Іслам в Україні - «Український центр ісламознавчих досліджень»

«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД

Власкор — Thu, 26 Nov 2020 17:38:38 +0000

IX Школа ісламознавчих досліджень «Ісламська парадигма знання: традиція і сучасність», організована Українським центром ісламознавчих досліджень (УЦІД) і Центром ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» за підтримки Міжнародного інституту ісламської думки (США), почала свою роботу 24 листопада. Цього року, як ми повідомляли, вона відбувається в режимі ZOOM-конференцій.

З привітальним словом до учасників звернувся Саід Ісмагілов — муфтій ДУМУ «Умма» та очільник УЦІД. Побажавши слухачам і доповідачам здоров’я та творчого натхнення, шейх Саід зауважив, що вперше в історії проведення міжнародних ісламознавчих шкіл, які традиційно називалися літніми, ця школа відбувається наприкінці листопада, майже взимку.

— Спочатку ми мали велику надію, що вдасться її провести, як ми й запланували — у Львові, в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада, але карантин уніс свої корективи. Ми вирішили не ризикувати й не проводити школу в реалі, офлайн, — пояснив, сумно пожартувавши, муфтій — бо це було б неприпустимою «розкішшю», якби всі ісламознавці України разом захворіли… Я хочу всім побажати, щоб ви активно брали участь, і цікавих нам усім доповідей, гарних і толерантних дискусій. Сподіваюся, що наступного разу ми точно зустрінемося й побачимо одне одного [не на екранах].

Саід Ісмагілов висловив переконання, що попри всі перепони ніщо не завадить учасникам школи збиратися у будь-якому форматі, спілкуватися, ділитися напрацюваннями та результатами наукових розвідок.

Також муфтій згадав історію літніх шкіл і поділився планами:

— Перші дві школи проведено в Криму, ще перед окупацією українського півострова Росією: перша — в Сімферополі, друга — в селі Миколаївка. А потім школи проводили в Києві, Острозі, в Одесі. Планували у Львові, щоб географія охопила й західні регіони. Ми відкрили ісламський культурний центр у Чернівцях, тож у майбутньому крім Львова плануємо провести одну зі шкіл і на Буковині.

Привітав учасників школи й голова Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Арифов, подякувавши вченим за те, що вони роблять дуже важливу справу, адже існує потреба розвитку релігієзнавства та знань про Іслам. Зокрема тому, що в суспільстві досі поширені стереотипи, ісламофобські настрої та уявлення, а деякі події в Західній Європі, що роздмухують і живлять ісламофобію, потребують неупередженого погляду науковців.

Після урочистої частини почалися доповіді та дискусії в рамках першої секції під назвою «Іслам в історії України» (модератор — Ділявер Саідахметов), а також презентовано кілька досліджень:

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, завідувач сектору історії східної філософії Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Олег Ярош представив дослідження «Іслам у публічній сфері: теорії та суспільні практики»;
голова УЦІД, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов виступив з доповіддю «Сучасні реалії соціальної та релігійного життя в Україні»;
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Одеського університету ім. І. Мечникова, дослідниця історії Південної України XVIII — початку XX ст. та історії українського козацтва Олена Бачинська представила розвідку «Особливості мусульманського життя та традицій в історії Буджака на межі XVIII–XIX ст.»;
кандидат історичних наук, доцент Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак представив доповідь «Навернення на іслам серед емігрантів з України в середині ХІХ століття: випадок Михайла Чайковського (Мехмеда Садик-паші)»;
кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара Світлана Каюк презентувала дослідження «Релігійна ситуація на півдні України у XVIII — на початку XIX ст.: ісламсько-християнське порозуміння»;
кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України історико-філософського факультету Київського університету ім. Бориса Грінченка Руслан Куцик ознайомив учасників школи зі своїм дослідженням «Поширення ісламу на українських землях: головні етапи та історичні особливості».

Перший день роботи школи завершила лекція представника фонду «Хізмет Вакфи» (Hizmet Vakfı) Мухаммада Сеїда (Стамбул, Туреччина) під назвою «На шляху до розуміння Корану». Перекладав її представник видавництва «Енвар Нешріят» (Envar Neşriyat A. Ş.), керівник російськомовного сектора перекладацького відділу «Рісале» при історичному комплексі «Медресе Сінана-паші» (Стамбул, Туреччина) Мухаммед Тимошев.

Доповіді учасників разом з іншими матеріалами IX ісламознавчої школи буде оприлюднено в черговому випуску альманаху «Аль-Калям».

26.11.2020

Оцініть статтю:

Теги:

Школа ісламознавства

УЦІД

«Український центр ісламознавчих досліджень»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Цього року Міжнародна школа ісламознавства працює в Стамбулі

Власкор — Wed, 10 Jul 2019 20:41:59 +0000

7 липня в Стамбулі (Туреччина) розпочала роботу VIII Міжнародна літня школа ісламознавства, що її Український центр ісламознавчих досліджень цього разу проводить у партнерстві з турецьким просвітницьким фондом «Медресе Сінана-паші».

Цьогорічна школа зібрала досить потужний склад учасників. Як зазначив у вітальному слові муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, «на науковому заході присутні 10 докторів наук (серед них — три професори), 12 кандидатів наук, сім магістрів, три журналісти, один муфтій й навіть кандидат у народні депутати; у нас є спеціалісти з багатьох гуманітарних наук і навіть учасник-фізик». Представлені три країни: Туреччина, Україна (Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Тернопіль, Острог, Кам’янське, Одеса, Ірпінь) і Польща.

Представник комплексу Сінана-паші Ахмед Тевке розповів про історію та діяльність їхнього вакфу, про те, що основний напрям роботи — видання Корану та його перекладів різними мовами, але крім цього вони ініціюють і підтримують інші просвітницькі проєкти, тож радо стали партнерами української сторони в проведенні Міжнародної школи ісламознавства. Він висловив сподівання, що ця співпраця буде плідною.

Муфтій Саід Ісмагілов підкреслив, що, заснувавши школу 2012 року разом з Ігорем Козловським, вони мали намір проводити її в Криму — і втілювали цей задум перші два роки, аж до російської окупації півострова 2014-го. Це було важливо, бо ісламознавці не просто обговорювали теорію, а мали певне занурення в культуру, історію, відвідували визначні місця та бачили те, про що вони читали, на власні очі. Можливість провести цю школу в місті, що протягом сторіч відігравало роль серця ісламського світу, надзвичайно цінна, й шейх Саід закликав релігієзнавців максимально з неї скористатися.

Відомий релігієзнавець Ігор Козловський, своєю чергою, додав, що вони поставили собі мету «сформувати коло ісламознавців та розповідати правду про Іслам, спростовувати міфи, які розповсюджують в ЗМІ й навіть деякі науковці, — ці завдання ми успішно вирішили та вже вийшли на новий рівень». Він зазначив, що є перспектива наступного року розширити географію наукового заходу на Грузію, Батумі: «Це було б чудово: що ширша географія, то більші перспективи».

Професор Інституту Філософії НАН України Людмила Филипович подякувала організаторам за те, що вони запросили такий потужний склад фахівців і що так чудово прийняли учасників, створили просто неймовірні умови. Вона зауважила міжкультурність і міжрелігійність заходу — серед учасників є мусульмани й християни, — а також зазначила, що Стамбул має величезне цивілізаційне значення не тільки для українських мусульман, а й для українських християн: саме в цьому місті турки-мусульмани дали змогу християнам зберегти резиденцію Патріарха Константинопольського, що зіграв важливу роль для України, зокрема останніми роками.

Після привітань почалися доповіді. Про актуальність порушених доповідачами тем свідчить те, що сесії «питання-відповідь» найчастіше переходили в тривалі дискусії, де релігієзнавці колективно шукали нові ідеї і пропонували способи розв’язання нагальних проблем.

Муфтій Саід Ісмагілов розповів про історію та сучасний стан ісламських громад України, проаналізувавши структурні об’єднання українських мусульман та їхню присутність в інформаційному просторі країни.

Ігор Козловський розповів про суфізм у Туреччині та його вплив на погляди турецького мислителя Саїда Нурсі — навіть учасники, що були непогано обізнані з життям і творчістю Нурсі, зізнавалися, що почули багато нового для себе.

Пан Абдулла Гехан Акар з Університету Мармара звернув увагу учасників на цікаву особливість Корану: у ньому можна шукати натяки на найвищі межі людських можливостей та прагнути цього. Як приклад він навів історію пророка Сулеймана (мир йому), що йому Бог підкорив вітер, і він переміщався на великі відстані за дуже короткий час — чи не сучасний літак? Самого науковця надихнув аят про пророка Юсуфа (мир йому), де сказано, що його батько відчув запах сина на відстані, що її караван долав щонайменше за місяць, — тому його наукова робота (він інженер телекомунікаційних технологій. — Ред.) була присвячена можливостям передачі запаху на великі відстан. Сьогодні він уважає за найперспективніший напрям аналіз запаху на вході та передачу сигналу до мозку людини на другому кінці дроту за допомогою електронних імпульсів, себто фізично запаху в просторі перебування цієї людини немає, а вона його відчуває.

Професор Алла Бойко розкрила тему Ісламу в українських медіа та подолання стереотипів — ця доповідь спричинила бурхливу дискусію про проблеми української релігійної журналістики та способи їх розв’язання.

Розмову органічно продовжила доповідь Вікторії Назарук про релігійні стереотипи в ЗМІ: учасники обговорювали важливість визнання журналістських стандартів на кшталт посібника BBC та механізмів контролю за їх додержанням.

Тема отримала подальший розвиток у доповіді Тетяни Ястремської «Іслам та міжрелігійний діалог в епоху нових медіа». Говорили й про розроблення програм з релігієзнавства, й про потребу запровадження їх як обов’язкового елементу навчальних програм будь-яких спеціальностей, щоб підвищити рівень порозуміння в суспільстві.

10.07.2019

Оцініть статтю:

Теги:

VIII Міжнародна школа ісламознавства

Міжнародна школа ісламознавства

«Український центр ісламознавчих досліджень»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В Острозі проходить V Міжнародна школа ісламознавства

Власкор — Fri, 15 Jul 2016 13:00:44 +0000

15.07.2016

В одному з найстаровинніших міст України, яке називають «перлиною Рівненщини», Острозі 10 липня розпочала свою роботу V Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства. Її організаторами виступили Український центр ісламознавчих досліджень, Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраід» та Національний університет «Острозька академія».

Цьогоріч тему школи визначено як «Іслам у Європі, Україні та на Близькому Сході: історія та сучасність». Перед учасниками впродовж п’яти днів у насиченій програмі з лекціями та доповідями виступатимуть знані науковці: релігієзнавці, історики, соціологи, сходознавці; своєю чергою слухачі підготували реферати та виступи, пов’язані з тематикою школи. Формат передбачає дискусії, обмін думками, обговорення, «круглі столи» тощо.

Оцініть матеріал:

Теги:

Ісламознавча літня школа

«Український центр ісламознавчих досліджень»

Міжнародна школа ісламознавства

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

«Французький день» і пікнік на природі – робота V Школи ісламознавства триває

Власкор — Thu, 14 Jul 2016 21:53:21 +0000

У Національному університеті «Острозька академія» продовжує роботу V Міжнародна літня молодіжна школа ісламознавства, про відкриття якої «Іслам в Україні» повідомляв раніше.

Організатори, слухачі й учасники Школи, незважаючи на надщільний та насичений графік роботи, передбачений потужною цьогорічною програмою, знаходять вільну хвилинку, аби розмістити в соцмережах міні-звіти про перебіг цього наукового релігієзнавчого заходу.

— У другий день з лекціями виступали Олег Ярош (Суфійські спільноти у Західній Європі), Вадим Слюсар (Негативний образ мусульман у сучасній західній свідомості), Андрій Іванець (Відносини між УНР та Тимчасовим Кримсько-мусульманським комітетом) та Саід Ісмагілов (Мусульманська спільнота України у 2014–2016 рр.), — пише шейх Саід.

Також муфтій написав про так званий «французький день» на школі, коли низка доповідей учасників стосувалася подій та тенденцій в ісламському світі, так чи інакше пов´язаних із Францією або країнами, що свого часу потрапили в сферу інтересів цієї країни.

— Заслухали доповіді Богдани Сипко (Між «білою плямою» та «чорною сторінкою» в історії: дискусії про події 17 жовтня 1961 р. у Парижі), Яни Буги (Роль ЗМІ у формуванні образу Ісламу на прикладі Франції), Юліани Лавриш (Стереотипізація Ісламу і секуляризм у медіа на прикладі «Charlie Hebdo») та Маліновської Наталії (Інтеграційна політика щодо іммігрантів-мусульман як внутрішній фактор зовнішньої політики Франції).

Організатори заходу попіклувались і про можливість неформального спілкування серед учасників. Зокрема, другий день завершився виїздом на лоно природи й пікніком — але диспути та обговорення тривали й під час спільної трапези.

Третій день розпочався з доповіді «Про закладені в Коран права людини та плюралізм» політолога з Азербайджану Теймура Атаєва. Виважена позиція автора, підкріплена посиланнями до відповідних коранічних текстів, була настільки переконливою та ясно сформульованою, що не викликала жодних заперечень чи уточнень з боку аудиторії, яка подякувала Атаєву аплодисментами.

15.07.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Ісламознавча літня школа

«Український центр ісламознавчих досліджень»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

«Іслам у Європі, Україні та на Близькому Сході»: в Острозі розпочала роботу V Міжнародна школа ісламознавства

Власкор — Tue, 12 Jul 2016 16:48:52 +0000

На урочистому відкритті школи учасників привітав проректор «Острозької академії» Петро Кралюк та муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який, зокрема, пояснив, чому цього разу цей науковий захід проводиться саме в Острозі — бо саме тут впродовж кількох століть існувала чи не найбільша мусульманська спільнота (не рахуючи Криму), що, на жаль, залишається невідомим широкому загалу наших співгромадян.

У перший день роботи слухачі школи мали змогу поповнити свої пізнання з такої теми, як «Трансформація уявлень про Іслам і мусульман в ранньомодерній українській книжності» — саме з такою лекцією виступив проректор «Острозької академі» Петро Кралюк; а про сучасні інтерпретації Корану в європейському ісламському середовищі розповів науковець Михайло Якубович.

Доповідь відомого вченого В’ячеслава Шведа «Деякі аспекти сучасного стану формування нового арабського порядку і консолідації арабського світу» розкрила причини виникнення конфліктів на Близькому Сході, спрогнозувала розвиток подальших подій та відзначила позитивні тенденції, зокрема консолідацію країн ісламського світу (відзначалась робота Ради співробітництва арабських держав Перської затоки) в подоланні негативних явищ. Серед запитань, які ставили слухачі школи вченому, були й такі — як Саудівська Аравія сприйняла «арабську весну», як Королівство свого часу зреагувало на скинення Хосні Мубарака і яким чином сауди спромоглися повернути Єгипет у сферу своїх інтересів.

— Правлячі кола Саудівської Аравії негативно поставились до подій «арабської весни», але й дуже швидко зреагували на її виникнення, запропонувавши альтернативу «революції знизу», впровадивши настількі дієві й результативні реформи, що дали позитивні зміни — при цьому не пошкодували ані зусиль, ані коштів для нової стратегії розвитку Королівства, — відповів на запитання В’ячеслав Швед і зауважив, що Україні — а саме її керманичам — можна брати приклад з керівництва Саудівської Аравії.

Також під час обговорення доповіді В. Шведа лунали думки щодо припустимості залучення лідерів арабського світу для дипломатичного тиску на країну, що застосовує агресію стосовно України, з’ясовувалася повнота використання потенціалу взаємодії дипломатів нашої країни з представниками країн ісламського світу тощо.

Про особливості розвитку політичного Ісламу в сучасних умовах доповідала доцент кафедри мов та цивілізацій Близького та Середнього Сходу Київського національного лінгвістичного університету Наталія Пророченко.

Серед виступів слухачів особливо привернула увагу доповідь Тетяни Євлоєвої про участь та залученість мусульман України до подій в сучасній історії, зокрема захист незалежності, неподільності та єдності нашої країни у складі Збройних Сил, Нацгвардії та інших структур в зоні АТО, допомога мусульман-волонтерів військовим шпиталям, тимчасово переміщеним особам (як мусульманам, так і послідовникам інших релігій), акції з донорства тощо. Науковець (Острозька академія) Ігор Дмитрук не залишив байдужою аудиторію, торкнувшись теми «Становище етно-конфесійних меншин на окупованих терористичним угрупуванням ІДІЛ територіях Сирії та Іраку». Щиро жалкували присутні, що під час виступу провідного соціолога Інституту соціології НАН України Ольги Максименко з досить незвичною назвою: «Іслам — моя духовна пожива» було вичерпано регламент: вчена розповідала про причини, які спонукають громадян з країн немусульманської більшості навертатися в Іслам.

Також у перший день було презентовано книгу авторства Петра Кралюка та Михайла Якубовича «Інтелектуальні традиції українсько-тюркського пограниччя XVI–XVIII ст.», а під час неформального спілкування Петро Кралюк представив ще одну свою працю — літературознавчо-історичне дослідження «Таємний агент Микола Гоголь», подарувавши примірники слухачам зі своїм дарчим написом.

Другий день роботи школи розпочався з доповіді муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова, що проаналізував деякі аспекти розвитку мусульманської умми України за останні роки; лекція Олега Яроша «Суфійські спільноти у Західній Європі: специфіка і роль в поширенні Ісламу» продовжила роботу.

Докладніше про зміст виступів кожного з учасників — в наших подальших публікаціях.

12.07.2016

Оцініть статтю: