Навряд чи можна назвати ісламську цивілізацію загубленою. Адже це не міфічна затонула Атлантида. Про неї багато чого відомо і, більш того, величезна кількість досягнень сучасного людського суспільства мають мусульманське коріння.
Так чи інакше, всі ми щодня маємо справу з мікрочіпами, космосом, математикою, інженерією, музикою, літературою, живописом, архітектурою і духовними питаннями. Але хіба хто-небудь з нас, включаючи сучасних мусульман, усвідомлює те, що всі ці досягнення мають в своїй основі більш ніж тисячолітню працю ісламських учених, інженерів, діячів мистецтв? Навряд чи.
Пора б мусульманам разом з немусульманами, особливо у західному суспільстві, почати друге відкриття ісламської цивілізації. Також важливо відокремити себе від тих, хто з політичних причин заперечує мусульманську культуру, затемнює її внесок у прогрес людства або взагалі намагається знищити. У програмі багатьох університетів, як не дивно, їй донині не відведено навіть двох речень.
Однак, варто відзначити і деякі позитивні тенденції.
Так, наприклад, канадські мусульмани оголосили жовтень Місяцем ісламської історії - до цього їх підштовхнула необхідність поділитися і порадіти (поки ще не стало пізно) дивній розмаїтості, красі та унікальності ісламської цивілізації.
А недавно побачила світ книга відомого ісламознавця Майкла Моргана, яка піднімає ті ж питання.
«Загублена історія» Майкла Хамільтона Моргана про живі і нині плоди праць мусульманських учених, мислителів, діячів мистецтв, видана недавно відомим товариством National Geographic. Передмову до неї написав король Йорданії - Абдулла II.
«Загублена історія» вже була прочитана багатьма видатними представниками сучасної політики і культури, наприклад, колишнім президентом США Джиммі Картером. За його словами, книга Моргана - це «відсутня ланка, що зв’язує світ між досягненнями ісламської цивілізації та її внеском у розвиток Заходу і Сходу».
Що робить цю книгу унікальною, так це те, що інтелектуал епохи трагедії 11 вересня насмілився встати на сторону мусульман. Він захищає ісламську цивілізацію і переконливо доводить її величезний вплив на сучасний світ.
Морган пише про безцінність культури, яка зараз не більш ніж велика мішень для глобального гуртка «борців з тероризмом».
Навіщо взагалі потрібно було відхилятися від курсу, ім'я якому Буш, і висовуватися з літературою аж ніяк не мейнстримного характеру? На це неминуче питання Морган відповідає вже у введенні: «Втратити пам'ять, свідомо забути про цілу цивілізацію трагічно і небезпечно. Будь-яка цивілізація, якою б вона не була - великою чи повною недоліків - це лабораторія людських ідей, мрій і страхів, у якій можна вчитися, беручи уроки з її досвіду.
Назвавши книгу «Загублена історія», я не просто хочу зосередитися на досягненнях цієї древньої і багатої культури, але також прагну підкреслити, як сказав халіф Ма'мун, що розум і віра можуть бути одним і тим же. Адже тільки повністю відкривши розум і звільнивши творчий початок, можна досягти багатьох чудес, у тому числі й миру в усьому світі».
Кожна глава «Загубленої історії» концентрується на окремому історичному періоді і має в основі драматичний сценарій під назвою «а що було б якщо», який змушує читача самостійно зіставляти минуле, сьогодення і майбутнє.
«Почавши цю книгу, я ступив на мінне поле, - говорить Морган. - Напруга його дуже висока, це місце зустрічі декількох явищ: теракти, підйом релігійних фундаменталістів, війна, що триває, між єврейською державою і її сусідами, спалахи антисемітизму, вторгнення США в Афганістан і Ірак, американська кампанія під брендом «Війна з тероризмом», політичні та економічні кризи в окремо взятих мусульманських країнах».
«Більшість американців, включаючи послідовників Ісламу, і мусульман з різних частин світу знають лише приблизні факти ісламської історії, щось на зразок: «колись вони були великими, винайшли арифметику, а потім усе забулося».
Люди на Заході з молоком матері вібрали ідею про те, що велич Заходу бере своій початок від римлян і греків. Питання ж у тому, яким таким дивовижним чином Європа після дрімучого середньовічного сну тривалістю в тисячу років раптом змінилась, зненацька повернувшись до свого греко-римського коріння.
У традиційному розумінні знову відкрита грецька культура разом з духовним іудейсько-християнським підґрунтям доставила європейський корабель до берегів Ренесансу, Просвітництва і науково-технічних революцій. Що до інтелектуального внеску мусульман - арабів, персів, індійців, китайців, африканців та інших, - то про це говориться лише в додатках і виносках, причому, як правило, дрібним шрифтом», - продовжує Морган.
«Однак, зрештою, - робить він висновок, - я сподіваюся, що всі люди, немусульмани, проникнуться глибшою повагою і розумінням до своїх двоюрідних братів, і позбудуться того, що просвічується в заголовках газет і політичних заяв, а часом навіть лежить в основі національних програм. Я сподіваюся, що всі ми зможемо простежити, як Іслам сприяв творчій думці, винаходам, плюралізму, розмаїтості, як у житті цілого суспільства, так і окремої особистості».
«Адже із «загубленої історії» не можна зробити жодного іншого висновку, крім одного: сила дуже рідко, якщо взагалі коли-небудь, приводить до вирішення тих чи інших конфліктів, пов'язаних з природою духу», - підсумовує вчений.
Мухаммад аль-Масрі,
президент Канадського ісламського конгресу, професор електричної і комп'ютерної інженерії Університету Ватерлоо
Media Monitors Network
За матеріалами Іслам.ру
