Іслам в Україні - ATR

Крымскотатарское радио «Мейдан» из-за долгов прекратило вещание на Крым и нуждается в финансовой поддержке

editor — Thu, 04 Mar 2021 16:37:08 +0000

Первая крымскотатарская радиостанция «Мейдан» 1 марта прекратила вещание на оккупированный Крым из-за долгов перед провайдером. Об этом на своей странице в соцсети «Фейсбук» сообщил совладелец ООО «Телевизионная компания „Атлант-СВ“» (юридическое лицо телеканала ATR и радио «Мейдан») Ленур Ислямов:

«Сегодня, 1 марта 2021 года, прекратила вещание на Крым первая крымскотатарская радиостанция „Мейдан FM“! Мы не смогли оплатить вещание на Крым провайдеру услуг. Это второе отключение радиостанции за всю ее 15-летнюю историю существования. Первый раз радиостанция была выключена из эфира „русскими“ в Крыму, но в сентябре 2015 возобновила свое вещание благодаря поддержке украинского государства, украинского народа и лично Мустафы-ага (один из лидеров крымскотатарского национального движения Мустафа Джемилев, в то время — Уполномоченный Президента по делам крымскотатарского народа. — Ред.). Глава Меджлиса Рефат-ага Чубаров в 2015 году ходил со мной по всем государственным кабинетах Украины за ручку и объяснял чиновникам важность возобновления вещания на оккупированный Крым! Сегодня для нашей редакции — „черный понедельник“, но знаете что? Мы не сложим руки на груди, мы продолжим бороться — бороться за Крым, бороться до самой Победы!»

Для возобновления и стабильной трансляции радио и других каналов группы ATR и Lale нужно стабильное финансирование, которое Ленур Ислямов надеется получить от европейских доноров и правительств — об этом он рассказал в комментарии «Детектор медіа».

По его словам, компания ищет возможности, чтобы сохранить коллектив и возобновить вещание:

«Мы распродаем автомобили, которые есть на канале. Начали с моего, а сейчас продаем другие, чтобы продержаться, выплачивать зарплаты и оплачивать квартиры сотрудникам. Сейчас мы разговариваем с посольствами о чрезвычайной поддержке для возобновления вещания. Пока нас слышат, но конкретики у нас еще нет. Есть несколько фондов, куда мы подали заявки в начале года, и сейчас ожидаем решения. Также мы, депутаты и граждане, обратились к литовскому Сейму и призвали его поддержать телеканал. Чтобы мы имели постоянную стабильную поддержку и могли продолжать вещание. Подобное обращение готовим и к правительству Польши. Это не такие большие деньги для европейской стороны».

Найти финансирование компании надо до лета, чтобы выплатить долги и возобновить трансляцию детского канала Lale:

«Мы должны закрыть долги до лета, а по ATR — до конца года. Это все тянется с 2015 года, когда у нас было недофинансирование 15 млн», — добавил Ленур Ислямов.

Радио «Мейдан» вещало в Крыму с 2005 года, но потеряло частоты после оккупации Крыма и было вынуждено покинуть эфир. Впоследствии «Мейдан» возобновил вещание в интернете.

7 декабря 2017 года Нацсовет удовлетворил заявку радио «Мейдан» о выдаче лицензии на спутниковое радиовещание.

В феврале 2021 года генеральный директор канала ATR Ленур Ислямов заявил, что не может получить финансирование из госбюджета из-за «внутреннего распоряжения Минреинтеграции», и что в бюджете есть деньги, которые канал должен получить как прямую поддержку, без участия в конкурсе. В Министерстве на это ответили, что финансирование будет предоставляться на конкурсной основе для повышения эффективности и прозрачности использования средств.

Как сообщал «Укринформ», в феврале 2021 года вице-премьер-министр по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Украины Алексей Резников заявил, что в законе о госбюджете на 2021 не упоминается о прямом финансировании СМИ, вещающих на оккупированные территории, поэтому Минреинтеграции обратилось к другим странам за помощью для крымскотатарского телеканала ATR.

04.03.2021

Оцініть статтю:

Теги:

Крымскотатарский радио «Мейдан»

телевидение

ATR

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Кримськотатарське розстріляне відродження: трагедія, порівняна хіба що з депортацією народу

Власкор — Mon, 07 May 2018 19:40:58 +0000

В історії Криму та його корінного народу чимало трагічних сторінок і чорних дат. Одна з них — 17 квітня 1938 року, коли за звинуваченням у «контрреволюційній буржуазно-націоналістичній діяльності» в Сімферопольській в’язниці були розстріляні одні з найкращих представників кримськотатарської інтелігенції — письменники, етнографи, видавці, педагоги, вчені, працівники культури, політичні діячі.

Формальним звинуваченням була участь у діяльності партії «Міллі Фірка», шпигунство на користь Німеччини, Англії та інших країн, а також націоналізм. Однак справжньою метою розстрілу було знищення інтелектуальної частини кримськотатарського народу. Ця трагедія — одна із найбільших в історії кримськотатарського народу, деякі історики навіть ставлять її поруч з депортацією 1944 року.

Цій події присвячено дискусію «Кримськотатарське розстріляне відродження», яка має відбутися сьогодні, 7 травня, о 19:00 у Кримському домі (вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Учасники вечора:

— Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв;

— відомий вчений, співробітник НДІ українознавства Андрій Іванець;

— літературознавець Ярина Цимбал;

— виконавчий продюсер UA: Крим, журналіст телеканалу ATR Осман Пашаєв.

Модератор — програмний директор Кримського дому Алім Алієв. Дискусія проходитиме за підтримки Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу.

07.05.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Кримський дім

Міллі Фірка

націоналізм

Кримськотатарське розстріляне відродження

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу

лідер кримськотатарського народу

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Шлях у майбутнє для кримських татар — це автономія на своїй рідній землі у складі єдиної України, — Муждабаєв

editor — Fri, 27 Oct 2017 13:01:22 +0000

Заступник генерального директора телеканалу ATR Айдер Муждабаєв поділився своєю точкою зору на пропагандистські вкидання щодо «турецького впливу» в Криму і «кримськотатарського сепаратизму».

Він аргументовано розвінчує чутки щодо нібито наявної небезпеки для суверенітету і територіальної цілісності України, що йде від кримських татар, і пояснює, чому цей народ не бажає і не може бажати приєднання півострова до будь-якої іншої країни.

— Ті, що донині строчать (!) в Україні «аналітику» про «кримськотатарський сепаратизм», про «турецьку загрозу в Криму», — це або випускники школи КДБ (очно або заочно), або ті, що помиляються від нестачі інформації, або ж пацієнти з фобією, — стверджує Айдер Муждабаєв у матеріалі під заголовком «Кримські татари — громадяни України. Крапка», опублікованому на сайті ЛІГА.net.

— Кримські татари ніколи не хотіли і не хочуть приєднання Криму до Туреччини. <…> Саме тому ж, наприклад, і галичанин, та будь-який українець, який себе українцем усвідомлює, не хоче «приєднуватися» до Росії. Мови однієї групи, кількісна перевага, асиміляція. Турок і росіян я не порівнюю, перші (в більшості) поважають себе та інших, другі (в більшості) не тільки фізичні, але і ментальні окупанти, імперіалісти.

<…> Ми, як і всі розумні люди в Україні, вдячні Туреччині та особисто її президенту за сприяння у звільненні двох кримськотатарських лідерів, які постраждали від окупантів і борються за цілісність України. Жодних «турецько-кримськотатарських змов» в тому, що вони опинилися спочатку в Анкарі, немає. Спочатку домовленість була про передачу Чийгоза та Умерова на Чонгарі, але росіяни передумали, посадили їх у літак і під конвоєм ФСБ через Анапу перемістили до Туреччини. Мабуть, вважали принизливим віддати наших героїв безпосередньо Україні, кримським татарам.

<…> Шлях до порятунку, шлях в майбутнє для кримських татар — це тільки чітко законодавчо прописана автономія на своїй рідній землі в складі єдиної України. Іншого шляху, інших гарантій просто не існує. Все інше для нас в різній часовій перспективі — втрата мови, асиміляція і національна смерть. Українці, з якими російські окупанти століттями поводились схожим чином, в цьому сенсі краще за всіх нас зрозуміють.

27.10.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Кримськотатарські журналісти об’єдналися в Медіа-платформу

editor — Tue, 13 Jun 2017 07:48:28 +0000

Журналісти з-поміж кримських татар об’єдналися у Кримськотатарську медіа-платформу, щоб за 9-ою статтею резолюції Європарламенту від 4 лютого 2016 року, яка рекомендує Єврокомісії допомогти «ATR та іншим кримськотатарським медіа», зробити свій внесок у збереження і відродження кримськотатарської мови, якій загрожує зникнення.

Про реальні загрози, що нависли над кримськотатарською мовою, про наявні шанси її відродження і реанімаційний інструментарій пише на своїй сторінці в соцмережі Facebook відомий тележурналіст Осман Пашаєв:

— Звичайно, ще років п’ятдесят з’являтимуться фанатики рідної мови, як Афізе Юсуфкизи, Абдураман Егіз або Мурат-оджа. Але вони будуть, швидше, екзотикою. Їх можна буде показувати туристам і захоплюватися ними так само, як мешканцями Асканії-Нова. Звичайно, кримськотатарську мову вивчатимуть і в Києві, і в Москві. Нею випускатимуть пластмасові телепрограми і співатимуть народні пісні. Збережеться мертва форма мови, яку використовуватимуть для ритуальних цілей на непотрібних телеканалах по обидва боки перешийка.

Чи можна реанімувати кримськотатарську мову? Практично неможливо, і навіть офіційний статус і документообіг не врятують її від зникнення. Причина — глобалізація плюс політична та економічна кон’юнктура. Але є маленький шанс. І він теж існує завдяки глобалізації. Через класичне телебачення, точніше — через телевиробництво. Якщо говорити відверто, то через теленаркотики, на яких сидять 75–80% людей.

Потрібно лише визначитися з контентом, на який підсяде велика частина 300-тисячного корінного населення півострова, який цілком і повністю перебуває в окупації на території під санкціями і поза вимірами комерційної аудиторії.

Для цього треба вивчити рейтинги панелі Nielesen (а до них був GFK) і подивитися, які фільми, серіали, мультфільми і талант-шоу отримують або отримували аудиторію 10–25% в Україні, Туреччині або Польщі. Напевно, це шоу «Голос», швидше за все, це серіали типу «Доктора Хауса», звичайно, це мультфільм «Gravity falls». На початковому етапі не потрібно придумувати «оригінальний» контент — необхідно зосередитися на форматних продуктах, перевірених піплметром.

Далі потрібно думати, як переконати правовласників і покупців комерційно успішного продукту в Україні, що його виробництво або дублювання кримськотатарською мовою є соціальним проектом з порятунку мови і народу, який опинився в окупації. Потрібно переконати зацікавлені сторони, що контент під такий проект необхідно надати на умовах «про боно». Потрібно гарантувати, що дубльовані, озвучені або зняті кримськотатарською мовою вони не вплинуть на український, російський або турецький ринок.
Потрібно буде взяти зобов’язання під загрозою жорстких санкцій, що це буде винятково кримськотатарське озвучування (виробництво) без субтитрування іншими мовами.

І третій етап — це пошук коштів на переклад, оплату акторів дубляжу, звукорежисерів, техніки тощо, щоб перетворити лідерів телерейтингів на шоу кримськотатарською мовою.

Якщо почати це робити сьогодні, то до моменту вимирання (вибачте за це слово) додепортаційного покоління носіїв, ми зможемо отримати нову популяцію мовців кримськотатарською мовою як основною. Якби не окупація, то це вже починалося та існувало короткий проміжок часу в 2011–2014-х. Точніше з 2013 по 2014-й. Не стільки навіть завдяки ATR, скільки через дитячий телеканал Lale, який 24 години на добу вів мовлення кримськотатарською, заповнивши ефір дубльованими кримськотатарською мовою американськими мультфільмами та фільмами.

Я знаю людей, які вивчили мову завдяки ранковому шоу «Sabah erte ATRde». Тому що це був аналог «Сніданку» кримськотатарською.
Кримські татари не живуть в лісах Амазонки і не дивитимуться умовний «ТБ Табачук» — нехай він йтиме тричі кримськотатарською. Запас побутової лексики в 200–300 слів навіть у зросійщених кримських татар дозволяє підсадити на теле- або відеоконтент рідною за однієї умови — він повинен бути не гірший, ніж українською та російською.

За короткий термін відбудеться пожвавлення розмовної мови, якщо підсунути носіям декількох десятків побутових фраз продукт, який викликає телезалежність. Для одних це «Картковий будиночок», для інших «Восьме почуття». Звичайна римська формула: «хліба і видовищ». Але підкреслюю ще раз — тільки дуже якісний і перевірений піплметром продукт можна буде використовувати як телеобстріл. Інфраструктура для цього є — у більшості кримських татар в будинках є супутникові антени, а частина контенту потраплятиме в соцмережі. Можливо, вже через 2–3 роки після початку реалізації проекту можна буде говорити про переклад кримськотатарською мовою «Гаррі Поттера» чи серії книг Толкіна.

Можливо, років через десять кримськотатарською мовою масово дивитимуться новини і почнуть читати художню літературу. Можливо, через двадцять років кримськотатарській мові знадобиться науково-популярна, вузькопрофільна і спеціалізована лексика. І судячи з тієї пасіонарності, яка присутня у кримських татар, це станеться, але до сих пір ми не сформували покроковий план, за яким потрібно реалізовувати системний проект з реанімації мови.

ATR і Lale сьогодні не роблять і 10% того, що було до окупації. Але створення кримськотатарських редакцій на UA: Крим, іномовному UA:TV та «Радіо Свобода» без розуміння, як відроджувати мову, що зникає, мало чим відрізняється від дій окупаційної влади, яка рапортує про 58 або 78 «кримськотатарських ЗМІ в Російській Федерації».

Два в минулому успішних кримськотатарських телеканали, вигнаних окупантами, в особистій власності Ленура Іслямова. Мабуть, існує непублічна домовленість змусити Іслямова передати канали лояльним власникам, оскільки фінансувати або сприяти їх появі в кабельних мережах України — означає посилювати непередбачуваного Іслямова.

Розуміючи, що розважальний і дитячий контент кримськотатарською є якщо не єдиним, то головним інструментом відродження мови, журналісти з-поміж кримських татар об’єдналися в Кримськотатарську медіа-платформу.

Для того, уникнути спекуляцій про «монополіста», «приватний бізнес», ми об’єднуємося в Професійну спілку. Якщо замість взаємного знищення всі зацікавлені сторони підключаться до проекту, то роботи вистачить усім — каналам Іслямова, «каналам Неіслямова», Суспільному і «Несуспільному».

Тому що найважливіша частина проекту — мати підтримку серед професіоналів-кримських татар у Криму, які відгородилися від дійсності і вже ні від кого нічого не чекають.

Ми розуміємо і ті небезпеки, які виникали в українських громадських об’єднаннях в останні роки: вони або перетворювалися в лідерські проекти, або в грантові структури кількох людей, або розколювались через скандали.

Тому ті сім осіб, які зібралися на першу зустріч, ухвалили рішення, що всі члени організації по півроку будуть главами правління, а саме правління складатиметься з трьох осіб (чинний глава, попередній глава правління і майбутній глава правління). Крім того, Кримськотатарська медіа-платформа сформує Наглядову раду з людей, компетенція і репутація яких викликатиме довіру як в Україні, так і у кримськотатарської спільноти.

Правління першого складу: Севгіль Мусаєва, Алім Алієв і Рустем Халілов. Глава правління з 1 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року — Севгіль Мусаєва.

Довідково:

Кримськотатарська мова (Qırımtatar tili, Qırımtatarca) або кримська мова (Qırım tili, Qırımca) — мова кримських татар, належить до тюркських мов, що входять в алтайську сім’ю. Писемність на основі латинського алфавіту і кирилиці. До 1928 року для кримськотатарської мови використовували арабський алфавіт, з 1928 по 1939 — латинський (так званий «новий тюркський алфавіт» (НТА), відомий також як Яналіф), з 1939 — кирилицю. З 1990-х років відбувався поступовий перехід на латинізований алфавіт, затверджений постановою Верховної Ради Криму в 1997 році. Цей алфавіт відрізняється від використовуваного в 1930-і роки та є турецьким алфавітом з додаванням двох додаткових букв Q і Ñ. Нині використовуються як кириличний, так і латинський алфавіти. В інтернеті поширеним є латинський алфавіт, а більша частина друкованої продукції поки випускається кирилицею. Кожна з трьох етнографічних груп кримських татар (тати, ногаї та південнобережці) має свій діалект.

09.06.2017

Оцініть статтю:

Теги:

журналісти

кримськотатарські ЗМІ

кримські татари

кримськотатарська медіа-платформа

ATR

кримськотатарська мова

ЗМІ

Крим

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Нацрада просить провайдерів не вилучати ATR з пакетів програм

editor — Tue, 06 Jun 2017 12:48:53 +0000

Днями стало відомо про випадки заміни в пакетах програм деяких провайдерів послуги кримськотатарського телеканалу ATR програмами кримської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України «UA: КРИМ».

Про цю ситуацію пише на своїй сторінці в соцмережі Facebook член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський:

— Національна рада ще не отримала від телеканалу ATR (ТОВ ТК «Атлант-СВ») інформацію про провайдерів, які вилучають телеканал зі своїх пакетів на користь суспільного мовника — UA: Крим (ПАТ НСТУ). Але вважаємо наразі важливим офіційно відреагувати на ці окремі випадки, про які йдеться в соціальних мережах.

Перше. Звертаємося до провайдерів з проханням послідовно підтримувати кримські телеканали, зокрема перший кримськотатарський телеканал ATR, які постраждали внаслідок окупації Криму, і не вилучати їх зі своїх пакетів. Тим більше, не змінювати одні кримські телеканали на інші. Друге. Наголошуємо на необхідності приведення компанією «Атлант-СВ» (ATR, LALE) своєї господарської діяльності згідно з вимогами чинного законодавства. Провайдери йдуть Вам назустріч. Відповідно, Ви маєте співпрацювати з ними на договірній основі, так, наприклад, як це робить Чорноморська ТРК. Відсутність договорів знімає з провайдерів програмної послуги будь-яку відповідальність перед Вами. У разі наявності фактів порушення прав телеканалу прошу звертатися до Національної ради із заявою. Ми відреагуємо на ці випадки відповідно до вимог законодавства.

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення у зв‘язку з цим поширила інформаційне повідомлення до уваги провайдерів програмної послуги і телеканалу ATR щодо ретрансляції кримських програм:

— Як відомо, окупація та подальша анексія Криму Російською Федерацією позбавила кримські ЗМІ можливості вільно працювати на території півострова. Відтак частина з них була вимушена покинути Крим і відновлювати своє мовлення з Києва. Це чотири програми: «UA: Крим» (НСТУ), ATR, Чорноморська телерадіокомпанія і дитячий канал LALE.

2015 року Національна рада звернулась до провайдерів програмної послуги (кабельних мереж) із проханням підтримати кримські телеканали, забезпечивши ретрансляцію ATR / LALE та Чорноморської ТРК.

126 провайдерів програмної послуги внесли кримські телеканали до загальної концепції добору програм для ретрансляції, надавши можливість переглядати їх у кожній області материкової України.

У травні 2017 року Національна рада ухвалила рішення, яке стало ще одним важливим кроком в інформуванні суспільства про поточну ситуацію в анексованому Криму. Телеканал кримської філії НСТУ «UA: КРИМ» увійшов до універсальної програмної послуги в усіх областях України. Це зобов’язало всіх провайдерів внести його у свої пакети програм на безоплатній основі.

Провайдери поповнили пакети програм телеканалом «UA: КРИМ», натомість деякі з них вилучили ATR. Такі дії означили вибірковість у забезпеченні доступу населення України до інформації про анексований півострів.

Розуміючи важливість підтримки кримських телеканалів, зокрема першого та єдиного у світі кримськотатарського телеканалу ATR, Національна рада звертається до провайдерів програмної послуги з проханням і надалі здійснювати ретрансляцію цього мовника в кабельних мережах, продемонструвавши таким чином чітку позицію в питаннях інформаційної безпеки й територіальної цілісності України, — йдеться у повідомленні.

06.06.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Кримськотатарський телеканал

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Два роки тому окупанти закрили кримськотатарський телеканал ATR

editor — Mon, 03 Apr 2017 14:46:23 +0000

Два роки тому, 31 березня 2015-го, через скасування ліцензії російською окупаційною владою припинив мовлення телеканал АТR — перший та єдиний у світі кримськотатарський канал, заснований 1 вересня 2006 року в Криму. Канал вів мовлення кримськотатарською, українською, російською і турецькою мовами і був єдиним на території Криму, який надавав об’єктивну інформацію і протистояв російській пропаганді. З початком російської окупації Криму журналісти зайняли принципову позицію у висвітленні подій на півострові (зокрема, розповідали правду про репресивні дії окупантів, утиск кримських татар, порушення прав людини), за що неодноразово піддавалися шантажу і погрозам з боку агресора.

Керівництво ATR неодноразово подавало заявки на отримання російської ліцензії на мовлення, проте щоразу отримувало невмотивовані відмови.

Зрештою, АТR був позбавлений права мовлення. Наносячи удар по каналу, російські окупанти мали на меті дошкулити всьому кримськотатарському народу, але, як зазначила заступник генерального директора телеканалу Лілія Буджурова, «кримськотатарський народ, який пережив Сталіна, переживе і це».

Перед забороною на мовлення телеканал ATR дивилося 4,5 млн глядачів, велика частина з яких — кримська аудиторія.

Як повідомляв Іслам в Україні, кримськотатарський телеканал АТR відновив мовлення з Києва в перший день Рамадану 2015 року. Цій події була присвячена прес-конференція, під час якої глава Меджлісу Рефат Чубаров нагадав про справжню причину закриття цього ЗМІ: «… каналу не дають дозвіл на мовлення через те, що своїми передачами він вселяє людям надію на повернення Криму до складу України».

Після заборони працювати в окупованому Криму перший випуск новин «Заман» українською мовою відбувся 20 липня 2015 року — через місяць після відновлення мовлення телеканалу. Ведуча новинного випуску — Сафіє Абляєва.

Однак, як повідомляв Іслам в Україні, кримськотатарський телеканал, перебравшись на материкову Україну, опинився у скрутному становищі. Під час міжнародного форуму «Крим — це Україна. Анексований півострів між минулим і майбутнім» журналіст, телеведучий і заступник генерального директора ATR Айдер Муждабаєв висловився про сумну перспективу — припинення мовлення телеканалу на материковій Україні через фінансові проблем, і назвав це «ганьбою для української держави».

Зауважимо, що в квітні 2015 року Петро Порошенко, розпорядившись найближчим часом відновити мовлення телеканалу ATR на всій території України, зокрема з Кримом, заявив в інтерв’ю «5 каналу», що відновлення роботи телеканалу є «справою честі для української влади». Тоді ж міністр інформаційної політики Юрій Стець відзначав, що розвиток телеканалу ATR і забезпечення захисту його журналістів (зокрема і колишніх), є одним із пріоритетних напрямів роботи Міністерства, оскільки канал є одним із стратегічних кримських ЗМІ, завдяки яким стався прорив інформаційної блокади в Криму.

Читайте за темою:

Після Ід аль-Фітр відновляться новинні випуски ATR

ATR відновлює мовлення в перший день Рамадану

Кримськотатарський телеканал ATR розпочав мовлення з Києва

03.04.2017

Оцініть статтю:

Теги:

ЗМІ

Крим

ATR

кримськотатарська мова

українська мова

турецька мова

кримськотатарські ЗМІ

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Кримськотатарським ЗМІ пообіцяли державну підтримку

editor — Wed, 23 Nov 2016 10:25:59 +0000

Верховна Рада України прийняла законопроект № 5333, що передбачає державну підтримку для кримськотатарських засобів масової інформації, зокрема телеканалу ATR.

Як повідомляє кореспондент видання Гордон, за цей документ проголосували 227 народних депутатів при мінімально потрібних 226 голосах.

Ухвалений закон вносить зміни до Бюджетного кодексу, дозволяючи як виняток Кабінету Міністрів 2016 року визначити напрямки використання бюджетних коштів «на програми підтримки телерадіокомпаній, що функціонували на території АР Крим та міста Севастополь».

Гроші можна спрямувати на оплату послуг супутникового зв’язку, заборгованості за оренду й купівлю телевізійного обладнання, оренди приміщень, що виникла від лютого 2014 року, тобто від моменту окупації Криму Росією.

АТR розпочав мовлення 2006 року. Телеканал припинив роботу в Криму 1 квітня 2015 року, після того, як кілька разів марно намагався переоформити ліцензію на мовлення, як вимагала окупаційна влада Криму. У червні того ж року телеканал відновив мовлення з Києва.

Про фінансові проблеми на телеканалі заявили в лютому 2016, а в жовтні, як повідомляла Українська правда (УП), керівництво каналу повідомило, що ATR може переїхати до Литви. Як тоді журналістам УП повідомили на телеканалі ATR, колектив завжди відчував підтримку цієї країни.

«У нас із Литвою багато історичних зв’язків, вони нас завжди дуже підтримували. Наприклад, навесні виконавчий комітет Конгресу кримських татар відбувся в будівлі Сейму Литви. Позицію щодо Криму всі політичні лідери Литви мають однозначну», — пояснив головний редактор новин телеканалу Осман Пашаєв.

Він нагадав, що своєю постановою уряд обіцяв телеканалові 40 млн гривень щорічної допомоги від держави. Але Мінфін, як зазначив Пашаєв, грошей так і не надав.

«Останній аргумент — економічний: якщо Єврокомісія буде виконувати рекомендацію про фінансову підтримку Європарламенту (9 пункт резолюції Європарламенту щодо Криму 4.02.2016), то нам фізично вигідно розміщувати телеканал на території ЄС із найменшими витратами на його утримання», — сказав Пашаєв. За його словами, власних фінансів у каналу насилу вистачить до кінця поточного року.

Як відомо, медіагрупа ATR належить кримськотатарському бізнесмену й активісту Ленуру Іслямову. До медіагрупи належить і дитячий телеканал Lâle, радіо Meydan, що віщає на Крим, онлайн-газета 15minut.org і видавництво Qartbaba production.

Після окупації Криму окупаційна влада перешкоджала незалежним кримським ЗМІ, фактично не даючи отримати чи переоформити ліцензії, унеможлививши багатьом ЗМІ роботу в Криму — вони мусили переїхати на материкову Україну.

Висвітленням подій в окупованому Криму займається також сайт «Крим. Реаліі» — проект «Радіо Свобода».

У серпні доступ до сайту на території півострова блоковали.

17.11.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Верховна Рада України

ЗМІ

кримськотатарські ЗМІ

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Голос Криму: кримськотатарський канал перебирається в Литву

editor — Wed, 12 Oct 2016 11:48:54 +0000

Майже півторарічне мовлення на Крим з Києва, очевидно, закінчилося. Кримськотатарський канал, видавлений з окупованого півострова і прийнятий у Києві, збирається їхати далі.

За словами головного редактора новин ATR Османа Пашаєва, канал найближчим часом може перебратися в Литву.

— У нас з Литвою багато історичних зв’язків, від них завжди багато підтримки. Наприклад, навесні виконавчий комітет Конгресу кримських татар проходив у будівлі Сейму Литви. Позиція стосовно Криму у всіх політичних лідерів цієї країни однозначна, — розповів Пашаєв.

Новина про переїзд ATR у Литву наробила шуму, її підхопили російські ЗМІ, озаголовивши, звичайно, гучною назвою про те, що Україна не дає грошей кримськотатарському каналу і він змушений виїжджати в Литву. По-різному її сприйняли в Україні.

Але проблема не в переїзді каналу — з початку військової агресії Росії та економічної кризи з України виїхало (тимчасово або назавжди) багато компаній з різних сфер і цінних співробітників, які змогли собі це дозволити. Мабуть, наймасовішою міграція була в IT-сфері, але пройшла вона практично непоміченою. З ATR так не вийде. У головах багатьох українців цей канал насамперед асоціюється не з ТБ-бізнесом як таким, і не з інвестором каналу Ленуром Іслямовим (який, нагадаємо, більше місяця працював віце-прем’єром в уряді колабораціоніста Аксьонова), а з кримськотатарським народом. Чому? Справа в тому, що це один з небагатьох якісних ресурсів, який продовжив роботу після окупації. Але ставити знак дорівнює між ATR і кримськотатарським народом — це все одно, що ідентифікувати якийсь окремий український канал з українцями. Наївно.

Проте, з огляду на відсутність серйозних конкурентів, в Криму ATR займав затребувану нішу національного ТБ. В активний період окупації півострова російськими військовими ATR виступив з відкритою проукраїнської позицією. Втім, після фейкового «референдуму» градус українського патріотизму на ATR впав практично до нуля — канал пропрацював більше року в окупованому Криму, згладжуючи, де це можливо, гострі кути і теми. Іншої можливості зберегти мовлення на півострові не було. Проте у 2015 році Роскомнагляд відмовив в реєстрації ATR, мовлення було припинено, а через півтора місяця канал перебрався до Києва.

Пізніше лідер Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що поділиться з ATR грошима, які були закладені в бюджет України на фінансування Меджлісу. Нібито каналу ATR з цієї суми потрібно було 40 млн.

Цих грошей, мабуть, канал так і не отримав. І зараз збирається в Литву. Безумовно, такий «релокейшн» позначиться негативно передусім на Україні та її іміджі, адже інші країни, так само як і ми, розглядатимуть ATR не як бізнес-проект або проект Іслямова, а як «глас кримськотатарського народу». Чи розуміють це на каналі? Безумовно. Але, за словами, Османа Пашаєва, власних фінансів каналу насилу вистачить до кінця поточного року.

— Останній аргумент — економічний. Якщо Єврокомісія виконуватиме рекомендацію про фінансову підтримку Європарламенту (9 пункт резолюції Європарламенту щодо Криму 4. 02.2016), то нам фізично вигідно розміщувати телеканал на території ЄС з найменшими витратами на його утримання, — сказав Пашаєв.

Як бачимо, ключове слово — вигідно. Саме від цього зараз відштовхується, судячи з усього, керівництво каналу. Можна, звичайно, згадати про український патріотизм, який під час окупації Криму був ключовим у посланнях ATR, але, мабуть, часи для нього змінилися. Що ж, будемо сподіватися, що в Литві ATR буде «вигідніше».

Джерело: ДС

12.10.2016

Оцініть статтю:

Теги:

ЗМІ

кримськотатарська телеканал

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Радіо «Мейдан» повертається в ефір

editor — Fri, 29 Jul 2016 14:14:49 +0000

Окупація Криму Росією позначилася на роботі кримських, і насамперед кримськотатарських, засобів масової інформації. Зокрема 1 квітня 2015 року телеканал, кілька радіоканалів, зокрема і радіо «Мейдан», що входять до медіахолдингу ATR, не отримавши від Роскомнагляду дозволу на мовлення, припинили роботу в ефірі. Однак «Мейдан» з’явився в інтернеті, але в грудні 2015 року робота в Криму була припинена задля безпеки співробітників. Нині редакція знаходиться в Києві.

І ось нарешті радісна новина: радіо «Мейдан» повертається в ефір — про це йдеться в сюжеті кримськотатарського телеканалу ATR. Як повідомляється, Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення надала радіо «Мейдан» частоту 90,8 мГц для мовлення в Генічеському районі Херсонської області.

Крім того, частоту для радіомовлення також отримало й агентство «Кримські новини» (QHA), про що раніше повідомляв «Іслам в Україні».

Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко запевнив присутніх в тій радості, яку він відчуває з цього приводу, і зазначив, що рішення ухвалено не без урахування листів-клопотання, зокрема і від Рефата Чубарова.

Головний редактор радіо «Мейдан» Ельвіра Баталова назвала цю подію «великим святом»:

— Це велике свято для всіх кримських татар і не тільки, тому що це радіо унікальне. Воно вело мовлення 10 років в Автономній Республіці Крим, зараз (так склалося життя!) ми будемо вести мовлення з материкової України. Радіо «Мейдан» — це унікальне радіо, де зібрана автентична музика, яка створювалася до ХХ століття і донині. Це основний майданчик для всіх діячів культури, для творчої інтелігенції. Тому ми готуємо дуже великі, масштабні заходи, нові програми, зараз ми готуємо «пілоти» кримськотатарською, українською та російською мовами.

Довідка:

Радіо Мейдан (Meydan або Мейдан ФМ) — кримськотатарська музично-інформаційна радіостанція, що веде мовлення російською, українською та кримськотатарською мовами, яка працювала в Криму з 2005 по 2015 рік. Була єдиною кримськотатарською радіостанцією в світі, головним завданням якої її колектив називав розвиток і популяризацію кримськотатарської мови і культури. Біля витоків заснування радіостанції стояли режисер Рефат Маліков і кримські журналісти Шевкет Меметов і Наджіє Аблаєва (Фемі), які вирішили в 1987 році створити національне радіо для кримськотатарської громади регіону. Перший вихід в ефір відбувся 7 червня 1989 року і тривав 15 хвилин, надалі обсяг мовлення виріс до 6 годин. Попутно з’явилися дитячі, музично-розважальні та інші радіопрограми.

Свою роботу радіо «Мейдан» почало 5 лютого 2005 року з українського і кримськотатарського гімнів і вітальної промови Мустафи Джемілєва. Радіостанція «Мейдан» разом з радіо «Лідер» і телеканалами ATR і «Ляле» входить до холдингу, що належить бізнесменові Ленуру Іслямову.

29.07.2016

Оцініть статтю:

Теги:

радіо

кримськотатарські ЗМІ

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Українські депутати майже повним складом проігнорували засідання, — Айдер Муждабаєв про слухання щодо реінтеграції Криму

Власкор — Thu, 23 Jun 2016 13:36:30 +0000

26 червня кримські татари відзначають національне свято — День кримськотатарського прапора. «Цікавий» епізод, пов’язаний із національним стягом кримських татар, повідав заступник головного редактора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв в ефірі програми «Шустер LIVE» 17 червня.

За словами журналіста, на парламентських слуханнях щодо реінтеграції Криму, що відбулися 15 червня вперше за два роки окупації півострова у Верховній Раді України, не було нікого з держчиновників, крім міністра освіти, не прийшов також новопризначений міністр з окупованих територій.

— Українські депутати майже повним складом проігнорували це засідання. Тобто Крим не цікавий їм взагалі. Вони це показали, і це було огидно. Мені було дуже соромно за них. І на довершення цього фарсу, який називався слуханнями щодо Криму, кримськотатарський прапор, закріплений на трибуні, де Надя (Савченко) повісила плакат з політв’язнями, наступного дня зірвали, як тільки депутати прийшли на сесію. Ми сподівалися, що цей прапор буде нагадуванням.

Я хочу присоромити владу, щоб вона знала, що український народ не так ставиться до Криму і кримських татар. Я вважаю, що ви повинні негайно змінити своє ставлення до того, що відбувається в Криму, й усією Верховною Радою впрягтись в боротьбу за весь кримськотатарський народ, — розповів Айдер Муждабаєв.

За його словами, Президент Порошенко заявив про те, що необхідно внести зміни до Конституції України та на міжнародному рівні надати Криму статус Кримськотатарської національної автономії, але жодних зрушень в цьому напрямі немає.

— ВР повністю тікає зі слухань щодо Криму. Міністру з окупованих територій я пропоную піти у відставку зараз, тому що пропустити такі слухання він просто не міг. Це підлість і плювок в обличчя кримських татар і взагалі всіх жителів Криму, — сказав журналіст.

Він зазначив, що шкодує про транслювання цих слухань телеканалом ATR, тому що людям, які знаходяться зараз в Криму, було «нудотно й огидно на це дивитися».

— Після того, як був зірваний кримськотатарський прапор, всі кримські татари з півострову, які мені дзвонили, були в жаху! Це було знущання над нашим стягом, який є прапором України в Криму, який кожен кримський татарин притискає до серця. Я закликаю депутатів Верховної Ради самим негайно закріпити там цей прапор до тих пір, поки не буде жодного політв’язня, поки вони не будуть вдома, поки кримських татар не врятують від національних репресій і Крим не повернеться до складу України, — заявив Айдер Муждабаєв.

Журналіст також нагадав, що з 29 українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях, 17 осіб, тобто дві третини, це кримські татари. За його словами, найближчим часом «важіль репресій» Росії буде тиснути саме на Крим, «вони будуть там брати людей, частину вивозитимуть на територію Росії». Журналіст нагадав, що зараз в Ростові-на-Дону йде суд у так званій черговій «терористичній справі», де судять людей, які ніколи не тримали в руках зброї.

23.06.2016

Оцініть статтю:

Теги:

ATR

Айдер Муждабаєв

кримські татари

кримськотатарський прапор

репресії

Крим

окуповані території

День кримськотатарського прапора

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь