Тарік Рамадан: Єгипет/Палестина - Стіна ганьби
Всім відомо, що народ Палестини вже довгий час страждає від безцільної, безхребетної і лицемірної політики керівництва арабських країн. Так само добре відомо, що ізраїльській державі дуже легко нав'язувати свою точку зору, свої методи і цілі. За підтримки Сполучених Штатів, винуватого мовчання Європи і пасивного потурання арабських режимів, відомо, чого можна чекати. Зовнішню політику більшості арабських держав цілком справедливо називають “про-сіоністською”. Їхнє боягузтво і зрадництво вже нікого не дивують.
Після торішньої ізраїльської агресії у Газі здавалося, що найгірше вже позаду. Однак ми не врахували тієї винахідливості, з якою зайнялися розробкою “ще більш гіршого” сценарію єгипетський режим і “релігійна влада” Аль-Азхара. В ім'я “національної безпеки”, “боротьби з тероризмом”, і, в остаточному підсумку, подолання “корупції, контрабанди і наркотрафіку” єгипетський уряд будує підземну стіну, що сягає 20 метрів у глибину, щоб перешкодити жителям Гази займатися своєю “нелегальною діяльністю” і копати “тунелі для контрабанди”. Звичайно, єгипетський уряд аж ніяк не хоче міцніше замкнути мешканців Гази у їхньому пеклі; ця міра продиктована винятково міркуваннями національної безпеки! Ці докази виявилися настільки переконливими, що комітет релігійних експертів з університету Аль-Азхар негайно підтримав рішення уряду, заявивши, що захищати свої кордони “є законним правом країни з точки зору ісламу” і “відповідає шаріату” (У такий спосіб учені з Аль-Азхара відповіли на фетву Міжнародного союзу мусульманських учених, який дотримується цілком протилежної думки - що дії Єгипту “неприйнятні з точки зору ісламу”).
Ганьба! Це глузування над справедливістю, зловживання владою і релігією. Палестинський народ, і особливо жителів Гази, намагаються позбавити людської гідності і прав; не дають їм доступу до їжі, води і елементарної медичної допомоги. І тепер, після того як ізраїльський режим знищив сотні палестинських громадян, єгипетський уряд стає союзником цього режиму у найгірших його проявах: ізоляції, удушенні, спробі взяти змором і занапастити цивільне життя у Палестині. Ціль ясна: задушити будь-який опір і знищити його керівництво. Уряд Єгипту перешкоджає в'їзду у блокадну Газу колон з такою необхідною палестинському народу гуманітарною допомогою. Сотні чоловіків і жінок з усього світу, що відгукнулися на заклик про допомогу і ті, що зібралися перед пропускним пунктом Рафах на кордоні Єгипту і Гази, зустрічають одну відмову за одною з боку офіційного Каїра, що супроводжуються стратегією вибіркового приниження.
Ганьба! Не дивно, що ізраїльський уряд гурчить від задоволення. Адже вже оголошено про новий і “багатообіцяючий ” початок “мирного процесу”! У ньому враховані інтереси всіх сторін: Сполучені Штати, разом із Саудівською Аравією і Єгиптом, не шкодували зусиль у розробці нової і “всеосяжної” програми. Оце так, воістину, чудовий “мирний процес”, в ім'я якого мирне населення багато місяців терпіло блокаду, перш ніж його лідерів запросили за стіл “вільних і поважних” переговорів. Ізраїль спокійно може гурчати й далі: він може продовжувати грати, не йдучи ані на найменші поступки. Поселенська діяльність повинна бути тимчасово заморожена - крім уже початих будівельних проектів. Кращі умови годі й придумати!
Потрібно невпинно повторювати: єгипетська “стіна національної безпеки” - це стіна ганьби. Релігійна влада, що узаконила її, вчинила точно так само як ті горезвісні “улеми” (мусульманські вчені) або “ісламські ради”, які відкрито прислужують владі, будь то диктатура, сили колоніалізму або самопроголошена республіка, що спеціалізується на маніпуляціях релігією. Якою довірою можуть вони користуватися після видання цієї “політичної фетви”, що виражає від імені ісламу підтримку боягузливим вченими влади диктатури? Мовчання було б набагато краще.
Ми повинні засудити ці неприйнятні дії, і стати поруч із тими, хто чинить опір з достоїнством. Ізраїльським урядам, що змінюють один одного потрібно знати наступне - з чим ми повинні погодитися - палестинський народ не здасться. Для тих, у кого ще залишилися сумніви, ми повинні додати підтвердження часом: історія на боці палестинців; саме вони представляють, і сьогодні, і завтра, надію на досягнення благородних людських цінностей. Протистояти гнобленню, захищати свої законні права і свою землю, не здаватися перед нахабністю і неправдою сильних світу цього. Що ж стосується влади ізраїльтян, єгиптян та інших, що стосується фетв призначених урядом улемів, все це пройде, пройде і буде забуто. На щастя забуто. Тому що борг пам'яті стає боргом забуття, коли справа стосується імен і діянь диктаторів, зрадників і боягузів.
Тарік РАМАДАН, доктор філософських наук, професор Фрайбургзького університету у Швейцарії, президент Мусульманської організації Швейцарії
За матеріалами «ІсламНьюз»
Посилання на тему:
Палестина: поворотна точка
Формула ХАМАС. Як перемагають сильні духом
Неспростовні факти про ХАМАС і війну в Газі
Ісмаїл Ханійя: "Моє послання Заходу..."
Чому ізраїльтяни вже програли війну
Тарік Рамадан: Мусульмани і Палестина
Бойню в Газі повинен розбирати міжнародний трибунал
Російський політолог: Боротьба палестинців - це боротьба за пріоритет цінностей християнства й ісламу над новим типом фінансового матеріалізму і фашизму
Ще на тему: Газа,
блокада,
Палестина,
Тарік Рамадан