Іслам в Україні - міжнародна асоціація з вивчення історії релігій

Конгрес істориків релігії в Ерфурті: Дорожні нотатки

Власкор — Mon, 07 Sep 2015 12:11:38 +0000

Всесвітній конгрес Міжнародної асоціації істориків релігій проводиться раз на п’ять років. Цього року вже 21 за рахунком конгрес, найменований як «Динаміка релігії: минуле і майбутнє», провели в маленькому німецькому містечку — Ерфурті. У сонну столицю Тюрингії з населенням в близько 200 тис. осіб з’їхалося майже 1,5 тис. релігієзнавців з усього світу. Цілий тиждень містом ьлукали люди з різних куточків планети і шукали когось, хто говорить англійською і може підказати дорогу, щохвилини натикаючись на таких самих своїх колег з інших країн.

Треба сказати, що місцеві жителі не були занадто здивовані або схвильовані такою кількістю вчених, вони звикли приймати у себе великих людей. Тут жили і працювали: Мейстер Екхарт, великий католицький містик середньовіччя; Мартін Лютер, християнський реформатор і засновник протестантизму; знаменитий композитор Йоганн Себастьян Бах; Макс Вебер, класик і один із засновників соціології релігії; нобелівський лауреат Віллі Брандт і багато інших. Ці, здавалося б, не настільки важливі для конгресу деталі робили особливим перебування в місті. Спеціально для того, щоб учасники змогли оглянути стародавнє і гарне місто і пройти дорогами, якими ступали Екхарт, Лютер, Бах та інші, організатори виділили вихідний день в середині тижня. Увечері в цей день відпочилі релігієзнавці були запрошені на барбекю, де пригощали знаменитими братвурстськими сосисками на грилі, салатами і напоями, але найголовніше — вчені могли поспілкуватися в неформальній обстановці один з одним. Під час таких заходів відбуваються важливі знайомства, зароджуються нові ідеї, приймаються рішення про співпрацю.

Робота самого конгресу нагадувала величезний цілодобовий рок-фестиваль, на якому одночасно в різних залах грають найвідоміші рок-групи і всі, хто прийшов послухати музику, метушаться із залу в зал, боячись пропустити свою улюблену пісню то в однієї групи, то в іншої. Тричі на день одночасно проходило більше 30 панельних засідань, розбитих на тематичні блоки, на яких було 3–4 спікери. Також було виділено час для лекцій найбільш іменитих гостей конгресу, одночасно проходило 4 лекції. Після закінчення останнього засідання можна було відправитися на зустріч з колегами з різних організацій, наприклад, європейської асоціації релігієзнавців або асоціації жінок-релігієзнавців. Всі зали були забиті людьми, варто було спізнитися на 5 хвилин і доводилося слухати доповіді стоячи.
Українська делегація вперше була представлена так численно. На конгрес з України приїхало не менше 14 вчених з різних інституцій. Було проведено три панелі, присвячені винятково українській тематиці: «Релігійні громади в сучасних українських реаліях»; «Відповідь українських мусульман на виклики кризового 2014»; і «Православний християнський екстремізм: теоретичні підстави і впровадження (теорія і практика)». Також частина доповідей українських вчених була представлена на інших засіданнях.

Треба відзначити, що ісламська тематика була однією з найпопулярніших. Не менш 20 панельних засідань, включаючи українське, були присвячені темі Ісламу. Розглядалися такі питання, як стосунки між державою і релігією в Ісламі, гендерний аспект в Ісламі, сучасні підходи до вивчення Ісламу, питання національних меншин, освіта в ісламському світі, окремі панелі були присвячені шиїзму та іншим напрямам. Тема однієї зі світових релігій піднімалася і на панелях, присвячених загальним темам: освіта (зокрема новообраний президент IAHR у своїй доповіді про релігійну освіту приділив чимало уваги ісламській освіті в Швеції), міжрелігійні стосунки, періодично вчені обговорювали питання Ісламської держави. Кількість дослідників Ісламу на конгресі була така, що практично на кожному панельному засіданні опинявся як мінімум один ісламознавець, і практично в будь-який час проходила хоча б одна ісламознавча панель.

Звіт про панель «Відповідь українських мусульман на виклики кризового 2014» опублікований на сайті Іслам в Україні. Її модератором був Саід Ісмагілов, а основними спікерами — Михайло Якубович і Руслан Халіков. Захід пройшов 27-го серпня, якраз в момент чергового загострення ситуації в співтоваристві українських мусульман, пов’язаного з конфліктом Рефата Чубарова та Еміралі Аблаєва в Туреччині, що ще раз підтвердило актуальність ситуації в українській, зокрема кримськотатарській, уммі. Спікери торкнулися таких тем, як життя мусульманських громад у Криму та на Донбасі, положення переселенців-мусульман, взаємини українських мусульман з представниками інших конфесій і з державними органами. Слухачів також дуже цікавили питання діяльності мусульманських організацій в Україні, питання свободи мусульман на релігійну діяльність, висвітлення життя мусульман в пресі. Доповідачі постаралися коротко відповісти на всі виниклі запитання.

Особливою подією була публічна лекція відомого дослідника з Кейптауна професора Абдулкадера Тайоба, присвячена біографічним траєкторіям політичного Ісламу. Професор Тайоб розповідав про активістів політичних мусульманських партій в Південній Африці, приділяючи увагу питанням їх вибору такого способу життя, їх політичного зростання, внутрішніх конфліктів, злетів і падінь. Роблячи акцент саме на біографічних сторонах розвитку політичного життя мусульман, професор поділився своїми роздумами про релігію в постколоніальному світі, про релігію як про живий феномен, який розвивається через життя окремих індивідуальностей.

Професор Тайоб спеціалізується на таких темах, як Іслам і публічне життя в Африці, сучасні (contemporary) інтелектуальні тренди в модерному (modern) Ісламі і мусульманська освіту в Південній Африці. Досліджуючи сучасний Іслам в Африці, лектор відвідав Кенію, Гану, Занзібар і Нігерію. Багато його статей присвячені мусульманським активістам у Південній Африці, новим рухам в Ісламі, сучасній теології цієї релігії, переосмисленню діяльності різних ісламських теологів і багатьом іншим темам, які можна знайти у вільному доступі на ресурсі для вчених academia.edu.

У суботу, коли основна маса учасників роз’їжджалася, часто спливало запитання «чому так рідко?». Справді, чому б не збиратися частіше, ніж раз на п’ять років з колегами, щоб поспілкуватися, обмінятися ідеями, завести нові знайомства? Хоча, ймовірно, є особливий сенс в тому, щоб цей захід був довгоочікуваним, щоб до нього готувалися з особливим завзяттям і щоб для університету, який його прийматиме, було честю надати людям з різних країн з різними науковими інтересами майданчик для спілкування.

Автор: Магістр релігієзнавства Ірина Каплан

07.09.2015

Оцініть статтю:

Теги:

Німеччина

муфтій

Саід Ісмагілов

Український центр ісламознавчих досліджень

Михайло Якубович

конгрес

міжнародна асоціація з вивчення історії релігій

релігієзнавство

міжрелігійні стосунки

Іслам в Африці

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

На Світовому конгресі релігієзнавців дізнались про долю мусульман на окупованих територіях України

Власкор — Wed, 02 Sep 2015 09:17:08 +0000

Велика група українських науковців взяла участь в XXI Світовому конгресі міжнародної асоціації з вивчення історії релігій «Динаміка релігії: минуле і теперішнє» (XXI IAHR World Congress), що впродовж цілого тижня — з 23 по 29 серпня — відбувався у німецькому місті Ерфурт.

На цьому великому заході за участі більш ніж тисячі науковців з усіх куточків землі окрему секцію було присвячено мусульманському суспільству України й тим процесам, пов’язаним з окупацією регіонів, що відбулись з мусульманами протягом 2014–2015 років. Секція отримала назву «The response of Ukrainian Muslims to the challenges of the crisis year 2014» та викликала зацікавленість з боку релігієзнавців, що досліджують Іслам.

Президент Українського центру ісламознавчих досліджень Саід Ісмагілов, який виступав у ролі модератора та відкривав роботу секції, проінформував, що в результаті окупації українського півострову Крим та частини Донбасу до 80% мусульманської спільноти України опинилась під окупацією, такий же відсоток мечетей та релігійних навчальних закладів, побудованих мусульманами України, залишились на окупованій території.

— Все це призвело до повного переформатування релігійного життя мусульман та до певних трансформацій мусульманських релігійних інституцій, — зазначив Саід Ісмагілов.

Наведене Ісмагіловим підтвердили доповіді інших учасників з детальним аналізом стану справ в цій сфері.

Так, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович у своїй доповіді на тему «Українські мусульманські спільноти після кризового 2014: нові виклики та процеси» окреслив ситуацію в українському Ісламі, пов’язану з анексією Криму та військовим конфліктом на Донбасі.

Михайло Якубович загострив увагу й на новітніх тенденціях у Криму, де колишнє Духовне управління мусульман Криму (нині — ЦРО ДУМ Криму і міста Севастополь) стає дедалі більше інтегрованим у російську мусульманську спільноту, що, в свою чергу, поглиблює протиріччя в середовищі кримських татар. Також було відзначено неоднозначність процесів на Донбасі, де інституційні та суспільні виміри ісламської спільноти цілком залежать від вирішення конфлікту, а спроби створення «незалежних» проросійських ісламських структур поки не мали успіху.

Відповідаючи на запитання щодо інтеграції різних мусульманських рухів (представників «Хізб ут-Тахріру» й інших) уже на «материковій» частині України, Михайло Якубович зазначив, що в Україні загалом немає обмежень на ісламську діяльність, хоча влада не завжди ставиться однаково до всіх мусульманських спільнот. Доповідач також висловив припущення й про створення нових ісламських структур, а також наголосив на значному поступі в справі мовної українізації Ісламу в Україні за останні роки, в чому значну роль відіграють ВАГО «Альраід» та ДУМУ «Умма».

Кандидат філософських наук, спеціаліст Українського центру ісламознавчих досліджень Руслан Халіков зробив огляд християнсько-мусульманських стосунків на сучасному етапі, наголосивши, що до звичних способів ведення діалогу між християнами та мусульманами внаслідок революційних подій і збройного конфлікту додалися ще кілька. Зокрема, в доповіді йшлося про спільну участь мусульман і християн у протестних рухах (як під час Майдану, так і під час розгортання збройного конфлікту), співробітництво в обміні полонених, спільна праця в межах капеланського служіння тощо. З традиційних способів ведення діалогу йшлося про співробітництво Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також про взаємне відвідування християнами та мусульманами заходів один одного. Також Руслан Халіков звернув увагу на те, що ситуацію слід розглядати з урахуванням різниці між трьома умовними територіальними зонами, а саме: Кримом, Донбасом та частиною України, куди були спрямовані потоки вимушених переселенців.

02.09.2015