Іслам в Україні - Маріуш Маршевський

Учасники ісламознавчої школи: книга про Перший Курултай має бути перекладена іноземними мовами

Власкор — Thu, 05 Jul 2018 14:15:49 +0000

На VІІ Міжнародній літній молодіжній школі ісламознавства «Іслам і соціальний розвиток» 2 липня говорили про книгу «Перший Курултай: від перших установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр)». Її автор, відомий український науковець, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець, розповів слухачам про діяльність Першого Курултаю, наголосивши, що його створення стало вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

Після доповіді Андрія Іванця відбулось обговорення, під час якого з боку аудиторії пролунали побажання провести презентацію цього дослідження в західних регіонах України, а також перекласти книгу іноземними мовами, зокрема польською.

Вчений поділився своїми враженнями:

— Уважна аудиторія, предметне обговорення теми і для багатьох перше знайомство з новим дослідженням. Науковець із Польщі Маріуш Маршевський висловив побажання перекласти його польською мовою. Активісти із західної частини нашої країни пропонують організувати презентацію книги в їх регіоні, — стверджує Андрій Іванець.

Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до модерної етнонації. Автор використав низку неоприлюднених раніше джерел, зокрема протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробив у книзі концепцію кримськотатарської революції.

Андрій Іванець — історик, публіцист, громадський діяч. Був представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в АР Крим, завідувачем відділу з питань тимчасово окупованої території Адміністрації Президента України. Опікується популяризацією історії Криму та України загалом. Автор монографії про кримське питання у політиці УНР періоду Директорії. Наукові інтереси: історія періоду війн та революцій в Криму та Україні, етнонаціональні процеси, проблема відновлення територіальної цілісності Української держави.

Нагадаємо, 1 липня в приміщенні столичного Ісламського культурного центру розпочала роботу VII Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства «Іслам і соціальний розвиток:. історія та сучасність». Цю школу вже вкотре проводить Український центр ісламознавчих досліджень за сприяння Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід». Серед учасників — історики, філософи та релігієзнавці не лише з України, а й з інших країн світу, зокрема з Польщі. Туреччини, Молдови; студентська молодь.

05.07.2018

Оцініть статтю:

Теги:

VII Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства

асоціація «Альраід»

Андрій Іванець

Маріуш Маршевський

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Міграція через призму міжрелігійного діалогу: представники різних релігій шукали шляхи вирішення проблем переселенців

editor — Fri, 23 Dec 2016 12:38:40 +0000

8 грудня у Львові відбувся Міжрелігійний симпозіум «Міграція крізь призму міжрелігійного діалогу: погляд юдаїзму, християнства та Ісламу», організований Духовним управлінням мусульман України «Умма» та Центром міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».

У першій частині заходу доповідачі зосередили увагу на релігійних аспектах міграції, а також ділились особистим досвідом того, як віра, релігійні переконання допомагали в нових обставинах життя. Ще одне питання стосувалось бачення цього складного поняття, зокрема, на тлі трагічних воєнних подій, які відбуваються в Україні.

Так, муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який є корінним донеччанином і з початком бойових дій на Сході України був вимушений переїхати до Києва, зазначив, що велика частина мусульман виїжджають з Криму чи Донбасу через те, що зазнають там переслідувань за свої релігійні переконання.

Наводячи приклади з книг Священного Писання, він відмітив, що і в Біблії, і в Корані описується таке поняття, як міграція:

— Наприклад, історія Авраама, який переселяється до Святої землі (Близького Сходу), і там починається нова, велика історія людства: беруть свій початок авраамістичні релігії, історія єврейського та арабського народів тощо.

На думку пана муфтія, хоч мігранти не завжди приносять з собою тільки позитивні зміни, в цілому міграція є позитивним явищем, а щоб уникнути конфліктів, труднощів і непорозумінь, потрібно діалогувати і знаходити те, що буде єднати і збагачувати вже нову громаду, складовим елементом якої стає населення, яке було вимушене емігрувати.

Адель Діанова, директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є», зазначила, що в єврейській традиції міграція є дуже поширеним явищем, але, на відміну від шейха Саіда, висловила думку, що у ній немає нічого позитивного і нормального.

Викладач кафедри біблійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ Галина Теслюк у своїй доповіді підкреслила, що різдвяний наратив дозволяє нам зрозуміти сучасних українців, які мігрують родинами, як досвід Христа допомагає зрозуміти і змінити наше ставлення до цих осіб:

— У наративах Різдва ми бачимо сім’ю, яка є переселенцями через політичні загрози. Марія та Йосиф перебираються з Назарету до Вифлеєму (з Вифлеєму до Єрусалиму), пізніше — емігрує в Єгипет, і це для них інший досвід, де вони є чужинцями без усталеного, впорядкованого життя, друзів чи родини, абсолютно залежать від інших. І Христос, маючи досвід переселенця, вчить, що треба перемінити своє ставлення до людини і сприймати її не за певними категоріями, а насамперед як образ і подобу Божу.

Учасники заходу обговорювали також соціальні програми та проекти для переселенців від благодійних фондів, зокрема Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є», освітніх закладів (на прикладі Українського католицького університету) та релігійних організацій (зокрема ДУМУ «Умма»).

Впродовж другої частини зустрічі проектами щодо співпраці з внутрішньо переміщеними особами та мігрантами поділилися Оксана Рубай (керівник Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді), Алім Алієв (керівник ГО «КримSOS») та священик Сергій Дмітрієв (заступник голови Синодального відділу соціального служіння Eleos-Україна).

Особливим гостем цього заходу був професор Маріуш Маршевський, співробітник інституту Сходу Історичного факультету Університету Познані, який розповів про сучасний стан мігрантів в Польщі і в нових посткомуністичних країнах, що входять до Євросоюзу (Словакія, Чехія, країни Прибалтики та Балкан). За його словами, у країнах «Старого Євросоюзу» соціальні програми набагато розвинутіші, ніж в країнах «Нового Євросоюзу». Що стосується Польщі, то, по-перше, вона сама стала країною, з якої вже тривалий час відбувається постійна трудова міграція, по-друге, трудові мігранти з України не є біженцями і не мають за мету залишатись жити в цій країні, а, по-третє, вони заповнюють собою той вакуум, який був створений в країні через чисельну трудову міграцію з Польщі до «Старого Євросоюзу».

Маріуш Маршевський підсумував свій виступ наголошенням на тому, що необхідно вимагати від держави опіки і над політичними біженцями, і над переселенцями, і над трудовими мігрантами.

Леся Скубко спеціально для «Іслам в Україні»

23.12.2016

Оцініть статтю:

Теги:

внутрішньо переміщені особи (ВПО)

міжрелігійний симпозіум

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Діалог і відсутність протистояння — заслуга вірян та експертів

admin — Wed, 09 Dec 2015 15:14:02 +0000

Українські християни і мусульмани, зокрема й мігранти і переселенці, демонструють готовність до діалогу і відсутність протистояння. При цьому експерти вважають таку ситуацію заслугою самих вірян та експертів — держава поки свою релігійну політику не сформувала.

Країни Євросоюзу є метою численних мігрантів, зокрема і з держав, де населення традиційно сповідує Іслам. У той же час там все частіше звучать вибухи і постріли, а теракти пов’язують з тими, хто називає себе мусульманами. До мігрантів із Сирії та інших мусульманських держав у Європі тепер особливо пильна увага.

Про це пише «Крим. Реаліі» .
Видання наводить думку польського дослідника Маріуша Маршевського про те, що стереотип про масовий вихід мусульман із Сирії в Євросоюз − помилковий. Більшість представників нової хвилі мігрантів далеко не завжди позиціонує себе як мусульмани, які дотримуються канонів релігії.

− Не видно колективних намазів, інших ознак релігійності, − зазначив Маршевський у своїй доповіді на круглому столі «Майбутнє християнсько-ісламських відносин в Європі в контексті сучасних міграційних процесів», що відбувся в Києві.

Дослідник зазначив, що досі невідомо, скільки серед тих, хто покинув Сирію, налічується християн та атеїстів. А хустки, які носять жінки-біженки з цієї країни, не обов’язково є ознакою релігійності, вони можуть бути даниною національній традиції або різновидом підліткового бунту проти нерелігійних батьків, зазначив експерт. На його думку, протистояння і конфлікти частіше трапляються між прибулими мусульманами і тими, хто не ідентифікує себе з жодною релігією.

Найбільші мусульманські громади в Європі − у Франції та Німеччині. Там переважають вихідці з Магрибу та етнічні турки відповідно. Різницею в історії взаємин цих країн з тими, звідки прибули мусульмани або їхні предки, німецький письменник і громадський діяч Ахмад фон Деннфер пояснює радикалізацію мусульман. Французькі, як і британські, мусульмани − вихідці з колишніх колоній, що нині живуть в метрополії. Вони більш схильні до радикальних дій і цим відрізняються від турків, що живуть у Німеччині.

Зараз у Німеччині вже друге покоління турків, народжених в цій країні і таких, що ідентифікують себе з нею. У 60−70-ті роки в європейські країни, які мали потребу в робочій силі, масово приїжджали громадяни Туреччини (в Німеччину), Пакистану (в Великобританію), північноафриканських держав (у Францію). Найбільш соціалізованими і толерантними, на думку Деннфера, є німецькі мусульмани турецького походження.

У Нідерландах, стверджує докторант Тілбурзького університету Роман Назаренко, радикалізм властивий не тільки мусульманам, але і християнам або тим, хто себе так називає. Голландія за кошти держбюджету здійснює мовлення на державних каналах. Мусульмани складають близько третини населення в деяких містах, в 128 населених пунктах побудовано 380 мечетей з мінаретами. Але кількість мечетей не позбавило країну від спалахів міжрелігійної ворожнечі, констатує Назаренко. Передача державою порожніх церков мусульманам провокує агресію тих, хто називає себе християнами. Напади на ультраправих активістів з боку радикальних мусульман і заклики місцевих націоналістів очистити Нідерланди від приїжджих мусульман і не допускати їх в країну надалі − такий був фон для міжрелігійного діалогу протягом майже 10 років. Назаренко визнав, що в Європі існує християнський екстремізм. «Хоча я сам християнин, я змушений це визнати», − сказав він.

В Україні мігранти-мусульмани діляться на дві умовні категорії. Це внутрішньо переміщені особи з непідконтрольних Києву територій, а також іноземці. За даними громадської ініціативи КримSOS, мусульмани складають близько половини з 22 тисяч кримчан, які були змушені переїхати на материк з анексованого півострова. Юрист ініціативи Вікторія Савчук зазначає, що їй невідомі факти ксенофобії щодо кримських татар.

− Поки як місцеве населення, так і представники влади на місцях, наприклад, у Києві і у Львові, розуміють, що кримські татари − братній народ, патріоти, які відстоюють цілісність і незалежність України, − сказала вона в коментарі Крим. Реалії.

Тим не менш, іноді виникають тертя між переселенцями, які сповідують Іслам, і деякими представниками місцевого населення. Найчастіше ці конфлікти спалахують на побутовому рівні внаслідок непорозуміння з боку місцевих жителів культурних і релігійних мусульманських традицій. Так, активіст волонтерського руху Таїса Гайда навела приклад такого конфлікту:

− Незабаром після анексії Криму на Вінниччину з півострова прибула група мусульман-салафітів, що відрізняються безкомпромісністю в дотриманні всіх норм релігії. На цьому підґрунті і виникли тертя з місцевими жителями, які переросли в бійку. У нас прийнято ходити в гості сім’ями і повагу виражати у вигляді пляшки (зі спиртним − КР). Мусульмани в гості малознайомих не запрошують, за один стіл чоловіки і жінки не сідають, алкоголь не п’ють. Наші це сприйняли як невдячність: мовляв, їх поселили, а вони в гості не запрошують і столи не накривають.

Наслідком конфлікту стало рішення місцевого сільського голови не продовжувати тимчасову прописку вимушеним переселенцям. Ситуацією зацікавилися представники Організації з безпеки і співробітництва в Європі, кримським татарам безкоштовно допомагають адвокати-добровольці.

Вихід із ситуації місцеві активісти бачать у просвітництві українців, у знайомстві з культурою та релігією сусідських народів. Вінницька міськрада влітку виділила комунальне приміщення під культурний центр кримських татар. Тепер будівлю потрібно відремонтувати. Таїса Гайда розраховує на просвітницьку роботу серед земляків. Саме знання про співгромадян-мусульман повинні згодом запобігти конфліктам.

Кримський правозахисник Енвер Кадиров вважає, що будь-який прояв ксенофобії ґрунтується на побутових конфліктах.

− Чи стане побутовий конфлікт міжрелігійним або міжнаціональним, залежить від позиції влади − дадуть розгорітися чи ні, − сказав він Крим. Реалії.

Україна з її невисоким рівнем життя не є привабливою для мігрантів, вони використовують її як тимчасовий притулок під час шляху до країн Євросоюзу. Серед нелегальних мігрантів, затриманих прикордонниками та поміщеними в центр державної міграційної служби в селищі Розсудів на Чернігівщині, вихідці з мусульманських країн в явній більшості.

− Те, що серед затриманих більшість мусульман − це факт, − сказав Крим. Реалії представник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Тухан Едієв. За його оцінками, під час перетину держкордону України з боку Білорусі та Росії в Чернігівській області серед недопущених в країну мусульмани складають близько половини.

09.12.2015

Оцініть статтю: