Об'єктивне поширення Ісламу в Україні відбувається нині у двох напрямках. Перший - відродження Ісламу у середовищі народів, традиційно його сповідуючих. Другий - залучення до Ісламу зацікавлених у ньому представників народів, що історично дотримуються інших релігій.
М.Ф. РИБАЧУК, доктор філософських наук, професор.
Відродження Ісламу у традиційно мусульманських етносів почалося і проходить досить високими темпами, хоча й небезпроблемно. Просування ж по другому напрямку породжує ряд складних питань.
Будь-який релігійний рух має успіх не лише внаслідок його внутрішніх достоїнств, його незаперечної істинності. Успіх приходить тоді, коли він має опору в суспільстві, стає об'єктом зацікавленості. Стосовно Ісламу в Україні зараз складається складна ситуація. З одного боку в Україні створені правові умови для розвитку різних релігій, у тому числі й Ісламу. З іншого, Ісламу доводиться зміцнювати свої позиції не у вакуумі, а у християнському переважно суспільстві. Реальність така, що до мусульман в українському суспільстві ставляться трохи насторожено. Причини тому - і пам'ять про війни між українцями та їх південними мусульманськими сусідами, і відсутність етнічних коренів Ісламу у східному слов'янстві. І хоча, як пише у своїй роботі "Іслам в Україні" український ісламознавець М.І. Кирюшко, згадані війни не мали релігійного характеру (не висували релігійно-місіонерських цілей), важка історична пам'ять якоюсь мірою зберігається. Іслам при цьому сприймається у середовищі українства все-таки як чужоземна релігія. За Ісламом закріплений чіткий архетип явища чужинського. Поряд із цим, як говориться у вищевказаній роботі, менталітет українців нині не орієнтований на монотеїзм у тому вигляді, у якому він представлений в Ісламі.
Разом з тим існує парадоксальна думка про те, що українці за корінням своїм, мовляв, ті ж тюрки, тільки розмовляють слов’янською. Тоді невипадковими виявляться відомі в історії факти, коли етнічні українці приймали Іслам. Їхній аналіз показує, що звертання до Ісламу відбувалося у більшості випадків не в результаті світоглядних пошуків, а в контексті складних життєвих обставин, з практичних міркувань. Величезне значення має також матеріальна, фінансова підтримка академічного ісламознавства в Україні, адже відомо, що не стільки правовірні мусульмани знайомили Європу з духовним багатством Ісламу, його філософією і мистецтвом, скільки вчені-ісламознавці.
Сьогодні "релігії Пророка" необхідно вписуватися у контекст національно-культурного життя України. Для подолання позначених стереотипів Іслам не повинен виступати перед лицем українців як релігія арабів і тюркомовних народів. Мусульманство в Україні повинне немов обростати елементами національної культури, поєднаної з Ісламом. Шляхів тут багато, у тому числі випуск журналу українською мовою, переклад на цю мову Корану і Сунни, використання вікових зв'язків між культурами праукраїнців і фарсімовних етносів та багато іншого.
Особливого значення набуває відмова від демонстративного підкреслення винятковості, абсолютної істинності своєї релігії. Адже Україна - країна поліконфесіональна, а українці - віротерпимий, толерантний народ. У суспільній думці закріплене переконання про прийнятність і рівність всіх релігій, що діють у рамках закону. Ісламському руху важливо налагодити діалог з іншими конфесіями в Україні. Для цього потрібні спільні акції, заяви, прес-конференції, благодійні заходи. Тільки у ході спільних соціально корисних акцій буде подоланий існуючий відносно Ісламу стереотип чужої релігії.
За матеріалами ІсламНьюз.ру
Посилання на тему:
Іслам в Україні: Основні етапи історії
Надія ісламського відродження в Україні
Іслам у Криму. Сучасні аспекти розвитку
Україна - Ісламський світ: до нового етапу співробітництва
Чи міг князь Володимир зробити Русь мусульманською?
Іслам і християнство в Криму: діалог чи "clash of civilizations"?
Кримські татари: привітне обличчя ісламу
Створена, зруйнована і відновлена. До 100-річчя з дня відкриття Соборної мечеті в місті Харкові
У Харкові відновлюють найстарішу в Україні соборну мечеть
