Наприкінці минулого тижня в Бахчисараї - давній столиці Кримського ханства - пройшов перший Міжнародний кримськотатарський фестиваль. Серед гостей фестивалю були представники кримськотатарської діаспори в Туреччині, Литві, Польщі, Росії, Румунії, Узбекистані, українському Мелітополі.
Агентству «Контекст-медіа» випала унікальна нагода поговорити про проблеми кримських татар із представниками влади тих міст ряду перерахованих країн, де проживає кримськотатарське населення.
Мер міста Джейхан (Туреччина) Хусейн Сьозлю
Кор.: Днями спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко заявив, що навколо проблеми депортованих громадян, що повернулися в Крим, піднято багато шуму. А на Ваш погляд, наскільки гострою є ця проблема?
Х.С.: До 18 травня 1944 року більшість земель Криму належала саме кримським татарам. Але тоді трапилося те, що трапилося, і хоча винити в цьому Україну ми не можемо, але людей потрібно зрозуміти, адже вони повертаються до себе додому. Владі потрібно себе поставити на їхнє місце: начебто це їх вигнали з рідного дому. І, звичайно, пан Гриценко не повинен був таке говорити, тому що все-таки тут земля кримських татар.
Кор.: Наскільки добре в Туреччині поінформовані про проблеми кримських татар?
Х.С.: У Туреччині дуже велика кримськотатарська діаспора, і в багатьох з її представників є родичі, друзі в Криму, тому, звичайно, ми багато в чому поінформовані — і про проблеми знаємо, і в курсі різних культурних заходів. Тобто, ми постійно підтримуємо зв'язок.
Кор.: Кримські татари не приховують своїх намірів створити на території Криму національну автономію. Окремі політичні сили побоюються, що в такому випадку Туреччина зміцнить тут свої позиції. Наскільки обґрунтовані ці побоювання?
Х.С.: Зв'язок України з Туреччиною з кожним днем розвивається, Україна — друга держава, з якою Туреччина підтримує економічні і політичні зв'язки. І ці побоювання дійсно необгрунтовані. Повернути історію назад уже неможливо. Я вважаю, потрібно бути великим мрійником, щоб думати про можливості відтворення в Криму кримськотатарської автономії. Багато говорять про таку можливість, щоб налякати людей. Крим повинен бути лише в складі України.
Мер міста Шальчининкай (Литва) Антоніо Бандалевич
Кор.: Днями спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко заявив, що навколо проблеми раніше депортованих громадян, що повернулися в Крим, піднято багато шуму. А на Ваш погляд, наскільки гострою є ця проблема?
А.Б.: Це глобальна проблема для кримських татар. Це глобальна проблема для народу і для того середовища, в якому цей народ проживає.
Депортація дуже сильно торкнулася й Литви. Перед війною і після неї сотні тисяч людей були депортовані з Литви. І я вважаю, що якщо якийсь народ був колись скривджений якимись насильницькими діями, то повинно робитися все, щоб була відновлена справедливість, щоб постраждалий народ був реабілітований, і йому було повернуто все, що у нього забрали. Потрібно, щоб цей народ мав сили і можливості відновити свою культуру і підвищити свій рівень життя.
Кор.: Наскільки добре в Литві поінформовані про проблеми кримських татар?
А.Б.: Я обізнаний, тому що не перший раз у Криму. Більшість населення дізнаються про це з телебачення. Правда, є такий мінус, що багато дивляться російські телеканали, а там інформація, як я зрозумів, побачивши, що відбувається тут насправді, м'яко кажучи, не відповідає дійсності.
Кор.: А яке становище кримських татар у Литві? Які в них проблеми, і як влада їх вирішує?
А. Б.: З національними меншинами в Литві великих проблем немає. У нас не було проблеми з громадянством, його автоматично одержали всі, хто до березня 1991 року проживав у Литві - і росіяни, і поляки, і татари.
Начальник відділу з міжнаціональних відносин виконавчого комітету Мелітопольскої міської ради (Україна) Наталія Козиряцькая
Кор.: У Мелітополі знають про проблеми кримських татар, проживаючих у Криму?
Н. К.: Звичайно, ми знаємо, тому що тісно співпрацюємо, у тому числі з керівництвом Меджлісу, вони дуже часто нам телефонують.
Кор.: А які проблеми в мелітопольських кримських татар і як місцева влада їх вирішує?
Н. К.: У нас із кримськотатарською діаспорою немає жодних проблем. Справа в тому, що ми дуже мирно живемо. Це в нас найулюбленіший народ, я вам чесно кажу. Вони захотіли землю під будівництво мечеті, прийшли до нас - будь ласка, ми їм виділили цю землю, надавши чотири земельних ділянки на вибір. У наступному році у нас уже буде мечеть.
Я вважаю, кримській владі потрібно знайти з цим народом спільну мову і жити в мирі і злагоді.
Кор.: Як Ви ставитеся до ідеї створення на території Криму національної кримськотатарської автономії?
Н. К.:. Обговорювали ми це питання в себе... А що, їм погано ТАК живеться?
За матеріалами КОНТЕКСТ-МЕДІА
