Іслам в Україні - Аль-Каїда

Ісмагілов: Більшість жертв Аль-Каїди та ІД − це мусульмани

Власкор — Wed, 18 Nov 2015 14:18:53 +0000

Про виклики, що стоять перед усім світом, позначені терористичними атаками в Парижі в «чорну п’ятницю» 13 листопада йшлося у програмі Громадського радіо за участю муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» шейха Саіда Ісмагілова.

− Насправді тероризм − це проблема, яка стосується всіх. Більшість жертв й «Аль-Каїди», і так званої «Ісламської держави» − мусульмани.

До того ж, саме в арабських мусульманських країнах. Ну, а коли міжнародний тероризм виходить за межі, скажімо так, ареалів свого виникнення, то стає загрозою в тому числі і для країн Європи, де живе велика кількість мусульман. Терористи, які вбивають всіх без розбору, не питають, до якої конфесії належить людина. Хто завгодно − і мусульманин, і немусульманин − може стати жертвою терору, − серед іншого заявив в ефірі шейх Саід.

Також, відповідаючи на запитання ведучого про те, чи не стане одним з наслідків теракту в Парижі відкрите протистояння послідовників християнства та Ісламу, муфтій ДУМУ «Умма» сказав, що до конфліктів між двома світовими релігіями це не призведе, але до сплеску ісламофобії (і не тільки у Франції, але і в інших країнах світу) − можливо:

− Найчастіше засоби масової інформації не розділяють Іслам як світову релігію і терористів, які виступають нібито від імені цієї релігії. А негативний фон від злочинів цих оскаженілих людей лягає, на жаль, на всю багатовікову релігійну традицію Ісламу.

Також муфтій мусульман України спростував твердження, що останнім часом йде широкомасштабна «ісламізація» Європи:

− Мені здається, що інформація про ісламізацію Європи сильно перебільшена. Дійсно, бувають випадки, коли люди з секулярного світу переходять в Іслам. Справа в тому, що сучасну Європу в більшості своїй не можна назвати християнською, бо люди сповідують не християнські цінності, а секулярні, тобто безрелігійні, абсолютно світські. І часто ми бачимо перегини, які засуджують релігійні традиції. А Іслам виступає як найбільш послідовна релігія щодо захисту певних традиційних сімейних цінностей у вихованні дітей, моральності та моралі, − пояснив свою точку зору муфтій. − Саме це і приваблює в Ісламі людей, які постраждали від секулярної аморальності. Але ми не можемо говорити про масовий перехід жителів Великобританії або якої іншої країни в Іслам − це, знаєте, особистий духовний пошук, особисте духовне рішення окремих людей.

Відповідаючи на запитання ведучих − як пояснити, що серед терористів-смертників є діти, Саід-хазрат ще раз загострив увагу на тому, що мусульмани не підтримують терористичні атаки, ким би вони не здійснювалися, а також пояснив участь дітей у терактах особливостями підліткової психіки:

− Ми засуджуємо тероризм взагалі і використання у ньому дітей зокрема, − заявив муфтій. − Чим можна це пояснити? Я, звичайно, не психолог, а священнослужитель, але в підлітковому віці у дітей сильно ламається психіка, для них безумовним авторитетом тепер є не батьки, а вулиця, друзі, оточення. У своїх брудних цілях дитиною можуть маніпулювати люди, які, власне, і займаються питаннями тероризму. Вони використовують психічну нестабільність дітей, залякують їх, ламають.

Під час програми муфтій поскаржився, що до трагічних подій в Парижі досвідом східноєвропейських країн в адаптації мусульманських громад до життя в немусульманському середовищі мало хто цікавився, у той час, як українські послідовники Ісламу могли б поділитися досвідом з країнами Європи щодо інтеграції мусульман-мігрантів в соціум:

− Я завжди кажу про те, що Україна в певному сенсі − унікальна, тому що мусульмани нашої країни давно вже (більше тисячі років) інтегровані в українське суспільство. Це те, що нас відрізняє від західноєвропейських країн, де послідовники Ісламу − мігранти, що опинилися в Європі в останні 50−70 років і ще не адаптувався до нової ментальності, до нових умов життя і нової культури, − сказав Саід Ісмагілов. − Ми б могли поділитися нашим досвідом. Досвідом того, як необхідно вірянам жити в немусульманській країні. Україна ще унікальна і тим, що ми знаходимося на перетині, на місці, де зустрічається Європа з Азією, їхні культури і релігії. Це наша сильна сторона.

Ми тисячоліттями знаходимо взаєморозуміння, володіємо певним імунітетом (який захищає − ред.) від внутрішніх конфліктів у суспільстві.

При цьому шейх Саід зазначив, що Україна, незважаючи на світський статус держави, не стільки секуляризована, скільки християнська країна.

− Все-таки для українців релігійні цінності мають величезне значення. Церква і релігійні лідери мають величезний авторитет − набагато більший, ніж в Європі.

Прокоментував шейх Саід й озвучений ведучим сумнів у тому, що поведінка терористів, які нібито кричали «Це вам за Сирію» і при цьому йшли на злочин з паспортами в кишенях, типова для представників так званої «Ісламської держави»:

− Я не фахівець із терористів. Але (наскільки я знаю корінь цієї проблеми) вони взагалі себе так не поводять. В цьому випадку вбивали всіх підряд, без розбору. Тобто, завданням було зробити дуже резонансний злочин: не захоплювалися заручників, не висувались якісь вимоги… Людей просто вбивали! Мене дуже сильно дивує і те, що у них при собі були паспорти. Раніше такого ніколи не спостерігалося.

Муфтій ДУМУ «Умма» спробував розвіяти озвучений ведучим міф, що мусульмани є радикалами на відміну від християн, які в більшості своїй − мирні люди:

− Насправді основними ідеями, які живуть в мусульманському світі, є релігійні. Ви не зустрінете там сильних націоналістів, сильних «лівих», якихось ультра-лівих і ультра-правих… Популярність релігійних авторитетів величезна. І коли починається опір, наприклад, як в Афганістані, то, звичайно ж, це виходить під впливом релігійних лідерів. Навіть звільнення від колоніалізму в багатьох країнах проводилося релігійними лідерами. Така специфіка регіону! − зауважив шейх Саід. − І тому ЗМІ постійно малюють образ мусульман як релігійних фанатиків. Але потрібно розуміти, що в Європі вже давно йшов процес секуляризації, а арабо-мусульманського світу секуляризація торкнулася порівняно недавно. Тому на людей, що борються за щось в мусульманських країнах, дивляться не як на представників якоїсь національності, певного етносу, а як на релігійну групу, − пояснив Саід-хазрат.

Про так звану «Ісламську державу» муфтій сказав коротко:

− Зрозуміло, що це і не мусульманська, і не ісламська, і не держава.

18.11.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Саід Ісмагілов

ДУМУ Умма

Громадське радiо

тероризм

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

«Аль-Каїда» та «Ісламська держава» спотворюють розуміння Ісламу

editor — Mon, 19 Oct 2015 12:08:13 +0000

Віце-президент США Джо Байден сказав, що такі терористичні угрупування, як «Аль-Каїда» та «Ісламська держава» спотворюють розуміння Ісламу для виправдання жахливих актів.

Також Байден зазначив, що релігійні цінності в США повністю узгоджуються з громадянськими, та заявив, що захист релігійної свободи є моральним імперативом, що вберігає суспільство від насильства екстремістів.

Про це йдеться в повідомленні «Крим. Реалії».

Нагадаємо, 17 жовтня в Нью-Йорку віце-президент США на офіційній церемонії отримав премію у сфері прав людини імені Афінагора. Це найвища нагорода грецької православної церкви.

19.10.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

В’ячеслав Швед: Політичний іслам є визначальним виразом цивілізаційних устремлінь ісламського суспільства

Власкор — Thu, 18 Jun 2015 12:30:27 +0000

Цієї весни у Києві відбувся круглий стіл «Сучасні трансформаційні процеси в ісламському світі: виклики, проблеми, перспективи», який організували відділ історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Український центр ісламознавчих досліджень. У заході взяв участь доцент Інституту всесвітньої історії НАНУ В’ячеслав Швед. Він виступив зі своєю доповіддю «Політичний іслам на роздоріжжі: можливі сценарії розвитку у постреволюційний період». Пропонуємо нашим читачам її скорочений варіант.

— Доля політичного ісламу в арабському світі після спаду першої хвилі революційних потрясінь, що прокотилась від Лівії до Ємену, знаходиться сьогодні в центрі уваги як науковців, так і політиків. Це пояснюється тим, що перший етап арабської революції, який отримав назву «арабська весна», мав головну особливість — провідну роль в її розгортанні та перебігу мали рухи та партії політичного ісламу. Також принципово важливо, що у цей час відбулося виокремлення самобутнього ісламського демократичного проекту, який зародився, передусім, у надрах панарабської асоціації «Брати-мусульмани», у лавах таких політичних партій, як туніська «Ан-Нагда», єгипетська Партія свободи і справедливості та деяких інших.

Перший наступ арабської революції було відбито. Свою негативну роль відіграли численні помилки та прорахунки, які були зроблені носіями поміркованого ісламу. Вони не мали належного політичного досвіду, їм бракувало досвідчених фахівців, політичних менеджерів вищої та середньої ланки. Характерними рисами цих партій були відсутність політичної гнучкості, відданість консервативній традиції та догматизму, дотримання застарілого світогляду, який вже не дотягував до потреб та сподівань, зумовивших «арабську весну». Не відбулось остаточного розмежування у лавах партій поміркованого ісламу між справжніми його прихильниками та тими, хто тяжів до радикального ісламу.

Надзвичайно важливу роль у тимчасовій поразці ісламського демократичного проекту відіграли арабські монархії Затоки на чолі із Саудівською Аравією. Зазначені автократичні консервативні режими побачили у широкому розповсюдженні впливу поміркованого політичного ісламу велику загрозу для подальшого існування монархічних режимів у своїх країнах. Адже поміркований іслам утверджував виборність державної влади, існування та діяльність політичних партій, що суперечило основам режимів зони Затоки. Саме тому аравійські монархії, передусім Саудівська Аравія, Об’єднані Емірати та інші, об’єднали свої зусилля для насильницького відсторонення від влади в Єгипті президента М. Мурсі та «Братів-мусульман», визначивши їх терористичною організацією так само, як Хезболлу і Аль-Каїду.

Звертає на себе увагу й те, що інформаційна й науково-аналітична машина, що існує в цих країнах сьогодні знаходиться в авангарді ідеологічного наступу на політичний іслам, намагається його дискредитувати та витіснити з інтелектуального дискурсу у просторі арабського світу. Тон задав відомий «мозковий танк» в Об’єднаних Арабських Еміратах — Еміратський центр стратегічних досліджень та аналізу, який видав арабською та англійською мовами монографічне дослідження «Ісламські політичні рухи та влада в арабському світі». Головною своєю метою колектив авторів визначив вивчення політичного зростання ісламістів під час так званої «арабської весни» та аналіз досвіду перебування ісламських політичних партій у владі. Наголос зроблено на демонстрації «негативного ефекту та наслідків зусиль ісламістів щодо ін’єкції релігії у політичну практику та політизацію релігії, які призвели до зростання релігійної та політичної поляризації у низці арабських країн та підірвали зусилля розбудувати національний консенсус, такий необхідний для досягнення миру, економічного розвитку, соціальної справедливості та демократичних трансформацій».

Серед головних аргументів, які використовуються нині у тих арабських ЗМІ, які контролюють Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, слід виокремити такі:

— намагання довести, що у потоці релігійного екстремізму саме «Брати-мусульмани» передували Ісламській державі. Так, колишній генеральний менеджер каналу новин інформаційного об’єднання «Аль-Аравія» Аб. аль-Рашед стверджує, що «перша конфронтація з релігійними екстремістами в Саудівській Аравії відбулась через 17 років після утворення Держави Саудідів. Вони були відомі як „Братство“ і передували ІДІЛу у своєму екстремізмові та жорстокості».

— спекулюють на тому, що деякі лідери Ісламської держави входили в свій час до структур «Братів-мусульман». Про це, наприклад, розповідає саудівський журналіст та експерт з питань ісламських рухів та ісламського фундаменталізму М. Аль-Зейді.

— усі терористичні опції протягом останнього часу списуються на «політичний іслам», який своїми експериментами загрожує власним народам, стабільним інститутам влади, толерантній та відкритій культурі.

Таким чином, ми бачимо, що такі аргументи у переважній своїй більшості абсолютно надумані, свідомо ігнорується те, що до політичного ісламу належать різноманітні рухи, які в тій чи іншій формі виражають сподівання та потреби різних соціальних груп у різних країнах ісламського світу. Політичному ісламу притаманно багатоманітність ісламістських рухів, він не є якоюсь єдиною ідеологією, яку слід сприймати або відкидати як одне ціле. У ньому є як ісламський радикалізм, так й ісламський лібералізм, які відомий західний фахівець з політичного ісламу Г. Фуллер визначає, як «ісламістські полярності». Також свідомо замовчується й те, що визначальною особливістю першого етапу «арабської весни», який закінчився відстороненням від влади єгипетського президента М. Мурсі, стало виокремлення самобутнього ісламського демократичного проекту, з яким пов’язані великі сподівання та унікальний демократичний транзит арабського світу.

Отже, політичний іслам в арабському світі опинився сьогодні на роздоріжжі, його прихильники постали перед необхідністю серйозного переосмислення отриманих суворих уроків та визначення найбільш оптимальних сценаріїв його подальшого розвитку, які б відповідали головним потребам та викликам арабського суспільства у ХХІ столітті.

У цьому контексті потрібно відзначити, що незважаючи на нинішні випробовування, політичний іслам нерозривно пов’язаний із подальшим розвитком арабського світу. Таке ствердження базується на тому, що саме іслам, у якому в закодованому стані сконцентровано цивілізаційно-культурну матрицю арабського світу, його ціннісні орієнтири, історичний досвід та генетичну пам’ять, став єдиною потужною силою, що була здатна сколихнути широкі верстви народів регіону на нову революційну хвилю — Арабське пробудження або «арабську весну». Іслам став найпотужнішим двигуном та мобілізатором, надав сучасним арабським революціям ціннісно-програмні установки переформування арабського суспільства відповідно до викликів ХХІ ст. та необхідністю подолання вікової відсталості арабського світу, його прориву до передових рубежів сучасного розвитку.

18.06.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Сейран Аріфов: потрібно змінювати реальність мусульманського світу

editor — Mon, 18 May 2015 17:24:19 +0000

Магістр шаріатських наук Сейран Аріфов виступив з доповіддю в Консультативному центрі мережі EducationUSA в Києві, під час засідання дискусійного клубу «Іслам в Україні і сучасному світі від релігійних особливостей до специфіки державотворення». Доповідь науковця, яку ми пропонуємо нашим читачам, була присвячена передумовам появи ісламського радикалізму і сучасної ситуації на арабському сході.

Коріння радикалізму

— Як і багато авторитетних учених ісламу, я хочу заявити, що іслам у нас один і ніяких видів ісламу не існує. Я не припускаю самих термінів, таких як арабський іслам, турецький іслам, європейський іслам, радикальний, помірний. Це вже не іслам, а його тлумачення. Це те, як люди пропустили через себе вчення пророка Мухаммада, як його зрозуміли, як витлумачили, як практикують.

Є думка, яка досить широко мусується в політичних і наукових колах, у ЗМІ, що коріння радикального ісламу — це тлумачення священних текстів Корану і Сунни. Я з цим абсолютно не згоден. Той, хто має прямий контакт з арабським світом, той бачить, що насамперед коріння радикалізму — це соціальні, економічні та політичні причини. Тобто умови життя є передумовами для радикалізації певної частини мусульман. Священні тексти радикали лише використовують. Вибирають з Корану необхідні аяти або окремі епізоди з життя пророка Мухаммада, виривають їх з контексту і з їх допомогою намагаються зробити легітимним свою поведінку, своє ставлення до світу, держави, суспільства, інакомислячих, до інших мусульман.

В історії арабського світу був затяжний період застою, слабкості, інших проблем колонізації, положення підлеглого чужинній, в даному випадку західній цивілізації. Араби були завойовані англійцями, французами та іншими колонізаторами.

Якщо говорити про 20 століття, то там був занепад у всіх сферах життєдіяльності. Останні кілька десятиліть — це диктатури, тиранії, жахлива ситуація в питанні прав і свобод людини, елементарної справедливості, моторошні умови життя. Це цілий клубок проблем, які поглиблювалися і досягли критичної точки людського терпіння, відчаю і безвихідності більшої частини населення мусульманських країн, де в 50-60-ті роки пройшли військові перевороти. Залишилося лише кілька монархій: Марокко, Йорданія, Саудівська Аравія, Кувейт, Емірати і Катар. Але Лівія, Туніс, Єгипет, Сирія, Іран, Ірак — країни, де військові взяли владу і створили поліцейські держави. Де немає верховенства права, демократичних процесів, мирної передачі влади, жахлива соціальна та економічна несправедливість. Ці диктатури народ не міг терпіти, і в результаті трапляється «арабська весна» — народні революції, в яких беруть участь представники всіх верств населення. Ці процеси викликали природну ейфорію. Люди сподівалися, що якщо повалені диктатури і тиранія, то повинні початися поліпшення, реформи, що ведуть до справедливості. Але, що там відбувається? Контрреволюції. Людей мирно протестуючих пригнічують силою, силою абсолютно неадекватною, буквально топлять у крові. Так було в Лівії, в Сирії, Єгипті. В Йемені хусити захопили владу. Це і є контрреволюції.

У деяких інших країнах революції спочатку придушили або швиденько від них відкупилися. Деякі монархи Перської затоки зробили великі фінансові вливання в населення, але там люди жили досить заможно і до «арабської весни», і не було передумов для революції. Вони трапилися там, де люди жили жахливо. Є така думка, що це організована США змова. Насправді ні. Якщо навіть Захід якось і взяв участь, наприклад, закрив повітряний простір над Лівією, то швидше він використовував революції в своїх інтересах. Але самі революції йшли з низів суспільства, вони істинно народні і це моє переконання.

Походження ІДІЛ

Цивілізований західний світ спочатку вітає зміни в бік демократії, а коли революції були пригнічені таким варварським чином, Захід мовчить, своїм мовчанням погоджується з переворотом в Єгипті. У Сирії немає ніякої допомоги повстанцям. Навпаки зелене світло Ірану, Хізбалі, шиїтським збройним підрозділам, які увійшли до Сирії і вбивають простих людей. В Іраку теж жахлива ситуація. Це призводить до того, що частина мусульман, яка у відсотковому відношенні дуже маленька, в основному молодь, вкрай радикалізується. Вони побачили, що помірні ісламські організації нічого не можуть добитися, їх тисячами садять у тюрми, стратять. Протягом десятиліть люди зневірилися в можливості мирним цивілізованим шляхом щось змінити. Спочатку вони зневірилися у своїй владі, а пізніше і в усьому цивілізованому світі, який спостерігав, як людей вбивають тисячами. У них відбувається душевний надлом, вони не бачать іншого виходу, крім як взяти в руки зброю і оголосити війну всьому світу.

Всі пам’ятають таку організацію, як Аль-Каїда. Вона завжди і скрізь була в підпіллі, за винятком Афганістану, в часи, коли там правили таліби. І ось сталася революція в Іраку — це сунітська антиіранська революція. В результаті певні області з сунітським населенням збройним шляхом виходять з-під влади проіранського режиму. У Сирії 70% території також переходять під контроль революціонерів. І ми маємо як результат території, які непідконтрольні жодній державі. Їх захоплюють радикальні угруповання, створені на базі Аль-Каїди. Вони зробили крок ще далі у своєму радикалізмі і створили так звану ісламську державу. На арабському — ДАІШ, українською - ІДІШ або ІДІЛ. Особисто я не люблю назву Ісламська держава, бо ми відразу чіпляємо до цього поняття вкрай негативне ставлення, просто вони так себе називають.

Якщо ми простежимо розвиток так званої Ісламської держави, то побачимо там масу дивацтв. За короткий період вони беруть під контроль величезні області в Іраку. Велика, добре озброєна іракська армія без боїв здає їм міста, залишає склади з озброєнням. З добре охоронюваних іракських в’язниць фантастичним чином тисячами вириваються революціонери, захоплюють величезну кількість зброї. Величезні колони вантажівок з озброєнням і бійцями з Іраку їдуть до Сирії. Це відомо місцевим режимам, з супутників бачить НАТО, але ніхто їх не бомбить і це повторюється десятки разів. В Іраку армія здала їм кілька міст. Чому? І саме в областях населених сунітами.

Ці факти викликають багато питань. У Сирії ІДІЛ набагато більше веде бойових дій з іншими революційними угрупованнями, ніж з військами Башара Асада. Це говорить про те, що комусь із зовнішніх сил вигідне посилення цих радикальних угруповань в певний час, на певних територіях. На сьогоднішній день від посилення ІДІЛа в Сирії найбільшу користь отримує Башар Асад. В Іраку теж саме. Найбільшу користь від радикальних угруповань отримують ті режими, проти яких вони нібито воюють.

На кому одяг воїнів стародавнього Сходу?

Проблема ісламського радикалізму в меншій мірі проблема трактувань і тлумачень священних текстів. Релігія тут відіграє декоративну роль. Вони беруть з історії лише візуальний героїчний образ. Звідси шаблі, чорні прапори та ін. Подивіться криваві ролики ІДІЛ, де бійці в одязі з художніх фільмів про сподвижників пророка. Але насправді вони так не одягалися. Ми знаємо з історичних книг, як одягалися перші мусульмани. Зверніть увагу, як розмовляють радикали ІДІЛ, намагаючись використовувати старовинні мовні звороти, яких давно немає в сучасній арабській мові. Але при цьому багато з помилками цитують Коран.

У мережі є десятки інтерв’ю з мусульманами з Британії, Голландії, Бельгії, Німеччини, тобто не емігрантами, а європейцями, які прийняли іслам і відправилися на арабський схід. У Сирії та Іраку в рядах ІДІЛ воює декілька тисяч чоловік із Західної Європи, в основному молодь. Вдумайтеся, люди з капіталістичних країн поїхали воювати з капіталізмом туди, де його ніколи не було. Слухаючи їх, ви розумієте, що люди не стільки прийняли іслам, скільки хочуть воювати з усім світом. Може вони і проти світового капіталізму, світової бідності, несправедливості, але навіщо вони одягли одяг воїнів стародавнього Сходу? Їм це подобається. Ця та ж категорія людей, які в 50-60-і роки їздили до Південної Америки і вступали в ряди комуністичних революційних загонів.

Про жертв ісламського радикалізму

Загроза ісламського тероризму цивілізованому світу — це жахливий обман громадської думки. Десятиліттями Аль-Каїда, Боко Харам та інші угруповання всю свою діяльність ведуть на території мусульманських країн, підривають, вбивають, ріжуть мусульман, в переважній більшості мирних громадян, а все це підноситься, як війна проти Америки, світового капіталізму, найбільшого шайтана. У такому дусі західні ЗМІ підносять радикальний іслам. Світова громадська думка вводиться в жахливу оману.

Повірте, що хусити в Йемені — це набагато більша проблема для нас, ніж для християнського світу. 99,99% жертв цього псевдо-ісламського радикального угруповання — мусульмани, бо вся їх кривава діяльність ведеться на території мусульманських країн. У кожного з них на прикладі Калашникова написано «Аллах великий», «Смерть Америці», «Смерть Ізраїлю», але всю свою діяльність вони ведуть в Йемені.
Я вважаю вкрай помилковою «теорію змови», згідно з якою радикальні ісламські угруповання створені іноземними спецслужбами. У цього явища є внутрішні, місцеві причини та передумови. Однак серед ісламських вчених та інтелектуалів є одностайна думка, що верхівка ІДІЛа пронизана різними спецслужбами, піддана зовнішнім впливам. А ось низи цієї піраміди — молодь, що з’їхалась з самих різних країн. У Криму я був знайомий з декількома 17-19-річними юнаками. Вони були слабо релігійно освідчені. Приходячи в мечеть, не знали молитов. Вони не дотримувалися посту, толком не читали Коран. Проте їх завербували через інтернет, і вони поїхали до Сирії, вбивати місцевих сирійців. Тлумачення Корану тут не при чому. Багато хто вирушив на війну через соціальні, сімейні проблем. І ці молоді люди теж жертви ісламського радикалізму.

Як побороти тероризм

Можна довго розмірковувати, звідки з’явилися ісламські радикали, кому вони потрібні і хто ними користується. Однозначно, що кровопролиття буде продовжуватися, якщо криза в мусульманському регіоні не вирішиться політичним шляхом.

Ми багато чуємо про війну проти тероризму. Весь світ оголосив війну з тероризмом, яка зводиться до боротьби з виконавцями терактів. Але якщо у нього є об’єктивні, економічні, соціальні, політичні передумови, то виходить боротьба з симптомами, а не хворобою.

Хто повинен усунути ці передумови? Еліта мусульманських країн. Але ми бачимо як державою сорок років править одна людина і її оточення, а потім передає владу синові і синам того ж оточення, а народ жебракує, живе в трущобах, він безграмотний, не має елементарних людських прав. Ця влада буде проводити реформи, щоб ліквідувати причини виникнення тероризму та радикалізму?

У Єгипті, наприклад, є кілька мільйонів населення, які не вміють читати і писати. Там 50 телеканалів — всі проурядові, 200 політичних партій, але всі вони штучні, створені владою. А реальна опозиція десятиліттями сидить у в’язницях. Це реальність практично всіх мусульманських країн.

З цих нетрів і виходять терористи, а цивілізований світ говорить, давайте їх вбивати. Це замкнуте коло, проблема, яка ніколи не вирішиться. Потрібно змінювати реальність мусульманського світу, а це означає, що кожні чотири роки повинні бути реальні вибори, реальна свобода слова, верховенство права, тоді можливі і соціальні поліпшення.

14.05.2015

Оцініть статтю:

Теги:

ісламський радикалізм

тероризм

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Закономірний кінець близькосхідного Франкенштейна

nourdeen — Fri, 13 May 2011 22:52:08 +0000

Ліквідація в ході операції американського спецназу терориста № 1 – Усами бін Ладена, багаторічного лідера «Аль-Каїди» – є завершенням цілої епохи в політичній історії Близького і Середнього Сходу, взаємовідносин між арабо-мусульманським світом і Заходом.

Поява такої фігури, як Усама бін Ладен, та очолюваної ним «Аль-Каїди» була викликана запеклим протистоянням двох світових наддержав – США і СРСР, що уособлювали світ капіталізму і соціалізму. У самому кінці 70-х – на початку 80-х років минулого століття обидві наддержави практично безпосередньо зіткнулися в Афганістані, де в квітні 1978 року стався революційний переворот і до влади прийшла прорадянська Народно-демократична партія. Однак незабаром афганські ліві накоїли масу непоправних помилок, що відштовхнули від них широкі народні маси. За цих умов тодішнє керівництво СРСР не знайшло нічого кращого, аніж ввести контингент радянських військ до Афганістану, розраховуючи таким чином стабілізувати ситуацію.

Але результат був протилежним. У країні почалася громадянська війна, а радянські війська опинилися в незавидному становищі окупантів. Ця серйозна стратегічна помилка радянського керівництва дорого обійшлася Радянському Союзу. Саме в афганській авантюрі СРСР підірвав свої сили і прискорив свій розпад. До того ж були зіпсовані відносини з ісламським світом, який традиційно розглядався як стратегічний союзник СРСР.

За таких умов був запущений проект всесвітньої підтримки радикального ісламу як найефективнішого засобу боротьби проти СРСР і соціалістичних ідей на території Афганістану і всього Ісламського світу. В Афганістані спільними зусиллями американських, пакистанських і саудівських спецслужб була створена розгалужена організація, що отримала назву «Аль-Каїда» (База), а її лідером став саудівський мультимільйонер, енергійний і заповзятливий керівник Усама бін Ладен. За допомогою цієї організації вдалося мобілізувати під прапором Ісламу значні сили багатьох верств афганського населення у боротьбі проти радянської присутності і тодішнього афганського режиму.

У лютому 1989 р. СРСР вивів свої війська з Афганістану. Здавалося б, ера слави і впливу Усами бін Ладена й «Аль-Каїди» повинна завершитися. Але, як часто буває в історії, Франкенштейн виступив проти своїх господарів. Усама бін Ладен повернув свою організацію проти американців та їх союзників на Близькому Сході і в Африці. Незабаром почалася низка вражаючих терактів, спрямованих проти американців у Кенії, Танзанії та інших країнах. І, нарешті, настав страшний ранок 11 вересня 2001 р., коли не лише Нью-Йорк і Вашингтон, але і вся Америка й увесь світ здригнулися від терактів, що забрали понад три тисячі невинних життів - християн, мусульман, іудеїв і представників інших конфесій. Протягом усього першого десятиліття XXI століття «Аль-Каїда» завдавала удари по Мадриду, Лондону, готувалися масові теракти в Німеччині. Засилалися агенти на Північний Кавказ до чеченських бойовиків, щоб узяти під контроль чеченський рух опору.

Новий американський президент Джордж Буш-молодший оголошує початок глобальної операції проти «Аль-Каїди», а також режимів і рухів, що підтримують її. Почалася операція американських військ і їх союзників в Афганістані. Однак Усама бін Ладен вислизнув. У квітні 2003 р. США починають військову кампанію проти саддамівського Іраку, якого звинувачують у підтримці «Аль-Каїди». За кілька років війни американці втратили в Іраку понад 5 тисяч своїх військовослужбовців, витратили сотні мільярдів доларів. Не набагато краще йшли справи і в Афганістані. Так, Сполучені Штати опинилися в незавидному становищі світової держави, яка, фактично, воює з ісламським світом.

А протягом усього цього часу Усама бін Ладен залишався невловимим, з'являлися його нові відеозвернення із закликами посилювати боротьбу проти «невірних» та їх союзників в ісламському світі. У полум'ї громадянських воєн в Іраку та Афганістані загинули десятки, сотні тисяч іракців, афганців, представників інших народів.
З часом, завдяки саме Усамі бін Ладену й «Аль-Каїді» у жителів заходу сформувався у свідомості стійкий стереотип мусульманина як бороданя з фанатичним блиском в очах, з автоматом за плечима і кинджалом у зубах, який тільки про те й думає, як би когось зарізати чи підірвати. Все це вело до посилення і поширення ісламофобських настроїв. Як підкреслив нещодавно президент Турецької Республіки Абдуллах Гюль, тероризм не приніс мусульманам ніякої користі. Навпаки, він завдав величезної шкоди мусульманам. Він призводив до ізоляції мусульман у тих суспільствах, де вони жили, і піддавав їх життя небезпеці».

Чому ж так довго Усама бін Ладен залишався невловимим, чому «Аль-Каїда» змогла перетворитися у широко розгалужену міжнародну мережу, що діє на величезних просторах від Західної Африки до Індії? Переважно це пов'язано, як не парадоксально, з існуючим на Близькому і Середньому Сході авторитарним режимом.

Антидемократичним режимам «Аль-Каїда» була життєво необхідна як ефективний громовідвід, що дозволяв відводити невдоволення і гнів народних мас від справжніх винуватців їх тяжкого становища на зовнішнє джерело – ось мовляв – у всьому винна «Аль-Каїда», ми, правителі, монархи, президенти, змушені істотно обмежувати демократичні свободи, спрямовувати кошти на боротьбу з цією страшною «Аль-Каїдою». Які ж зараз можуть бути до нас претензії?
Існування «Аль-Каїди» живилося пануючими тоді в арабському суспільстві настроями безвихідності, утисків, образ і принижень, які втілювалися в екстремістській і терористичній ідеології та практиці «Аль-Каїди».

Таким чином, Усама бін Ладен і «Аль-Каїда» завдавали страшної шкоди ісламському суспільству, вони відволікали його від реальних проблем, нав'язували тупиковий шлях боротьби, здатний лише консервувати відсталість і породжувати сліпу ненависть і злість.

Однак згодом відбулися довгоочікувані зміни на Близькому і Середньому Сході. Новий президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама проголосив нову еру в американсько-мусульманських відносинах. «Америка не воювала і ніколи не буде воювати з Ісламом», – заявив він. США звільняються від імперської зарозумілості, від нав'язування чужих арабам цінностей і традицій, переходять до відносин рівноправної і взаємно шанобливої співпраці з ісламським світом. В американському істеблішменті визріває усвідомлення важливості встановлення партнерських відносин з ісламськими партіями і рухами, які сповідують помірний, конcтруктивний Іслам.

Але найголовнішою подією, що завдала вирішального удару по впливові Усами бін Ладена й «Аль-Каїди» стала Велика Арабська революція, що почалася у 2011 р. Суть цієї революції полягає у відновленні цивілізаційно-культурної ідентичності арабського народу на основі могутнього цивілізаційного і духовного піднесення. Арабський світ повертається до свого історичного коріння. Разом з тим, цей процес відбувається на якісно новій основі, на основі тих кардинальних трансформацій, що відбулися протягом останніх десятиліть в арабському суспільстві, особливо, серед молодого покоління. Таким чином, відбувається не просто механічне повернення до своєї цивілізаційно-культурної ідентичності, а до фактично нового цивілізаційного проекту для Арабського світу. Велика Арабська революція, що розгортається на Близькому і Середньому Сході і в Північній Африці переконливо свідчить, що Ісламський світ впевнено стає активним суб'єктом світового розвитку, він якісно оновлюється. Те, що відбувається сьогодні - це початок нового блискучого відродження величі Ісламу й ісламської цивілізації, початок її виходу на ті передові позиції у світовому розвитку, які вона вже займала майже тисячу років тому.

Сьогодні революційні трансформації в Арабському світі відбуваються з позиції Ісламу XXI століття, коли на передній план знову виходять такі його основоположні цінності та принципи, як справедливість, права людини, рівність, толерантність, соціальна і політична захищеність особистості. Такий іслам не потребує ненависті, ворожнечі, почуття неповноцінності і збитковості, що культивує Усама бін Ладен і «Аль-Каїда». Примітно, що відразу ж після початку революційних подій в Арабському світі «Аль-Каїда» зійшла на позиції маргінесу політичного процесу, почала різко втрачати свою популярність. Про неї практично перестали говорити. Як влучно зазначив західноєвропейський експерт по Близькому Сходу Жиль Кепель, «фізична смерть Усами бін Ладена, вбитого американським спецназівцем у його резиденції в пакистанському місті Абботабад, настала після політичної смерті лідера «Аль-Каїди» внаслідок демократичних арабських революцій, що проходили під гаслами, протилежними його радикальній ісламістській ідеології ... Його смерть завершує темне десятиліття у відносинах між арабським і мусульманським світом і Заходом, що почалося після терактів 11 вересня і завершилося «жасминовою революцією» на площі Тахрір у Каїрі та прагненням арабських народів до демократії і дотримання прав людини».

Звичайно, «Аль-Каїда» автоматично не зникне відразу ж після смерті Усами бін Ладена. Вона здатна мутувати, у неї ще сильні позиції в деяких районах Близького Сходу, наприклад, у Ємені. Попереду ще серйозна антитерористична робота.
Але головне, її ідеологія, принципи, методи діяльності не мають нічого спільного зі справжнім розумінням Ісламу. Його істинно гуманістичну сутність чудово охарактеризував видатний мусульманський мислитель, уродженець Львова Мухаммад Асад: «Іслам – це просто програма життя за правилами Природи, які накреслив Бог Своєму творінню, і його найвище досягнення – цілковита гармонія і координація духовних і матеріальних аспектів людського життя».

Визначальним моментом у тій грандіозній трансформації Близького і Середнього Сходу, що почалася на початку цього року буде, за нашим переконанням, здатність прихильників конструктивного, помірного Ісламу, Ісламу людяності, справедливості і добра, очолити і забезпечити послідовний розвиток революційних змін саме на цих принципах.

Мусульмани України, весь український народ від усього серця бажає братньому арабському народові великих успіхів на цьому нелегкому шляху творення за законами Всевишнього.

В'ячеслав ШВЕД, к.і.н., доц., провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства»

Інші статті автора:

Роздуми про деякі підсумки офіційного візиту до України прем'єр-міністра Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана

В'ячеслав Швед: «Мухаммад Асад - Предтеча сучасної плеяди відомих і перспективних мусульманських інтелектуалів Європи»

Пастирський візит Патріарха Кирила до України: висновки для мусульманської умми

На що кримським татарам очікувати від нової влади?

До нового рівня українсько-турецького співробітництва

Останні теракти в Росії: висновки для ісламознавства України

Пошуки рішення українсько-російських газових проблем: довга дорога переговорів

Пріоритети нової української влади: огляд перших кроків

Україна після президентських виборів: огляд головних подій

14.05.2011

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Ідеологія Аль-Каїди суперечить цінностям ісламу, заявив йеменський міністр

oksana — Mon, 07 Feb 2011 21:06:02 +0000

Голова йеменського міністерства вакуфів і наставництва суддя Хамуд Аль-Хаттар (Hamoud al-Hattar) засудив ідеологію Аль-Каїди як таку, що не узгоджується з ісламськими цінностями і висловив сумнів у тому, що її лідери дійсно розуміються на шаріаті.

«Аль-Каїда завдає шкоди ісламу і мусульманам у всьому світі тим, що спотворює істинний заклик ісламу до свободи, справедливості й рівності», - сказав Аль-Хаттар у кулуарах конференції з проблеми тероризму, яка відбулася в Саудівській столиці Ер-Ріяд.

Він також сумнівається в тому, що голова Аль-Каїди Усама бін Ладен (Osama bin Laden) і його права рука Айман Аль-Тавахрі (Aiman al Thawahri) володіють істинним знанням шаріату.

«Обидва мають дипломи з наукових дисциплін, і жоден не знає шаріат у повному обсязі як учений..., тому на них не можна посилатися або слідувати їх настановам», - сказав Аль-Хаттар.

Йеменський міністр вважає, що ідеологія Аль-Каїди розповсюдилася через людську необізнаність, за рахунок довірливих людей, з одного боку, і тих, хто переслідує з її допомогою свої інтереси, - з іншого.

На його думку, бін Ладен і Аль-Тавахрі у кращому разі володіють фрагментарним знанням шаріату, яке вони експлуатують для досягнення своїх цілей і інтересів.

«Ті, хто знайомий із шаріатом, але використовують його для задоволення своїх політичних амбіцій, - справжня катастрофа для нас. Жоден авторитетний релігійний учений не санкціонував діяльність терористичних організацій, найнаочнішим прикладом цьому є той факт, що ісламський консультативний орган Саудівської Аравії вважає тероризм злочином».

«Йеменські племена проти екстремізму і тероризму і ніколи не прикриватимуть операції Аль-Каїди», - додав він.

За матеріалами «Іслам для всіх»

Посилання на тему:

Саудівський вчений заборонив мусульманам підтримувати “Аль-Каїду”

07.02.2011

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Напади на християн не мають нічого спільного з ісламом, - єгипетські вчені

oksana — Tue, 09 Nov 2010 20:34:50 +0000

Переслідування християн і напад на їхні храми суперечать ісламському вченню, що велить захищати інтереси релігійних меншин і їхні культові споруди; крім того, ці акти суперечать концепції ісламу як релігії миру, якій не притаманні насильство й убивства, заявили мусульманські вчені.

«Переслідування християн не мають нічого спільного з ісламом або шаріатом», - заявив відомий ісламський учений Таха Джабір Алалвані (Taha Jabir Alalwani), пише «Іслам для всіх» з посиланням на OnIslam.net.

1 листопада іракський осередок Аль-Каїди під назвою «Ісламська держава Ірак» захопив католицький храм Божої Матері у Багдаді. У результаті теракту загинули близько 60 християн.

У середу в Інтернеті з'явилася чергова заява Аль-Каїди. Організація пригрозила вбивствами християн, якщо Коптська Церква у зазначений термін не звільнить з єгипетських монастирів жінок, яких нібито силою тримають там за те, що вони прийняли іслам.

Відповідно до заяви, мішенню Аль-Каїди стануть тисячі християнських церков у мусульманських країнах.

Провідні мусульманські вчені виступили з різким засудженням подібних намірів, назвавши їх «такими, що суперечать ісламу».

Заступник голови університету Аль-Азхар - найбільшого світового центру сунітської думки - доктор Мохаммед Абдель-Азіз Вассел (Mohamed Abdel-Azizi Wassel) стверджує, що християни й інші релігійні меншини мають право на захист, відповідно до вчення ісламу.

«Релігійний обов'язок мусульман - охороняти християнські культові споруди на території ісламських країн», - сказав він.

Учений процитував хадис Пророка, у якому він обіцяє свідчити у Судний день проти тих, хто заподіє яку-небудь шкоду «ахль аль-дхімма» (християнам і євреям).

Співробітник єгипетського міністерства авкаф шейх Шавкі Абдель-Латіф (Shawki Abdel-Latif) також указує, що захист немусульман приписаний і Кораном і хадисами:

«Іслам забороняє своїм послідовникам ставити під загрозу життя і будинки ахль аль-кіттаб, Пророк Мухаммад забороняє завдавати шкоду їхнім культовим спорудам навіть під час війни».

Мусульманські організації й уряди ісламських країн засудили винуватців трагедії у Багдаді.

Єгипетська організація Братів-мусульман заявила, що обов'язок мусульман захищати святині всіх монотеїстичних релігій.

Насильство, а не джихад

Взагалі, мусульманські вчені стверджують, що вбивство безневинних не має нічого спільного із джихадом та ісламом.

«Убивство безневинних людей, незалежно від того, чи є вони християнами, не можна вважати джихадом», заявив Алалвані президент і один із засновників Міжнародного інституту ісламської думки (IIIT).

Мусульмани можуть застосовувати силу тільки у крайньому випадку: якщо всі мирні засоби вичерпані, додав він.

Ті ж, хто скоює злочини в ім'я релігії або дхижаду, не мають нічого спільного з ісламом: «Це хворі люди, яких не можна вважати істинними мусульманами», - сказав він.

«Вони просто хочуть затягнути країну у безодню хаосу й нестабільності, як це сталося в Іраку».

За матеріалами «Іслам для всіх»

Посилання на тему:

У Саудівській Аравії видали фатву проти тероризму

На конференції в Саудівській Аравії розмежували поняття «тероризм» і «боротьба проти окупації»

Мусульманські вчені шукають засоби від насильницького екстремізму

Мусульмани просять не називати терористів шахідами і не зв'язувати теракти в Москві з ісламом

Нігерійські мусульмани засуджують різанину в Джосі

Мусульманський вчений назвав смертників, що влаштовують вибухи, “невірними”

У Великобританії видається фатва, що забороняє теракти смертників

Саудівський вчений заборонив мусульманам підтримувати “Аль-Каїду”

09.11.2010

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

США проводить таємні операції у Ємені

oksana — Fri, 29 Jan 2010 11:48:05 +0000

Американські армійські підрозділи і служби розвідки беруть участь у таємних спільних операціях з військами Ємену. В останні тижні у результаті їх проведення загинули ряд агентів Аль-Каїди.

27 січня високопоставлений представник влади Ємену в інтерв'ю газеті Washington Post на умовах анонімності повідомив, що адміністрація задоволена ходом операцій у Ємені.

Спільні воєнні операції почалися шість тижнів тому, їхнє проведення було схвалене президентом Бараком Обамою, пише «Іслам для всіх» з посиланням на «ІсламОнлайн». У них беруть участь секретні Спільні Війська Спеціального Призначення (JSOC), чиєю основною місією є відстеження і знищення підозрюваних у тероризмі.

Американці, не беручи участі в атаках, взяли на себе планування місій, розробку тактики і надання зброї та військового спорядження. Вони надають Ємену новітні засоби ведення розвідки, у тому числі електронну апаратуру для спостереження, цифрові тривимірні карти місцевості.

У рамках спільних операцій був зроблений наліт на будинок, у якому проходила зустріч лідерів Аль-Каїди з шейхом Анваром Аль-Авлакі.

В цілому в останні шість тижнів були проведені більше двадцяти наземних рейдів і повітряних ударів, у результаті яких загинула велика кількість людей, у тому числі шість місцевих лідерів Аль-Каїди.

«Обмін інформацією зіграв ключову роль для проведення недавніх успішних контртерористичних операцій», - сказав державний чиновник. Він вказав, що дві країни «наполегливо співпрацюють» для боротьби з Аль-Каїдою на Аравійському півострові.

Нова стратегія

Спільні секретні операції можна розглядати як доказ ефективності стратегії американської адміністрації у боротьбі з тероризмом, що ґрунтується на тісному співробітництві з іноземними партнерами.

Про активну участь США у боротьбі з тероризмом на території Ємену стало відомо після недавньої серії візитів у цю країну високопоставлених чинів американської армії.

Серед них командуючий JSOC віце-адмірал Вільям Мак-Равен, радник Білого Дому по боротьбі з тероризмом Джон О. Бреннан, голова центрального командування військ США генерал Девід Петреус.

Запропонована Обамою стратегія співробітництва різко контрастує з «самостійною» політикою боротьби з тероризмом, якої дотримувалася адміністрація Буша.

Однак військова участь США у Ємені може мати негативні наслідки для правління Салеха, оскільки представники племен, а також політичні і релігійні групи висловлюють невдоволення втручанням США.

Багато провідних мусульманських вчених країни загрожували оголосити війну, якщо у Ємен увійдуть американські війська.

Побоюючись проблем, Салех неодноразово заявляв про свою опозицію втручанню Заходу у боротьбу, яку його країна веде проти Аль-Каїди.

За матеріалами «Іслам для всіх»

Посилання на тему:

США мають намір встановити демократію у Ємені

Президент Ірану закликав Ер-Ріяд повернути зброю вбік «Ізраїлю», а не шиїтських повстанців

Британські мусульмани заявляють, що їх катували у Ємені

«Спроба теракту в літаку - постановка і провокація»

29.01.2010

Оцініть статтю: