Іслам в Україні - заборона

«Правила дзюдо обмежують права мусульманок» — спортсменка Наталія Чистякова тимчасово припиняє виступи

editor — Wed, 19 Jul 2023 13:53:18 +0000

«Спорт поза релігією» — з такою позицією світового дзюдо віч-на-віч стикнулася українка Наталія Чистякова у 2022 році. Саме тоді спортсменка почала носити хіджаб, несполучний із дзюдо, на думку керівництва Міжнародної федерації дзюдо (IJF).

Згідно з правилами Міжнародної федерації дзюдо (IJF), спортсменам заборонено виступати на змаганнях з будь-яким покриттям голови, крім медичних пов’язок. Ця вимога перетворила найуспішніший рік у кар'єрі Чистякової, що водночас припав на початок повномасштабної агресії РФ і тимчасову окупацію її рідної Чернігівщини, на один із найважчих.

У 2022-му Наталія, що вже була чемпіонкою Європи серед юніорок, додала до своїх досягнень «бронзу» молодіжного Євро та дебютну медаль на рівні ґрендслемів у ваговій категорії до 70 кг. Останню нагороду Чистякова здобула на European Open у Софії в лютому 2023 року, посівши там третє місце. Українка не виходила на татамі з березневого Ґрендслему в Ташкенті, де стала п’ятою.

Про суперечливі почуття, що викликали ці змагання, непоступливість федерації у ставленні до мусульманок і співіснування релігії та спорту 22-річна дзюдоїстка розповіла виданню «Суспільне Спорт».

«Я завжди шукала істину, — розповідає Наталія про те, як прийшла до ісламу. — Було цікаво, як світ створювався…»

Сама спортсменка ніколи не була християнкою. Каже, що просто «додержувала сімейних традицій». Про іслам дізнавалася від знайомих:

«Запитувала, що і як вивчити. Спочатку в інтернеті читала, але мені сказали, що там багато омани».

Хіджаб Наталія надягнула не одразу.

«Спочатку я не хотіла, щоб багато хто знав, — пояснює дзюдоїстка. — Я собі сказала: „Коли розповім, тоді й покриюся повністю“. Дуже хотілося відразу, але суспільство трішки впливає».

Чистякова наважилася надіти хустку, приїхавши у складі збірної до Туреччини наприкінці березня 2022-го. Побоювання, за її словами, викликала не сама реакція оточення — Наталія радше переживала, що створить хибне уявлення про її віру та «заплутає» людей, адже за шаріатом люди мають закривати аврат: для жінки це все тіло, крім обличчя, п’ястей і стоп, а для чоловіків — зона від пупка до колін. Не всі мусульманки покривають голову, проте, якщо вже починають це робити, то намагаються бути послідовними в тому, який вигляд мають на публіці.

«Я більше боялася, як сприймуть, що я вдягаю та знімаю [хіджаб], що почнуться запитання: „А як це?“ Не хотіла, щоб хтось думав, що так можна. Кожен крок [без хіджабу] — гріх. Вирішила, що розповідатиму про те, що в кожної людини є свої слабкості, і ми намагаємося ставати кращими, — каже спортсменка. — Люди насправді не дуже добре сприйняли, навіть близькі. На вулиці так дивляться… Але мені все одно. Чому я маю думати про те, що про мене подумають?»

Нерідко Наталія, за її словами, стикається зі стереотипними реакціями, як-от питання, чи не вийшла вона заміж за мусульманина.

«Таке буває, але дівчина це робить не для хлопця, а для себе».

Утім, Чистякова каже, що їй не було важко й навіть подобалося розповідати людям про свій досвід:

«Просто не завжди було розуміння. Багато хто казав: „Ти ж раніше так не вдягалася“. Але люди змінюються, пізнають нове».

Водночас разом з новою релігією Наталія знайшла й нову спільноту — це полегшило її перехід.

«Усі віряни як брати й сестри. Це велика підтримка, коли з людиною вперше бачишся, а вона тобі може багато чим допомогти, тому що розуміє: це — сестра. Навіть якщо не знаємо ім'я одне одної», — пояснює вона.

Команда Наталії рішення Чистякової прийняла спокійно, а тренери не забороняли їй виступати в хіджабі. Щоправда, з хусткою спершу виникли труднощі: існують різні версії спортивних хіджабів, але жодна не підходить саме для дзюдо: через специфіку цього спорту, що передбачає контактну боротьбу, покриття часто сповзає з голови. Тож Наталії довелося вигадувати власний лайфхак, використовуючи додатково пластир.

«Була мрія придумати хіджаб, який не спадав би, — згадує вона. — У дзюдо багато в партері торкаються руками голови. У нас і волосся спадає іноді, а як тканина має триматися? Я просто на хіджаб намотувала пластир, і не потрібно було його постійно поправляти. Це не дуже зручно, але звикаєш до всього».

Наталія каже, що не бачила, щоб хтось робив так само. Єдиний спосіб носити хіджаб у дзюдо поки що не затверджений, тож кожна спортсменка обирає свій підхід.

«Узбекистанки надягали хустину — я так намагалася, але вона також спадає, — каже Чистякова та додає, що до нового вбрання звикла швидко. — Мені завжди було жарко тренуватися. Те, що стало спекотніше, це нічого. <…> Навпаки, коли вже треба було його на змаганнях знімати, було дуже дивно. Як морально, так і фізично. „У мене ж нічого немає на голові! Як це взагалі?!“ — ось це було важко. А до хіджабу [звикати] — ні. Я цього дуже хотіла, я знаю, навіщо це роблю».

А от із халяльною їжею під час виїздів на збори та змагання виникали проблеми:

«Це вже важче. Коли їздили до європейських країн, то м'яса я не їла. Якось намагалася заміняти іншим білком. І під час Рамадану важко було тренуватися, але ми знаємо, що нам це потрібно, й терпимо»

Легше, каже вона, було знайти час для молитви:

«У нас один з головних тренерів [Кеджау Ньябалі] — мусульманин. Тому всі завжди розуміли, що потрібно помолитися, навіть на змаганнях. Могла вийти після двобою та сказати: „Я побігла. У мене час спливає“. І всі нормально сприймали».

У деяких видах єдиноборств для людей, що покривають голову через релігійні переконання, виступи на міжнародному рівні стали доступними лише в останні 15 років. У тхеквондо такий одяг дозволили на олімпійських іграх у 2008-му, а повноцінно — з 2009 року; у карате — з 2013-го, а в боксі — з 2019-го. Заборона на хіджаб та інше покриття голови досі існує у дзюдо.

У правилах IJF про це йдеться в розділі «Гігієна». Згідно з політикою міжнародної федерації, з’являтися в хіджабі заборонено не тільки на татамі й у змагальній зоні, а навіть під час церемоній нагородження. Це стосується як спортсменів, так і офіційних осіб і тренерів. На Олімпійських іграх-2012 виняток зробили для Водждан Шахерхані, однієї з перших жінок, що отримала право представляти Саудівську Аравію на такому рівні. Утім, спортсменці все одно не дозволили надіти повноцінний хіджаб, лише коротку шапочку.

Наталія Чистякова розповідає, що виступи без хіджабу давалися їй «дуже важко», і це заважало участі у змаганнях:

«Я знала, що обираю це, але в мене була надія, що дозволять, намагалася розмовляти [з керівництвом]. З кожним змаганням ставало дедалі гірше. Я переймалася через це, звичайно, тому що мені важливі що хіджаб, що дзюдо. Тож психологічно це дуже впливало. Думала, що сама себе обманюю. Але знала, що це краще, ніж узагалі не надягати».

Українка мала намір написати листа до IJF, але щоразу, коли порушувала це питання серед тренерів різних збірних, їй казали, що багато людей зверталися з цього приводу, зокрема туркені й арабки — безрезультатно.

«Збиралися, страйкували, казали, що не вийдуть [на татамі], поки їм не дозволять, але це „зупинили“, — розповідали Наталії. — Не знала, що ще їм написати. Я була б одна, і ніхто б мені не відповів. То я вже не бачила сенсу в цьому».

Міжнародна федерація дзюдо має два головні аргументи для хіджаб-бану. Перший — заборона релігійних символів. Це стосується не лише ісламу. Наприклад, під час змагань дзюдоїсти мають заклеювати татуювання з зображенням хрестів. Друга причина — питання безпеки. В IJF вважають, що покрита шия під час сутички — це ризик удушення.

«Я так тренувалася пів року, й нічого, все нормально, — описує свій досвід занять у хіджабі Чистякова. — Навіть улітку свідомість не втрачала. Не знаю, що вони видумали».

Попри таку позицію міжнародної федерації, її додержують не в усіх країнах, і на деяких внутрішніх турнірах дзюдоїстки можуть безперешкодно виступати в хіджабі. Зокрема, це дозволено в Індонезії, що 2018-го приймала Азійські ігри; у Туреччині, де провели Ісламські ігри солідарності-2021, а також у таких країнах, як Велика Британія та Канада. Тим часом Федерація дзюдо України на національних змаганнях послуговується нормами IJF.

«Справді дивно, — реагує на правила Наталія. — Це була б велика можливість для мусульманок спокійно займатися спортом і дотримуватися законів своєї віри. Немає логічної відповіді, чому не можна. Це ж просто хустка на голові, як і кімоно на тілі. <…> Вони кажуть, що спорт поза політикою, поза релігією. Якщо так, дозвольте свободу спортсменам, щоб вони могли робити те, що їм важливо. Людина поза татамі виходить, і всі бачать, що вона мусульманка. То яка різниця, на татамі це бачити чи поза ним? Вони дозволили росіянам змагатися, а тут не дозволяють дівчатам просто хустину надягати. Роблять те, що в їхніх інтересах».

Як наслідок, мусульманки, що носять хіджаб, мусять або поступатися своїми цінностями заради спорту, або взагалі відмовлятися від потенційної кар'єри в дзюдо.

«І так, і так погано, — підсумовує Наталія. — Їм просто не дають займатися тим, що вони люблять. Це велика проблема, бо мусульманок багато. У мене є подруги, які колись займалися, але не продовжили, бо знають правила».

Сама Чистякова наразі припинила виступи. Як пояснює, через травми:

«Після 16 років у дзюдо тілу хочеться вже відпочити фізично й морально. Зараз пробую себе в чомусь новому».

Нині спортсменка працює фітнес-тренеркою та міркує над тим, що пов'язати свою діяльність з англійською мовою.

19.07.2023

Оцініть статтю:

Теги:

хіджаб

мусульманка

спорт

дзюдо

заборона

права людини

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Саудівська Аравія заборонила фото- і відеозйомку головних мусульманських святинь

editor — Thu, 30 Nov 2017 15:51:07 +0000

Днями надійшла інформація про те, що влада Саудівської Аравії заборонила місцевим жителям, туристам і паломникам здійснювати фото- і відеозйомку в двох найсвятіших мечетях Ісламу.

Як передає видання Daily Sabah з посиланням на дані Головного управління преси та інформації Саудівської Аравії, рішення про заборону фото- і відеозйомки в Масджид аль-Харамі в Мецці, відомій як Велика мечеть Мекки, і Масджид ан-Набаві в Медіні (Мечеті пророка), було ухвалено Міністерством закордонних справ Саудівської Аравії ще 12 листопада 2017 року.

У заяві йдеться про заборону, яка діє незалежно від мети відвідування святинь і поширюється і на представників засобів масової інформації. Рішення ухвалено «для захисту і збереження священних місць». Заборонено фотографувати і проводити відеозйомку також околиць мечетей.

Повідомляється, що саудівська влада, називаючи інші причини введення заборони, посилалася на обурення зйомками вірян у мечетях.

— У випадку порушення заборони, введеної для забезпечення богослужіння більш здоровим способом, засоби, що використовуються для фотографування та відео, будуть конфісковані, також буде вжито заходів юридичного характеру, — йдеться у заяві.

30.11.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Китайська поліція наказала мусульманам Сіньцзяна здати всі копії Корану

editor — Mon, 02 Oct 2017 13:18:01 +0000

Китайська влада у північно-західному регіоні Синьцзяна наказала мусульманським сім’ям етнічних меншин здати релігійні предмети, зокрема молитовні мати і копії Корану, повідомляє газета RFA.

Ділшат Раксит (Dilxat Raxit), представник групи емігрантів Всесвітнього уйгурського конгресу, заявив, що повідомлення аналогічного змісту з’явилися минулого тижня з Кашгара, Хотана та інших регіонів.

— Ми отримали повідомлення про те, що кожен етнічний уйгур повинен прибрати з власного будинку будь-які предмети, пов’язані з Ісламом, — зазначив Раксит. — Їх потрібно добровільно передати, а за непослух передбачені суворі покарання.

Раніше цього року влада Синьцзяна почали конфіскувати всі Корани, опубліковані понад п’ять років тому, які, згідно з твердженнями місцевих чиновників, мають «екстремістський зміст». Акція проходила на тлі тривалої кампанії проти «незаконних» релігійних предметів, що належать переважно етнічним уйгурам-мусульманам.

02.10.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Не дозволимо російським окупантам знищити нашу пам’ять!

editor — Wed, 10 May 2017 10:52:23 +0000

Російська влада в окупованому Криму забороняє проведення масових меморіальних заходів, присвячених трагічній даті в історії кримськотатарського народу — депортації, що розпочалася 18 травня 1944 року і яку визнано геноцидом.

Це є спробою знищення історичної пам’яті кримських татар, виправдання злочинів сталінізму і комуністичного режиму СРСР, придушення волі в боротьбі за свої права в умовах російської окупації Криму — про це йдеться у зверненні голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, яке він оприлюднив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook під гаслом «Не дозволимо російським окупантам знищити нашу пам’ять!»:

— Російські окупанти виходять з того, що кримські татари слухняно виконають їх волю, зрадивши пам’ять про своїх близьких і рідних — жертв геноциду кримськотатарського народу. При цьому прислужники російських окупантів — місцеві колаборанти — поспішно дописують сценарії вірнопідданих заходів, призначених для путінського агітпропу.

Меджліс кримськотатарського народу закликає кримськотатарський народ взяти участь у проведенні в Криму 18 травня меморіальних заходів, присвячених пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу:

18 травня 2017 року:

12.00 — Сюкюнет дак’аси (хвилина мовчання).

В окупованому Криму пропонується інша форма прояву поваги до пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — кожна сім’я, старі й малі, здійснює спільно дуа (молитву).

Після прочитання дуа співвітчизники прямують до встановлених за їх місцем проживання пам’ятників або Хатира-таш (пам’ятний камінь), де виголошують молитви. Там само покладаються квіти. Співвітчизників, які проживають в місті Сімферополі, ми закликаємо прийти до пам’ятного каменю, встановленого у сквері біля залізничного вокзалу.

Меджліс кримськотатарського народу пропонує членам регіональних і місцевих меджлісів, активістам кримськотатарського національного руху, представникам молодіжних кримськотатарських організацій, імамам мечетей і мусульманських громад організувати підготовку і проведення зазначених для Криму форм прояву поваги до пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, — написав Рефат Чубаров.

Нагадаємо, в 2015 році муфтій Криму Еміралі Аблаєв визнав окупаційну владу «державними органами», що мають право ухвалювати рішення, і фактично назвав бажання кримських татар вшановувати пам’ять жертв геноциду «конфронтацією».

10.05.2017

Оцініть статтю:

Теги:

історія кримськотатарського народу

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Уйгурські мусульмани зазнають утисків з боку влади Китаю

editor — Thu, 06 Apr 2017 12:49:17 +0000

Влада Китаю пішла на нові кроки з придушення релігійної ідентичності уйгурського мусульманського населення Сіньцзяну.

Згідно з новими правилами, носіння нікабу в громадських місцях потрапляє під заборону — співробітники аеропортів, вокзалів та інших громадських установ повинні будуть зупиняти жінок із закритими обличчями і повідомляти про них в поліцію. Аналогічна доля спіткає і чоловіків з «аномальною довжиною бороди», повідомляє IslamNews з посиланням на The Independent.

Уйгурським мусульманам також заборонили називати дітей «надмірно релігійними» іменами, проводити нікях (церемонії одруження) без реєстрації в органах РАГСу і «вмішувати халяль в світське життя інших людей». Крім того, жителів Сіньцзяну зобов’язали дивитися державне телебачення і слухати офіційне радіо.
Як зазначає видання, в березні в Сіньцзяні ввели грошові винагороди громадянам, що доноситимуть на мусульман з «екстремістською» поведінкою, до якої були зараховані відмова тиснути руку протилежній статі, відмова відвідувати похорони немусульман і носіння нашивки у вигляді півмісяця із зіркою на одязі. Всі ці заходи вживаються нібито з міркувань боротьби з екстремізмом і тероризмом, поняття якого у китайської влади досить невизначене і розмите.

Також IslamNews з посиланням на RFA повідомляє ще про один приголомшливий факт — смерть уйгурського мусульманина під час допиту в СІЗО, який нещодавно трапився у китайському регіоні Сіньцзян в кінці 2016 року, але про який стало відомо тільки зараз.
16 грудня 2016 року правоохоронні органи Сіньцзяну заарештували 55-річного уйгурського підприємця Абдурішита Хаджі за підозрою в «переправленні потенційних бойовиків в Сирію». 13 січня Абдурішит помер під час допитів в слідчому ізоляторі. За словами його сина Хесенджана Абдурішита, його батько був законослухняним громадянином, мав міцне здоров’я, і навряд чи його смерть могла бути природною, тим більше в 55 років. Сім’я померлого впевнена, що він не мав жодного стосунку до екстремізму або переправлення бойовиків. У минулому Абдурішит працював у Киргизстані, а потім в Туреччині і допоміг кільком землякам-уйгурам, які бажали працювати в країні, отримати турецькі візи. У близьких загиблого є тільки одна версія — ймовірно, хтось із молодих людей, яким бізнесмен допоміг з візою, врешті-решт вирішив відправитися до Сирії, і це могло стати приводом для фабрикації кримінальної справи і арешту Абдурішита в Китаї.

06.04.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Китай

дискримінація за релігійною ознакою

мусульмани Китаю

заборона

переслідування мусульман

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Таджикистані заборонено ввозити і вивозити книги релігійного змісту

editor — Wed, 05 Apr 2017 09:06:28 +0000

Міністерство культури Таджикистану прокоментувало інформацію про введену заборону на ввезення і вивезення з країни книг — нових правил в цьому питанні не вводилося. За даними відомства, в країні заборонено вивозити тільки ті видання, що мають історичну та культурну цінність, наприклад історичні рукописи, без дозволу Мінкульту, «як це прийнято в багатьох країнах світу».

Як повідомляє Азія-Плюс, завідувач відділу захисту і використання історичної та культурної спадщини Міністерства культури Таджикистану Шералі Ходжаєв повідомив, що також заборонено ввозити і вивозити з країни книги релігійного змісту без спеціального дозволу відомства. Цим також займається Комітет у справах релігії та впорядкування традицій і обрядів, саме його фахівці дають висновок щодо релігійної літератури.

Він зазначив, що такі заходи вжито з метою убезпечення Таджикистану і нерозповсюдження релігійного екстремізму серед населення.
На початку березня на КПП «Нижній Пяндж» співробітники митниці затримали жителя Кабадіяна, у якого було вилучено книги релігійного характеру — «Твори Канзілхусайн», «Тлумачення сну», «Історія шиїзму в ісмаілітській гілці» і «Бустан» авторства Сааді Шерозі.

05.04.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В Австрії — акція на підтримку хіджабу

editor — Wed, 18 Jan 2017 11:42:05 +0000

У Відні пройшла акція протесту проти заборони на носіння мусульманських хусток (хіджабів) у державних установах і школах.

Як нагадує Агентство Анадолу, глава МЗС Австрії Себастьян Курц на початку січня підтримав заборону на носіння мусульманських хусток службовцями і вчителями, зазначивши, що Австрія — світська держава.

Учасники акції несли плакати з написами «Свобода віросповідання для всіх!» і «Загальну рівноправність!». Виступаючи на акції, представник Австрійської молодіжної організації Джанан Яшар зазначила, що в країні нешанобливо ставляться до мусульман, що йде врозріз з принципом дотримання прав людини.

У зв’язку зі скандальною ініціативної глави МЗС Австрії, як повідомляв Islam Today, своє обурення висловили багато громадських, політичних та релігійних діячів:

— Пропозиція глави МЗС створює перешкоди для інтеграції мусульман у європейське суспільство. Подібні заборони — привід для відторгнення, відчуження та поляризації суспільства, — зазначив, зокрема, відомий громадський діяч Олександр Поллак.

Рабин Шломо Хофмейстер і представник мусульманської громади Австрії імам Рамазан Демір в ефірі однієї з радіостанцій назвали заборону хіджабу «дискримінаційною та антирелігійною».

— Хустка — це символ ісламської релігії. Подібні традиції в одязі є і в християнстві, і в юдаїзмі, — підкреслив Хофмейстер.

18.01.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

3000 членів місцевих меджлісів в Криму наражаються на небезпеку

editor — Thu, 06 Oct 2016 09:32:27 +0000

Росія розв’язала руки силовикам в Криму, заборонивши діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, в результаті чого близько 3000 членів місцевих представницьких органів кримських татар в анексованому Криму опинилися в зоні переслідування окупаційної влади.

— Верховний суд Росії 29 вересня відмовив у задоволенні апеляції Меджлісу кримськотатарського народу на «рішення» про визнання його «екстремістською організацією». З цього моменту безпека 3000 членів місцевих меджлісів в Криму під загрозою, — сказав Чубаров і додав, що адвокати готують документи до Європейського суду з прав людини.

Відповідаючи на запитання QHA про те, як будуть діяти члени меджлісів в окупованому Криму в умовах фактичного переслідування, Чубаров повідомив, що кримськотатарський національний рух силою і репресіями не зупинити:

— Люди продовжать збиратися, діяти і висловлювати вимоги на захист своїх прав. Подивимося, як далеко зайде російська влада, наскільки жорстко вона реалізує рішення про заборону Меджлісу. Ніхто навіть з російських експертів не припускає, який наступний крок зроблять окупанти.

Ухвалена 5 жовтня 2016 року депутатами постанова «Про Звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій і парламентів іноземних держав про засудження і невизнання заборони Російською Федерацією Меджлісу кримськотатарського народу і про захист корінного народу Криму міжнародним співтовариством», за словами Чубарова, акцентує увагу міжнародної громадськості на незаконності рішень російської окупаційної влади і прямій загрозі кримськотатарському народу в Криму.

Нагадаємо, вранці 5 жовтня 2016 року відбувся обшук в будинку Сулеймана Кадирова, члена феодосійського регіонального Меджлісу. Як повідомив Рефат Чубаров, його вже запросили в центр «Е» (Центр з протидії екстремізму в Сімферополі, — ред.).

Україна і світове співтовариство засуджують і не визнають каральне рішення російського суду.

06.10.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Меджліс

кримськотатарський народ

міжнародне співтовариство

кримські татари

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Після «заборони» Меджлісу в Криму з новою силою відновилися обшуки

editor — Wed, 05 Oct 2016 11:19:18 +0000

Після того, як російський суд всупереч здоровому глузду «заборонив» Меджліс, в окупованому Криму знову розпочалися обшуки у будинках його членів.

Так, вранці 5 жовтня ФСБ прийшла у будинок до члена феодосійського регіонального Меджлісу Сулеймана Кадирова. Про це він написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

— У мене зараз проходить обшук ФСБ, усіх небайдужих прошу мене підтримати своєю присутністю! М. Феодосія, вул. Гарнаєва, будинок № 36, — написав він.

Як нагадує QHA, 29 вересня 2016 року Верховний Суд Російської Федерації відмовив у задоволенні апеляції Меджлісу кримськотатарського народу на «рішення» так званого «Верховного Суду Республіки Крим» від 26 квітня 2016 року про визнання Меджлісу кримськотатарського народу «екстремістською організацією» і заборону його діяльності на території Російської Федерації.

Україна і світова спільнота не визнали і жорстко засудили каральне рішення російського суду.

05.10.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Заборону на буркіні призупинено

editor — Tue, 30 Aug 2016 13:37:47 +0000

Державна рада Франції призупинила дію рішень близько 30 міст країни, які заборонили на муніципальних пляжах мусульманський жіночий костюм буркіні. Рішення суду було ухвалено за позовом Ліги з прав людини до міст Ніцца і Вільнев-Лубе, які першими ввели відповідні заборони.

Як повідомляє Голос Ісламу, в тексті документа, виданого Державною радою, зокрема, сказано: «Рішення судів не що інше, як серйозне і незаконне посягання на основні свободи, зокрема на свободу пересування, свободу віросповідання та особисту свободу». Крім того, зазначено, що ця рада «не побачила жодних загроз суспільній безпеці в одязі, яку хтось може надягати для купання».

Відзначимо, що рішення було ухвалено на тлі шквальної критики в численних світових ЗМІ заборон на буркіні та особливо їх примусового виконання на пляжах поліцією.

Акції протесту проходили і в самій Франції, зокрема група мотоциклістів розмістилася на пляжі під сонцем в повністю закритих чорних шкіряних костюмах з мотоциклетними шоломами на головах, щоб показати тим самим абсурдність заборони саме буркіні.

Як, крім того, пише видання «Голос Ісламу», безглузда ісламофобська заборона закритих пляжних костюмів викликала критику не тільки простих людей, а й урядів деяких країн. Так, члени канадського уряду дистанціювалися від позиції влади Франції, які вирішили заборонити на пляжах і в басейнах буркіні. У відповідь на пропозиції франкомовних жителів канадської провінції Квебек перенести в неї досвід їх «батьківщини-матері», міністр юстиції Канади Стефані Валлі заявила: «Це дискусія, яка відбувається по інший бік океану. Ми маємо іншу позицію».

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо також твердо дав зрозуміти, що під його владою країна йде до «відкритості, дружби і взаєморозуміння», позначивши таким чином вектор руху, прямо протилежний тому, що спостерігається у Франції.

— Я впевнений, що права особистості і вибір кожного повинні мати першорядне значення в наших дискусіях, — додав він.

У той же час, до остаточної перемоги захисників прав мусульманок ще далеко. І уряд, і більшість суспільства цієї країни налаштовані на заборону мусульманського купального костюма, а призупинення її дії має, скоріше, тимчасовий і процесуальний характер.

30.08.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь