Вийшов друком черговий номер альманаху «Традиція і традиціоналізм»

Власкор — Mon, 14 Dec 2015 14:05:55 +0000

В українській столиці в неділю, 13 грудня, було презентовано черговий номер альманаху «Традиція і традиціоналізм», під обкладинкою якого зібрано матеріали круглого столу «Ісламські традиціоналісти та іслам традиціоналістів», що відбувся в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України торік.

Незважаючи на те, що ця збірка розрахована, перш за все, на науковців (істориків, філософів, політологів, релігієзнавців, культурологів тощо), вона може бути корисною й більш широким читацьким колам — всім, кого цікавлять питання традиціоналізму і традиційного суспільства.

У ролі модератора презентації альманаху виступив член редакційної колегії Руслан Халіков — кандидат філософських наук, вчений секретар Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації.

Як зазначають укладачі збірки, головна тема нового номеру — традиціоналісти та Іслам.

— Відомо, що значна частина прихильників традиціоналістичного руху зупинили свій погляд саме на цій релігійній системі, — процитував фрагмент передмови Руслан Халіков. — Втім, тлумачення принципів Ісламу європейськими традиціоналістами має значний спектр і не завжди є ортодоксальним — так само як і тлумачення ними інших релігій чи можливості надконфесійного синтезу. З іншого боку, важливо зрозуміти, наскільки можливий традиціоналізм у самому мусульманському середовищі — і це є частиною питання про те, чи потребують люди, які перебувають у живій традиції, традиціоналізму?

Серед присутніх на презентації були відомі науковці і дехто з авторів академічних досліджень традиціоналізму, зокрема наукові співробітники відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України: доктор філософських наук Юрій Завгородній, кандидати філософських наук Олександр Маслак та Сергій Капранов; провідний науковий співробітник Інституту штучного інтелекту НАН України, професор Донецького нацуніверситету та експерт Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації Олександр Білокобильський, інші відомі науковці, священнослужителі, студенти та аспіранти.

Цікаво, що власне презентацією альманаху зустріч не обмежилася: присутні активно брали участь в обговоренні не лише матеріалів, оприлюднених у збірці, але й проблематики її головної теми в цілому: від термінологічних питань до стану залученості науковців в дослідження традиціоналістичної думки.

— В принципі, зрозуміло, що в Україні традиціоналізм був хобі для кількох десятків науковців. У 90-х роках у тій самій Російській Федерації поширювалась мода на цей напрям, але нас це якось не зачепило, — сказав, коментуючи появу альманаху Олександр Маслак. — І лише починаючи з двотисячних років, з 2010-х, нарешті почали з’являтися такі статті й у нас.

На думку Олександра Маслака, поява альманаху в нашій країні певною мірою потенціює розвиток досліджень у цьому напрямі:

— Після того, як вийшов вже третій випуск цього альманаху, ми можемо сказати, що на загальноєвропейському фоні українська школа традиціоналізму вже вимальовується.

Протоієрей УПЦ КП отець Микола пояснив свою присутність на презентації збірки наукових статей, що стосуються Ісламу, своєю цікавістю до цієї теми:

— Зрозуміло, що до Ісламу я не маю відношення, але прийшов, тому що мене зацікавила сама тема. Колись, під час свого навчання в Мюнхені, я ознайомився з нею через психологів. Мені стало цікаво, що кажуть науковці в Україні, зокрема в контексті Ісламу, оскільки дуже багато дослідників (особливо сьогодні) пов’язують традиціоналізм саме з віровченням мусульман.

Православний священик зізнався, що він вражений тією роботою, яку провели автори та укладачі альманаху, і побажав їм не зупинятися, продовжувати дослідження в цьому напрямі й оприлюднювати результати в наступних номерах збірки.

Як зазначають укладачі, цей номер альманаху багато чим відрізняється від попередніх, бо вийшов друком за буремної ситуації в світі, коли післявоєнні кордони та міжнародне право втратили свою безумовність, а людські індивіди знову перестали очолювати перелік загальнолюдських цінностей. Тому, як підкреслюється, був більш жорсткий відбір материалів до друку — приймалися лише повнотекстові статті.

На сторінках альманаху розміщено, зокрема, матеріали Сергія Капранова та Олега Яроша, присвячені одному з найвідоміших традиціоналістів сучасності — Сеййеду Хоссейну Насру, який походить з традиційного мусульманського середовища, проте зацікавився традиціоналізмом і став його активним прихильником. Статті мають назви «Сеййед Хоссейн Наср як суфій і дослідник суфізму», «Сеййед Хоссейн Наср — сучасний мислитель-традиціоналіст». Зауважимо, що під час презентації альманаху ці матеріали згадувалися учасниками обговорень чи не найчастіше, поступаючись хіба що статті Юрія Завгороднього «Сакральна географія ісламу у роботах Рене Генона» та перекладу праці самого Рене Генона (російською) «Заблуждения спиритов». Не залишилось без уваги і дослідження Харуна Сидорова «Ісламський традиціоналізм в постсучасному світі».

Не менш цікавими є й інші публікації, наприклад, матеріал Олега Гуцуляка «Ісламський фактор в «філософії традиціоналізму», присвячений впливу Ісламу як на відомих представників традиціоналістичного руху, так і на мислителів-традиціоналістів, що мало відомі українському читачеві, не просто заповнює прогалини в цій темі, а й спонукає до більш поглибленого її вивчення.

«Таємна аристократія й революція шур. Місія єдинобожжя в філософії Гейдара Джемаля» — стаття Святослава Вишинського — теж посідає чільне місце на сторінках альманаху. Представлено також матеріал доцента Центру дослідження релігій Російського державного гуманітарного університету Олени Шаповалової «Міф про іслам в сучасній європейській масовій культурі» про те, що в Європі Іслам представлений як надмірно традиціоналістична релігійна система.

Поза ісламською проблематикою написано статтю російського традиціоналіста Askr Svarte, присвячена дискурсу сучасного російського язичництва щодо ритуальної мови. Цей самий дослідник здійснив для альманаху переклад матеріал відомого американського традиціоналіста Колліна Клірі.

На думку видавців, вихід друком альманаху «Традиція і традиціоналізм» дозволяє стверджувати — академічне дослідження традиціоналізму вийшло в Україні на достатній рівень, і вже можна говорити про системність і перспективність цього явища. Тож редакційна колегія альманаху не лише зобов’язується продовжувати видання збірника, але й запрошує до співпраці авторів, що цікавляться відповідною проблематикою.

Цей номер альманаху можна придбати в книгарні «Наукова думка» або замовити на сайті «Архе».

14.12.2015

Оцініть статтю: