Щоб уникнути можливих протиріч, офіційні представники Ватикану намагаються пояснити, що візит папи на Близький Схід не є політичним. Його слід сприймати як «паломництво» з метою розповсюдження «релігійного послання» про мир. Всі ці термінологічні заморочки по суті справи нічого не міняють: глава Католицької церкви, керівник держави Ватикан відвідує регіон, який розривають на шматки найбільш напружені політичні конфлікти нашого часу. Світ вправі очікувати від нього ясної релігійної проповіді, а також чіткої політичної позиції щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту.
У березні 2000 року Іоанн Павло II намітив шляхи до примирення, відвідавши Ізраїль. Він приніс вибачення за століття наклепу і переслідувань, здійснюваних Церквою і християнами (при їх пасивній чи активній співучасті). Цей крок був важливим і необхідним. Проте, не слід очікувати того ж самого від Бенедикта XVI: і міжнародному співтовариству, і Близькому Сходу потрібно, щоб папа зробив наступний крок, від проголошення вибачень до прийняття відповідальності.
Практично, це означає діяльність одночасно у двох різних сферах. Необхідно розкрити архіви Ватикану і домагатися більшої прозорості в тому, що стосується минулого. Крім вибачень, самокритичний підхід і прийняття відповідальності, основане на достовірних фактах, підуть на користь всім християнам і поліпшать відносини з іудеями. Все це дуже потрібно, адже ми усе ще сподіваємося, що нинішній папа піде по слідах свого попередника і буде підтримувати міжрелігійний діалог, сприяти поліпшенню розуміння і розвитку релігійного плюралізму, взаємоповаги і визнання спільних цінностей.
Ясність цього релігійного послання додасть ваги і посланню політичному. Ізраїльсько-палестинський конфлікт - це конфлікт політичний, однак ніщо не заважає релігійному лідерові зробити так, щоб його голос був почутий. Ми постійно чуємо, що це конфлікт між євреями та арабами, або іудеями та мусульманами. Папа повинен ясно заявити, що права всіх віруючих повинні користуватися однаковою повагою. Іудеї, християни і мусульмани повинні мати рівні права практикувати свою релігію і рівне право доступу до святих місць. Замовчуючи цю проблему, папа і багато християн по всьому світі сприяють укоріненню переконання про те, що це протистояння іудейсько-мусульманське: парадоксальним чином, чим менше релігійних лідерів говорять про рівність, тим більше це стає конфліктом між двома релігіями.
Крім того, потрібно, щоб папа був послідовним у тому, що стосується християнських цінностей і говорив правду: на ньому, як на главі Католицької церкви, лежить моральний обов'язок бути на боці бідних і пригноблених. Палестинці є пригнобленими, вони страждають від нестерпної блокади у секторі Газа. Попередні папи вибачалися за минуле, обов’язок же Бенедикта XVI полягає в тому, щоб нагадати провідним країнам світу, що вони відповідають за свої дії. І післявоєнний візит папи в жодному разі не можна представляти як просте паломництво: який би тиск на нього не чинили, щоб знову і знову просити прощення, необхідно чітке і реалістичне послання Церкви щодо близькосхідного конфлікту.
Будемо сподіватися, що папа нагадає ізраїльському прем'єр-міністрові Нетаньяху (чия партія не визнає палестинську державу) і його міністрові закордонних справ Ліберману, що не буде ніякого миру без справедливості і що кров палестинців має таку ж цінність, як і кров ізраїльтян. Замовчування цього питання буде означати підтримку Ізраїлю: у часи репресій, уникати політики, це теж політика. Чи вистачить у папи політичної сміливості стати релігійним лідером сучасності, який нагадує нам про етичну відповідальність можновладців і про рівну гідність і право на опір пригноблених? Саме таким було послання Ісуса, і таким воно й повинне залишатися, в Ізраїлі і всюди у світі.
За матеріалами IslamNews
Посилання на тему:
Заклик засудити злочини "Ізраїлю" проти палестинців сконфузив Папу
Папа Римський Бенедикт XVI наголосив на важливості діалогу між християнами, іудеями та мусульманами
