Іслам в Україні - вишиванка

Українська вишиванка в Катарі

editor — Fri, 06 Jan 2023 09:14:27 +0000

У столиці Катару, Досі, відкрився магазин, де продають українські вишиванки дизайнерської роботи.

Про це повідомило на своїй фейсбук-сторінці Посольство України в Катарі:

«Шановні українці, маємо приємну новину! <...> Відтепер у Досі працює магазин, де ви можете придбати або замовити жіночу вишиванку дизайнерської роботи».

Цікаво, що власниця магазину — катарка Аланут аш-Шааб. Жінка надихнулася красою українського національного одягу, побувавши в Україні.

Також читайте: У Палестині українські мусульманки провели День української культури

06.01.2023

Оцініть статтю:

Теги:

вишиванка

українська культура

Катар

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Києві підбили підсумки курсів кримськотатарської вишивки

editor — Wed, 08 Dec 2021 12:26:54 +0000

4 грудня в Культурно-освітньому центрі «Кримська родина» підбили підсумки курсу кримськотатарської вишивки — його проведення в Києві підтримало Турецьке агентство зі співпраці та координації (TİKA).

За словами голови центру «Кримська родина» Аніфе Куртсеїтової, курси вишивки для дівчат і жінок тривали кілька місяців. Викладала на них, як повідомляє QIRIM.News, відома кримськотатарська дизайнерка, майстриня національної вишивки Майре Люманова.

«У суботу учні Люманової представили свої роботи, підготовлені в рамках цього курсу, а також розповіли про плани. Найближчим часом можна буде замовляти пошиття одягу, сумок та інших виробів із національним кримськотатарським орнаментом», — каже дизайнерка.

Урочисте закриття курсів припало на 700-ті роковини смерті великого турецького поета Юнуса Емре.

08.12.2021

Оцініть статтю:

Теги:

кримські татари

вишиванка

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Духовний лідер українських мусульман — учасник проєкту «Вишивка в одязі видатних українців»

editor — Tue, 09 Jun 2020 16:09:09 +0000

У рамках реалізації проєкту «Вишивка в одязі видатних українців», покликаного популяризувати традиційну українську вишивку в сучасних реаліях часу, у видавництві «АДЕФ-Україна» вийшло друком однойменне видання, презентація якого відбулася 6 червня 2020 року в Музеї Максима Рильського в Києві.

Про це йдеться на сторінці проєкту в соцмережі Фейсбук.

«Сьогодні, скориставшись послабленням карантину, змогли презентувати наше друковане видання «Вишивка в одязі видатних українців» разом з копією однієї з сорочок М.Рильського. Дякуємо Музею Максима Рильського за гостинний прийом! Всім учасникам проєкту за підтримку!» — написано у публікації.

Серед тих, хто підтримав проєкт, був і муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, якого удостоїли честі одягнути копію вишиваної сорочки Максима Рильського і презентувати її для видання.

Участь духовного лідера українських мусульман у проєкті краще за довгі роз’яснення спростовує усталені хибні думки щодо нібито непримеренного ставлення послідовників ісламу до культур і традицій, відмінних від арабських, і вкотре доводить, що мусульмани не є винятково вихідцями з країн арабського світу. А також є свідченням того, що за понад півтори тисячі років існування ісламу у світі представники народів й етносів, що прийняли цю релігію, не відмовились від своїх традицій і культури, якщо вони не вступали в протиріччя з засадами віровчення, а навпаки — плекали і поважали культурну спадщину.

09.06.2020

Оцініть статтю:

Теги:

Музей Максима Рильського

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Королівська родина Малайзії милувалась українськими вишиванками

editor — Thu, 27 Dec 2018 15:19:35 +0000

Нещодавно в Куала-Лумпурі, Малайзія, в рамках туру дизайн-студії Оксани Полонець відбувся показ українського дизайнерського вбрання, прикрашеного вишивкою. На заході були присутні високоповажні гості, зокрема й члени королівської родини.

— Відбувся показ вишитого дизайнерського вбрання бренду #POLONETS у столиці країни — Куала-Лумпур! Вже вкотре доведено, українська вишиванка — міжнародний тренд! Стільки уваги та позитивних відгуків гостей дають впевненість та окриляють! На показі були присутні високоповажні гості та члени королівської родини, — йдеться в повідомленні на сторінці дизайн-студії в соцмережі Facebook.

В публікації також сказано, що показ відбувся за сприяння Посольства України, та висловлюється подяка Послу України в Малайзії Олександру Нечитайлу та всьому колективу посольства «за організацію та теплий прийом».

— Безумовно — це чудовий вклад до підвищення позитивного іміджу України у світі та розвитку українсько-малазійських взаємин, — висловила переконання дизайнер Оксани Полонець.

Нагадаємо, Малайзія була однією з перших країн, що визнала незалежну Україну у 1992 році. У березні 2012 року держави відзначили 20-річчя встановлення двосторонніх взаємин, зокрема щодо співробітництво у рамках міжнародних організацій, передусім в ООН та її спецустановах. Посольство України в Куала-Лумпурі розпочало діяльність у серпні 2002 року. Глава дипмісії — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Малайзії Нечитайло Олександр В’ячеславович.

Україна та Малайзія співпрацюють в торгово-економічній, культурно-гуманітарній, науково-технічній, туристичній сферах. Розвиток співробітництва з Малайзією в галузі освіти є одним із пріоритетів діяльності Посольства — наразі на розгляді малайзійської сторони перебувають три українські проекти двосторонніх міжнародних документів: проект Угоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання; проект Меморандуму про співробітництво в галузі вищої освіти; проект Угоди про співробітництво у сфері освіти.

26.12.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Королівська родина Малайзії

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

У Лівані відбувся триденний Ukrainian festival in Douma

editor — Thu, 02 Aug 2018 22:13:35 +0000

У Лівані знайомилися з українською культурою і традиціями. Програма фестивалю Ukrainian festival in Douma, що тривав впродовж 27–29 липня та був ініційований Посольством України, була насиченою: українські майстрині проводили майстер-класи з вишивки, петриківського живопису та малюнку на камінні, було урочисто відкрито фотовиставку відомого ліванського фотографа Б. Лахуда «Дума-1985», глядачі ознайомилися з українським мультиплікаційним кіно, не обійшлося й без кулінарного шоу — гості з задоволенням смакували страви традиційної української кухні, було проведено парад вишиванок. Головною ж подією Українського фестивалю в Думі став гала-концерт українських артистів із запальними українськими та ліванськими піснями і танцями. Тож, як стверджують в українському посольстві, Український дім у Думі став культурним містком між дружніми українським та ліванським народами.

Як повідомила прес-служба української амбасади, свої танцювальні композиції презентували українсько-ліванські колективи «Зірка», «Український культурний центр», Spring Hills. На сцені пролунали пісні у виконанні Посла України Ігоря Осташа, гурту «Онуки», В. Хобот та Г. Приклонської. А спеціальною гостею на музичному вечорі була українська співачка Illaria.

— Це був надзвичайно фантастичний виступ. Гості заходу отримали незабутні враження від неперевершеного голосу Illaria та чарівної української пісні, — йдеться в повідомленні посольства.

Парад вишиванок під Козацький марш за участі Посла України Ігоря Осташа, співачки Illaria та українсько-ліванської громади став прикрасою третього дня Українського фестивалю в Думі.

03.08.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Ukrainian festival in Douma

Посольство України в Лівані

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Вишивка на рушнику довела давню присутність татар на Галичині

Власкор — Fri, 18 May 2018 16:29:42 +0000

Коли ми чуємо щось про День вишиванки, на думку передусім спадає саме українська вишита сорочка, гаптований кушак чи плахта або спідниця-запаска… Але кожен народ має свою вишиванку з власною технологією, символами й поєднаннями кольорів.

Вишивкою оздоблювали не лише одяг, а й скатертини і простирадла, рушники і серветки. Проте найчастіше її наносили саме на сорочку і не просто як прикрасу, а як певний маркер приналежності до свого народу, племені, роду тощо. За вишиваним візерунком наші предки безпомилково визначали, звідки та чи інша людина, її суспільний та майновий стан… Вишивка — ще й закодоване побажання здоров’я та щасливої долі.

На жаль, сьогодні мало хто з пересічних громадян може похизуватися досконалим вмінням розшифрувати закодований у вишивці зміст, але цікавість до вишиванки повертається, все більше людей прагнуть дізнатися її секрети. Інша справа — науковці, для яких зразки давніх вишиванок та закодована в ній інформація є не просто історичним артефактом, а справжньою енциклопедією певного часу…

Наприклад, за допомогою вишитого татарського рушника дослідникам вдалося дізнатися багато цікавого з історії татар Галичини. Як пише у своєму дослідженні «Західні татари на землях Галичини. До питання про атрибуцію татарського рушника з с. Юнашків на Івано-Франківщині» науковий співробітник Національного музею історії України Савченко Олексій (повністю опублікованому в альманасі «Аль-Калям» № 7, 2018 р.), тюркське населення з Північного Причорномор’я і Криму довгий час проживало серед предків сучасних українців і брало активну участь в історичних і культурних процесах Галичини.

Як зазначає дослідник, знайдений рушник довгий час зберігала жінка татарського походження. Візерунок на ньому можна віднести до рослинного орнаменту. В ньому виділяються дві складові: верхня частина («українська») — характерна для того регіону Галичини — Опілля, та нижня («татарська»), на якій вишито рослину, що за словами колишньої власниці, має назву «татарське зілля» або «татарська трава». Це одна з народних назв болотяної рослини — «аїр тростиновий», що проростає у Східній і Центральній Азії та на Близькому Сході. В Європу вона потрапила з Османської імперії і Кримського ханства та використовувалась в медицині з XVI століття. Вважається, що в Східну Європу вона була занесена татарами, у яких існувала практика очищати нею воду під час військових походів. «Татарський візерунок» на рушнику не характерний для традиційної вишивки кримських татар і може бути місцевого походження. Колишня власниця звертала увагу на те, що він був перенесений з попередньої «старої речі», яка зберігалась у родині з попередніх поколінь.

Збереження подібних «культових» речей свідчить про спадковість і пам’ять потомків давнiх татар про своє етнічне походження. На це вказує і назва орнаменту — «татарський», який асоціювався у них з їх традиціями і звичаями, про які вже не пам'ятають.

Така пам’ятка привертає увагу до татар Галичини, походження яких досліджено мало з огляду на невелику кількість етнографічних і писемних даних, що дійшли до наших днів. В «галицьких татар» можна спостерігати ту саму тенденцію, яка характерна і для інших «західних татар». Навіть з огляду на перейняття місцевої мови, звичаїв і релігії, у них залишається пам’ять та усвідомлення свого татарського коріння…

У дослідженні наводиться багато інших історичних фактів, які дозволяють стверджувати — на Галичині татари довгий час проживали у таких населених пунктах, як Львів, Перемишль, Яворів, Самбір, Рудки (з навколишніми селами Татари і Татаринів), села Курники, Старий Яжів, Боратин, Угнів, Станиля, Перегинське, Тисове, Букачівці, Бурштин, Юнашків, Жовчів, Старий Люблінець та ін.

Згадки про татар фіксують переважно в районі населених пунктів, які розташовувались біля фортець, на важливих магістралях сполучень, торгівельних чи «татарських шляхах». Саме біля них протягом XVI–XVII століть відбулись численні битви проти татарських військ, що здійснювали походи на землі Руського воєводства Речі Посполитої. В районі деяких із цих фортець фіксуються і «татарські кургани» та могили.

Часто походження татарських общин пов’язували з добою «Хмельниччини» і «Руїни» (зокрема, часами союзу між Бахчисараєм і Варшавою) та Польсько-турецькою війною 1672–1676 років.

18.05.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Українські мусульмани: Вишиванка є маркером національної ідентичності

Власкор — Fri, 18 May 2018 16:03:59 +0000

У «Мистецькому арсеналі» з ініціативи Міністерства інформаційної політики України 14 травня під час дипломатичного прийому, приуроченого до міжнародного Дня вишиванки, відбувся етнопоказ «Українські амазонки».

Жінки, які служили чи волонтерили в зоні АТО, які й сьогодні долучаються до захисту України в ООС чи як журналісти, продемонстрували на подіумі вбрання сучасних українських дизайнерів, вишите й гаптоване візерунками в українських національних мотивах.

Серед без перебільшення героїчних жінок, які свідомо обрали долю захисниць своєї держави та народу, була й мусульманка, що за покликом душі вирушила до АТО в найгарячіші часи і на рахунку якої сотні врятованих життів — Народний герой України, парамедик Ольга «Кроха» Башей.

На показі вона зауважила, що давні українські традиції жіночого вбрання дуже схожі на традиції ісламського одягу:

— Дуже важливо те, що одяг [за мусульманськими приписами — Ред.] пересікається з нашою українською традицією, з нашим українським стилем. Точно так [в українському жіночому народному вбранні — Ред.] надягаються блузки з довгим рукавом, спідниці, плаття, головні убори. Наш етностиль такий самий, як і хіджаб. Дуже багато українок приймає іслам, але наші українські традиції не мають від них відходити, вони повинні з ними залишатися, поєднуватися з ісламом — це дуже важливо.

На захід було запрошено й муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Саіда Ісмагілова, який також висловив точку зору на традиційне народне українське вбрання:

— Традиційний український одяг, зокрема вишиванка, є маркером національної ідентичності. Мусульмани України є невід’ємною частиною України, тому вони мусять поважати українську культуру, українську мову і так само мати при собі маркери національної ідентичності, приналежності до України.

Зазначимо, що на захід Саід Ісмагілов прийшов, вбраний саме в українську вишиванку.

В українському національному вбранні була й послідовниця ісламу Тетяна Євлоєва, яка наголосила, що одяг будь-якого народу відображає красу тієї місцевості, де він проживає, того рослинного світу, що люди бачать навколо себе, й умов, в яких вони живуть.

— Це є таким собі відбитком життя народу протягом багатьох віків, тому національний костюм є дуже важливою частиною нашої спадщини. Нам потрібно його зберігати й розвивати, — відзначила пані Тетяна. — Чому я повинна мати якусь спеціальну нагоду, щоби проявляти себе як українка? Це мені подобається, і я час від часу так ходжу.

У вишиванці, але палестинській, був і мусульманин Чихада Мусса, директор ател’є-бутіка «Отаман». Втім, впродовж заходу він перевдягався і в українську вишивану сорочку:

— Природно, що не всі мусульмани України є українцями (етнічними — Ред.), але якщо ми живемо в Україні, дуже важливо для всіх, щоб традиційний одяг був поширений скрізь.

В урочистому заході взяли участь іноземні дипломати та українські урядовці.

18.05.2018

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

День вишиванки в Анкарі

editor — Mon, 29 May 2017 16:26:14 +0000

У Національній бібліотеці турецької столиці Анкари 27 травня відбулося святкування Всесвітнього дня вишиванки. На заході були присутні турецькі високопосадовці, представники дипломатичних відомств іноземних держав, журналісти, пересічні громадяни Туреччини й члени української діаспори.

Про це повідомляє прес-служба Посольства України в Турецькій Республіці.

— На свято завітали засновниця Дня вишиванки Леся Воронюк, дизайнер вишиванок Оксана Полонець, заслужена артистка естрадного мистецтва України Христина Охітва, високопосадовці Туреччини, іноземні дипломати, представники української громади Туреччини, звичайні громадяни та представники ЗМІ. У рамках програми заходу було презентовано документальний фільм «Спадок нації», відбувся модний показ дизайнерських вишиванок та концерт, а також визначено переможців конкурсу «Моя вишиванка», які отримали тематичні годинники від українського бренду Kleynod, — йдеться у повідомлені українського посольства.

Як зазначається, присутні з зацікавленістю зустріли модний показ вишиванок авторства Оксани Полонець:

— Вишиванки не тільки для українців, але й для поціновувачів ексклюзиву серед іноземців. Модний показ вишиванок Оксани Полонець викликав неабиякий інтерес у Туреччині. У показі взяли участь українські та турецькі дівчата. Пишаємося нашим національним вбранням!

У свою чергу українська дизайнерка подякувала посольству за можливість презентувати українську культуру в столиці Туреччини Анкарі.

— І хай весь світ дізнається, що є Україна! — написала вона на своїй сторінці у Facebook.
Довідково:

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора у всьому світі, а також прихильники України.

Джерело: QHA

29.05.2017

Оцініть статтю:

Теги:

Анкара

Туреччина

Всесвітній день вишиванки

вишиванка

українська діаспора

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Українські сукні з присмаком Сходу

editor — Thu, 08 Sep 2016 11:34:17 +0000

Вишиванка, якщо говорити мовою істориків та етнографів, це елемент національного строю, символ української культури. А що означає вишиванка для пересічних українців? Дехто, одягаючи вишиту сорочку, засвідчує свою любов та шану до рідної землі, інший бачить в ній уособлення краси нашої України. А ще за останні роки, коли слово «Україна» було на вустах у людей з різних, навіть найвіддаленіших країн, вишиванка стала ідентифікувати українську націю у світовій спільноті.

Так компанія 2KOLYORY, що пропонує споживачеві одяг власного виробництва з етнічними елементами, притаманими українському національному вбранню, насамперед різноманітною вишивкою, пояснює свою відданість саме цьому елементу в своїй продукції.

І ось днями компанія 2KOLYORY приємно вразила своєю новою колекцією з присмаком арабських традицій.

Як йдеться на офіційній сторінці компанії в соцмережі Facebook, цю лімітовану колекцію одягу було створено за співпраці з партнерами Катару.

— Поєднання двох культур — достатньо сміливий та творчий експеримент, за який взялась наша команда. Основним і ключовим елементом являється щільна натуральна тканина (льон) та викрій, який відповідає арабським канонам в поєднанні з багатою українською вишивкою, — йдеться в публікації.

В 2KOLYORY зазначають, що така співпраця — хороша можливість донести українську культуру в різні куточки світу, й зізнаються: «Приємно, що нас обирають закордоном та в рідній країні».

Зауважимо, що сукні з цієї колекції будуть виготовлятися лише за індивідуальним замовленням, тож в компанії обіцяють, що вже незабаром кожен потенційний клієнт зможе ознайомитися з ціновою політикою та кольоровою гамою на сайті компанії.

До речі, компанія пропонує не лише жіноче вишиване вбрання. Представники сильної половини людства теж можуть вибрати собі сорочку з-посеред багатьох моделей.

08.09.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Марокканська мозаїка надихнула модельєрів на створення вишиванки

editor — Thu, 03 Mar 2016 12:52:21 +0000

У Мілані італійський бренд жіночого одягу Sportmax презентував нову колекцію, сорочки якої нагадують українську вишиванку. Про це пише ТСН.

Як сказано у повідомленні, творці колекції надихалися марокканськими народними мотивами, зокрема марокканською мозаїкою. На офіційній сторінці у Facebook під кадрами з моделями в сорочках з чорно-червоними орнаментами з колекції Sportmax A / W 16, представленої на Milan Fashion Week, аудиторія відзначила, що декор дуже нагадує українську вишивку Поділля: Заліщицького та Борщівського районів Тернопільської області, також Глибочицького і Заставнівського районів Чернівецької області.

− Рукави дуже схожі на Подільську вишиванку, − написала Наталя Байдалка і для порівняння опублікувала фото українського національного вбрання.

Різниця між національним українським і марокканським костюмами не викликає сумніву, але схожість результатів роботи італійських модельєрів та української вишиванки відразу ж впадає в очі.

03.03.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь