Іслам в Україні - медресе

Мечеті Криму в «Книзі подорожей» Евлія Челебі. Частина друга

О. Степанченко — Fri, 02 Jun 2017 07:39:03 +0000

У XVII столітті Крим був типовою східною країною з прекрасними палацами, садами, лазнями, мечетями і караван-сараями. Вулиці Кафи, Гьозлева і Бахчисарая були заповнені купцями в яскравих каптанах з шовкових тканин, придворними кримського хана, підперезаними вишитими золотом поясами (їпішлі к’ушак), обробленими срібними пряжками (к’ушак башли), і грізними яничарами у високих головних уборах бьорк (юскюф).

Евлія Челебі відчував себе в Криму майже як вдома. Він із захопленням описував різноманітну природу півострова, не забуваючи при цьому розповідати про мечеті, медресе, мавзолеї і кладовища. Згадуючи про селище Кади-кой у передмісті Балаклави, мандрівник звернув увагу на 4-пролітний міст через річку Казакли-Озен, збудований Сефер Газі-агою, візиром Мухаммеда Гірей-хана та Іслама Гірей-хана.

«На одній з гребель стоїть місце молитви, а над її міхрабом чітким почерком написаний такий таріх. Бейт місця молитви Сефера-аги, візира Мухаммеда Гірей-хана: Сефер Газі-аги, великого, як Асаф. Великодушністю побудований цей міст. Нехай дарує Аллаг йому здійснення бажань завжди. Нехай буде таріхом: Нехай погодиться Аллаг Благий! Рік 1068 (1657/58)».

Після Балаклави Челебі разом з супутниками відвідав фортецю Мангуп. У ранньому середньовіччі Мангуп був столицею готського князівства Феодоро, тісно пов’язаного історією, культурою і релігією з Візантією. У 1475 році, після піврічної облоги, фортеця була взята штурмом османськими військами, в якій турки побудували мечеть. У «Книзі подорожей» Евлія Челебі передає таріх про те, хто і коли збудував її в Мангупі.

«Володар чесноти — султан Баязид.
Побудував тут цю мечеть.
Її, яка зазнала руйнування за волею долі,
Побачив скарбник Мехмед-ага.
За згодою Всевишнього Бога
Він відбудував і повернув до життя мечеть.
Нехай буде таріхом для тих, хто поклоняється:
Нехай погодиться за безмірної милості Своїй з цим Аллаг!».

Після завоювання османами Мангупа основним населенням міста-фортеці стали караїми. За часів Челебі в місті було 7 караїмських кварталів і близько 1000 будинків. Мусульманське населення було невелике і займало один квартал. Крім того, у фортеці був гарнізон османських військ. На думку Челебі, фортеця Мангуп була найкращою фортецею в світі завдяки комплексу печер, в яких кримські татари зберігали скарби свого народу. Поєднання штучних і природних укріплень робили її практично невразливою.

На шляху до Бахчисарая, столиці Кримського ханства, Евлія відвідав Салачик. До 1532 року це містечко було резиденцією перших ханів Криму, але вже за часів Челебі воно занепало. Від мечетей, що існували раніше, медресе і лазень до 1666 року збереглося тільки медресе Менглі Гірея. Над його входом був висічений такий напис: «Наказав побудувати це медресе з допомогою Аллага, володаря щедрості, Менглі Гірей-хан, син Ель-Хаджі Гірей-хана, тож нехай зробить Аллаг його царювання вічним». У написі йдеться про знаменитого Зинджирли-медресе, що збереглося до наших днів.

Варто зазначити, що подорож до Криму дала поштовх розквіту поетичного таланту Челебі. Перебуваючи в Салачику разом з казіаскером Муртазою Алі-ефенді, Евлія відвідав ханський сад Ашлама. «Це такий прекрасний сад, в якому, як в райському саду-гулістані, з кінця в кінець протікає дзюркотлива вода, затримується біля палаців, які розташовані у кутах саду. Кожен з вельмишановних ханів у різних частинах саду побудував різноманітні позолочені та розписні чудові палаци і павільйони, альтанки, як ніби зроблені з китайського фарфору. І є там різні басейни, фонтани і палаци-хавернаки, такі, що якщо на них подивиться володар знань в архітектурі, він прикладе палець до вуст, й ум його буде вражений. Різних плодових дерев, які там ростуть, немає ніде більше не тільки в Криму, але і в будь-якій країні… Тисячі видів квітів з чудовим запахом, надіслані в подарунок ханам, наповнюють дихання ароматом».

Найбільшу увагу Евлія Челебі у своїй кримській подорожі приділив Бахчисараю. Його описання кримських мечетей не має аналогів в літературі того часу. За словами мандрівника, в 1666 році в місті було 24 мечеті і молитовні будинки. На території ханського палацу знаходилося дві з них.

Головною мечеттю міста була Соборна мечеть Сахіб-Гірея. «Її стіни міцно складені з каменю. Це старої конструкції дім Аллага з куполом, критим дранкою, [що стирчить, як голки] їжака. Оскільки мечеть ця побудована на кошти, отримані від священної війни, в ній панує піднесений дух… У цій древній мечеті від киблових дверей до міхраба в довжину — 110 аяків, а в ширину вона — 70 аяків. При ній є 70 прислужників. Усередині мечеті на 20-ти високих дубових стовпах — стельова балка, а над нею — звичайна стеля старої побудови. Праворуч знаходиться місце поклоніння сім’ї славетних ханів. Над цим високим місцем висять різноманітні срібні свічники і підвіски. А [зовнішнього] хараму у цієї мечеті немає, тому що перед кибловими дверима тече річка Чурук-су. У мечеті є киблові двері, ханські двері, один низький, старої архітектури, мінарет».

Після поїздки Кримом Челебі вирушив у подорож на Кубань, щоб через рік знову повернутися на півострів як супровідник Ак Ахмеда-паші, кафіно-азовського каймакама.

На завершення варто сказати, що «Книга подорожей» Евлія Челебі в Османській імперії не була особливо популярною. Його оповіді сприймалися як казки на теми історії та географії, приблизно як «1000 і одна ніч». У XVIII і XIX століттях окремі частини записок Челебі виявилися розкиданими бібліотеками різних країн. Уважне вивчення творчої спадщини видатного османського мандрівника призвело до розуміння того, що його робота є найважливішим, а часом і єдиним джерелом інформації про події середини XVII століття. Це повною мірою стосується також України і Криму.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»

02.06.2017

Оцініть статтю:

Теги:

історія Ісламу в Україні

Україна

Крим

Евлія Челебі

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Фрагменти історії Ісламу в Криму: загадка Гьозлевського текіє

editor — Wed, 25 Nov 2015 15:24:06 +0000

Суфізм − містична течія, яке в різні періоди історії отримувала в Ісламі різні оцінки: від схвалення до заборони. Однак вона мала місце і в історії Ісламу в Україні, зокрема в Криму. Збереглися пам’ятки, що стали визначними місцями, які допомагають краще пізнати і зрозуміти минуле півострова, а завдяки цьому − краще усвідомити і його сьогодення.

Настала черга познайомитися з найзагадковішою з пам’яток ханського Гьозлева: суфійським текіє. Його непогано збережена будівля, що межує з руїнами мечеті і мінарету, знаходиться трохи північно-східніше відновлених міських воріт Одун-Базар − тобто за межами колишньої фортеці, при головному в’їзді в неї. Сьогодні текіє серед основних євпаторійських пам’яток, до його відвідує безліч людей, але при цьому відомо про нього надзвичайно мало. Що можна розповісти про цю неординарну пам’ятку, подібної якій не збереглося більше в жодному місті Криму?

Про загадку Гьозлевського текіє пише дослідник Олекса Гайворонський, а опублікувало роботу видання Авдет.

Найяскравіше враження гостя, який вперше переступив поріг напівтемного залу текіє, це дивовижний звуковий ефект. Нічого не підозрюючи, турист бродить залом, вголос ділячись враженнями з супутниками, але, вступивши під центр купола, ледь не присідає від несподіванки, коли зверху його накриває посилений відгомін власного голосу. Секрет в тому, що в стінах будівлі вмуровано голосники: особливі керамічні посудини, що виконують роль резонаторів. Вони тут не випадково: адже однією з головних функцій просторого залу в минулому було проведення «сема» − ритуального танцю суфіїв, який супроводжувався «зікром» − безперервним розспівним повторенням молитовних фраз. Посилені резонаторами голоси отримували неземне, надприродне звучання, що разом з швидким обертанням в танці допомагало учасникам увійти в змінений стан свідомості (транс, екстаз), а він і вважався першою сходинкою до містичних осяянь, яких шукали суфії.

По периметру залу, з усіх чотирьох сторін, розташовані входи в крихітні келії, де суфії відпочивали після своїх виснажливих бдінь або молилися на самоті. Усього таких келій дев’ятнадцять, з яких сім − подвійні.

Суфійські езотеричні вчення про шляхи осягнення вищої істини є більш цікавими для філософів і релігієзнавців, ніж для істориків, тому я торкнуся коротенько лише одного аспекту: місця суфізму в суспільному житті Кримського ханства, − пише Олекса Гайворонський. − Воно без перебільшення було величезним: бо й саме вчення Ісламу прийшло в Крим в ординські часи головним чином через анатолійських і бухарських суфіїв. Суфієм, приміром, був шейх, який навернув в Іслам Берке − першого золотоординського хана-мусульманина; суфійським за походженням був культ шанування перших кримських азізів: Малік-Аштера, Газі-Мансура, Кемаль-ата, Сари-Салтука та інших; чотири головні суфійські обителі Криму (текіє в селах Кача, Колеч, Чуюнчі та Еділер) були не менш значимими центрами впливу на державне життя, ніж резиденції чотирьох шляхетних бейських родів, і шанобливо йменувалися «чотирма стовпами державного трону». До суфійських співтовариств належав ціла низка кримських ханів, суфійської символікою була пройнята кримськотатарська придворна та народна поезія, і цей список можна продовжувати ще довго…

Суфіїв неправильно уявляти лише як ченців-аскетів, що живуть у злиднях, живляться милостинями і нескінченними молитвами. Хоча щодо деяких суфійських тарикатів (спільнот) це було правдою, але суфізм мав й іншу подобу. Деякі тарикати складалися з успішних торговців і навіть воїнів. Найяскравіші приклади за межами Криму − це тарикат Бекташи, «колективними членами» якого традиційно були османські яничари, а також суфійські держави 19 століття: Чечня за імама Шаміле і Судан за Аль-Махді, які люто й успішно боролися з колоніальною владою.

Щодо Криму відомостей збереглося небагато, але відомо, наприклад, що саме за зразком суфійських товариств у Криму, як і в Туреччині, будувалися цеху ремісників. Кожне співтовариство майстрів (шевців, пекарів, ювелірів і багатьох десятків інших професій) мало свого «піра» (святого покровителя − найчастіше з-серед янголів, стародавніх пророків або наближених пророка Мухаммада), шейха і кетхуда (устабаши) − духовного та громадянського начальників, а також власні піснеспіви, особливі ритуали вступу в цех, вибори начальника цеху та інші церемонії містичного характеру.

Ще в 19 столітті в Бахчисараї раз на 20 років проходили складні, урочисті обряди посвячення підмайстрів у майстри. Успіх будь-якого цеху повністю залежав від дотримання його членами ремісничих стандартів, загальної стратегії на ринку та нерозголошення конкурентам секретів майстерності, а кращою гарантією цього була кругова порука священних клятв. Як не дивно, ця система мала спільне походження з європейським масонством − адже відомо, що і середньовічні масонські ложі в Європі (що перетворилися в клуби впливових багатіїв лише в пізній час) спочатку зародилися саме як спільноти майстрів, які відстоювали свої інтереси перед державною владою.

Словом, суфізм в Криму не був долею лише диваків-мрійників, але й був реальною політичною силою, що мала стосунок не стільки до містики та езотерики, скільки до самоорганізації суспільства. Відповідно, і суфійські текіє будувалися не тільки для усамітнення в піднесених мріях, а й виконували важливі соціальні функції: при них створювалися школи для дітей, готелі для бідних, кухні для жебраків і навіть лікарні − адже кругова молитва дервішів над хворими (підкріплена, звичайно, відповідними зіллям і процедурами з арсеналу Авіценни) вважалася правильним засобом зцілення.

Сьогодні, на жаль, вже невідомо, яку з цих функцій виконувало Гьозлевське текіє: про життя в ньому взагалі збереглося надзвичайно мало відомостей. Не з’ясоване навіть те, коли воно було побудовано і до якого тарикату належало.

Якщо судити за зовнішнім виглядом неоштукатуреної кубічної будівлі зі скошеними кутами і галереями келій по периметру, то знавцеві кримськотатарської архітектури воно швидше нагадає найдавніші мусульманські пам’ятники півострова 14−15 століть: ординські мечеті Ескі-Сарая, Карагоз і Колеча, дюрбе Ахмед-бея і Ескі-Дюрбе в Бахчисараї (де купол теж оснащений голосниками).

Евлія Челебі, який завжди виручав нас у спробах реконструювати вигляд кримських міст в ханський час, згадує про три текіє в Гьозлеві, особливо відзначаючи серед них велелюдне та упорядковане текіє Ахмеда-ефенді з Колеча. Але з його тексту важко зрозуміти, пише він про те ж текіє, про яке йдеться тут, чи про якусь іншу споруду.

У ханських реєстрах 1696 р. є згадка про міський маал (квартал) Шукурулла-ефенді з уточненням: «за межами фортеці». Мечеть з такою ж назвою (і якраз за межами колишньої фортеці) існує в місті понині: це її руїни стоять майже впритул до стін текіє. Мечеть Шукурулла−ефенді була частиною цілого культового комплексу, що містив, разом з мечеттю і текіє, також і медресе. Евлія в 1666 році згадував про два медресе в місті. Реєстри кінця 17 століття уточнюють їх назви − медресе Менглі Герай-хана і медресе Іслям-Герай-хана, а також додають до їх ще й третє: медресе Хаджі-Абдулла-ефенді. Яке з них розташовувалося при текіє? Імена Ахмеда-ефенді та Абдулла-ефенді звучать трохи схоже, але я сумніваюся, що Евлія міг переплутати їх. Вже швидше поруч з нашим текіє можна уявити медресе Менглі Герая: аргументами цьому можуть бути й архаїчний вигляд текіє, і його планування, яке, як уже давно відзначили дослідники, має спільні риси з плануванням знаменитого Зинджирли-медресе, вибудуваного Менглі Гераєм на початку 16 століття.

Що ж говорить про це археологія, як вона допомагає вирішити питання про дату заснування медресе? У 1990-х роках в текіє і навколо нього були проведені розкопки. З’ясувавши чергування кам’яних кладок і пластів будівельних відвалів під землею, вчені відновили таку картину.

Першим серед тутешніх будівель був зведений мінарет. Потім до нього прибудували мечеть, але не ту, яку ми сьогодні бачимо у дворі в жахливому стані, а більш ранню (на якомусь етапі вона була зруйнована, і на залишках її стін була вибудувана нинішня мечеть Шукурулла-ефенді). А вже після того майже впритул до мечеті спорудили текіє, кут якого «поховав» під собою будівельне сміття, що з’явилося під час зведення старої мечеті.

Вивчивши ці дані, археологи прийшли до висновку, що стара мечеть з мінаретом були побудовані в 17 столітті, а текіє − в 18-му. У Криму буквально одиниці фахівців, які вміють відрізнити без додаткових підказок кримськотатарську кладку 16 століття від кладки 18 століття, але в цьому випадку така підказка знайшлася: під час розкопок було знайдено кілька монет, найстаріша з яких належала до 1757 р. (причому, на подив, монета виявилася російською). Мабуть на цій підставі археологи і зробили свій висновок про пізнє спорудження текіє. Але випадкові знахідки монет ще не є головним аргументом: набагато більше означаються аналогії та історичний контекст.

Близькі аналогії між архітектурою текіє і найстарішими мусульманськими пам’ятками Криму вже давно відзначалися фахівцями (і я додам ще одну: як і Шукурулла-ефенді, нинішня сімферопольська Кебір-Джамі теж зведена на залишках стін зруйнованої Білої Мечеті, збудованої ще за Менглі Герая). А історичний контекст нагадує, що і 17, і 18 століття були далеко не кращим часом для облаштування нових великих культових комплексів поза міськими стінами. Адже в першій половині 17 століття «зовнішні» міські квартали не раз піддавалися нападам запорізьких козаків і були щонайменше двічі спалені ними, а в першій половині 18 століття місто було повністю зруйноване військами царського фельдмаршала Мініха, після чого відновлювалося цілих двадцять років. Цілком можливо, що під час цих відновлювальних робіт і могла з’явитися нова будівля Шукурулла-ефенді на руїнах старої мечеті. Але що стосується текіє, то (до виявлення нових документальних відомостей) я б відніс його до спадщини Менглі Герая, до 16 століття − тим більше, що і вплив суфізму в ранні періоди історії ханства було куди сильнішим, ніж в пізні (коли в Османській імперії виникли тенденції до заборони суфійських громад).

Таким чином, не виключено, що суфійське текіє біля воріт Одун-Базар може бути найдавнішою зі збережених споруд ханського Гьозлева − навіть більш старим, ніж Ханська мечеть…

Як можна було переконатися, про історію будівлі вдалося з’ясувати не так-то й багато: Гьозлевське текіє потребує подальшого вивчення. Але цей ореол загадковості лише підсилює цінність і привабливість унікальної пам’ятки, чиє місце в міському ландшафті дуже помітне, а історія − абсолютно таємнича.

24.11.2015

Оцініть статтю:

Теги:

история Ислама в Украине

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Ще одна мусульманка в Києві стала знавцем Корану

editor — Tue, 27 Oct 2015 11:42:23 +0000

23 жовтня в Ісламському культурному центрі Києва привітали нову хафізу Нун Барахут. Вона стала ще однією випускницею гуртка вивчення Корану «Фірдаус», яка успішно завершила читання Священної Книги напам’ять відповідно до вимог хафс Бін Асіма.

За словами Нун Барахут, не тільки любов до читання Корану сприяла здачі іспиту на знання правил таджвіду, мусульманка таким чином змогла здійснити свою дитячу мрію.

«Колись давно ми з подружкою вирішили, що неодмінно станемо хафізами. Подруга досягла успіху в цьому раніше, а мені довелося відкласти навчання спочатку через вступ у медичний університет, потім було заміжжя, народження дітей, їх навчання, весілля, поява онуків… і все ж я відчувала, що в моєму житті не вистачає чогось важливого», − розповіла жінка.

Тому, коли при Ісламському культурному центрі Києва відкрився жіночий гурток вивчення Корану «Фірдаус», Нун Барахут записалася в нього однією з перших.

Урочистий захід, приурочений до цієї події, почався із завершення пані Барахут свого читання перед шейхом Хайдаром Аль-Хадж. На заході, крім мусульманок та інших постояльців центру, були присутні чоловік, а також дочки та онуки екзаменованої, які одні з перших привітали Нун з успішним завершенням курсу, повідомляє Альраід.

Тепер, маючи на руках сертифікат і здавши іспит на знання правил таджвіду, вона зможе сама навчати цьому виду читання.

Нагадаємо, що раніше Іслам в Україні вже повідомляв про жінок-хафізів, які отримали звання хранительок Корану.

26.10.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Доброта — якість, надлишок якої не шкодить

oksana — Fri, 17 Feb 2012 11:21:50 +0000

«Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий»
(Марк Твен)

17 лютого — День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day) — одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. Так би мовити, ще привід порадувати оточення.

Небагато людей у наш неспокійний час здатні на такий «подвиг», оскільки у стані втоми і роздратування від насущних турбот ми все частіше байдуже проходимо повз чужі проблеми, доки вони не торкнутися нас самих.

Добро — поняття моральності, яке означає навмисне, безкорисливе і щире прагнення до здійснення блага, корисної справи (наприклад, допомозі ближньому, а також незнайомій людині або, навіть, тваринному і рослинному світу).

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) говорив: «Прояв доброти до будь-якої живої істоти заслуговує нагороди» (Сахіх аль-Бухарі).

В Україні ця дата ще мало відома, проте минулого року в Сімферополі вже встигли пройти подібні акції, приурочені цій події, як «Епідемія доброти», «Листочки доброти», «Твори добро». Кримчани змогли привернути увагу мешканців міста до добрих справ і вчинків.

Але, оскільки така подія все ж ще залишається новою для нашої місцевості, пропоную декілька варіантів спонтанного прояву доброти.

Відвідайте батьків або подзвоніть їм. Навіть якщо ви щодня намагаєтесь підтримувати з ними теплі і шанобливі стосунки, не полінуйтеся ще раз сказати щирі слова любові і вдячності, викажіть вдячність за те, що вони є, за те, що роблять для вас. Вони у вас одні.

Подаруйте радість сиротам. Як давно ви були у дитячому будинку? Взагалі, ви були в гостях у дітей-сиріт? Якщо ні, то цей день - привід змінити ситуацію. Якщо ж у вас не вистачає коштів, щоб купити подарунки дітлахам, то відвезіть свої м'які іграшки або дитячі речі, які насправді вже не приносять користь, а ось дитбудинківським хлоп'ятам вони доставлять справжню радість. Та й сама присутність, увага і посмішка будуть кращими подарунками.

У Корані Всевишній Аллаг велів здійснювати благодіяння до батьків і сиріт: «Не поклоняйтеся нікому, окрім Аллага, робіть благодіяння батькам, рідним і сиротам» (Коран, 2:83).

Сплатіть за кого-небудь проїзд у громадському транспорті. Хоча квитки бувають досить дешеві, але літні, малозабезпечені і бездомні люди будуть приємно здивовані і невимовно раді, якщо ви сплатите їх проїзд. Або ж купіть скляночку чаю кондукторові. Тільки уявіть, як нелегко йому їздити одним і тим самим маршрутом з ранку до вечора, при цьому продавати проїзні квитки і лаятися з «зайцями».

Практично на кожній зупинці є ларьки з гарячими напоями. Принесіть кондукторові скляночку гарячого і ароматного напою і подивіться на його реакцію. Тільки не чекайте вдячності, робіть це від чистого серця і заради Всевишнього Аллага, адже Пророк (мир йому і благословення Аллага) учив: «Воістину, Аллаг любить (прояви) доброти у всьому» (аль-Бухарі).

Поступіться комусь чергою. Якщо вам не вистачає сабр (терпіння), можете попрацювати над усуненням шкідливої риси вдачі у день доброти. Поступіться своїм місцем у черзі тому, хто стоїть за вами. Це може бути домогосподарка в супермаркеті або водій, який заправляє машину на тій же заправці, або студент, що поспішає на зайняття. Прагніть задовольняти потребу людей, вселяйте у них радість.

Кажіть близьким компліменти. Зробіть компліменти цього дня хоча б трьом людям. Повірте, ви поліпшите їх настрій не лише на сьогодні, але й на цілий тиждень. А вони, у свою чергу, поліпшать його комусь ще. Намагайтеся першими проявляти добро й отримаєте винагороду від Всевишнього Аллага, що дорівнюватиме тій, яку здобуде той, що послідував вашому доброму слову.

Всевишній говорить у сурі «Землетрус»: «Хто б не вчинив добро — [хоча б] на вагу порошинки, він здобуде [винагороду Всевишнього за] нього» (Коран, 99:7).

Віднесіть бездомним повноцінний обід. Якось, після однієї битви, до божого Посланця (мир йому і благословення Аллага) привели декількох полонених-немусульман. У цей час до Мухаммеда (мир йому і благословення Аллага) з'явився ангел Джабраїл і з приводу одного з них мовив: «О, Мухаммед! Господь твій вітає тебе і передав, що цей полонений годує бідняків, виявляє гостинність людям і терпить труднощі». Звертаючись до полоненого, божий Посланець (мир йому і благословення Аллага) повторив йому слова ангела Джабраїла і промовив: «Завдяки цій похвальній поведінці, ти вільний!» «Хіба і твій Господь цінує подібні якості?» — запитав полонений. «Так» — відповів Мухаммед (мир йому і благословення Аллага). Полонений, глибоко вражений такою особливою увагою Всевишнього, без жодного сумніву, сказав: «Немає Бога, окрім Аллага і Мухаммед — його посланець».

Таким чином він прийняв іслам і, звертаючись до Пророка (мир йому і благословення Аллага), промовив: «О посланець божий, присягаюсь Господом, що поклав на тебе посланницьку місію, відтепер я прийняв рішення більше колишнього допомагати бідним і розподілити серед них своє багатство».

Напевно у вашому дворі регулярно зустрічаються люди, які шукають залишки їжі в сміттєвих баках. Уявіть, як їм? Адже колись вони були такими ж, як ви. Просто щось у житті пішло не так. Залиште біля сміттєвого бака пакет з повноцінним обідом для цих людей.

Наслідуйте приклад нашого Пророка (мир йому і благословення Аллага) «поширюйте привітання, годуйте бідняків, підтримуйте родинні зв'язки і моліться ночами, коли люди сплять, — й увійдете до Раю з миром!» (Ібн Маджа).

День спонтанного прояву доброти допомагає зрозуміти, наскільки наші вчинки впливають на інших людей. Добрі справи «є заразними»: коли ми допомагаємо комусь, ця людина на знак вдячності надає допомогу комусь ще — йде ланцюгова реакція доброти.

Так давайте зробимо спонтанні прояви доброти нашою щоденною звичкою, і тоді світ обов'язково стане трохи добрішим! Спробуйте і ви побачите, що не в змозі будете вчинити щось погане.

Яка необхідна приправа до всього — доброта. Самі кращі якості без доброти нічого не варті, і самі гірші вади з нею легко прощаються. Доброта для душі те саме, що здоров'я для тіла: вона непомітна, коли володієш нею, і вона дає успіх у будь-якій справі.

Жинан РУБЧЕНКОВА

17.02.2012

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Москві видадуть повний каталог книг бібліотеки Зинджирли медресе

nourdeen — Thu, 11 Aug 2011 11:24:01 +0000

У Москві буде видано повний каталог книг бібліотеки знаменитої обителі мусульманської духовної освіти, одного з найдавніших університетів Східної Європи - Зинджирли медресе. Про це QHA повідомила завідувачка відділом археології середньовічного міста Бахчисарайського історико-культурного заповідника Аліє Ібрагімова.

Керівником проекту, що буде здійснено за фінансової підтримки Фонду підтримки та розвитку наукових і культурних програм імені Шихабуддіна Марджані (Фонд Марджані, Москва), є Аліє Ібрагімова.

Для роботи над каталогом було запрошено провідного ісламознавця, іраніста, кандидата філософських наук Павла Башаріна, історика, сходознавця Іллю Зайцева, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту сходознавства РАН Володимира Бобровникова.

Як зазначила Аліє Ібрагімова, зараз іде робота над рукописами і написанням атрибутики.

«Ми зараз займаємося обробкою рукописів для створення повного каталогу книг бібліотеки Зинджирли медресе. Це рукописні книги 14-18 століть. Кожен рукопис буде повністю атрибутований», - сказала вона.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

На території комплексу Зинджирли медресе проводяться нові розкопки

Перлині кримськотатарської освіти Зинджирли медресе - 510 років

11.08.2011

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Проводяться розкопки мечеті на території комплексу Зинджирли медресе

nourdeen — Wed, 10 Aug 2011 10:22:35 +0000

Бахчисарайська археологічна експедиція на чолі з відомою вченим-археологом, завідувачкою відділу археології середньовічного міста Бахчисарайського історико-культурного заповідника Аліє Ібрагімовою почала роботу, спрямовану на дослідження мечеті 14-16 ст. і хамам (лазня) 15-17 ст., що були виявлені на території комплексу пам'яток національного значення — Зинджирли медресе і Дюрбе хана Хаджі-Гірая.

На даний момент ведуться роботи з демонтажу будівель, зведених у другій половині ХХ століття, що оточують мечеть.

Як розповіла Ібрагімова, під час попередніх досліджень мечеті було виявлено два рівні підлоги: кам'яна - нижча і вища - дерев'яна.

«Цілком можливо, що могла бути більш рання мечеть із кам'яно підлогою та пізніша мечеть із дерев'яною. Або могла бути просто якась перебудова чи ремонт. Що стосується однієї з мечетей, достовірно відомо за письмовими джерелами, що залишилися у спогадах турецького мандрівника Евлія Челебі, що ця мечеть перебудовувалася за часів Менглі Гірея», - розповіла археолог. Вона додала, що на західній стіні мечеті був напис, що засвідчував дату відвідування Менглі Гіреєм мечеті - 1508 рік нашого літочислення, проте вона на стінах мечеті не збереглася.

У ході попередніх розкопок також було виявлено основу мінбера (невелике підвищене місце в мечеті, на яке стає імам для проведення хутби/проповіді), яка, за припущеннями Аліє Ібрагімової, могла служити і мінаретом при даній мечеті, і місцем міхраба (молитовна ніша в стіні мечеті , звернена у бік Кібли).

Фінансування експедиції здійснюється за рахунок Бахчисарайського історико-культурного заповідника. За словами Ібрагімової, в перспективі до цих робіт обіцяє долучитися Турецька Республіка. З даного питання було зроблено офіційне звернення в Турецьке управління співробітництва та розвитку (TIKA), яке в свою чергу підтвердило свою готовність до участі в дослідницьких та реставраційних роботах даного археологічного об'єкта.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

На території комплексу Зинджирли медресе проводяться нові розкопки

Перлині кримськотатарської освіти Зинджирли медресе - 510 років

Про що розповість усипальня перших кримських ханів?

В Бахчисараї виявлені ханські поховання

Пам’ятник хану Гераю в Криму. Чом би й ні? Історія з проекцією на сучасність

Мечеті Криму

10.08.2011

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Муфтіят просить виконувати рішення Курултаю про виділення земель під мечеті і медресе

oksana — Mon, 30 May 2011 14:40:21 +0000

Духовне управління мусульман Криму просить голів міст, селищ і сіл Криму, а також мусульманських общин серйозніше віднестися до рішення Курултаю кримськотатарського народу, яке визначає оформлення земельних ділянок, виділених під будівництво мечетей і медресе, на муфтіят. Дане звернення, текст якого має у своєму розпорядженні інформагентство QHA, поширене прес-службою ДУМК.

«Всі земельні ділянки по Криму, що відводяться міськрадами, сільрадами, селищними радами і райдержадміністраціями для будівництва культових будівель (мечетей, медресе) і підсобних приміщень повинні оформлятися на Духовне управління мусульман Криму з подальшою передачею ДУМКом на баланс місцевих мусульманських общин», - сказано у зверненні муфтіяту.

У зв'язку з вищезазначеним, ДУМК просить віднестися до даної інформації відповідально й надалі дотримуватися виконання рішення Курултаю кримськотатарського народу від 5-6.12.2009 р.

«Всі рішення, раніше видані місцевими державними органами, та виконані проекти землеустрою з відведення земельних ділянок, оформлені, згідно цих рішень, на місцеві мусульманські общини, відкоректувати (переробити) на Духовне управління мусульман Криму», - зазначається у повідомленні.

Крім того додано, що земельні ділянки, що відводяться у постійне користування ДУМКу, на яких уже побудовані і діють мечеті, але не здані в експлуатацію, знаходяться у власності ДУМКу.

«Правоустановчі документи на ці мечеті будуть оформлені на ДУМК, і потім передані на баланс місцевих мусульманських общин», - уклали у Муфтіяті.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

ДУМК протидіятиме впливу релігійних сект, що експлуатують іслам

Муфтій Криму вимушений звільнити «інакомислячих» імамів, - думка політолога

ДУМК зайняв жорстку позицію щодо розбіжностей серед кримських мусульман

Е. Аблаєв: рішення Муфтіяту направлене на застереження мусульман від впливу різних релігійних течій

Рішення ДУМК не стосується обов'язкових релігійних заходів, - А. Ісмаілов

Віднині для проведення релігійних заходів у Криму потрібно отримати дозвіл ДУМК

30.05.2011

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В першому західнокримському медресе готуватимуть імамів для всього регіону

oksana — Mon, 11 Oct 2010 22:15:49 +0000

На базі медресе, що недавно відкрилося при Сакській міській мечеті у Західному Криму готуватимуть імамів, нестача яких є однією з головних проблем кримських мусульман. Про це інформагентству «е-Крим» повідомив імам міської мечеті Емір-Асан Умеров.

За його словами, в регіоні не вистачає достатньо кваліфікованих імамів, які моги б проводити служби в мечетях. З відкриттям Сакського медресе з'явилася можливість їх готувати.

Медресе в Саках стало першою мусульманською релігійною школою у Західному Криму, повідомляється на сайті Сакської міської ради.

Планується, що в медресе дітей навчать робити добро, жити у мирі і злагоді з людьми всіх національностей.

Згідно з повідомленням, недільна школа розрахована на двадцять чоловік. Окремо для хлопчиків і дівчаток створено два класи.

Крім того, в медресе є вчительська, кухня, їдальня, спальня і душова.

Діти, які живуть в Сакськом районі, зможуть залишатися у ньому й на ніч.

За матеріалами «е-Крим»

Посилання на тему:

В Саках урочисто відкрилося нове медресе

При Сакській мечеті відкривається медресе

12.10.2010

Оцініть статтю:

Теги:

Іслам у Криму

медресе

імам

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В Саках урочисто відкрилося нове медресе

oksana — Thu, 07 Oct 2010 14:44:15 +0000

28 вересня у місті Саки пройшла урочиста церемонія відкриття нового медресе при міській мечеті, будівництво якого було завершене при фінансовій підтримці меценатів із Туреччини. Про це повідомляється на офіційному сайті Духовного управління мусульман Криму.

Перше слово на заході було надане муфтію мусульман Криму хаджі Еміралі Аблаєву, який розповів про труднощі, з якими довелося зіткнутися при будівництві медресе і про те, наскільки радісним стало його відкриття. На завершення свого виступу він привітав усіх сакчан з цією знаменною подією.

Наступним виступив мер міста Саки Клюй О.В., який зауважив, що кримські татари, як і все населення в місті, живуть у мирі і злагоді, і що між міською владою та місцевим меджлісом і мусульманською громадою теплі, довірчі відносини. Він запевнив усіх присутніх, що й у майбутньому ця співпраця продовжиться й принесе свої плоди.

Імам сакського району Ебільусеїн ефенді Муратов, привітавши всіх присутніх з відкриттям медресе, пригадав, як у дні його дитинства не лише не дозволялося будівництво, а й руйнувалися діючі медресе, і зауважив, що сьогодні з'явилася прекрасна можливість для вивчення релігії Іслам підростаючим поколінням кримськотатарського народу.

Голова мусульманських громад сакського району Сеїтасан Асанов розповів про історію будівництва медресе й підкреслив, що в справу відкриття медресе великий вклад внесла міська влада.

«Закінчилося будівництво медресе», — сказав він, — «тепер наше завдання – учити в ньому наших дітей. Ми звертаємося до співвітчизників, що живуть у більш ніж 70-ти селах нашого регіону: відправляйте ваших дітей у медресе, хай вони навчаться основам нашої релігії й послужать на благо свого народу».

Виступаючи слідом, голова сакського регіонального меджлісу Зевджет Куртумеров та інші привітали всіх присутніх з відкриттям медресе, а відомий поет Шерьян Алі продекламував свій новий вірш, названий ним «Медресе».

Захід, що почався молитвою, був також завершений молитвою.

Після цього присутні зробили полуденний намаз, а потім усі охочі пройшлися по медресе й оглянули його кімнати.

Обладнане всім необхідним для навчання і розраховане на 20 учнів, нове сакське медресе справило на всіх відвідувачів незабутнє враження.

За матеріалами сайту ДУМК

Посилання на тему:

При Сакській мечеті відкривається медресе

07.10.2010

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

При Сакській мечеті відкривається медресе

oksana — Fri, 24 Sep 2010 12:33:56 +0000

При Сакській мечеті буде відкрито чоловіче медресе. Про це кореспондентові QHA повідомив член Сакського міського меджлісу Ельвіс Аблаєв.

За його інформацією, урочисте відкриття медресе відбудеться у вівторок, 28 вересня о 12.00. Планується, що в церемонії відкриття візьме участь Муфтій мусульман Криму хаджі Еміралі Аблаєв.

За повідомленням Ельвіса Аблаєва, при мечеті буде сформований один клас, у якому навчатимуться 20 чоловік.

«Хлопці житимуть на території медресе, ходитимуть в одну із загальноосвітніх шкіл міста. І після школи вони 2 години вивчатимуть Коран», - розповів він.

Крім того, він повідомив, що оголошується набір юнаків у медресе віком від 8-ми років і старше.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

ДУМК нагородив кращих учнів кримських медресе

У Криму знову будуть хафізи!

Вище медресе Хафізів відроджує традицію вивчення Корану в Криму

Медресе у м. Старий Крим відкриється 28 жовтня

24.09.2010

Оцініть статтю:

Теги:

Іслам у Криму

медресе

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь