«Моя дружина дуже хотіла б забути ту трагічну подію (втрату практично доношеної дитини у результаті смертельної ін'єкції), адже вона тільки-тільки оправилася від травми, тому прошу вас не розмовляти з нею», - говорить керівник дослідницького центру Асоціації Східного Туркестану (організація, метою якої є підвищення поінформованості світового співтовариства про проблеми уйгурів у Східному Туркестані) Алімчан Карлук. Його дружина стала однією із тисяч нещасних уйгурских матерів, що втратили своїх ненароджених дітей через китайську політику насильницьких абортів.
Китай, що запровадив політику «одна родина - одна дитина» у 1979 р. для подолання соціальних, економічних і екологічних проблем у країні, змушує уйгурських жінок у Східному Туркестані (провінції Сіньцзян) робити аборти, незважаючи на те, що у законі передбачений виняток для етнічних меншин. Закон про аборти був уведений у Китаї у 1984 р. З усією суворістю він почав діяти у Східному Туркестані з 1988 р.
Відповідно до закону 1979 р., родина міських китайців має право мати лише одну дитину, але закон дозволяє ряд винятків - для сільських родин, етнічних меншин і батьків, які були єдиними дітьми у своїх родинах. Проте, у Східному Туркестані санкції набули більш суворого характеру, викликаючи побоювання з приводу того, чи не намагається китайський уряд насильно асимілювати тюрків у регіоні.
Східний Туркестан або провінція Сіньцзян знаходиться під контролем Китаю з 1949 р. У регіоні, що займає 1,82 млн. кв. км, проживає близько 30 млн. тюрків, що сповідують Іслам. Уйгури становлять лише 1% китайського населення.
За деякими оцінками, з 1979 р. у Східному Туркестані було проведено 800 000 насильницьких абортів. Часто вони проводяться на пізніх строках вагітності, навіть на дев'ятому місяці. Якщо справа доходить до пологів, то акушер ламає череп дитині щипцями, як тільки її голівка з'являється у родових шляхах. Або чоловік, або дружина піддаються насильницькій стерилізації.
Карлук виїхав з Урумчі, столиці Сіньцзяну, за кордон, у Туреччину, зі своєю родиною після розправ 5 лютого 1997 р. у Кульджі, коли китайські сили безпеки жорстоко розігнали мирну демонстрацію у місті, вбивши тисячі людей. У бесіді з журналістами сьогодні він розповідає про трагічну загибель своєї дитини в утробі матері:
«Це трапилося у 1996 р. Я був у від'їзді з Урумчі, коли китайські чиновники органів охорони здоров'я з'явилися у наш будинок з перевіркою. Моя дружина була на 8-му місяці вагітності нашим другим сином. Вона сказала, що чиновники заборонили їй мати другу дитину, тому що одна у неї вже є, і сказали, що потрібний аборт. «Лікарі» зробили їй укол, у результаті якого вона народила мертву дитину», - згадує Карлук. Він говорить, що його дружині знадобилася допомога психолога, щоб пережити цю травму.
За його словами, 15-16 родин з їхнього району пережили тоді подібні трагедії. Аборти, що проводяться у південно-східних частинах регіону, де населення має нижчий рівень грамотності у порівнянні з північними частинами, часто роблять жорстокими методами - семи- або восьмимісячний плід видаляють із матки жінки в антисанітарних умовах.
Згідно з даними звіту Асоціації солідарності Східного Туркестану, у сільських районах провінції 40% таких вагітностей переривається насильно, а в міських районах - близько 30%. Експерти відзначають, що якщо Китай продовжить проводити цю політику у Східному Туркестані, не дозволяючи уйгурським родинам мати більше однієї дитини, природний ріст населення у регіоні припиниться вже цього року.
На думку Карлука, китайська політика щодо уйгурського населення націлена на його асиміляцію у регіоні, оскільки уряд лояльніше ставиться до родин етнічних китайців, що мають більше однієї дитини. Влада навіть направляє туди на постійне проживання етнічних китайців (ханьців), щоб домогтися збільшення частки ханьского населення.
За даними офіційного перепису, китайське населення Східного Туркестану у 2000 р. збільшилося на 31,64% у порівнянні з 1990 р., тоді як ріст уйгурского населення за той же період склав лише 15,89%.
З огляду на всі ці факти, глава Асоціації солідарності Східного Туркестану Ісмаїл Чингіз вважає, що Китай не лише порушує права меншин, але й прагне провести їхню асиміляцію, насильно позбавляючи уйгурських жінок їх ненароджених дітей, що саме по собі є великим гріхом в Ісламі.
За словами Карлука, Китай застосовує суворі санкції проти родин, що перешкоджають насильницькому перериванню другої вагітності: відбирає землю, відключає світло або воду, навіть саджає у в'язницю чоловіка або дружину. Уйгурські родини живуть у розпачі, тому що їм ні до кого звернутися і нікуди поскаржитися на китайську політику насильницьких абортів, адже всі судові справи проти уряду вирішуються на користь останнього.
Фатма Дислі ЗІБАК (Стуамбул)
За матеріалами «Today´s Zaman» (переклад Іслам.ру)
Посилання на тему:
Історія, сучасність і майбутнє мусульман Китаю
Ребія Кадір: «Китайці також є жертвами жорстокого правління компартії Китаю»
«Guardian»: Іслам у Сіньцзяні здавна був конкурентом для Китаю
