству України та українським консульським установам за плідну співпрацю в рамках цих питань.

11.07.2023

Оцініть статтю:

Теги:

кримські татари

політв'язні

Мустафа Джемілев

україно-турецькі відносини

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

«Для мирного розв’язання шляхів уже не лишилося» — Мустафа Джемілєв

editor — Fri, 25 Nov 2022 09:52:47 +0000

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що Крим буде повернений воєнним шляхом.

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу заявив:

«Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення, що звільнятимемо Крим неозброєним шляхом. Але після того, що зробила Росія, виходячи з тієї позиції, яку зараз Росія займає — не тільки не обговорює питання мирної деокупації, а ще й захоплює інші території, — я думаю, для мирного розв’язання шляхів уже не лишилося».

Про це Джемілєв сказав в інтерв'ю виданню «Грани.ру».

«Ми дуже побоюємось, що Крим теж буде полем битви», — додав він.

Джемілєв повідомив, що йому регулярно дзвонять земляки, що шукають можливостей допомогти Україні. За його словами, він заспокоїв кримчан, запевнивши їх, що ЗСУ не стрілятиме по мирних об'єктах, і порадив жителям півострова пораду триматись якнайдалі від військових об'єктів та аеродромів.

Ідея деяких західних політиків поступитися Росії Кримом, на думку Мустафи Джемілєва, дуже недалекоглядна та свідчить про нехтування міжнародним правом. Він сподівається, що таких політиків меншість:

«Принаймні у Сполучених Штатах ні від кого, крім Трампа, ми цього не чуємо».

Лідер кримськотатарського народу зазначив, що приїхав на звільнену Херсонщину обійняти героїв, що чинили опір окупантам, висловити їм своє захоплення, а ще дізнатися, яка допомога їм потрібна.

«Коли ЗСУ так блискавично захопили Херсон, це було таке натхнення! Одразу надихнулися наші земляки (у Криму. — Ред.) та запанікували окупанти. Багато хто, зокрема співробітники ФСБ, почали вивозити свої сім'ї з Криму. На це було дуже приємно дивитися», — додав Джемілєв.

Повне відео Мустафи Джемілєва у звільненому Херсоні доступне за посиланням.

25.11.2022

Оцініть статтю:

Теги:

Мустафа Джемілев

кримські татари

окупований Крим

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву

editor — Thu, 13 Dec 2018 05:17:35 +0000

Сімдесят років тому, 10 грудня 1948 року, ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Вона стала першим універсальним міжнародним актом, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості — рівність всіх перед законом, право кожного на свободу та особисту недоторканність, свободу совісті та інші. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.

Тож відтоді 10 грудня в усьому світі відзначається як День прав людини.

Цьогоріч ця дата була захмарена сумною подією — смертю відомої правозахисниці, радянської дисидентки Людмили Алексєєвої.

Меджліс кримськотатарського народу відгукнувся словом прощання, вдячності і доброї пам’яті про багаторічну очільницю Московської Гельсінської групи:

«Пам’яті Людмили Михайлівни Алексєєвої, щирого і відданого друга кримськотатарського народу

8 грудня 2018 року в Москві у віці 91 року померла Людмила Михайлівна Алексєєва — радянський дисидент, учасниця правозахисного руху в СРСР і пострадянській Росії, одна із засновників (1976 р.) Московської Гельсінської групи, з 1996 року — голова Московської Гельсінської групи.

Людмила Алексєєва народилася 20 липня 1927 року в Євпаторії, звідки сім’я незабаром переїхала в Москву. У 1950 році Людмила Алексєєва закінчила історичний факультет МДУ, а в 1956 — аспірантуру Московського економіко-статистичного інституту.

У 1960-х роках Людмила Алексєєва вступила в дисидентський рух СРСР, який тільки зароджувався, надавала допомогу політичним в’язням в СРСР, поширювала самвидав, брала участь у створенні легендарної „Хроніки поточних подій“.

У 1976 році, за пропозицією дисидента Юрія Орлова, Людмила Алексєєва стала одним із засновників Московської Гельсінської групи в СРСР. У лютому 1977 року через загрозу арешту була змушена разом з родиною покинути СРСР.

В еміграції Людмила Алексєєва була закордонним представником Московської Гельсінської групи. У 1983 році вийшла її монографія „Історія інакомислення в СРСР. Новітній період“. Над цим фундаментальним історичним дослідженням, одна з глав якого була названа „Кримськотатарський рух за повернення до Криму“, Людмила Алексєєва працювала кілька років.

Людмила Алексєєва повернулася в Москву у 1993 році, де продовжила правозахисну діяльність в умовах становлення незалежної Росії.

В травні 2012 року, разом з великою групою легендарних радянських дисидентів, Людмила Алексєєва приїхала до Криму, де брала участь у Кримському форумі правозахисників, організованому Меджлісом кримськотатарського народу. Тоді ж вона виступила перед десятками тисяч кримських татар, які зібралися 18 травня в Сімферополі на Всекримський жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Людмила Михайлівна Алексєєва різко засудила збройну агресію Російської Федерації проти України та окупацію Криму, заявивши у вересні 2014 року:

„… Я не раз заявляла і знову заявляю: переконана, що захоплення Криму зганьбило мою країну. Це ганебний вчинок стосовно братської Україні, яка переживає тяжкі часи. Хороший сусід повинен допомогти сусідові пережити труднощі, а не використовувати їх, щоб поживитися за його рахунок. Так повинні чинити і люди, і держави. У сучасному світі соромно і безглуздо бути загарбником. Потрібно домовлятися, а не воювати.

Не менше, ніж перед Україною, ми винні перед кримськими татарами, корінним народом Криму. У них є всі підстави не хотіти в Росію, яка є правонаступником СРСР, де вони в 1944 році за велінням Сталіна пережили найбільшу трагедію — всенародну висилку з Криму в Східні республіки СРСР.

Я громадянка Росії і не знімаю з себе відповідальності за поведінку моєї країни і стосовно сусідів, і стосовно власних громадян…“.

Людмила Алексєєва дуже цінувала свою дружбу з кримськими татарами — учасниками кримськотатарського національного руху. Її пов’язували особливо теплі стосунки з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і легендарною активісткою кримськотатарського національного руху Айше Сейтмуратовою.

У колективній пам’яті кримськотатарського народу ім’я Людмили Алексєєвої збережеться в низці імен видатних представників інших народів, які підтримували кримських татар в найбільш трагічні і тяжкі етапи їх боротьби за повернення до Криму.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, соратникам Людмили Михайлівни Алексєєвої у зв’язку з непоправною втратою, котра спіткала всіх нас.

Світла пам’ять!

Меджліс кримськотатарського народу

10 грудня 2018 року,

м. Київ».

12.12.2018

Оцініть статтю: