Іслам в Україні - експорт

Йорданія залишається одним із найбільших споживачів українського сільськогосподарського експорту

editor — Sat, 07 Apr 2018 04:44:11 +0000

Відносна географічна близькість України та Йорданії, зручність морського та повітряного сполучення, взаємодоповнювальний характер національних економік створюють об’єктивні передумови для успішної розбудови вигідного торговельно-економічного співробітництва та диверсифікації товарообігу між двома країнами.

Як повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України, про це йшлося під час зустрічі першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з делегацією міжпарламентської групи дружби з Україною Палати представників Національних зборів Йорданського Хашимітського Королівства на чолі доктора Мухаммада Саад Саляма аль-Атайка.

— Йорданія залишається одним із найбільших споживачів традиційних товарів українського сільськогосподарського експорту — зернових культур, жирів та олії. Окрім того, королівство може розглядатися як своєрідні «ворота» для просування української продукції на ринки інших арабських країн, — зазначив Максим Мартинюк.

За словами йорданської сторони, для України цікавим може бути імпорт оливкової олії, фініків та мінеральних добрив.

З дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Йорданією найвищий рівень двостороннього зовнішньоторговельного обігу товарів та послуг склав понад $1 млрд у 2008 році. У період з 2012 до 2015 року торговельно-економічні відносини характеризувались скороченням обсягів торгівлі товарами і послугами у зв’язку з складними фінансово-економічними ситуаціями в країнах. Водночас у 2016 та 2017 роках завдяки активним заходам керівництва Йорданії та України відбулося зростання зовнішньоторговельного обігу товарів та послуг між двома країнами.

Довідково:

Відповідно до даних Державної служби статистики України, 2017 року обсяг зовнішньоторговельного обігу товарів і послуг між Україною та Йорданією склав $174,07 млн. Загальне сальдо зовнішньої торгівлі є позитивне і складає $153,29 млн.

У 2017 році Україна експортувала до Йорданії товарів та послуг на суму $153,83 млн, зокрема аграрних товарів: зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження, живі тварини, м’ясо та їстівні субпродукти.

07.04.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Йорданія

Україна

експорт

сільськесподарство

міжнародні відносини

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Україна збільшила постачу пшениці на Близький Схід і в Індонезію

admin — Fri, 15 Dec 2017 16:19:54 +0000

Країни Близького Сходу традиційно є ключовими ринками збуту для українського зерна, і в поточному сезоні відзначається приріст постачі пшениці в зазначеному напрямку.

Як повідомляє АПК-інформ, за перші чотири місяці поточного 2017–2018 маркетингового року (МГ липень 2017 — червень 2018) українські аграрії експортували в країни Близького Сходу 829,1 тис. тонн пшениці, що на 46% перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону (569,4 тис. тонн).

За вказаний період поточного сезону Близькосхідний регіон став лідером у закупівлях всіх зернових культур з України, забезпечивши тим самим імпорт 23% загального обсягу закупівель зерна, або 3,2 млн тонн.

В аналогічний період 2016/17 МР цей регіон перебував на другій позиції серед імпортерів українських зернових з часткою 22%, лише трохи поступаючись країнам Північної Африки (24%). У поточному сезоні Північна Африка перебуває на третій позиції за цим показником з часткою 15% від загального обсягу постачі зерна з України.

Раніше «Капітал» з посиланням на УкрАгроКонсалт повідомляв, що у вересні 2017 року Україна експортувала 2,64 млн тонн пшениці, а основним ринком її збуту стала Індонезія, на яку припало 15% всієї постачі в цей період (понад 850 тис. тонн). В Єгипет було експортовано понад 700 тис. тонн пшениці, що на 38% перевищує відвантаження в аналогічний період минулого сезону. Крім того, близько 360 тис. тонн пшениці з України було відвантажено в цей період на ринок Індії.

Високий попит на українську пшеницю відзначається і з боку Бангладеш, Південної Кореї, Ізраїлю, а також Євросоюзу і Туреччини.

Всього ж в 2017/2018 маркетинговому році Україна планує експортувати 16,5 млн тонн пшениці — ці обсяги визначили Мінагрополітики та учасники зернового ринку, підписавши відповідний додаток до Меморандуму про взаєморозуміння між Мінагро та експортерами зерна.

Як повідомлялося, в сезоні 2016/2017 років Україна зібрала другий за обсягами врожай зернових у своїй історії.

15.12.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

На клопотання ДУМУ «Умма» торгівельні мережі організують «Полиці халяль»‏

Власкор — Wed, 04 Oct 2017 10:01:00 +0000

Духовне управління мусульман України «Умма» в особі муфтія Саіда Ісмагілова звернулося до Всеукраїнської асоціації індустрії халяль з клопотанням щодо популяризації продуктів харчування стандарту «халяль» у торгівельних мережах та місцях громадського харчування.

Як йдеться у зверненні, мусульманська громада України, що налічує понад мільйон послідовників Ісламу в різних містах і регіонах країни, майже позбавлена вільного доступу до продукції стандарту «халяль».

— Незважаючи на відчутну кількість мусульман, а також туристів з мусульманських країн, що зростає, у торговельних мережах, на полицях супермаркетів та в закладах громадського харчування халяльних продуктів немає. Це помітно навіть у Києві, не кажучи вже про інші міста нашої країни.

Як вам відомо, послідовники Ісламу, згідно зі Священним Кораном, можуть харчуватися винятково їжею стандарту «халяль», адже це є Божий наказ для правовірних. Відсутність халялю або обмежена його кількість стають фактором, що не приваблює туристів з Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших мусульманських країн відвідати Україну, а також є проблемою для наших співгромадян-мусульман, — йдеться у зверненні.

Також підкреслюється той факт, що в Україні виробляється продукція стандарту «халяль», але найчастіше йде на експорт, оминаючи вітчизняних споживачів.

У відповідь на звернення Духовного управління мусульман України «Умма» з клопотанням вжити заходів щодо доступності продуктів стандарту «халяль» у торговельних мережах та місцях громадського харчування асоціація «Укрхаляль» звернулась з відкритим листом до представників найбільших оптово-роздрібних мереж України з пропозицією про створення «єдиної халяль-полиці», де будуть зібрані за групами товари, що мають відповідний сертифікат.

Для реалізації клопотання щодо впровадження нового сервісу в роздрібних мережах «Укрхаляль» зобов’язалася консультувати, інформувати та підтримувати всі зацікавлені у сервісі сторони у рамках своєї компетенції. На думку керівництва асоціації, реалізація вищезазначеного прохання можлива тільки у випадку роботи з представниками рітейлу з широкою роздрібною мережею, оскільки доступність до продуктів харчування стандарту «халяль» повинна бути забезпечена на всій території нашої країни (йдеться про обласні центри).

У відкритому листі асоціації «Укрхаляль» також підкреслюється, що виробників, які вже отримали відповідну сертифікацію, в Україні не так вже й мало:

— На сьогодні в Україні сертифіковано більш ніж 180 великих і малих виробників продуктів харчування у різних товарних групах. Серед них — МХП, «Дніпровська птахофабрика», «Козятинський м’ясокомбінат», «Зевс», «Рошен», «АВК», «Снек-експорт», «Верес», «Бунге Україна», «Чумак» і багато інших. Тож підбір товарів групи «халяль» й організація їх в єдину «халяльну полицю» не має викликати труднощі.

Як нам повідомили в асоціації «Укрхаляль», вона вже отримала позитивні відгуки від деяких оптово-роздрібних мереж з висловленням зацікавленості у впровадженні поданої пропозиції.

04.10.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Духовне управління мусульман України «Умма»

муфтій Саід Ісмагілов

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Ірак інвестуватиме $15 млн у підприємство на Київщині

editor — Tue, 18 Jul 2017 12:17:51 +0000

Глава Іраксько-української ділової ради Аббас Ель Нурі повідомив, що Ірак інвестуватиме у підприємство з виробництва курятини в Київській області.

Як передає Hyser з посиланням на Торгово-промислову палату України, він заявив, що переговори вже ведуться:

— Запущено переговорний процес щодо інвестицій в $15 млн в українське виробництво курятини. Йдеться про підприємство, яке працює в Київській області, — сказав Ель Нурі.

За словами глави Іраксько-української ділової ради, пропозиція українського виробника включає два варіанти — оренду виробництва або його повний продаж. Іракська сторона планує експорт продукції з цього підприємства обсягом в 1 тис. тонн вже цього року, а в 2018-му цю цифру планують збільшити до 1,5 тис. тонн.

— В Іраку є багато підприємств, які бажають співпрацювати з Україною. Крім того, українські підприємства активно працюють не тільки в столиці Іраку — Багдаді, але і в інших містах, — зазначив Аббас Ель Нурі.

У червні 2017 року Ірак зняв обмеження на ввезення м’яса української птиці після тимчасового призупинення торгівлі через пташиний грип. Країна зацікавлена у збільшенні поставок з України м’яса та яєць, а також у поглибленні двостороннього співробітництва в агросекторі.

Українські аграрії вже постачають у цю країну солодощі, соняшникову олію.

18.07.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Ірак

міжнародне співробітництво

Україна

експорт

міжнародний ринок

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Ірак зацікавлений в українській продукції

editor — Wed, 26 Oct 2016 11:41:52 +0000

Республіка Ірак може стати постійним покупцем української аграрної продукції: соняшникової олії, борошна, яєць, курячого м’яса, зерна. Країна майже на 100% залежить від імпорту продуктів харчування. Щорічно, щоб прогодувати 35-мільйонне населення, Ірак витрачає близько $30 млрд.

Як пише LandLord, представник компанії Khafaji Group в Україні Мустафа Аль Кафаджі заявив, що нині офіційний торговий оборот між країнами «мізерно малий»:

— Зараз офіційний торговий оборот між нашими державами досягає $1,5 млрд на рік. Це мізерно мало. Вся справа в тому, що в Іраку не знають українську продукцію. Ваші виробники не займаються просуванням своїх брендів, не вкладають в маркетинг. Приміром, у нас дуже популярне куряче м’ясо з Бразилії. Коштує воно недешево, але люди цю курятину охоче купують. А все тому, що бразильська компанія щорічно витрачає кілька мільйонів доларів на просування свого товару.

Також представник компанії Khafaji Group в Україні назвав чинники, що перешкоджають інтенсифікації торгових зв’язків:

— Є ще одна проблема — багато українських компаній бояться працювати з Іраком. Наша країна знаходиться в чорному списку банківської системи. Але у нас є гарантійний банк. Після зняття ембарго запрацювала міжнародна банківська система SWIFT, банки, засновані нашою групою, впровадили стандарти безпечної схеми проведення платежів. Зараз ведуться переговори з українськими банками-партнерами для поліпшення взаємодії у сфері платежів, — сказав Мустафа Аль Кафаджі.

Іракські партнери готові працювати з українськими компаніями безпосередньо — відкрити представництва, надати офіси в бізнес-центрах, допомогти з просуванням продукції, інвестувати в проекти зі створення спільних переробних підприємств, провести всі необхідні процедури з оформлення спільних підприємств у держорганах Іраку. Така спільна робота допоможе збільшити торговий оборот між країнами до $15 млрд на рік.

26.10.2016

Оцініть статтю:

Теги:

міжнародне співробітництво

українська продукція

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Від борошна до літаків: українські поставки в Азербайджан

editor — Mon, 29 Aug 2016 12:30:27 +0000

Державне підприємство «Антонов» розпочало роботи з розгортання виробництва Ан-178 в рамках контракту на поставку 10 літаків такої моделі азербайджанській Silk Way Airlines, йдеться у повідомленні, опублікованому на сайті підприємства, передає Day. Az з посиланням на Trend.

За словами президента ДП «Антонов» Олександра Коцюби, проведення сертифікаційних випробувань Ан-178 сьогодні є одним із першочергових завдань компанії:

— Ми випробовуємо літак із застосуванням вимог європейських норм CS-25, — підкреслив глава підприємства.

Донині Ан-178 виконав близько 100 польотів загальною тривалістю понад 160 годин.

— Сьогодні літак готується до продовження льотних випробувань. Також планується провести завантаження/розвантаження вантажів на піддонах і в контейнерах, — йдеться у повідомленні.

У травні 2015 року між ДП «Антонов» та азербайджанською Silk Way Airlines був укладений контракт на збір в Україні і поставку в Азербайджан 10 транспортних Ан-178. Поставка перших двох літаків, згідно з умовами контракту, повинна бути забезпечена до кінця 2018 року, поставка ще восьми машин — за погодженням сторін.

Під час візиту Президента України Петра Порошенка до Азербайджану 14 липня 2016 року також обговорювалися можливості створення на території Азербайджану спільного підприємства з виробництва літаків Ан-178. Йдеться про організацію збору транспортних літаків Ан-178 розробки держпідприємства «Антонов» на власних потужностях.

Також повідомляється, що українська компанія Divali Group — дистриб’ютор компанії «Агродар», яка є одним з найбільших виробників пшениці, пшеничного борошна і пшеничних висівок в Україні — планує налагодити в Азербайджан поставку пшеничного борошна, йдеться в повідомленні Азербайджанського фонду заохочення експорту та інвестицій (AZPROMO).

Нині компанія експортує свою продукцію тільки в Литву, але зацікавлена у співпраці з великими оптовими постачальниками пшениці і зерновими підприємствами таких країн, як Азербайджан, передає Day. Az з посиланням на Trend.

29.08.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Серед учасників конференції з м’ясопереробки WurstTech − представники Центру сертифікації халяль «Альраід»

Власкор — Mon, 21 Mar 2016 12:29:51 +0000

17−18 березня в готелі «Пуща» (Пуща-Водиця) відбулася бізнес-зустріч WurstTech. Українські компанії, що працюють на ринку м’яса і м’ясопереробки, ділилися актуальною інформацією, виступали з аналітичними доповідями про український ринок м’яса і м’ясопереробки, оцінку перспективних напрямів ринку, про експортні можливості щодо м’яса і м’ясних продуктів, слухали виступи експертів про рішення в сфері ресурсо- та енергозбереження. Партнери та конкуренти, постачальники і реалізатори мали можливість поспілкуватися між собою, що надавало нові можливості і контакти у сфері дистрибуції як всередині країни, так і в експорті.

З огляду на той факт, що багато українських виробників сьогодні зацікавлені в постачанні своєї продукції в країни Близького Сходу і Центральної Азії, важливо, що серед учасників конференції були і представники Центру сертифікації халяль «Альраід». Його керівник доктор Ваіль Аламі ознайомив присутніх з вимогами до м’ясної продукції в цьому регіоні, а також з процедурою сертифікації та необхідними для цього умовами.

Останнім часом все більше споживачів надає перевагу халяльній продукції, адже сертифікат відповідає досить жорстким і суворим вимогам до якості і сировини, процесу обробки і переробки, дає гарантію безпеки продукту для людини. Нагадаємо, що вже багато українських підприємств, які прагнуть успішно працювати як на внутрішньому ринку, так і на ринках країн СНД і Близького Сходу, отримали сертифікат Халяль від Центру дослідження і сертифікації халяль «Альраід».

21.03.2016

Оцініть статтю:

Теги:

центр сертифікації халяль

українські компанії

експорт

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Відновити та наростити експорт Україні допоможуть країни Азії та Близького Сходу

editor — Mon, 07 Mar 2016 12:36:17 +0000

Попри тенденцію до збільшення обсягів експорту в ЄС, повністю переорієнтувати на нього колишні, докризові обсяги українським експортерам не вдається. А отже, прийшов час шукати нові ринки збуту, зокрема для аграрної продукції, обсяги виробництва якої значно зросли. 2016 року українські аграрії і трейдери експортують 37 млн тонн зерна, тож АПК залишиться основним експортним локомотивом України щонайменше на найближчі 5 років.

Сьогодні надію на відновлення і нарощування всього українського експорту пов’язують з азіатським регіоном.

Одним з найбільших східних покупців українських товарів є Індія (сира та бутильована соняшникова олія; овочі та агропродукція; меблі та продукти деревообробної промисловості; легпром; фармацевтика; машинобудівна продукція). До країн Азії в значних обсягах експортується і продукція українського машинобудування. Наприклад, ще два роки тому, 2014-го, на нього припало 10,8% усього вітчизняного експорту в Китай, 21% — в Іран, близько 25% — у В’єтнам. Але найбільше чекали продукцію українського машинобудування у М’янмі — 90,6%.

В українських експортерів ніколи не зникає інтерес і до китайських ринків. Китай має труднощі із самозабезпеченням продовольчою продукцією через прискорену урбанізацію, тому актуальними для цієї країни нині є якісні продукти харчування і товари АПК. Україна може з часом стати головним постачальником продовольства до КНР (90% кукурудзи та 97% соняшникової олії). Також вітчизняні постачальники відкрили в КНР новий ринок збуту продукції машинобудування, залізної руди, сільгоспсировини.

Серед перспективних для співпраці також називають Камбоджу, Лаос, Непал. 2015-го Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. На тлі загального зниження показників вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону минулого року збільшилися до $ 6,7 млрд. Як наслідок, частка азіатських країн збільшилася з 38,5% в 2014 р. до 45,3% від загального експорту української сільгосппродукції. Наприклад, затребуваними в Азії виявилися поставки м’ясо-молочної продукції.

Не менш «сприятливими» країнами для українського експорту є Туреччина (за 10 місяців 2015 року товарообіг сільськогосподарської продукції між Україною і Туреччиною становив 715,87 млн доларів) і Саудівська Аравія (співпраця у літакобудуванні). Цього року через впровадження торгових обмежень з боку Російської Федерації експорт зернових та соняшникової олії до Туреччини Україна готова збільшити у 2−3 рази. Між Україною і Туреччиною тривають перемови про зону вільної торгівлі.

Джерело: Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації

07.03.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Азія

Україна

експорт

сільське господарство

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В ОАЕ зацікавленні в українській сільськогосподарській продукції

editor — Wed, 03 Feb 2016 10:08:12 +0000

Відбулася робоча зустріч представників Міністерства агарної політики та продовольства України, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з представниками Міністерства навколишнього середовища та водних ресурсів Об’єднаних Арабських Еміратів.

Представники ОАЕ висловили зацікавленість в імпорті з України живих овець та баранини, іншої сільськогосподарської продукції, зокрема соняшникової олії та пшениці. Також попередньо була погоджена пропозиція української сторони давати дозвіл на експорт до своєї країни тваринницької продукції (м’яса птиці та молочної продукції) всім українським підприємствам, які мають дозвіл на експорт до ЄС.

Делегацію ОАЕ представляли заступник Міністра навколишнього середовища та водних ресурсів Абдель Рахім Аль Хаммаді, ветеринар Департаменту безпеки харчових продуктів Межді Абдала Абуалуш та начальник управління охорони здоров’я Абдула Абдулрахман.

Від української сторони у зустрічі взяли участь перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський, перший заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, заступник голови Держветфітослужби України Олександр Вержиховський, представники ветеринарної інспекції та ветеринарної-санітарної експертизи та безпечності харчових продуктів.

Як йдеться в повідомленні Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, сторони обговорили поточні питання двостороннього співробітництва, стратегії та активізації взаємин, пов’язаних з безпекою харчових продуктів, а також підтримки інвестиційного партнерства.

Спеціалісти ОАЕ прибули в Україну для проведення перевірки вітчизняних підприємств, які виробляють м’ясо птиці та яловичину. За результатами візиту сторони очікують досягнення прогресу в погодженні ветеринарного сертифікату під час експорту яловичини з України до ОАЕ. Також українська сторона розраховує на розширення переліку підприємств, які матимуть можливість експортувати м’ясо птиці до Об’єднаних Арабських Еміратів.

Підбиваючи підсумки зустрічі, Ярослав Краснопольський зазначив, що Україна зацікавлена в розширенні ринків збуту вітчизняної сільськогосподарської продукції в ОАЕ: «Експорт аграрної продукції з України невпинно зростає. Для нас надання можливості збуту продукції є пріоритетним з точки зору розвитку аграрного виробництва в Україні».

«Ми налаштовані на максимально продуктивну роботу з компетентними службами ОАЕ, щоб всі питання, які стосуються експорту української продукції до цієї країни, вирішувалися оперативно, в інтересах українських виробників та споживачів ОАЕ», − наголосив у свою чергу Володимир Лапа.

03.02.2016

Оцініть статтю:

Теги:

сільськогосподарська продукція

делегація

міністр

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Українська продукція цінується за натуральні інгредієнти, − іракський бізнесмен

admin — Wed, 23 Dec 2015 15:31:15 +0000

Асоціація України з ЄС, зокрема й зона вільної торгівлі, вступає в повну силу з 1 січня 2016 р. У зв’язку з цим Росія готова ввести торговельні обмеження і продуктове ембарго стосовно нашої країни в односторонньому порядку, якщо не буде знайдений компроміс до кінця поточного року. Зважаючи на нерайдужні перспективи, українські виробники намагаються знайти заміну російському ринку, бо хоч доступ до ЄС і покращився, але ще буде обмежений квотами та сертифікатами. А ринок країн близькосхідного регіону, зокрема Іраку, можливо, стане певною мірою «рятувальною соломинкою». Адже хоч арабські країни і багаті, але на 75% імпортозалежні, тому Україна розглядається як постачальник якісної продукції. Хорошим попитом у країнах близькосхідного регіону користуються українська курятина, яйця, кондитерські вироби.

− Українська продукція на сьогодні, у порівнянні з іншими іноземними виробниками, має відповідну вартість для іракського ринку і цінується за натуральні інгредієнти, − заявив іракський бізнесмен Джасім Фавуаз Зайдан, який працює у Києві, в інтерв’ю виданню «i» (Економічні вісті).

У публікації, зокрема, йдеться про те, які українські продукти користуються попитом у країнах Близького Сходу, які перспективи розширення і присутності постачальників з України в цих регіонах.

Розкажіть докладніше про компанію, яку Ви представляєте в нашій країні.
− Іракська компанія «Hesinyani Co." знаходиться в регіоні Курдистан на півночі Іраку (у місті Духок). З 2006 р. займається оптовими поставками продуктів харчування. Окрім України, має філію в Туреччині, звідки поставляє морожене м’ясо курки. На сьогодні наша компанія є офіційним дилером трьох великих турецьких виробників.

Чому іракська компанія «Hesinyani Co." вирішила заснувати свою філію саме на українській території?
− Україна є дуже серйозним партнером для більшості країн Близького Сходу. Ваша продукція для іракського ринку має відповідну вартість і цінується за натуральні інгредієнти. У першу чергу інтерес становлять продукти харчування.

Розкажіть про нюанси поставок продуктів харчування в близькосхідний регіон у зв’язку з особливостями ісламської культури та менталітету його жителів.
− Такі продукти, як м’ясо та молоко ввозяться в країни Близького Сходу лише з сертифікатом «халяль», який видає центр досліджень і сертифікації халяль «Альраід», що знаходиться у Києві. Те ж стосується шоколадної та кондитерської продукції: з неї обов’язково вилучаються інгредієнти свинячого жиру і алкоголю.

З якими українськими виробниками працює Ваша компанія?
− З 2012 р. ми співпрацюємо з Миронівським хлібопродуктом, одним з кращих в світі виробників замороженої курятини. Hesinyani Co. на сьогодні є дилером МХП на півночі Іраку (столиця м. Ербіль) − у жовтні 2015 р. підписаний ексклюзивний контракт. Асортимент продукції, що експортується до Іраку під ТМ «Qualiko», − це цілі тушки і частини курчати-бройлера. Ми закуповуємо близько 1000 тонн продукції щомісяця. Також працюємо з більш дрібними виробниками курятини в Нікополі (Дніпропетровська область) і у Львові.

Вашу компанію цікавлять тільки поставки нашої курятини?
− Раніше ми займалися державними поставками української соняшникової олії, працювали з фірмою «Кернел Груп». Співпраця припинилася за нашою ініціативою: через високу ціну на цей продукт, яку запрошувала українська сторона, і витрат на доставку товару. Альтернативою в цьому питанні для нас стали поставки соняшникової олії з сусідньої Туреччини. Також був період, коли ми працювали з великим українським агрохолдингом «Авангард» − поставляли яйця в Ірак. Але через певні (неприємні для нас) причини відмовилися від цієї співпраці.

Що з українських продуктів харчування Вашій компанії хотілося б завозити в Ірак ще?
− На сьогодні ми дуже серйозно вивчаємо можливість великих оптових поставок молочних продуктів. Ведуться переговори з одним з найбільших виробників у цій сфері − компанією «Терра Фуд». Нещодавно ми отримали дозвіл на ввезення в Курдистан українських молочних продуктів. У перспективі хочемо отримати такий же дозвіл на яловиче м’ясо, щоб розпочати співпрацю з «Терра Фуд» і в цій позиції.

Наскільки дорогі українські продукти харчування для іракських споживачів?
− Ціни цілком прийнятні. Приміром, кілограм української курятини в роздрібній торгівлі можна купити за $ 2. Якщо нам вдасться налагодити поставки українського молока, то воно буде коштувати близько $ 1 за літр.

Чи є у Вас конкуренти − такі ж іракські компанії, які займаються транспортуванням української продукції у Вашу країну?
− Так, їх досить багато. Деякі займаються тим самим, що і ми, інші − поставками зернових, соняшникової олії. Але, наприклад, з Миронівським хлібопродуктом наша фірма працює довше всіх інших.

Якщо порівнювати філії Вашої компанії в Україні і Туреччині, де обсяги робіт більше?
− В Україні, хоча в Туреччині у нас три виробника. Після того, як ми почали ввозити в Ірак курятину від МХП, завдяки своїй якості та адекватній ціні, вона швидко заслужила симпатії іракських споживачів. Навіть потіснила продукцію з Бразилії, США та Туреччини.

Компанія Hesinyani Co. прийшла в Україну в 2009 р. — саме у розпал світової економічної кризи. Не боялися ризикувати?
− Зовсім ні. Адже ми займаємося експортом товару. А вивозити товар з України тоді було якраз вигідно, бо в кризу виробники (навіть великі) шукають додаткові ринки збуту своєї продукції і з задоволенням працюють із закордонними постачальниками за валюту. Те саме відбувається і зараз. Тому наша компанія в нинішній кризовий час почувається в Україні досить комфортно.

В останні роки в Україні все частіше піднімається питання про вихід українських виробників продуктів харчування на ринки Близького Сходу. Втрата ринків Митного Союзу, зокрема Російської Федерації, ще більше актуалізували це питання. Яку частку займають продукти харчування українського походження на Близькому Сході зараз? Які держави регіону, крім Іраку, їх закуповують?
− Українські продукти активно закуповуються сімома країнами. Якщо говорити в процентному співвідношенні − вони займають близько 30% від загальної кількості імпорту в країнах Близького Сходу. Це чимала частка, притому, що почали завозити їх у цей регіон не більше шести років тому, коли в Україні почалася економічна криза і з’явилася потреба в інших ринках збуту.

Які саме продукти ввозяться в країни близькосхідного регіону?
− Ще не так давно українські продукти не сприймалися: вважалося, що вони заражені радіацією (зважаючи на аварію на Чорнобильській АЕС). Зараз з України ввозиться зерно різних видів, рослинне масло, борошно, продукція компаній «Рошен» і «АВК». До речі, у «Рошен» є представництва по всьому арабському світу. Я знаю, що йорданська компанія «Аль-Фарах» вже давно масштабно працює з «Миронівським хлібопродуктом». Держави Перської затоки (Кувейт, Бахрейн, ОАЕ) також збираються з ним співпрацювати. Група компаній «Ovostar Union» поставляє яйця в ОАЕ, одеська фірма «Пальміра-плюс» − корми для тварин. Єгипет і Лівія взагалі масово закуповують українські продукти. До речі, Йорданія та Єгипет вже не перший рік працюють з українською компанією «Терра Фуд». Для інших же близькосхідних країн транспортування товарів з України є досить дорогим.

Які продукти можуть з’явитися на ринках регіону найближчим часом?
− Цей регіон не відчуває нестачі у великих виробниках. Але будь-який український товар, якщо він натуральний, якісний, досить дешевий і його доставка недорога, є цілком конкурентоспроможним.

Які перспективи для зростання присутності продуктів харчування з України в близькосхідному регіоні Ви бачите? Чи ринок уже заповнений для українських виробників?
− Перспективи дуже позитивні. Українські продукти харчування досить добре себе зарекомендували на ринку країн Близького Сходу (за смаковими якостями і зручністю упаковки). Природно, для нових українських продуктів будуть потрібні чималі витрати на рекламу, але позитивний результат не змусить себе чекати.

Чи були якісь недомовки з партнерами по бізнесу за час перебування в Україні?
− Проблеми є, і Посольство Іраку в Україні про них поінформоване. На жаль, навіть великі українські виробники (з гучними іменами) не мають належного досвіду у роботі з закордонними партнерами. Коли ми підписуємо контракт з тією чи іншою фірмою, відразу обговорюється вид поставленого товару, його кількість і вартість. Наша компанія отримує накладну, згідно з якою і оплачується рахунок. За міжнародними бізнес-правилами, якщо договір підписаний двома сторонами і гроші вже перераховані на рахунок партнера, значить, він вступив у дію. На жаль, у Вашій країні рідко трапляються компанії, які дотримуються ноти закону і чесного бізнесу.

У Вас є конкретні аргументи?
− Так. Наприклад, якщо після покупки ми не забираємо товар протягом декількох днів, або виробник не доставив товар у домовлений термін, українська сторона може анулювати наш договір, незважаючи на внесену вже оплату.

З якими ще неприємними робочими моментами доводилося стикатися в Україні?
− Часто співробітники великих українських компаній недостатньо добре вивчають ринок: у них немає реального розуміння ціни, вони не вникають у тенденції світового ринку, перш ніж запропонувати клієнтові свій товар. Просто виставляють завищені ціни на продукцію, у той час як для ринку це невиправдана вартість.

Довідка:
Джасім Фавуаз Зайдан зайнявся імпортом продуктів харчування з арабських країн в Україні в 1996 р. З 2008 р. експортує українські товари до країн Близького Сходу. На сьогодні є представником іракської фірми «Хесеньяні» в Україні.

23.12.2015

Оцініть статтю: