Головні аргументи на підтримку блокади Криму − результати дослідження

Власкор — Tue, 19 Jan 2016 08:51:03 +0000

Дослідницький центр «SPHERA» презентував комплексне дослідження «Культурне середовище та ситуація в Криму», яке було замовлене державним підприємством «Кримський дім» та присвячене ситуації у культурній сфері Криму. Аналіз здійснювався методом глибинного інтерв’ю та самозаповнення відповідної анкети респондентів, котрі виїжджали з Криму на українську територію.

Як розповів кандидат соціологічних наук, керівник дослідницького центру «SPHERA» Олександр Шульга, більше половини респондентів підтримують товарну та енергетичну блокаду Криму, протилежної думки дотримується близько чверті опитаних.

Респонденти, що не підтримують енергетичну блокаду Криму, аргументують це тим, що вона позначиться на простих кримчанах і не вплине на окупаційну владу та військових. Вчений також назвав головні аргументи підтримки блокади.

− Найбільш популярним є етичний мотив, оскільки не можна торгувати з тим, хто окупував твою землю. На другому місці — прагматичний. За словами опитаних, ця блокада припинила корупційні схеми, коли продукти та інші товари заходили до півострову з однією ціною, а потім за більш високими цінами прямували до Росії. Кримчани їх просто не бачили. Третім дуже популярним мотивом був стратегічний. Блокада, на думку респондентів, ускладнює та здорожчує утримання Росією півострову і таким чином наближає його деокупацію. Четвертий мотив — інформаційний, респонденти вважають, що блокада повернула питання Криму на порядок денний. П’ятий − демонстраційний. Тобто вона показала нейтрально, аполітично налаштованим громадянам Криму, що півострів дійсно ресурсно залежний саме від України, а не Росії. І шостий — це тиск на владу Криму щодо припинення політичних репресій проти українських та кримськотатарських активістів, − розповів Олександр Шульга.

За словами дослідника, більшість респондентів, котрі підтримують енергетичну та торгівельну блокаду, відзначають, що вона була б більш ефективною, якби здійснювалася з самого початку анексії.

19.01.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Олександр Шульга

Крим

енергетична блокада

окупований Крим

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Дослідники розповіли, як в Криму витісняють українську та кримськотатарську мови

editor — Fri, 15 Jan 2016 13:41:22 +0000

14 січня в Укрінформі відбулася презентація комплексного дослідження «Культурне середовище та ситуація в Криму», яке провів дослідницький центр «SPHERA» на замовлення «Кримського дому» та було присвячене змінам та актуальній ситуації у культурній сфері Криму.

У період з липня по серпень 2015 року опитувалися науковці, журналісти усіх видів ЗМІ, експерти з кримської проблематики та інші респонденти, котрі виїжджали з Криму на підконтрольну Україні територію. Методами опитування були глибинні інтерв’ю та самозаповнення відповідної анкети.

Кандидат соціологічних наук, керівник дослідницького центру «SPHERA» Олександр Шульга розповів, що абсолютна більшість опитаних вважає, що можливості отримувати освіту українською мовою після анексії півострову суттєво або дуже погіршились.

− В чому це проявляється? Респонденти консолідовано виділяли кілька етапів. На першому етапі українська мова була виведена з обов’язкової шкільної програми в розряд факультативних. На другому вимагалось зібрати вісім заяв, щоб відкрити факультативний клас української мови. Це ж стосується і кримськотатарської. Третім етапом було проведення з батьками «виховної роботи». Респонденти також згадували про залякування або наполегливі прохання і поради не писати такі заяви. Відповідно українські та кримськотатарські класи не набирають необхідної кількості заяв і не збираються. І на четвертому етапі йде витіснення самих викладачів, які спеціалізувалися на українській чи кримськотатарській мовах, оскільки вони фактично стають незатребуваними. Їм пропонуються два виходи: перепрофілюватися на інший предмет чи піти, − розповів Олександр Шульга.

За його словами, держзамовлення на вчителів української мови та літератури фактично немає.

Нагадаємо, як раніше писав «Іслам в Україні», член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український Дім» Андрій Щекун заявив, що в Криму були знищені всі українські вищі навчальні заклади, 7 шкіл та близько 500 класів з українською мовою навчання.

15.01.2016

Оцініть статтю: