«Український Тиждень», № 32 (93) за 07.08.2009
Спільний проект Центру близькосхідних досліджень Інституту сходознавства НАНУ та часопису «Український Тиждень».ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
988 р.
Київський князь Володимир відмовляється від ісламу, обравши як державну релігію християнство східного зразка.
1266 р.
Після низки набігів татаро-монголи, які незадовго до того прийняли іслам, оселяються в Криму, змішуються з місцевим населенням (здебільшого кипчаками). Хан Оран-Тимур стає володарем Кримського Юрту.
XIV ст.
Кілька шляхетних татарських сімей із Золотої Орди стають на військову службу до великих князів Литовських, отримують землю та формують татарські громади на території сучасних України, Білорусі, Польщі, Росії.
1441 р.
Кримське ханство набуває незалежності від Орди. Першим володарем за підтримки Великого князівства Литовського стає хан Хаджі І Герай.
XV – XVIІ ст.
Турецька Османська імперія чинить експансію на Північне Причорномор’я, захоплює кілька фортець і засновує свої колонії.
1478 р.
Кримське ханство втрачає незалежність і стає васалом Османської імперії. Призначення та усунення ханів відбувається зі Стамбула.
1783 р.
Внаслідок російсько-турецьких воєн російська армія окуповує півострів. Катерина ІІ видає маніфест, за яким Крим стає територією Російської імперії.
2-га пол. XIX ст. – 30-ті роки XX ст.
Під час промислового освоєння Донбасу значна кількість робочої сили завозиться з російського Поволжя – головним чином татари з Пензенської губернії. Татарські слобідки виникають у великих містах України, зокрема в Києві.
1944 р.
Після звільнення Криму від німецьких військ місцеве татарське населення звинувачують у співпраці з окупантами. Близько 200 тис. кримських татар депортують до Сибіру та Середньої Азії.
1989 р.
Починається стихійне повернення кримських татар на історичну батьківщину. 1991 року створюється Меджліс кримськотатарського народу.
Стаття на сайті «Українського Тижня»
Інші публікації у тижневику «Український Тиждень»:
