Іслам в Україні - міжрелігійні відносини

Асоціації «Альраід» виповнилось 20 років!

Власкор — Wed, 08 Feb 2017 12:55:46 +0000

Двадцять років минуло з тих пір, як в 1997 році мусульмани України заснували Асоціацію громадських організацій «Альраід». Її метою було сприяти подоланню роз’єднаності, консолідувати різні об’єднання мусульман в зусиллі більш ефективно брати участь в житті країни, проводити культурно-просвітницьку діяльність, бути корисними суспільству.

За минулі роки «Альраід» заявив про себе як про невід’ємну частину українського суспільства, яка усвідомлює свою відповідальність перед країною. Безліч акцій, програм та ініціатив не просто були задумані активістами організації — вони знайшли своє втілення в реальності, не тільки приносячи користь суспільству в цілому, але і підвищуючи престиж мусульман в немусульманському оточенні, спростовуючи упередження і руйнуючи міфи щодо послідовників Ісламу.

Як громадські організації, що входять до Асоціації «Альраід», так і окремі мусульмани постійно беруть участь у всіляких донорських акціях, опікують підопічних дитячих будинків та інтернатів, надають волонтерську допомогу лікарням і госпіталям, ініціюють і реалізують різноманітні екологічні програми, займаються благоустроєм територій, відновлюють культові та історичні пам’ятки, не залишають без допомоги вимушених переселенців з тимчасово окупованих територій України. Але не тільки ВПО, а й малозабезпечені сім’ї, і діти-сироти — об’єкт уваги, співпереживання і докладання зусиль мусульман «Альраід». Одяг та побутова техніка, продукти і засоби гігієни — все це мусульмани збирають і передають не тільки одновірцям, які опинилися в складній ситуації, але і немусульманам.

Багато уваги «Альраід» приділяє розвитку та особистісному розвитку дітей та молоді: мовні курси, гуртки за інтересами, спортивні секції, курси та лекції з історії та культури (зокрема й історії Ісламу), всеукраїнські та міжнародні конкурси хафізів… Всього того, що входить в культурно-просвітницьку програму організацій-членів «Альраід», і не перерахувати.

В одинадцяти містах України сьогодні гостинно відчинені двері Ісламських культурних центрів, створених за ці роки. І вже давно вони славляться майданчиками для міжрелігійного та міжконфесійного діалогу, місцем зустрічей послідовників різних релігій і віровчень в обговоренні планів зі зміцнення миру і взаєморозуміння в суспільстві. Бібліотеки та мечеті, курси хафізів і загальноосвітні установи, а головне — вдячність українського суспільства за внесок мусульман у розвиток країни — ось з чим зустрічає ювілей «Альраід».

Протягом двадцяти років «Альраід» двічі змінив свою офіційну назву: спочатку як «Арраід», потім як ВАГО «Альраід», але відтепер організація носить назву Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід». Проте незмінним залишається те прагнення до добрих справ, той намір працювати на благо суспільства, на благо країни, які були спочатку притаманні «Альраід»…

08.02.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Альраід

мусульмани України

українське суспільство

Волонтерство

акції

хафізи

вимушені переселенці

релігійні організації

міжрелігійні відносини

ВАГО Альраїд

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Про підсумки Нацзустрічі релігійних громад України

admin — Fri, 11 Dec 2015 15:46:55 +0000

9 грудня завершилась Національна зустріч релігійних чи заснованих на переконаннях громад України, ініційована Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) та Департаментом у справах релігій та національностей Міністерства культури України.

Підсумки її роботи підбила керівник департаменту прав людини ОБСЄ/БДІПЛ Катажина Ярошевич-Варган.

— Сьогодні ми радше сформували теоретичні концепти діалогу, — сказала вона. — Ключовим є питання миру для України. Держава зобов’язана підтримати взаємодію різних релігійних груп та громадських структур. Було б доцільно створити національну програму з діалогу. Але не варто чекати ініціативи від держави — долучитись та почати процес має кожен. Основою повинен бути принцип рівності, коли будь-хто може стати учасником і матиме однакові права на свій голос. Ми згодні допомагати діалогу, але не можемо створити та почати його для вас. Це ваш мир і ваша стабільність, — цитує слова Катажини Ярошевич-Варган Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).

У публікації також наведено думку деяких учасників Нацзустрічі, зокрема про те, що в Україні роками говорять про діалог у релігійному середовищі, однак досі він не є практичною частиною щоденного життя.

Втім, як зазначається, дискусія, яка точилася протягом двох днів, показала цінність рівнобічного спілкування для всіх представників релігійних громад.

Один із організаторів зустрічі, голова Департаменту у справах релігій та національностей Мінкульту Андрій Юраш наголошує, що задля конструктивного діалогу вкрай необхідно відновити робочу міжвідомчу групу, яку раніше було ліквідовано:

— Парадокс полягає в тому, що ми досі говоримо про потребу діалогу. В чому проблема? Україна мала досвід роботи на всіх рівнях, і сучасне релігійне життя несе відбиток цих схем. Питання конфліктів знаходить відбиття на перших сторінках практичних робочих планів. Міжвідомча група, яка була присвячена цій тематиці, провела три засідання та була розформована. Ми намагаємось відновити її діяльність, — сказав Юраш.

За його словами, кожна організація має усвідомити, що вона «йде до інших з бажанням щось віддати та щось узяти»:

— І тільки тоді ми зможемо говорити про успіх якихось діалогічних ідей та ініціатив. Держава мусить діяти на різних рівнях, зокрема на місцевому та регіональному, завдяки чому ми позбудемось загроз ззовні. У співпраці з міжнародними організаціями можливе залучення авторитету держави до ініціювання практичних проектів щодо діалогу.

Проблеми релігійного середовища дублюються і на суспільному рівні, нагадав директор Казахського міжнародного бюро з прав людини і дотримання законності Євгеній Жовтіс:

— Пострадянські суспільства застрягли у транзиті, у вибудові горизонтальної комунікації, співпраці з владою. Треба засвоїти, що не дубинкою по голові, а все ж розмовою можна чогось досягнути, — сказав він.

Директор Казахського міжнародного бюро з прав людини і дотримання законності акцентував увагу на постановці мети, форми та методів діалогу:
— Ми все ще знаходимось на етапі навчання: як можна спілкуватись з власної ініціативи, а не за примусом «зверху». Діалог може мати інформаційно-комунікативну мету, що дозволяє прибирати уявні загрози та шукати точки дотику, — підкреслив Євгеній Жовтіс. — Але є і профілактична мета — попередження загроз та спроби реагування на виклики. У Казахстані я постійно нагадую, що інформаційний вакуум не дозволить змінити ситуацію, потрібен простір для діалогу. Хто може бути ініціатором? Хто завгодно, але лише за умов нейтралітету та поваги до позицій інших.

Про обставини активної фази конфлікту, за яких живе Україна, згадала директор організації «Міжрелігійна Шотландія», доктор Морін Сієр:
— Контексти Шотландії та України різняться. Але в мене склалось відчуття, що люди діляться інформацією про конфлікти, а не вірять у хорошу можливість змінити ситуацію шляхом діалогу. Хоча вони можуть зібратись разом та працювати на спільне благо, не зраджуючи власних інтересів. Має формуватись бачення миру. Може, це буде спільна молитва, яка стане щомісячною традицією. Наприклад, перший понеділок місяця, коли спільні молитви лунатимуть у церкві, мечеті, синагозі. Запросіть представників держави, щоб вони бачили ці прояви та могли долучатись.

Практичні шляхи співпраці, зокрема у християнсько-мусульманському діалозі, запропонував муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов: захист та популяризація моральних цінностей; благодійні проекти та волонтерство; захист та проповідування національних інтересів України. Прикладом такого симбіозу муфтій назвав співпрацю з греко-католицьким капеланом Петром Пустельником, у підрозділі якого служать п’ятеро мусульман. Вже неодноразово він передавав їм Корани, а нещодавно ще й книгу про життя пророка Мухаммада.

— На відміну від європейської кризи, українські мусульмани є автохтонним населенням, — додав Ісмагілов.- Вони протягом століть мали досвід діалогу та співжиття з християнами, юдеями та караїмами. Але за сучасних умов мігранти потребують адаптації до нових суспільств, що не може відбуватись швидко. Вони ж можуть стати новим потенціалом для майбутньої Європи, — зауважив муфтій, — але за умов рівних прав та виховання мусульманських лідерів, які поважатимуть мову, історію та культуру нової Батьківщини.

Серед гостей заходу також були представники РУНвіри, зокрема голова організації Об’єднання синів і дочок Рідної української віри Сергій Шкарівський. Він сказав про монотеїстичність РУНвіри, яка бачить єдиного Бога, що втілений у різних духовних традиціях. Доповідач зупинився на питанні українськості українців за умов «розвиненого державного рабства». Окрім цього, він дав свою оцінку позиції кліриків УПЦ (МП), назвавши їх «п’ятою колоною». За його словами, вони роздмухують конфлікт між Україною та Росією. Сергій пропонує державі втрутитись у ситуацію конфлікту, а не ховати його в інформаційному просторі.

Ще однією проблемою українського суспільства є ресоціалізація українців, що виїхали з окупованих регіонів Донецької та Луганської областей, Криму. Архиєпископ Харківський і Полтавський УАПЦ (о) Ігор (Ісіченко) особисто працює з постраждалими та відслідковує проблему. На його думку, це ще одне поле для взаємодії з державою.

— Людям треба повернути довіру до органів влади, — додав владика. — Вони розчарувались у них протягом подій останніх років, а співпраця з релігійними громадами у волонтерстві може змінити середовище. Ми всі постали перед викликом доброчинності.

— Нерідко релігійне середовище прагне, аби про релігію писали лише позитивне, оминаючи конфлікти, — підняв тему інформаційної роботи директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський:
— Представляючи конфлікти, які зараз існують у міжправославних стосунках, медіа не завжди намагаються докопатися до істини, натомість швидше грають на сенсаційності. На жаль, і церковні мас-медіа не прагнуть сприяти діалогу, а окремі відверто намагаються роздмухати скандали.

Також між ліберальнішим світом медіа і консервативнішим церковним середовищем виникають ціннісні конфлікти. Навіть якщо говорити про суспільну довіру, то Церква вже не на першому місці, а поступається волонтерам.

— Ми бачимо велику довіру суспільства до волонтерів, тому що вони активно працюють. Соціальне служіння релігійних громад також позитивно сприймається. Але за сучасного конфлікту секулярного та релігійного, постмодерного ставлення до авторитетів, дії духовних лідерів підпадають під критичну оцінку, — зазначив Т. Антошевський.

Директр РІСУ в цьому контексті навів приклад ставлення соціуму до виступів Глави УГКЦ Святослава (Шевчука), нагадавши, що коли декілька років тому той засудив діяльність режиму Януковича, соціум схвально відгукнувся щодо подібної позиції. Однак лише мова зайшла про заборону абортів та висловлення релігійної точки зору, як ці самі особи, що тільки недавно хвалили, — вибухнули засудженням та звинуватили церковного лідера у крайньому консерватизмі.

— Радикалізація протистояння релігійного та секулярного зростає, — зауважив Т. Антошевський. — І нерідко буває так, що в момент розгортання конфлікту миротворці зазнають критики з обох сторін. Для певних кіл показувати свою релігійність стає не лише «не модно» — за це можна наразитися на насмішки. Критики суспільної позиції Церкви у своїх оцінках навіть цинічно зловживають релігійними термінами.

Після виступів другого дня відбулося жваве обговорення піднятих тем. Зокрема, лунали риторичні запитання на кшталт про те, чи можна говорити про перспективи діалогу, коли так багато обговорюються конфлікти, які існують. У відповідь прозвучала думка, що якраз пропаганда діалогу має зменшити гостроту конфлікту. Бо якщо на різних рівнях, часто не публічно, не відбувався діалог, ці конфлікти вже давно б переросли у гострішу форму.

Також цього дня було представлено діяльність Адвентистського агенства допомоги та розвитку України, Української міжконфесійної місії духовної та благодійної опіки в місцях позбавлення волі.

11.12.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Нацзустріч

діалог

міжрелігійні відносини

Департамент у справах релігій та національностей

Мінкульт

Андрій Юраш

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Україна − найкомфортніша для мусульман країна на пострадянському просторі

admin — Tue, 08 Dec 2015 10:30:07 +0000

На проведеному в Києві круглому столі «Майбутнє ісламсько-християнських відносин у Європі в контексті сучасних міграційних процесів» серед багатьох питань обговорювалася і політика української держави щодо релігії, зокрема Ісламу. При цьому експерти-релігієзнавці констатують, що її просто немає.

− Ці теми навіть не обговорюються. Політики немає, і при такому підході незрозуміло, коли вона з’явиться, − сказав Крим. Реалії перекладач Корану українською мовою, доцент університету «Острозька академія» Михайло Якубович. Він з жалем зазначив, що навіть втрата Криму і частини Донбасу, де компактно проживають мусульмани, не спонукала уряд сформулювати свою позицію стосовно Ісламу.

Доктор філософських наук з Києва Людмила Филипович вважає, що розуміння чиновниками міжрелігійних взаємин залишає бажати кращого.

− З тих, хто на чолі державних структур, які займаються проблемами релігійного життя, лише половина розуміла всі особливості цього напряму, − сказала вона, пояснивши, що саме тому основну роботу зі створення в країні міжрелігійної злагоди беруть на себе експерти та активісти релігійних громад.

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов відвідує практично всі заходи за участю найбільших українських церков і релігійних організацій. Він вважає, що Україна, незважаючи на позицію чиновників, випереджає Євросоюз в організації міжконфесійної злагоди.

− З їх (Євросоюзу − ред.) досвіду для нас мало цікавого. Може бути корисним тільки досвід державної допомоги мусульманам. Адже в Європі держава потреби мусульман в культових спорудах не ігнорує. У нас же побудувати мечеть як культову споруду − майже подвиг, − сказав він Крим. Реалії.

На думку муфтія, в країні немає ісламофобії, ненависті до мусульман, зокрема мігрантів.

− У нас дуже легко вести діалог. У нас немає гетто і немає терористичних актів, − додав Саід Ісмагілов.

Слова муфтія підтверджують і мусульмани, які відзначають, що в Україні ставлення до послідовників Ісламу краще, ніж в будь-якій іншій пострадянській республіці. Так, дагестанець Амірхан − один з тих, хто потрапив в Україну без пригод. Його дружина родом з Дніпропетровської області, тут народилася його дитина. З Росії довелося втікати − там його переслідували за приналежність до «неправильної» (на думку місцевої влади − ред.) течії в Ісламі. До приїзду в Україну Амірхан прожив кілька років в Єгипті, отримав релігійну освіту в Саудівській Аравії, попрацював в Туреччині, звідки був змушений виїхати у зв’язку із закінченням терміну візи. Кілька місяців тому він отримав посвідку на проживання в Україні.

− Досі вільніше всього почуваюся в Україні. У країнах з більшістю мусульманського населення, послідовників Ісламу переслідують більше, ніж у державі, де мусульмани складають меншість. Ні моя борода, ні хіджаб дружини-українки тут уваги не привертають. Україна, мабуть, найкомфортніша на пострадянському просторі для мусульман, − сказав він Крим. Реалії.

08.12.2015

Оцініть статтю:

Теги:

міжрелігійні відносини

міграційні процеси

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Проблема не в Ісламі, а в релігійному фанатизмі, − муфтій

Власкор — Tue, 13 Oct 2015 09:26:11 +0000

Шмуель Каменецький, голова найвпливовішої в країні єврейської громади, дав інтерв’ю виданню «Новий час», де серед іншого говорить і про прояви антисемітизму в Україні та Європі.

Серед багатьох питань і відповідей в опублікованому матеріалі на себе звернув увагу один фрагмент тексту, що стосується Ісламу.

Так, на запитання журналістки Катерини Шаповал про те, чи не доводилося йому стикатися з антисемітськими проявами в Україні, дніпропетровський рабин відповів негативно, зауваживши при цьому, що в Європі ситуація виглядає інакше:

− Тут добре. Кількість антисемітів, готових образити єврея на вулиці, невелика. Але в Європі проблема є, і це − Іслам. Якщо єврей виходить на вулицю в Парижі, у нього більше шансів бути атакованим ісламським фанатиком, ніж у Києві чи Харкові. Там у них дуже масштабний антисемітизм на релігійному ґрунті.

У зв’язку з цим наш кореспондент звернувся до муфтія Духовного управління мусульман України шейха Саіда Ісмагілова із запитанням − чи дійсно Іслам, як релігія, може являти собою проблему, як про те сказав рабин Каменецький?

− Я впевнений, що такий видатний і відомий духовний лідер як ребе Шмуель Каменецький не міг сказати, що Іслам − це проблема. Думаю, його неправильно зрозуміли. Проблема − це екстремісти, носії радикальних ідей ненависті і насильства. Україна − унікальна толерантна і поліконфесійна країна, де сформований мікроклімат дружби і поваги мусульман до представників іудаїзму, християнства та інших релігій, − сказав муфтій.

Зі свого боку нагадаємо читачеві, що Іслам без будь-якої ворожнечі відноситься до інших релігій і намагається налагодити хороші взаємини з іншими культурам на підставі глибокої поваги і розуміння традицій і святинь інших народів. Іслам не розрізняє людей за національністю. «Серед його знамень ─ створення небес і землі і відмінність ваших мов і кольорів» (Коран, 30:22). Коран був посланий не тільки мусульманам, а всім людям, зокрема іудеям і християнам. Коран підкреслює особливе становище Ісуса і Марії, і це визначає особливу повагу до них всіх мусульман. Дійсно, глава 19 Корану називається «Мар’ям» і оповідає про історію чудесного народження її сина.

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) був в низці попередніх пророків Аллага, включаючи пророків Авраама, Мойсея, та Ісуса, а Коран − в низці попередніх священних писань, посланих Аллагом.

Одним зі свідчень прихильності Пророка до інших релігій, зокрема християнства, є той факт, що християни молилися в його мечеті. Це сталося, коли до Медини прибула делегація християн з Наджрана. Пророк зміцнив стосунки з євреями, одружившись на благородній іудейській жінці на ім’я Сафія, яка теж стала матір’ю правовірних.

По суті, Пророк постійно намагався підтримати мир і добрі стосунки з євреями. Він дозволив мусульманам брати в дружини християнок та іудейок. Вчення Пророка виховує мусульман в дусі добросусідського та справедливого ставлення до християн та євреїв.

Іслам каже, що ні Пророк, ні його послідовники не відкидають нікого з давніх пророків. Мойсей не міг відкинути Авраама, Ісус − Мойсея та Авраама, і точно так само Мухаммад не відкидав нікого з них.

Що стосується того, що Іслам може стати (або вже є) проблемою для Європи, то нагадаємо історію тієї ж Андалусії, розквіт якої в свій час і був обумовлений присутністю там мусульман. У Х столітті слова «іслам» і «цивілізація» були синонімами. Андалузька цивілізація була відома толерантністю (наприклад, андалузькі ісламські вчені не забороняли християнській меншості будувати церкви) і космополітизмом, об’єднуючи мусульман, християн, іудеїв. Іберійці (латиняни і кельти), бербери, араби, тевтонці, вихідці з Африки на південь від Сахари, слов’яни, перси та інші народи були мусульманами… «Арабомовний» період ісламської цивілізації в Іберії протривав більше 8 століть: з 711 року до падіння Гранади в 1492 році. Більше того, саме відсутність носіїв Ісламу (й іудаїзму, до речі) призвело до занепаду Іспанії (країни, що знаходиться в Європі): у період з 1609 по 1614 роки Іспанія вигнала сотні тисяч морисків, підірвавши тим самим могутність Іспанської імперії, сила якої багато в чому полягала в багатстві і працьовитості цього народу. Це був кінець «золотого століття» Іспанії.

Підкреслимо, що Ісламу не притаманні якісь вияви ксенофобії, у тому числі й антисемітизм, що означає осуд і ненависть стосовно людей через їх семітську расу.

Таким чином, Іслам не може бути проблемою. Проблему створюють релігійні фанатики, які трапляються, на жаль, серед послідовників і християнства, й іудаїзму, й Ісламу…

Довідка (NV.ua. ©):

Шмуель Каменецький народився в США в сім’ї релігійних іудеїв, які емігрували з СРСР. Каменецький витратив вісім років на релігійну освіту, ставши рабином. В Україну приїхав у 1990-му за дорученням Менахема-Мендла Шнеєрсона, Любавичівського ребе, глави одного з найвпливовіших течій в сучасному іудаїзмі.

13.10.2015

Оцініть статтю:

Теги:

муфтій Саід Ісмагілов

міжрелігійні відносини

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Представники авраамічних релігій обговорювали шляхи досягнення миру

editor — Mon, 21 Sep 2015 13:03:45 +0000

Днями в Харкові у Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі відбувся міжрелігійний бар-кемп «Шляхи досягнення миру у досвіді релігій світу та український контекст». Проведення заходу було ініційовано Комісією сприяння єдності християн Української Греко-Католицької Церкви та підтримано харківською Колегією Патріярха Мстислава. Предметом дискусії стало обговорення релігійної ситуації в Україні та світі, зокрема пошуку шляхів порозуміння християнських, юдейських та мусульманських громад.

Відкрив конференцію о. Ігор Шабан, голова Комісії сприяння єдності християн, який зосередив увагу на потребі утвердження добросусідських стосунків між різними релігіями та людьми з різними поглядами — віруючими та невіруючими.

У центрі уваги присутніх були виступи двох спікерів: Олександра Доброєра, директора Європейського інституту соціальних комунікацій (Одеса), — експерта з юдаїзму — та Романа Назаренка з Тілбурзького університету (Нідерланди) — експерта з ісламу. Доповідачі відзначили необхідність спільної праці представників різних віровизнань, адже у секуляризованому світі всі вони мають спільну місію: доносити людям учення про Бога та морально-етичні постулати.

Було наголошено на тому, що в Україні під час Революції гідності, а також нині, в умовах військової інтервенції з боку Росії, християни, мусульмани та юдеї об’єднуються на захист людського життя та свободи окремої особистості.

Про це говорили у своїх виступах також члени харківської мусульманської громади, зокрема заступник голови Духовного управління мусульман України «Умма», імам Культурного центру Євген Глущенко та представник ісламської громадської організації «Милість» Сергій Путілін, викладач Колегії Патріярха Мстислава п. Олександр Польшин та інші присутні.

Як повідомив кореспонденту «Іслам в Україні» Євген Глущенко, представники умми, отримавши запрошення на цей захід, сприйняли це як ще одну можливість пошуку точок дотику у міжрелігійному діалозі:

— Ми подякували за запрошення і сказали, що діалог між конфесіями не тільки можливий, як зазначили доповідачі, але вкрай необхідний, — сказав Глущенко та наголосив, — Ми повинні спілкуватися один з одним, бо Сам Бог показав нам приклад, коли вів діалог зі Своїми пророками. ДУМУ «Умма» відкрите до діалогу, задля цього ми і брали участь у подібних зустрічах у Львові та інших містах України. Окрім того, стояли пліч-о-пліч з греко-, римо-католиками, православними на майданах у найважчі часи для країни і звертались до нашого Єдиного Бога про спільне: мир та взаємопорозуміння Україні та її жителям.

Також Євген Глущенко розповів, що представник ісламської громадської організації «Милість» Путілін Сергій Володимирович в своїй промові згадав багаті приклади з життєпису Пророка Мухаммада, коли мусульмани та християни не тільки вели діалог, але й поважали один одного.

Важливим кроком у пошуку взаєморозуміння учасники конференції назвали подолання стереотипів, які склалися в суспільстві щодо тих чи інших релігійних формацій, а також спільну працю над соціально значущими проектами.

Слід відзначити, що для Сходу України заходи, подібні до міжрелігійного бар-кемпу, — рідкісне явище, тож важливою була присутність на конференції представників місцевої влади (начальник відділу у справах релігій обласної державної адміністрації Ольга Чернявська), політичних партій (один із лідерів ВО «Свобода» Ігор Швайка), журналістів (Тарас Антошевський, директор Релігійно-інформаційної служби України), різних гілок християнства (пастор Німецької євангелично-лютеранської церкви України Павло Шварц та священик Харківського екзархату УГКЦ о. Віктор Мартиненко), клиру та мирян Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ.

Довідка:

Бар-кемп (англ. BarCamp) — неформальні, демократичні, відкриті інтерактивні зустрічі людей, метою яких є інтеграція середовища, обмін досвідом та ідеями.

21.09.2015

Оцініть статтю:

Теги:

міжрелігійні відносини

мусульмани і християни

УГКЦ

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Кримським мусульманам у Дрогобичі буде, де молитися

editor — Thu, 30 Jul 2015 09:16:12 +0000

Днями депутати Дрогобицької міської ради (Львівська область) підтримали рішення про надання переселенцям із Криму частини приміщення колишнього ЖЕКу № 4 під облаштування культурно-духовного центру.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на головного спеціаліста міськвиконкому Лесю Ясюру.

Представник цієї громади Рустем у виступі перед депутатами зазначив, що кримці, яких війна закинула до Дрогобича, мають потребу у спільній п’ятничній молитві.

— Ми не будуємо мечеть, бо не хочемо тут конфлікту. Бажаємо мати культурно-духовний центр, у якому буде одна кімнатка для молитви, — оголосив наміри своєї релігійної громади кримець.

Підтримати рішення депутатів агітував в. о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик, наголосивши, що ці люди нині перебувають у Дрогобичі через спільну трагедію України. З його слів, про задоволення духовних потреб кримців клопоче не лише міська влада, посприяти переселенцям просить також від європейської спільноти благодійний фонд Карітас.

Влада задекларувала наміри допомогти кримцям, яких у Дрогобичі нині близько 100, відремонтувати приміщення.

29.07.2015

Оцініть статтю:

Теги:

міжрелігійні відносини

кримські татари

допомога переселенцям

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В Священих Текстах Ісламу є точки дотику для діалогу з християнами

Ольга_Юрченко — Sat, 06 Jun 2015 19:00:00 +0000

Нещодавно відбувся відкритий семінар «Римо-Католицька Церква про міжрелігійні відносини з мусульманами: діалог чи євангелізація?» за участі магістра богослов’я Українського Католицького Університету, докторанта Тілбурзького університету Романа Назаренка, котрий зазначив, що його виступ — це панорамне представлення, вступні зауваження щодо вчення Католицької Церкви про іслам.

Роман Назаренко навів і мусульманський погляд, показавши присутнім витяги з окремих сур Корану, які дуже унаочнюють те, що мусульмани визнають і шанують тяглість між Авраамом, Торою та Євангеліями, де написано про роль Ісуса і Марії тощо. Для багатьох, хто знайомий з Ісламом в його фундаменталістському варіанті (хоча варто зауважити, що фундаменталізм не є автентичною релігійністю), може бути відкриттям те, скільки точок дотику для потенційного взаємозбагачувального діалогу з християнами можна знайти у Священних Текстах Ісламу.

За словами Назаренка, Другий Ватиканський Собор, зокрема у своїх документах Nostra Aetate, Lumen Gentium, Dignitatis Humanae та деяких інших, підкреслює автентичні релігійні цінності в Ісламі і точки перетину з християнством, а саме — віра в одного Бога, пошана до Авраама, Ісуса та Марії, наголос на добрих ділах молитви, посту і милостині тощо.

Навіть документи, які прямо не стосувалися міжрелігійного діалогу, за словами доповідача, проливали світло на деякі його аспекти. Наприклад, Gaudium et Spes (Пастирська конституція Другого Ватиканського Собору про Церкву в сучасному світі) наголошує на тому, якими різними є люди, і як зустрічаються культури в цю епоху глобалізації і стирання кордонів, і що Церква має сприяти обміну різними дарами і культурними надбаннями. Назаренко в своїй доповіді приділив увагу діяльності папи Івана Павла ІІ, який зовсім по-новому відкрив міжрелігійний діалог на практиці, що не завжди сприймалося позитивно і самими католиками, і представниками інших релігій. Як зауважив доповідач, чимало питань потребують відповіді у світлі сучасних викликів перед мусульманами та християнами, пов’язаних, зокрема, з активною міграцією мусульман, переслідуваннями християн, діяльністю «ІДІЛ», поширенням інших радикальних течій Ісламу тощо. Приклад із непорозумінням навколо «Регенсбурзької лекції» папи Бенедикта ХVI показав, наскільки гостро може боліти вирваний з контексту вислів, і як багато чутливих місць в християнсько-мусульманському діалозі.

В УКУ стане традиційним обговорення цих делікатних речей — звісно ж, із повним усвідомленням власної традиції і зі знанням про особливості інших традицій. Кожному учаснику діалогу потрібно вповні дотримуватися таких принципів: бути свідомим своєї власної традиції та знати бодай базові речі про традицію партнера діалогу, який не ставить за мету повне розуміння, а є лише засобом для пізнання партнера у діалозі.

Джерело: Кафедра богослов’я УКУ

06.06.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Священі тексти

міжрелігійні відносини

християнсько-мусульманський діалог

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Мусульмани Грузії вважають, що вони обмежені в реалізації прав

editor — Wed, 29 Apr 2015 11:08:37 +0000

Муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов поділився своїми враженнями про Міжнародному форумі «Релігія і мир», що відбувся у м. Батумі (Грузія), в роботі якого він взяв участь.

Організаторами міжнародного форуму виступили «Georgian Muslims Union» (Союз мусульман Грузії) у партнерстві з Європейським центром миру і прав людини. На конференції були присутні представники різних церков і релігійних організацій, в тому числі - і ісламських, з багатьох країн світу, вчені-релігієзнавці, правозахисники, громадські діячі та представники державних структур Грузії. Крім того, в ході конференції розглядалися питання поглиблення взаєморозуміння, відносин і співробітництва послідовників різних релігій і віровчень, розширення кола поінформованості про релігійні уявлення, обговорювалася необхідність взаємоповаги та толерантного ставлення при спільному проживанні людей з відмінними один від одного релігійними і культурними традиціями заради добробуту всього суспільства, а також побудови та подальшого розвитку багатосторонніх відносин між релігіями заради об'єднання зусиль представників різних конфесій і релігійних шкіл в досягненні миру.

С. Ісмагілов розповів, що конференція «Релігія і мир» була скликана Спілкою мусульман Грузії («Georgian Muslims Union») для того, щоб привернути увагу правозахисних організацій, лідерів європейських держав, США, України, а також прилеглих мусульманських країн Туреччини, Ірану - до проблем мусульман Грузії.

- Конференція проводилася протягом двох днів, - каже пан Ісмагілов, - в перший день в готелі «Шератон» були виступи в обмеженому за часом форматі. Виступали посол США в Грузії, колишній прем'єр-міністр Норвегії (який зараз очолює правозахисну організацію, що захищає віруючих різних релігій у Європі), були представники різних церков, у тому числі і грузинської православної церкви, і баптисти, і представники англіканської церкви з Великобританії, були гості від мусульманських організацій з України, Ірану, Туреччини та безпосередньо з самої Грузії. Також були присутні представники різних громадських - зокрема жіночих організацій.

Що стосується мусульманських організацій Грузії - в цій країні їх декілька, їх представляють різні лідери.

«Проблеми в Грузії є, і вони стосуються всіх, - сказав шейх Саід, - І ось ця організація - «Georgian Muslims Union» бере на себе відповідальність і намагається налагодити мости, налагодити діалог між різними частинами суспільства - як у самому мусульманському середовищі, так і в середовищі мусульман з немусульманами, а також взаємодію релігійних громад з державними органами Грузії».

Самі мусульмани Грузії заявляють про те, що вони відчувають певні проблеми і певний тиск (у тому числі, як вони вважають, і з боку православних віруючих) на мусульман в Грузії. Іноді спалахують конфлікти: так, наприклад, під час конференції був озвучений випадок, що мав недавно місце, коли в м. Кобулеті до воріт релігійної школи - медресе, де навчали дітей Корану, вночі зловмисники прибили свинячу голову. Ця демонстрація неповаги викликала хвилю обурення серед мусульман Грузії. І в результаті конфлікту, що спалахнув, влада закрила цей навчальний заклад.

Як розповів Саід Ісмагілов, посилаючись на інформацію, озвучену під час конференції мусульманами Грузії, подібні прецеденти періодично трапляються: «То спалахують конфлікти між послідовниками різних релігій, то, на думку мусульман Грузії, державні чиновники допускають дії, що перевищують їх повноваження і обмежують права мусульман. Тому ця конференція мала перед собою мету насамперед привернути увагу європейських і американських правозахисних організацій та авторитетних громадських діячів, політиків і лідерів до проблем мусульман цієї країни, а з іншого боку - донести до державних чиновників самої Грузії, які займаються питаннями релігій, а також до представників грузинської православної церкви інформацію про існуючий стан речей», - сказав муфтій.

Як загострив увагу шейх Саід Ісмагілов, він був запрошений на конференцію, щоб поділитися досвідом вибудовування міжрелігійного діалогу в Україні, існуючого в Україні спілкування та взаємодопомоги і не брав участі в обговоренні ситуації в Грузії. У своєму виступі він розповів про те, в яких сферах може йти на співпрацю та діалог між представниками різних релігій, однак зауважив: «Не знаю, наскільки це буде корисно, наскільки це допоможе в грузинській ситуації. Але виходячи з тих висловлювань, з тих виступів, які я чув, у них досить напружені відносини і самі мусульмани Грузії вважають, що їх утискають і вони обділені в реалізації певних прав і можливостей», - сказав він, ще раз зробивши акцент на тому, що це - не його думка, а те, що звучало в ході конференції у виступах муфтіїв, імамів, громадських діячів.

«І виходячи із загального контексту озвученого, - зауважив Саід Ісмагілов, - у мене і склалося таке враження. Так що повторюся: не знаю, наскільки наш досвід, наші шляхи подолання розбіжностей можуть допомогти, але я намагався донести до присутніх ту думку, що насправді можна цілком нормально жити мирно і дружно і якщо є такий досвід в Україні - то чому б їм не скористатися в Грузії... Адже нікому не потрібні конфлікти внутрішньонаціональні! У будь-якій країні для миру і стабільності необхідно консолідувати суспільство, необхідне примирення. Тому мій виступ і був націлений на те, щоб донести певний позитивний досвід, який напрацьовано в Україні».

Муфтій мусульман України звернув увагу на те, що полеміка, яка велася у зв'язку з озвученими проблемами грузинських послідовників ісламу, була малопродуктивною через прихильність кожної зі сторін до протилежних думок: «Мусульмани всіляко намагалися дати зрозуміти, що у них проблеми існують, а православні та державні чиновники наполягали, що проблем у мусульман немає - і, на жаль, не все сказане вголос було достатньо ввічливо і цивілізовано... Гарячі грузинські чоловіки дуже емоційно і відверто розмовляють на конференціях, іноді досить голосно. Цікаво, що Баптистська християнська церква Грузії видносіться дружно до мусульман і підтримує їх, а Архієпископ Малхаз Сонгулашвілі був навіть модератором конференції».

У своєму виступі на форумі Саід Ісмагілов скористався наданою можливістю і привернув увагу присутніх до історії ісламу в Україні, причому особливу увагу було приділено Криму, як колиски ісламу в нашій країні: «Щоб нагадати світовій спільноті про те, що існує проблема окупації Криму і кримськотатарського народу, що в результаті окупації опинився у вкрай складному становищі».

У той же час, як зазначив Ісмагілов, присутні цікавилися і запитували у нього про Україну, війну і Кримський півострів: «Віходячі з актуальності питань та бесід я зрозумів, що багато хто перебуває в інформаційному просторі російських телеканалів, які транслюються тут у повному наборі», - зазначив він.

Як розповів муфтій, журналісти і вчені, що дуже часто присутні на конференції, піднімали питання так званої «Ісламської держави» - це, на думку Саіда Исмагилова, наслідок географічної близькості до близькосхідних проблем: «Люди бояться. - говорить шейх, - і дякують Богові, що між ними є Туреччина - велика і сильна мусульманська країна».

Другий день конференції проводився в арт-центрі в Батумі, у форматі заходів, присвячених пам'яті Пророка Мухаммада (мир йому і благословення), де читався Коран, виступали релігійні лідери, було надано слово іноземним гостям, була представлена велика культурна програма - виконувалися пісні, читалися вірші на мусульманську тематику.

На заходи були запрошені мусульмани не тільки з Батумі, а й з довколишніх населених пунктів, багато хто прийшов з сім'ями, з дітьми, лунала мусульманська література грузинською мовою.

І в другий день, - як зазначив Саід Ісмагілов, - панувала тісна неформальна атмосфера, було багато можливостей безпосереднього спілкування - і це скрасило напруженість дискусій першого дня.

Ольга Юрченко, спеціально для «Іслам в Україні»

27.04.2015

Оцініть статтю: