Іслам в Україні - V Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства

Висновок тернополянки після школи ісламознавства: братерство — в діалозі та обміні інформації

Власкор — Wed, 20 Jul 2016 09:15:23 +0000

Таємничий мусульманський світ п’ять днів вивчала тернопільська журналістка Ірина Скоробогата. Прес-секретар Тернопільської єпархії УПЦ КП відвідала Міжнародну молодіжну літню школу ісламознавства: «Іслам у Європі, Україні та на Близькому Сході: історія і сучасність», яка діяла у Національному університеті «Острозька академія».

— Тисячоліттями тривають війни, які виправдовують розбіжностями у релігійних переконаннях, — сказала Ірина Скоробогата. — Найбільший абсурд в тому, що війни декларують в ім’я миру. А за допомогою тієї енергії, яку людство витрачає на війну, можна було б вже створити рай на землі. Але часто війни тривають не тому, що різні групи людей воюють одні з одними, а через конфлікт кожної людини з самою собою.

Накопичення в собі гніву, ненависті, божевілля потребує виходу назовні. Усі люди борються із собою і коли це їм набридає, починають боротися з кимсь іншим. Чи помічали ви, що під час життєвих труднощів ваше обличчя сяє ентузіазмом, а хода стає енергійнішою? Так і під час війни — людині легше, що хоча б кілька днів їй не потрібно боротися із собою, а знайшлося джерело для протистояння ззовні.

Літню школу ісламознавства присвятили становищу Ісламу й мусульман в Україні, а також в регіонах, де минулого року сталися найбільш резонансні і значущі події, що впливають на мусульманський світ. Йшлося про проблеми втікачів із мусульманських країн, екстремізм, конфлікти, пов’язані зі припливом мігрантів до Європи.

— Питання не в тому, щоб змінити політичні ідеології в світі, а в тому, щоб навчити людей братерству, — відмітила Ірина Скоробогата. — Цей шанс можна використати через діалог, знайомство з іншою культурою, обмін інформацією, знаннями.

Неможливо постійно продовжувати зовнішню війну. Колись потрібно буде повернутися всередину себе. Людина має бути цілісною. Поважати своє тіло, не заперечувати його, а любити, цінувати і дякувати за нього. Матерію не заперечують, нею насолоджуються. Ми ходимо на двох ногах. У птаха — два крила для польоту. Матерія і дух, тіло і душа — це наші два крила.

ДЖЕРЕЛО: Інтернет-видання ПРОте. UA (Постаті.Резонанс. Оказії)

20.07.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Острозька академія

Саід Ісмагілов

діалог

міжконфесійний діалог

війна

міжконфесійна ворожнеча

V Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства

мусульмани України

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Іслам — моя духовна пожива. Як і чому стають мусульманами в Європі та світі

Власкор — Tue, 19 Jul 2016 13:57:34 +0000

Під час роботи V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавcтва, що днями проходила в Національному університеті «Острозька академія» і була ініційована ВАГО «Альраід» та Українським центром ісламознавчих досліджень, з доповідями виступило чимало відомих релігієзнавців, істориків, філософів, філологів тощо. Серед доповідачів була й Максименко Ольга — провідний соціолог методології та методів соціології, Інститут соціології НАН України, перекладач турецької та англійської мов.

У своєму виступі під назвою «Іслам — моя духовна пожива. Як і чому стають мусульманами в Європі та світі» пані Ольга розглянула найпоширеніші причини, з яких люди, що сповідували іншу релігію (або не сповідували жодної), добровільно переходять в Іслам.

Було наведено як дані опитувань (проведених у різний час в Україні, Британії та Росії), так і фрагменти інтерв’ю, взяті у новонавернених мусульман з різних країн (Німеччини, Фінляндії, Британії, Італії, Бразилії) турецьким письменником і журналістом Адемом Озкосе. Усі інтерв’ю, яких близько 20, зібрано в книзі під назвою «Автостопом до раю. Історії навернення на шлях до Істини» (Cennete Otostop. Hidayet Öyküleri). Зауважимо, що переклад матеріалів здійснено також Ольгою Максименко.

Як було зазначено, тенденція до посилення ісламофобії в її різноманітних виявах (від неприязного ставлення до мусульман до відкритих актів агресії та закликів до ненависті й насильства стосовно представників цієї релігії), на жаль, спостерігається останнім часом у багатьох країнах світу:

— Цьому сприяють певні чинники: по-перше, інспіроване деякими недобросовісними ЗМІ ототожнення мусульман з терористами та екстремістами, нова хвиля страху, викликана репортажами про численні злочини бойовиків самопроголошеної «Ісламської держави» і нещодавніми терактами з великою кількістю людських жертв (зокрема, у Франції); по-друге, небажання пересічних людей бачити в своєму оточенні тих, хто від них чимось відрізняється. Носії іншої культури сприймаються як загроза порушення звичного способу життя, зміни усталеної системи цінностей. Звідси й різко негативне ставлення до біженців з Сирії та інших ісламських країн, — зауважила Ольга Максименко.

При цьому, як акцентувала увагу присутніх доповідачка, світ водночас дедалі частіше стає свідком того, як люди, що сповідували іншу релігію (або ж були атеїстами), добровільно, за покликом власного серця стають мусульманами:

— В Іслам переходять навіть ченці та священнослужителі. Цілком природно, що цей феномен привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних релігієзнавців, соціологів, журналістів та письменників. Упродовж останніх років ними опубліковано низку матеріалів, у яких детально описуються причини добровільного вибору Ісламу представниками інших релігій. Зокрема, російський дослідник Андрій Ігнатьєв об’єднує новонавернених російських мусульман у чотири основні групи. Перша (найчисленніша) — це жінки, які беруть шлюб з мусульманином. Другу групу представляють ті, кого приваблює містика суфізму (так звані богошукачі-езотерики, які також захоплюються індуїзмом і буддизмом). До третьої групи належать ті, хто приймає Іслам свідомо як релігію у всіх її аспектах (історичному, етнографічному, культурному) і намагається дотримуватися усіх її вимог та приписів. До останньої — ті, кого приваблюють радикальні ісламські течії та організації. Це переважно вихідці з право- та ліворадикальних угруповань.

Також Ольга Максименко навела дані дослідження, проведеного соціологами та релігієзнавцями Кембриджського університету разом з фахівцями організації New Muslims Project серед навернених в Іслам британських жінок, яке виявило, що ця релігія допомогла їм знайти віру, спокій та внутрішню гармонію. Більшість респонденток походили з родин корінних британців-християн, здобули вищу освіту та досягли помітних успіхів у кар’єрі. Але по-справжньому щасливими та спокійними за свою подальшу долю вони стали лише після прийняття Ісламу.

Що стосується новонавернених мусульман в Україні, то серед причин, що спонукають українців прийняти Іслам, найчастіше називають розчарування в інших віровченнях, зокрема в православ’ї:

— Не останню роль у цьому відіграв тривалий конфлікт між вірянами Київського та Московського патріархатів, нерозуміння основних положень рідної релігії (зокрема, догмата про існування Єдиного Бога в трьох іпостасях), бажання «спілкуватися з Богом без посередників» (ще одна відмінність цього релігійного вчення від християнства) і, крім того, прихильність українців до поширеного в Ісламі культу традиційної сім’ї, де чоловік — годувальник, а жінка — берегиня домашнього вогнища, — сказала Ольга Максименко.

Втім, дослідниця зауважила, що у вищезазначених дослідженнях йдеться лише про найпоширеніші причини, з яких люди іншої релігії вирішують перейти в Іслам:

— За кожним рішенням — унікальна життєва історія, яка, безперечно, заслуговує на окрему увагу, — сказала доповідачка і навела приклади деяких з цих історій, розказаних новонаверненими мусульманами — жителями різних країн (Німеччини, Фінляндії, Великої Британії, Італії, Бразилії).

В наведених Ольгою Максименко прикладах, зокрема в історіях жінок, що промовили слова свідчення — шагади, серед причин такого рішення часто звучить шанобливе ставлення до жінки в Ісламі, те, що ця релігія відстоює сімейні цінності, водночас не обмежуючи в правах ні чоловіків, ні жінок; також наводилися зізнання новонавернених мусульман в тому, що рішення прийняти Іслам визріло після тривалого періоду вивчення і порівняння основних положень Біблії і Корану — Святе Письмо здавалося їм у деяких моментах суперечливим, тоді як Коран — надзвичайно чітким і логічним.

— Дехто просто казав, що саме завдяки Корану вони зрозуміли причину і сенс людського існування <…> Іноді безпосереднім поштовхом до прийняття Ісламу стають якісь визначні (здебільшого драматичні) події. Так, бразилець Абдула Загід (невідомо, яким було його ім’я до переходу в Іслам) став мусульманином після трагедії 11 вересня 2001 року. Однак не можна сказати, що це був суто імпульсивний вчинок. Абдула виховувався в традиційній сільській родині, відвідував церковні служби разом з батьками, багато читав, зокрема й релігійну літературу. Звичайно, у юнака виникало багато запитань, коли він читав Біблію, зокрема щодо божественної та людської сутності Ісуса Христа. Але йому, як і багатьом іншим парафіянам, священики казали, що Святе Письмо може бути повністю зрозуміле лише їм. Цікаво, що коли Абдула Загід вже прийняв Іслам, він чув подібні речі і від деяких своїх знайомих-мусульман. <…> За його (Абдули Загіда — ред.) словами, після подій 11 вересня близько 3 тис. бразильців стали мусульманами, головним чином тому, що ненавиділи Америку і симпатизували її ворогам. Звичайно, прикро усвідомлювати, що є люди, які навертаються в Іслам для того, щоб солідаризуватися з ворогом свого ворога. Прикро, що таким чином вони сприяють поширенню хибних уявлень про Іслам як про войовничу релігію. Але все одно лишається надія на те, що, здобувши достовірну інформацію про Іслам, люди зможуть розвінчати стереотипи і далекі від істини домисли щодо цієї релігії, — зауважила Ольга Максименко.

Повністю текст доповіді (як і доповіді інших учасників V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства) провідного соціолога методології та методів соціології Ольги Максименко буде оприлюднено в черговому номері альманаху «Аль-Калям».

19.07.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Ольга Максименко

соціологія

Інститут соціології НАН України

Острозька академія

доповідь

V Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства

ВАГО «Альраїд»

Український центр ісламознавчих досліджень

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Іслам — моя духовна пожива. Як і чому стають мусульманами в Європі та світі

Власкор — Tue, 19 Jul 2016 13:57:12 +0000

19.07.2016

Оцініть статтю:

Теги:

Ольга Максименко

соціологія

Інститут соціології НАН України

Острозька академія

доповідь

V Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства

ВАГО «Альраїд»

Український центр ісламознавчих досліджень

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Слухачі V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства дізнавалися про суфійські спільноти у Західній Європі

Власкор — Mon, 18 Jul 2016 13:35:36 +0000

У роботі V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства, яка, як повідомляв Іслам в Україні, проходила з 10 по 15 липня у місті Острог, брав участь завідувач сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України, кандидат філософських наук Олег Ярош, що ознайомив учасників зі специфікою виникнення суфійських спільнот у Західній Європі та їхню роль у поширенні Ісламу.

Учений зазначив, що протягом багатьох десятиліть суфійські громади були невід’ємною частиною мусульманського релігійного середовища у країнах Заходу.

— Ми розглядаємо «суфізм» у вузькому сенсі, а саме в його інституційному аспекті, який ґрунтується на ініціації в організовану релігійну громаду (тарікат, джама’ат) і підпорядкуванні авторитету шейха як духовного наставника і посередника. Як вказує британська дослідниця Пніна Вербнер, «суфійські культи організовуються навколо живих або померлих святих як та’іфа, регіональні культи, організовані значною мірою за тією ж схемою, що й інші регіональні культи».

Кожен такий культ пов’язаний з «сакральним центром», так званою «материнською ложею», заснованою «живим святим», і має відгалуження, що визнають духовний авторитет центру і в різному ступені пов’язані з ним. Ці локальні центри, в свою чергу, поступово поширюють свій вплив у нових регіонах, делегуючи представників шейха (каліфа, ма’зун, вакіль), навколо яких згодом формуються групи послідовників. Такою в загальних рисах є схема поширення суфійських громад в мусульманських спільнотах Сходу і Заходу, — йшлося в доповіді Олега Яроша.

На думку вченого, однією з ключових проблем дослідження форм побутування суфізму на Заході є його контекстуалізація в західному соціокультурному середовищі. На суфійські громади, ритуали і дискурси впливають урбанізація, міграція, внутрішня і зовнішня політика західних країн. Також Олег Ярош наводить думку деяких своїх європейських колег, які вважають, що суфійські тарікати завжди були транснаціональними мережевими інститутами, в рамках яких здійснювався рух людей, товарів, ідей, культурних артефактів.

Транснаціональні організації, до яких належать і суфійські тарікати, мають мережевий характер. Серед мережевих організацій прийнято виділяти формальні і неформальні. Перші характеризуються наявністю центрального інституту авторитету, а також способу комунікації всередині мережі. Інакше кажучи, визначальним фактором є те, чи співвідноситься мережа з будь-яким центральним інститутом, духовним лідером (живим або померлим), дискурс яких є нормативним для колективних та індивідуальних членів мережі.

У той же час, членство в подібних організаціях також може бути більше чи менше формалізованим. Формальне членство, що означає, як правило, присягу або ініціацію чи прийняття формальних зобов’язань стосовно організації, в свою чергу, передбачає різну ступінь залучення в її діяльність. У той час як неформальні члени — прихильники, співчуваючі — беруть участь в діяльності організації тільки спорадично, представляючи собою її мобілізаційний резерв.

Ключовим фактором розвитку мережевих організацій є обмін інформацією, швидкість якого зростає з розвитком сучасних інформаційних технологій. Цей фактор служить зміцненню зв’язків усередині мереж і їх експансії.

Говорячи про те, що в окремих країнах Західної Європи поширення суфізму має свої особливості, завідувач сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України Олег Ярош зауважив, що транснаціональні ісламські інститути є формальними мережевими організаціями, в яких важливу роль відіграє релігійний авторитет.

— Транснаціоналізація безпосередньо впливає на інститут релігійного авторитету в Ісламі. Насамперед це стосується діаспорних мусульманських спільнот Заходу. Характерними особливостями цього є поділ релігійної та етнічної або національної приналежності у цих спільнотах, що сприяє виникненню і поширенню транснаціональних мусульманських рухів, у рамках яких формуються специфічні «мережі» мусульманського авторитету і навчання, сформовані навколо особистості, яка має формальний статус мусульманського вченого або визнаного харизматичного суфійського шейха, як у випадку з Назимом аль-Кубрісі в тариката Накшбандіййа-Хакканіййа, — розповів Олег Ярош.

Також вчений ознайомив учасників Школи з підсумками своїх польових досліджень в Німеччині (що, зокрема, включали в себе інтерв’ю з членами деяких місцевих суфійських спільнот і включене спостереження під час ритуальних зібрань суфіїв) , здійснених під час стажування в 2008 і 2014 роках.

— …Успішна інкультурація, тобто засвоєння релігійних норм і культурних патернів ісламської традиції послідовниками серед європейців у суфійських общинах Заходу, багато в чому залежить від авторитету шейха. У тих громадах, де релігійний авторитет є консолідованим <…>, цей процес є більш успішним, ніж там, де він є фрагментованим, а локальні громади більш автономними <…>. Гібридні суфійські громади за своєю природою є нестійкими і можуть еволюціонувати як в бік більшого зв’язку з ісламською традицією, так і дистанціюватися від неї.

Повністю текст доповіді завідувача сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України, кандидата філософських наук Олега Яроша (як і доповіді інших учасників V Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства) буде опубліковано в черговому номері альманаху «Аль-Калям».

18.07.2016

Оцініть статтю: