Іслам в Україні - Ліван

Україна евакуювала з Лівану ще 25 своїх громадян

editor — Wed, 11 Sep 2024 11:23:31 +0000

Україна успішно евакуювала з Лівану ще одну групу з 25 українських громадян й одного громадянина Чехії. Цьому сприяли Міністерство закордонних справ та Головне управління розвідки Міноборони.

Про це повідомив речник МЗС Георгій Тихий.

Вдалося вивезти 11 дітей та 15 дорослих. Група вже прибула до Польщі, там евакуйовані отримують усю необхідну допомогу, потім вони прямуватимуть до України.

Як зауважили у ГУР МО, місію провели за дорученням президента Володимира Зеленського. Варто нагадати, що раніше Україні вдалося вивезти з Лівану ще 30 своїх громадян.

У МЗС наголосили, що одним із пріоритетів України завжди була і буде безпека її громадян, зокрема й за кордоном. Україна продовжить надавати допомогу своїм громадянам у Лівані. Посольство країни залишається на зв'язку з тими, хто має намір виїхати та шукає додаткові варіанти евакуації.

05.09.2024

Оцініть статтю:

Теги:

Ліван

близькосхідний конфлікт

евакуація

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Президента Лівану просять з’ясувати обставини заходу в Триполі сирійського судна з викраденим в України збіжжям

editor — Mon, 01 Aug 2022 10:48:11 +0000

Посол України в Лівані Ігор Осташ 28 липня зустрівся з президентом Лівану Мішелем Ауном. Посол звернув увагу голови держави на факт заходження 27 липня в морський порт Триполі сирійського судна, завантаженого в порту Феодосія (Автономна Республіка Крим, окупована Російською Федерацією) ячменем, вивезеним з загарбаних українських територій. Висловлено прохання вжити заходів для з’ясування обставин його перебування в ліванських територіальних водах.

Про це повідомляє фейсбук-сторінка посольства:

«На зустрічі обговорені питання постачання української пшениці на ліванський ринок. Підкреслено, що, незважаючи на воєнні дії з боку російського агресора, наша країна залишатиметься надійним партнером Лівану й забезпечуватиме його продовольчу безпеку. Посол звернув увагу Президента на факт заходження 27.07.2022 в морський порт Триполі сирійського судна, завантаженого в порту Феодосія ячменем, вивезеним з окупованих територій. Висловлено прохання вжити заходів для з’ясування обставин його перебування в ліванських територіальних водах. Також підкреслено, що зазначений факт може завдати шкоди двостороннім відносинам. Президента було ознайомлено з розвитком військової ситуації на півдні та сході країни».

Нагадаємо, 30 червня Міністерство закордонних справ України оприлюднило Заяву щодо розриву дипломатичних відносин із Сирійською Арабською Республікою без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. Українська сторона також розпочинає процедуру запровадження торговельного ембарго щодо Сирії, а також накладення інших санкцій щодо сирійських юридичних та фізичних осіб. Заява стала реакцією на рішення Сирійської Арабської Республіки визнати «незалежність» окупованих РФ частин Донецької та Луганської областей України.

01.08.2022

Оцініть статтю:

Теги:

Посольство України в Лівані

Ліван

окуповані території

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Викладачка арабської зі Львова: У Лівані потрібно бодай раз у житті побувати

editor — Mon, 03 Aug 2020 16:09:47 +0000

Викладачка арабської мови у львівському Ісламському культурному центрі Ліда Базіляк не лише навчає розмовляти, читати і писати арабською і розуміти цю мову — вона прагне розповідати і своїм учням на заняттях, і чисельній аудиторії соціальних мереж про країни арабського світу, їхні історію і сучасність, традиції і культуру. Крім того, вона намагається спростувати сформовані в українському суспільстві стереотипи й упередження щодо звичаїв і менталітету мешканців чи вихідців з цих країн.

В одному зі своїх дописів пані Ліда розповідає про Ліван — державу аль-Джумхуріййа аль-Любнаніййа, що розташована на Близькому Сході, у гористій місцевості на східному березі Середземного моря, а також про Український Ліван — і не лише про фільм з такою назвою, про спільноту наших співвітчизників, що нині живе в Лівані, а й про ті зв’язки, які здавна поєднують нашу країну і Ліванську Республіку.

Тож разом з Лідою Базіляк шукаємо відповідь на запитання: «А що ми знаємо про Ліван?» і дізнаємося цікаві факти щодо цієї країни.

«Часто можна почути щось на кшталт «Ліван — це Лівія?», «війна, араби, мусульмани», ба більше «терористи», «ти їдеш до Лівану?! Ти ж дівчина? Вкрадуть!!!». Це декілька найяскравіших прикладів, які мені доводилося чути, хоча список можна доповнювати стереотипними твердженнями, що стосуються усіх арабських країн.

Ліван — це поєднання непоєднуваного. Невеличка країна Леванту, яка вабить своїм колоритом. Перш за все, для мене, це країна контрастів, де за декілька хвилин можна побачити Фінікію, період панування ассирійців, вавилонян, греків, арабів, а також вплив Римської та Османської імперій. Це багатоконфесійна держава, де проживають християни і мусульмани різних течій.

А тепер поговорімо про фільм Український Ліван. Як це Ліван та ще й український? До чого тут Україна?

Одним із найстаріших міст у світі вважається Біблос або, як його ще називають, Джубейль. Саме тут були віднайдені перші пам’ятки фінікійської писемності, яка стала основою для арабського й українського письма.

Ліванський кедр. Він усюди. На прапорі, на монетах, на паперових купюрах. Це символ Лівану. Але чому саме він, адже й інші види кедрів існують, хіба ні? Ліванські кедри згадуються шумерами у «Епосі про Гільгамеша», а також у Біблії. Деяким деревам понад 2000 років. Тільки уявіть собі…

Ліван — центр християнства. Тут зосереджена велика кількість історичних і біблійних міст та місць. Тир (Сур), Сидон (Сайда), де відбулася зустріч Св. Петра і Св. Павла, Захлє, Тріполі (не столиця Лівії) та інші.

Окреме місце у цьому списку потрібно виділити Баальбеку. Місто-загадка, місто сонця, Геліополіс або Іліополь. Тут, біля підніжжя Антилівану на висоті понад 1100 м, Олександр Македонський звів величне місто. Цікавим є те, що у храмовому комплексі був збудований храм Венери, що згодом став християнською церквою Св. Варвари, мощі якої нині знаходяться у Володимирському соборі в Києві.

Що ж об’єднує Ліван та Україну? На перший погляд — це зовсім різні країни, але у яких є багато чого спільного.

Короткий екскурс в історію:

У свій час Ліваном подорожував Василь Григорович Барський, який детально описує незвідану тоді країну.

Ліван відвідував Микола Гоголь. А вже у 1900 р. у журналі «Любнан» («Ліван») вийде друком «Тарас Бульба» арабською мовою.

Агатангел Кримський і його «Бейрутські оповідання» і «Пальмове гілля». І, до речі, переклади арабською мовою здійснив перекладач Імадеддін Раеф.

Михайло Чайковський (Мехмет Садик-паша) і його син Владислав Чайковський (Муззафар-паша), який з 1902 по 1907 р. був мутасаррифом (намісником) Лівану.

Михайло Нуайме — видатний ліванський письменник, знаний у всьому світі, який у віці 16-ти років приїхав на навчання до Полтави. Його переклад «Заповіту» Тараса Шевченка арабською мовою вважається найбільш досконалим.

Лідія Липковська — відома українська оперна співачка і професорка Ліванської академії мистецтв у Бейруті.

Сьогодні українська громада у Лівані є доволі чисельною. Також великою є діаспора ліванців в Україні. Поширенню позитивного іміджу України в Лівані сприяють зокрема сім’я Жарамані, а саме Ірина Висота — очільниця Української громади в Лівані і її чоловік Зукан Жарамані — голова Клубу випускників ЗВО України в Лівані.

Тетяна Примак-Хурі — українська піаністка і дружина відомого ліванського композитора Гутафа Хурі.

Художниця-монументалістка Наталія Дзядик.

Скульптури Михайла Горлового, П’єра Карама, Василя Бика й інших лівано-українських скульпторів прикрашають міста Лівану.

Під враженнями від допрем’єрного перегляду «Українського Лівану», які неможливо жодними словами передати і в одному дописі описати, я щаслива, що мала нагоду побувати у цій країні і особисто познайомитися із людьми, які творять сучасну історію. Цей фільм — місток між двома країнами. Він, безумовно, ламає всі стереотипи та упереджене ставлення до Лівану.

Зусилля, які доклав і продовжує докладати Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ліванській Республіці Ігор Осташ, титанічна праця, патріотизм і невпинне бажання ознайомлювати ліванців з Україною і навпаки є безцінними.

Марина Гримич — письменниця і дружина Посла, яка разом із українською громадою організовує безліч різноманітних культурних заходів.

Дякую усій знімальній групі, а також режисерові фільму Станіславу Литвинову.

Завдяки проєкту Школа дипломатії: «Дипломатія на Близькому Сході», її організаторці Андріані Білій та Інституту Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці учасники школи почерпнули багато цінної інформації і відкрили для себе Ліван та й, мабуть, Україну з іншого боку», — йдеться в дописі Ліди Базіляк.

Як пише в постскиптумі пані Ліда, вона намагалася охопити найбільш цікаві моменти, що насправді є лишень невеличкою частинкою, й переконує користувачів — у Лівані потрібно бодай раз у житті побувати.

Про згаданий пані Лідою Базіляк фільм «Український Ліван» раніше писало видання «День», зазначаючи, що завдяки активній діяльності Посольства України у Лівані впродовж уже кількох років українська культура шириться закордонними просторами, завойовує близькосхідну публіку. У 2016, 2017 і 2018 роках у Лівані успішно пройшли три кінофестивалі, а IV кінофестиваль, який припав на початок 2020-го року, став — порівняно з попередніми — ще більш знаковим і пам’ятним, особливо у контексті українсько-ліванських дипломатичних відносин. 21 лютого в кінотеатрі ABC Verdun у Бейруті вперше презентовано українську документальну стрічку «Український Ліван»: автор — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані Ігор Осташ, режисер — Станіслав Литвинов, оператор — Михайло Шелест.

«Український Ліван» — фільм-історія про майже 2000-літню історію тісних зв’язків між, здавалося б, такими далекими — Україною та Ліваном, причорноморським і близькосхідним регіонами, слов’янами та арабами, православними і мусульманами.

Фільм-феномен, стрічка-відкриття, потужний інструмент в інформаційному полі, переконливий аргумент на політичній, дипломатичній арені.

03.08.2020

Оцініть статтю:

Теги:

арабська мова

викладання арабської мови

Ліван

«Український Ліван»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Лівані відбудеться фестиваль українського кіно

editor — Tue, 11 Feb 2020 15:34:36 +0000

Четвертий фестиваль українського кіно триватиме в Лівані 21 лютого — 4 березня.

Покази в рамках фестивалю відбудуться у таких містах: Бейрут, Сайда, Захла, Анфе.

Про це повідомляє Посольство України в Лівані на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук.

Офіційна церемонія відкриття фестивалю, яка відбудеться 21 лютого у Бейруті о 18:15, розпочнеться трансляцією знятого у 2019 році документального фільму посла України в Лівані Ігоря Осташа «Український Ліван».

«Посольство України в Лівані і Grand Cinemas з приємністю запрошують вас на перший показ фільму «Український Ліван», — йдеться в оголошенні.

11.02.2020

Оцініть статтю:

Теги:

українське кіно

Ліван

Бейрут

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Франкознавчу статтю Соломії Вівчар перекладено ліванським публіцистом Імадеддіном Раєфом для арабомовного читача

editor — Wed, 05 Sep 2018 20:53:52 +0000

Культурний міст між Україною і Ліваном стає все міцнішим. Стаття ст. наукової працівниці Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (більше відомого як “Дім Франка”), к.ф.н. Соломії Вівчар "Східні мотиви у збірках Івана Франка "Мій Ізмарагд" і "Давнє і нове", що її оприлюднив нещодавно сайт “Іслам в Україні”, зацікавила мусульманський світ - її перекладено арабською мовою. Автор перекладу - відомий ліванський журналіст, письменник та перекладач Імадеддін Раєф, що є першовідкривачем для арабомовного світу творів Івана Франка і Агатангела Кримського на арабську.

Переклад статті арабською розміщено на сайті “Цивілізаційний діалог”.

Імадеддін Раєф пояснив нашому кореспонденту, що він намагається відстежувати публікації як в українській, так і в світовій пресі, які торкаються теми діалогу культур - зокрема, літератури України й арабського світу:

Протягом останніх двох років я намагаюся читати всі матеріали, які пов'язують між собою Україну та арабський світ в сфері

літератури. Знаходжу багато цікавого для себе, і перекладаю на арабський те, що (на мій погляд) буде цікавим й арабським читачам - і Іван Франко, його творчість та особистість стали неабияк відомими у арабських читачів в минулому році.

Видання, де оприлюднено переклад статті - щоденна електронна газета “Аль-хівар Аль-Муртамаддін” (Цивілізаційний Діалог) є, як стверджує Імадеддін Раєф, дуже популярною в арабському світі:

Її читають її близько трьох мільйонів осіб. Випускає її одна громадська демократична організація в Данії під тією ж самою назвою - “Цивіліззаційний Діалог”. Я пишу статті в цій газеті вже з 2008 р., в тому числі - й про українську літературу. Я переконаний, що статтю пані Соломії "Східні мотиви у збірках Івана Франка "Мій Ізмарагд" і " Давнє і нове", треба було перекласти на арабську і зробив це. Іван Франко - великий мислитель, що дістав і включив до своїх віршів з арабських текстів думки, що служать усьому людству, а Соломія дуже чітко і розумно визначила ті мотиви в своїй статті. Я подумав, , що не можна пройти повз після того як я прочитав її - й зрозумів, що ця стаття потрібна арабському читачеві

Як розповіла кореспонденту видання “Іслам в Україні” Соломія Вівчар, з Імадеддіном Раєфом вона співпраціює вже не вперше:

Наша співпраця почалася, коли Імадеддін Раєф працював над перекладом ліричної драми "Зів"яле листя" - збірки

інтимної лірики, що належить перу Івана. Франка. Я консультувала перекладача і допомагала йому з літературними і науковими розвідками про цю збірку. Те, що пан Імадеддін переклав статтю - стало для мене дуже приємною несподіванкою, дізналася я про це, коли він запитав дозволу на оприлюднення - звичайно ж, я дозволила!

Соломія Вівчар зазначає, що це перша публікація науково-популярної статті про творчість Івана Франка арабською:

Це вперше дослідження про Франка перекладають арабською мовою. Адже про українських класиків арабомовний світ майже

нічого не знає. І от Імадеддін Раєф переклав не лише художній твір Івана Франка ("Зів"яле листя" - ред), а тепер ще й науково-популярну статтю. Будемо сподіватися, що з"являться ще нові переклади творів українських письменників і наукових розвідок про їх творчість.

Нагадаємо, відомий ліванський письменник, поет, журналіст та українознавець Імадеддін Раеф цьогоріч перебував в Україні, ставши учасником кількох заходів різного рівня. В столиці на «Книжковому арсеналі», у Львові в музеї «Дім Франка» та в Інституті франкознавства Львівського національного університету бейрутський гість зустрічався з українськими інтелектуалами, науковцями, студентською молоддю, яким не лише презентував свої переклади арабською творів Івана Франка та Агатангела Кримського, а й докладно розповідав про роботу над виданнями. Імадеддін Раеф також узяв участь в кількох радіопередачах та дав інтерв’ю різним виданням. Будучи в Києві, письменник не міг не відвідати й Ісламський культурний центр Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід», де мав зустріч з муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма» шейхом Саідом Ісмагіловим, головою правління ДУМУ «Умма» Олегом Гузіком, заступником голови ДУМУ «Умма» Іслямом Гімадутіним та директором Ісламського культурного центру доктором Ісмаілом Кади.

Також нагадаємо, на 61-му Бейрутському міжнародному арабському книжковому ярмарку 10 грудня 2017 року був представлений арабський переклад збірки творів великого українського письменника Івана Франка «Зів’яле листя», автором якого є відомий ліванський журналіст та українознавець Імадеддін Раеф.

Іллюстрація: Скріншот сайту з перекладом статті Соломії Вівчар арабською

05.09.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Лівані відбувся триденний Ukrainian festival in Douma

editor — Thu, 02 Aug 2018 22:13:35 +0000

У Лівані знайомилися з українською культурою і традиціями. Програма фестивалю Ukrainian festival in Douma, що тривав впродовж 27–29 липня та був ініційований Посольством України, була насиченою: українські майстрині проводили майстер-класи з вишивки, петриківського живопису та малюнку на камінні, було урочисто відкрито фотовиставку відомого ліванського фотографа Б. Лахуда «Дума-1985», глядачі ознайомилися з українським мультиплікаційним кіно, не обійшлося й без кулінарного шоу — гості з задоволенням смакували страви традиційної української кухні, було проведено парад вишиванок. Головною ж подією Українського фестивалю в Думі став гала-концерт українських артистів із запальними українськими та ліванськими піснями і танцями. Тож, як стверджують в українському посольстві, Український дім у Думі став культурним містком між дружніми українським та ліванським народами.

Як повідомила прес-служба української амбасади, свої танцювальні композиції презентували українсько-ліванські колективи «Зірка», «Український культурний центр», Spring Hills. На сцені пролунали пісні у виконанні Посла України Ігоря Осташа, гурту «Онуки», В. Хобот та Г. Приклонської. А спеціальною гостею на музичному вечорі була українська співачка Illaria.

— Це був надзвичайно фантастичний виступ. Гості заходу отримали незабутні враження від неперевершеного голосу Illaria та чарівної української пісні, — йдеться в повідомленні посольства.

Парад вишиванок під Козацький марш за участі Посла України Ігоря Осташа, співачки Illaria та українсько-ліванської громади став прикрасою третього дня Українського фестивалю в Думі.

03.08.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Ukrainian festival in Douma

Посольство України в Лівані

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

На «Книжковому арсеналі» цьогоріч презентують літературу арабською

Власкор — Mon, 21 May 2018 14:57:11 +0000

«Бейрутський дворик» — так називається стенд і спеціальна міжнародна програма на «Книжковому арсеналі-2018», де відвідувачі впродовж трьох днів (31.05 — 02.06) матимуть можливість ознайомитися як з перекладами арабської літератури українською мовою, так і творами українських письменників у перекладі арабською, а також взяти участь у дискусіях, презентаціях, зустрічах з перекладачами, письменниками, видавцями, представниками акредитованих в Україні посольств та українськими дипломатами.

Зокрема, анонсується участь президента Клубу арабської культури в Бейруті Фаді Таміма, Посла України в Лівані Ігоря Осташа та ліванського перекладача, українознавця, письменника й журналіста Імадеддіна Раєфа.

Нагадаємо, торік на 61-му Бейрутському міжнародномарабському книжковому ярмарку Імадеддін Раєф презентував свій переклад арабською збірки творів великого українського письменника Івана Франка «Зів’яле листя». Для літературознавця це вже не перша робота з українськими текстами, його перу належать переклади арабською «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського та віршів Тараса Шевченка.

Як Імадеддін Раєф розповів кореспонденту нашого видання, 6 червня також він має намір відвідати Ісламський культурний центр м. Києва, а також взяти участь у передачі «Добра розмова» на «Воскресіння. Живе радіо».

Програма «Бейрутського дворика» на «Книжковому арсеналі» оприлюднена на сторінці події в соцмережі Facebook.

21.05.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Бейрутський дворик

Книжковий арсенал-2018

ісламський культурний центр

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Бейруті представили збірку поезій Івана Франка в перекладі арабською

Власкор — Wed, 13 Dec 2017 11:43:26 +0000

На 61-му Бейрутському міжнародному арабському книжковому ярмарку 10 грудня був представлений арабський переклад збірки творів великого українського письменника Івана Франка. «Зів’яле листя» переклав відомий ліванський журналіст та українознавець Імадеддін Раєф.

Відзначимо, що для літературознавця це вже не перша робота з українськими текстами. Його перу належать переклади арабською «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського та віршів Тараса Шевченка.

Імадеддін Раєф розповів кореспонденту видання «Іслам в Україні» про те, що раніше він мав можливість побувати на батьківщині авторів, над перекладом творів яких йому довелося працювати:

— У березні 2017 року за ініціативою Посольства України в Лівані, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та Ліванського культурного центру в Україні відбулася презентація мого арабомовного перекладу оповідань Агатангела Кримського. Пізніше я побував у Національному музеї української літератури в Києві і саме тоді захотів ще глибше зануритися у творчу спадщину академіка.

Мене дуже вразили двоє великих українських поетів — Леся Українка (та її поїздки в Єгипет) та Іван Франко. Книга, презентація якої відбулася на Бейрутському книжковому ярмарку, є першим справжнім перекладом арабською мовою творів Франка, і я маю честь представити її читачеві як одну з опор у зведенні моста цивілізаційної взаємодії між українським та арабським народами, — сказав Імадеддін Раєф.

Як розповів перекладач, він глибоко вдячний Посольству України в Лівані за допомогу в створенні цієї книги. Також слова подяки він висловив на адресу й інших осіб, що надали підтримку і допомогу, зокрема старшого наукового співробітника львівського музею «Дім Франка» Соломії Вівчар, яка консультувала його на всьому шляху роботи над книгою.

Родзинкою презентації був концерт українських та ліванських виконавців. З піснею на вірші Івана Франка «Не знаю, що мене до тебе тягне…» в перекладі Імадеддіна Раєфа виступила ліванська співачка Амал Кау’аш, яка сама написала музику до твору. Під час заходу також декламувалися вірші Івана Франка українською та арабською мовами, присутні насолодилися романсом «Чого являєшся мені у сні?» у виконанні Валерії Хобот, піснею «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» у виконанні Ваеля Хайдара і Посла України в Лівані Ігоря Осташа.

Перекладач наголосив, що ця подія — частина Фестивалю української культури в Лівані, який проходить з 27 листопада до 15 грудня під патронажем міністра культури Лівану Гаттаса Хурі.

— Фестиваль охоплює кілька напрямів: книжкова справа, кінематографія, музика, — уточнив пан Раєф.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані Ігор Осташ зазначив, що участь України в Бейрутському міжнародному арабському книжковому ярмарку є не просто культурною подією, а знаковою, оскільки приурочена до срібного ювілею встановлення дипломатичних відносин між Ліваном та Україною.

Він також висловив глибоку подяку Арабському культурному клубу, який й організовує щорічний книжковий ярмарок в Бейруті, й особисто його голові Фаді Таміму за надану можливість через участь у книжковому ярмарку пропагувати українську літературу, представляти українські книги і досягнення українських видавництв.

Раніше «Іслам в Україні» повідомляв про те, що в Лівані до виходу в світ готується збірник творів Івана Франка в перекладі арабською мовою.

13.12.2017

Оцініть статтю:

Теги:

українська література

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Близький Схід і християни: мусульманські країни та їх немусульманські піддані

editor — Tue, 08 Aug 2017 09:50:47 +0000

У Святій Землі та на Близькому Сході сьогодні проживає 14 млн 526 тис. християн. Такі дані наводить доброчинна організація CNEWA (Католицька асоціація для надання допомоги Близькому Сходові).

За першу половину 2017 року, як сказано у документі, відзначається зменшення кількості християн приблизно на 214 тис. (порівняно з аналогічними даними за 2010 рік). Дослідження охоплює такі країни, як Кіпр, Єгипет, Ірак, Йорданію, Сирію, Туреччину, Ізраїль, території Палестинської держави та Святе місто Єрусалим, де проживають загалом 258 млн мешканців.

У рапорті відслідковується переміщення близькосхідних християн у регіоні протягом останніх років, спричинене низкою аспектів, наприклад, війною у Сирії чи бойовими діями в Іраку, які «зруйнували культури й країни, що становлять колиску християнства, змушуючи Христових вірних емігрувати закордон або жити в статусі біженців у сусідніх країнах».

Отож, до країн, де відзначено очевидне зменшення кількості християн, спричинене війнами та сутичками, які спустошили країну як з економічної, так і з політичної точок зору, належить Ірак. Так, якщо в 90-х роках минулого століття в країні було понад мільйон християн, то 2006 року їх нараховувалося заледве 300 тис. Коли ж влітку долина Ніневії була захоплена так званою Ісламською державою, 140 тис. християн шукали притулку в таборах біженців у Курдистані та в сусідніх країнах, ще приблизно 50 тис. виїхали закордон.

У Сирії, знищеній громадянською війною, що триває від 2011 року, християнське населення зменшилося наполовину. Згідно з даними CNEWA, у 2010 році там проживали 2,2 млн християн, станом на 2017 рік, їх залишилося 1,2 млн. Однак, як зазначається у рапорті, «коріння Церкви в Сирії є глибоким та підтримуваним місцевими спільнотами й парафіями. А тому не згасає надія на те, що з настанням очікуваної стабільності християнське населення, яке рятувалося втечею, зможе повернутися».

У Єгипті проживає найбільша близькосхідна християнська громада, маючи, зокрема, понад 9 млн вірян коптської традиції, що становлять 10% населення країни. Але й тут, як подає CNEWA, політичні та економічні пертурбації поєдналися з актами насильства проти християн. Зокрема, в останні роки там було спалено понад 70 церков. У рапорті зазначається, що порівнюючи із 1910 роком, співвідношення кількості християн до населення країни зменшилося наполовину. Більшість коптів, що виїхали закордон, оселилися в Канаді та США.

Згідно з даними доброчинної організації, в Ізраїлі сьогодні нараховується приблизно 170 тис. християн, значна більшість яких — араби. Це становить приблизно 2,5% від загальної кількості населення, в той час, як 1948 року, коли було засновано сучасну Ізраїльську державу, їх було 20%. Деякі оглядачі, однак, говорять про 300 тис. християн в країні.

Християнська присутність в Єрусалимі оцінюється в приблизно 16 тис. вірних з-поміж 870 тис. мешканців. На Західному березі Йордану проживає приблизно 59 тис. християн, в той час як 2010 року їх було 50 тис. Всього 1300 християн серед 2 млн мешканців проживає в секторі Гази.

Приблизно 350 тис. християн серед 2,2 млн населення нараховується в Йорданії, де більшість становлять мусульмани-суніти. У зв’язку із ситуацією в Сирії та Іраку до Хашимітського королівства прибуло приблизно 30 тис. християн.

У Лівані, згідно з оцінками CNEWA, сьогодні проживають приблизно 2 млн християн, що становить 40% населення країни.

Джерело: Радіо Ватикан

Читайте за темою:

Атмосфера після проповіді та іфтару дуже святкова, добра, — немусульмани в гостях у мусульман

Муфтій розповів православним студентам про українських мусульман

Мусульмани Йорданії боронили християн під час великодніх відправ

Мусульмани, сикхи і християни зазнають утисків з боку індуських націоналістів

Українські християни в ОАЕ мають добрі стосунки з послідовниками інших релігій

08.08.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Ліванець Салім Караме отримав подяку від керівництва Нацполіції

editor — Tue, 07 Mar 2017 14:28:24 +0000

Громадянин Лівану Салім Караме у зоні проведення бойових дій надає безкоштовну кваліфіковану стоматологічну допомогу правоохоронцям. Начальником Головного управління Нацполіції в м. Києві Андрієм Крищенко лікареві оголошено подяку.

Про це йдеться на офіційному сайті Головного управління Національної поліції у місті Київ.

Ідея створення стоматологічної клініки «на колесах» з’явилась у лікаря від початку проживання в Україні. Звернувшись до керівництва Головного управління Національної поліції у м. Києві, Салім Караме отримав повну підтримку у вигляді охорони та супроводу правоохоронцями медичних працівників у зоні проведення АТО.

Як повідомляється, завдяки посиленій охороні мобільної стоматологічної клініки, ліванський стоматолог та інші лікарі здійснили виїзд у зону проведення АТО. За час перебування у Краматорську, Авдіївці та Мар’янці кваліфіковану стоматологічну допомогу надали понад 40 правоохоронцям і військовослужбовцям.

07.03.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь