Карпачова: проблема ксенофобії найгостріше стоїть у Криму

1
Н. Карпачова впевнена, що спільними зусиллями можна створити дійсно толерантне суспільство, яке, захищаючи свої культурні і духовні традиції, ставилося б з повагою до представників інших рас, національностей і культур.
01.06.2009
Оцініть статтю: 
(374 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Поширення проявів ксенофобії, етнічної і расової нетерпимості не оминули і Україну, вважає вповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова.

Омбудсмен України зі стурбованістю відзначає тривожні тенденції зі збільшення кількості проявів ксенофобії, етнічної і расової нетерпимості відносно іноземних громадян, представників інших рас і національностей. Найгостріше ця проблема дає про себе знати в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Одеській, Донецькій, Львівській, Харківській, Вінницькій і Запорізькій областях, концентруючись в основному у великих містах, повідомляє QHA.

Як учасник Всесвітньої конференції проти расизму, расової дискримінації і ксенофобії, що відбулася у столиці Південно-Африканський Республіки у вересні 2001 року, коли було прийнято відому Дурбанську декларацію і Програму дій, Карпачова підкреслила, що тоді світове співтовариство було сповнене надій на зміни світу на краще.

"На превеликий жаль, поширення проявів ксенофобії, етнічної і расової нетерпимості - загальна світова тенденція. Не оминула вона й Україну. Отже, по великому рахунку, зазначена вище Програма дій не виконується", - заявила Карпачова.

Однак уповноважений з прав людини впевнена, що спільними зусиллями ще можна зупинити розвиток цих негативних тенденцій, створити дійсно толерантне суспільство, яке, захищаючи свої культурні і духовні традиції, економічні та інші інтереси, ставилося б з повагою до представників інших рас, національностей і культур, що проживають або перебувають на території нашої держави. Для цього, на думку омбудсмена, існуючі проблеми у цій надзвичайно чутливій сфері людських відносин необхідно ретельно досліджувати на державному рівні, відкрито обговорювати у суспільстві, заохочувати проведення інформаційних кампаній проти ксенофобії і расизму у ЗМІ, вищих навчальних закладах, школах, серед молоді і тим самим запобігати негативним проявам.

"Захист права на свободу від дискримінації, расизму і ксенофобії є одним із пріоритетів у діяльності Карпачової. За період з 2004 року по травень 2009 року до Уповноваженого з прав людини звернулося близько 700 осіб, які скаржилися на порушення принципу рівності прав і свобод стосовно них за різними ознаками. Від іноземців та осіб без громадянства таких звернень надійшло близько 250", - повідомляє прес-служба.

Однією з невідкладних мір, які слід здійснити для більш ефективної боротьби із проявами расової дискримінації, уповноважений з прав людини бачить приєднання українських міст до Європейської коаліції міст проти расизму через підписання Декларації про наміри і акту з прийняттям зобов'язань про виконання відповідного Плану дій, як це зробила у квітні нинішнього року влада Одеси.

Серед інших факторів, які сприяли б посиленню захисту прав іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також громадян України за кордоном - є створення потужної Державної міграційної служби України. Вона, на думку Карпачової, повинна бути центральним органом державної виконавчої влади зі спеціальним статусом. І неодмінно - цивільним.

Омбудсмена турбує відсутність належного обліку злочинів, здійснених на ґрунті міжрасових або міжнаціональних відносин. Нерідко справи, пов'язані із заподіянням тілесних травм і позбавленням життя іноземних громадян, правоохоронними органами продовжують кваліфікуватися як злочини, скоєні з хуліганських мотивів, а не у зв'язку з проявами ксенофобії і расизму.

"Відзначаючи певні позитивні зміни у ставленні держави до проблеми поширення проявів дискримінації, расизму і ксенофобії, насамперед - усвідомлення існування такої проблеми і необхідності вживати заходів з метою протидії цьому ганебному явищу, Карпачова підкреслює, що основні зусилля необхідно спрямувати на вдосконалення законодавства, яким регулюється питання протидії ксенофобії, расовій та етнічній дискримінації, а також на посилення роботи з попередження, розслідування і розкриття протиправних дій, пов'язаних із проявами вандалізму, які містять ознаки розпалення національної, расової або релігійної ворожнечі і ненависті. Особливу увагу при цьому потрібно приділити радикально налаштованим молодіжним організаціям і угрупованням", - повідомляє прес-служба.

Н. Карпачова продовжує плідно співпрацювати з Регіональним представництвом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародною організацією з міграції у питаннях протидії проявам расизму і ксенофобії, захисту прав іноземців, біженців та шукачів притулку.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Новини

Одна з головних проблем в Україні - безкарність у порушенні прав

Кримську владу навчатимуть, як запобігати міжетнічним конфліктам

Як криза впливає на расизм і нетерпимість до іноземців?

В українській міліції багато расистів

Українці стають більш нетерпимими

В Україні не працюють механізми покарання расистів і ксенофобів

Верховна Рада України посилила відповідальність за розпалювання ворожнечі

Звіт держдепартаменту: В Україні найбільші порушники прав людини – міліція та тюрми

В Україні найчастіше від дискримінації потерпають студенти-іноземці

Статті

Мова ворожнечі: що це таке і як з цим боротися

Расизм та ксенофобія в Україні – нові виклики у сфері захисту прав людини

Погляд на причини і наслідки ксенофобії

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.